Інспірації!

® Anastasiya Podervyanska

Що таке План дій щодо членства у НАТО?

Президент Ющенко закликав український політикум консолідуватись навколо судьбоносного рішення - приєднатись до Плану дій щодо членства у НАТО на Бухарестському саміті НАТО 2 - 4 квітня 2008 року.

Що таке План дій щодо членства у НАТО?

План дій з підготовки до членства (ПДЧ) – програма НАТО, що передбачає надання порад, допомоги і практичної підтримки залежно від індивідуальних потреб країн, що прагнуть вступити до Альянсу.

Але необхідно підкреслити, що приєднання до Плану дій щодо членства і його виконання зовсім не означає і не гарантує вступу до НАТО, а лише робить країну більш готовою до постановки питання щодо можливого майбутнього членства. Тобто, заявка на приєднання до ПДЧ і заявка на вступ до НАТО не є одним і тим самим. Так, ще з 2002 року учасниками ПДЧ є три країни – Албанія, Хорватія і Македонія, але вони досі не є і членами НАТО і не обов’язково ними стануть.

Питання вступу чи невступу до НАТО вирішується урядом України самостійно, вже тільки після виконання Плану дій щодо членства. При чому таке рішення, згідно вимог НАТО, обов’язково має враховувати думку громадськості.

На практиці План дій щодо членства охоплює політичні та економічні питання, оборонні та військові питання, питання ефективності витрачання бюджетних ресурсів, питання безпеки інформації та особового складу, а також правові питання. Конкретно Україна в разі приєднання до ПДЧ у відносинах між нашою державою і НАТО були б здійснені наступні кроки:

- Україна мала б представити державам-членам Альянсу звіт про те, наскільки політика держави відповідає принципам демократії і особистої свободи (включаючи верховенство права, захист прав людини включно з правами національних меншин, демократичний громадянський контроль над власними збройними силами, врегулювання міжнародних суперечок мирними засобами та відмова від застосування сили у будь-якому вигляді, несумісному з цілями Організації Об’єднаних Націй (ООН)), а також економічної свободи, соціальної справедливості та екологічної відповідальності;

- Альянс надавав би Україні максимальне сприяння для розвитку потенціалу її збройних сил, включаючи підвищення оперативної сумісності з збройними силами інших держав-членів НАТО (конкретно це означає перехід на кращі зразки правил управління військами та організації зв’язку між підрозділами) шляхом інтенсивних консультацій, допомоги в проведенні військового планування, тренінгів та спільних навчань;

- Українські фахівці вивчали би (шляхом проведення навчання, стажувань та консультацій) досвід держав-членів НАТО у формуванні та ефективному використанні своїх оборонних бюджетів;

- Українські фахівці пройшли би навчання з питань захисту інформації та безпеки особового складу;

- Україна і НАТО здійснювали б обмін інформацією щодо положень у сферах безпеки та оборони, які містяться у внутрішньому законодавстві та міжнародних договорах країн – членів НАТО і України.

З огляду на вище викладене, очевидно, що рішення про приєднання України до Плану дій щодо членства у НАТО надасть нашій державі значних практичних вигод у вигляді більш відповідальних, прозорих та ефективних діях уряду – і не тільки у сферах безпеки та оборони, але і у внутрішній, зовнішній, економічній та правовій політиці.

VEŘEJNÁ DEBATA: MIGRACE Z UKRAJINY DO ČR – VÝVOJ PO VSTUPU DO SCHENGENU

Úterý 22. ledna ; 15:00 - 17:30 hodin | Dům Národnostních menšin - Vocelova 8, Praha 2

PROGRAM:

1. PaedDr. Lucie Sládková, IOM - zahájení
15:00 - 15:10

2. Zástupce odboru Schengenské spolupráce Ministerstva vnitra ČR – aktuální vývoj z pohledu MV, 15:10 - 15:25, Debata 10 min

3. JUDr. Dana Denková, Ministerstvo zahraničních věcí – aktuální vývoj z pohledu MZV, 15:35 - 15:50, Debata 10 min.

Přestávka na kávu 10 min.

4. Mgr. Zdena Caisová MA, Ministersvo práce a sociálních věcí – aktuální vývoj a projekty MPSV, 16:15 - 16:35, Debata 10 min.

5. Mgr. Helena Mourečková, Charita ČR - projekt podopory legálního zaměstnávání Ukrajinců, 16:45 - 16:55

Závěrečná diskuse. Následovat bude neformální debata při malém rautu

Účast prosím potvrdte na adresu krupanska@iom.cz nebo na tel 775965570. Více informací rovněž na tel. 774236916

З 1 січня українці одержать спрощений "шенген"

Міністр закордонних справ України Володимир Огризко заявляє, що з 1 січня 2008 року громадяни України будуть одержувати візи в країни-члени Шенгенської угоди за спрощеними процедурами.

"З 1 січня набирає сили новий режим видачі віз українським громадянам, ми домоглися того, що з початку 2008 року українці будуть одержувати візи в країни Шенгенської зони за спрощеною процедурою", - сказав він журналістам на брифінгу в п'ятницю в Києві, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Огризко підкреслив, що досягнуто домовленість з європейською стороною про те, що Україна буде проводити моніторинг реалізації цієї угоди з європейської сторони і через три місяці будуть підведені проміжні підсумки.

"Якщо ми будемо бачити, що ті чи інші країни Шенгенської зони неякісно виконують свої зобов'язання, то ми будемо відповідним чином реагувати аж до таких заходів, про які я б зараз не хотів говорити, але це будуть адекватні заходи", - підкреслив він.

Огризко нагадав, що візи для українських громадян з 1 січня 2008 року в країни Шенгенської зони будуть коштувати 35 євро.

pravda.com.ua

Виступ Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко на телеканалі "Інтер"

Дорогі співвітчизники!

У вівторок, 18 грудня було сформовано новий Український Уряд. Ви бачили, як це відбувалося. Такого накалу пристрастей український парламент, мабуть, не знав ніколи.

За Владу трималися міцно. Псували систему “Рада”, виривали з рук депутатські картки, ламали комп’ютери та мікрофони.

Однак сценарій нескінченного конфлікту та протистояння не пройшов. Бо є тільки одна політична сила і єдина політична партія, яка має право жорстко і безумовно диктувати свою волю. Це Народ України. Іншим партіям це не дозволено. Я хочу, щоб політики звикали до того, що буде не так, як хочуть вони, а так – як скаже народ - на виборах, референдумах, на громадських слуханнях і навіть в своїх листах.

Дякую Вам за те, що Ви повірили і прийшли на дострокові вибори, які все змінили у Верховній Раді. В Уряді. І в країні також. Дякую за те, що ви не зневірились, не опустили рук, а вибороли шанс далі будувати свою країну. Ви зробили все від вас залежне. Тепер – наша черга повертати Вам борги.

Я хочу, щоб ви позначили в календарі сьогоднішню дату. Це – той день, коли влада повертається обличчям до людей.

Ми розпочинаємо процес очищення країни і я зроблю все для того, щоб брудні, тіньові гроші ніколи більше не були ключовим фактором української політики, щоб народних депутатів не купували, як худобу на базарі, щоб більше ні в кого з політиків не свербіли руки легко заробити кілька десятків мільйонів доларів на зраді.

Окрім того, у тих людей, які платили по тридцять мільйонів доларів за зраду, більше цих тіньових мільйонів не буде.

Найближчими днями буде скасовано депутатську недоторканість, пільги, корумповані депутати будуть позбавлятися депутатства на партійних з’їздах, буде змінено керівництво правоохоронних та контролюючих органів.

Ситуація в країні сьогодні досить не проста. Вона дуже чітко була окреслена одним з нових міністрів після першого ознайомлення з ситуацією. Він сказав: “Міністерства транспорту та зв’язку в країні немає”. Цю характеристику можна дати кожній сфері управління країною. Ви це відчуваєте кожного дня, коли стикаєтесь з неконтрольованим зростанням цін, вибухами газових систем та шахт, відсутністю робочих місць, нахабною корупцією, мізерними пенсіями та заробітними платами, безвідповідальністю влади.

Так, все це є. Але хай Вас це не лякає. Інші країни світу за лічені роки наводили порядок в своєму спільному домі після війн, революцій, тотальних землетрусів та цунамі. Ми з вами не гірші і не дурніші, і теж наведемо чіткий порядок після сімнадцяти років так званих “глибоких реформ”.

Ми починаємо діяти і перш за все, я хочу встановити прямий, без будь-яких посередників, контакт з Вами. З підприємцями, лікарями, освітянами, працівниками культури та мистецтва, науковцями, шахтарями, металургами, пенсіонерами та студентами, транспортниками та селянами, з представниками всіх соціальних та професійних команд. Я хочу сама безпосередньо від Вас, почути, з якими проблемами Ви живете, що Вам заважає бути щасливими і успішними. Я навчу всю урядову машину підпорядковуватися Вашим інтересам, а не займатися самозадоволенням.

По-друге, ми точно і за жодних обставин не будемо намагатися перекладати відповідальність за ситуацію в країні на наших попередників. Це не наші методи.

В Україні склалася погана традиція. Щоб виправдати власну бездарність та неробство, кожен новий уряд звинувачує своїх попередників у всіх гріхах. Коли у зростанні цін Уряд звинувачує світові тенденції і арабських шейхів, в підвищенні тарифів – керівників ЖЕКів, а в подорожчанні яєць чи молока – корів і курок, - це сором для країни. Перекладати з себе відповідальність – це не державницька позиція. Це – плач Ярославни з приводу власної недієздатності та невміння. А ми прийшли не для того, щоб жалітися, а для того, щоб піднімати країну, взяти відповідальність на себе і не ховатися від викликів. Діючий Уряд повинен нести відповідальність за ситуацію в країні.

Але, якщо у цьому місці хтось із нечистих на руку бюрократів полегшено зітхнув, то він поспішив. Бо це зовсім не означає, що ми проголошуємо велику і абсолютну амністію всім порушникам закону. Так не буде!

Буквально з першого дня роботи нового Кабінету міністрів ми розпочали Всеукраїнську Антикорупційну Експертизу – ревізію сумнівних операцій колишньої влади. Ми повинні чітко знати, що вони встигли накоїти. І я гарантую, що ми перевіримо кожну витрачену копійку, кожен тендер, кожну ліцензію і кожен незаконний акт приватизації. Нехай ніхто не сумнівається – за всі темні, незаконні справи доведеться відповідати.

Всі міністри та чиновники, яки зараз прийшли до влади разом з нами, теж мусять знати, що кожне їхнє рішення також буде проходити антикорупційну експертизу. У нас не буде „своїх” недоторканих політиків та чиновників, яким наче б то Богом дано право працювати поза Конституцією і всупереч законам. До чиновників, призначених на посади нашим урядом, сьогодні ми будемо відноситися значно вимогливіше та жорсткіше ніж до колишніх. Сподіваюся, що у цьому контролі за демократичною владою нам щиро допоможе опозиція. А ми, як влада, дамо опозиції для цього контролю та дій найширші повноваження.

Хаосу в країні більше не буде. Буде – порядок. Моя прем’єрська етика проста і зрозуміла: хто хоче працювати – буде працювати, хто хоче красти – той буде відповідати. І все, альтернатив не існує.

Я не наївна людина і знаю, що справжній порядок в країні не потрібен майже нікому, крім самого народу України. І ми віддаємо собі звіт, який колосальній супротив будуть нам чинити корумповані структури, олігархічні групи, середня ланка саботуючої бюрократії, експерти і політологи, які замовлені. Якщо вони витрачали мільйони доларів на те, щоб не допустити створення демократичної коаліції та формування нового Уряду, то зараз вони кинуть мільярди для того, щоб зупинити наш Уряд і зруйнувати демократичну коаліцію. Адже вони навіть не планують ані очищатися, ані жити чесно. Добре проплачена дискредитація Уряду почнеться вже сьогодні, і я звертаюся до Вас з проханням не вірити чорній пропаганді, а разом пройти шлях очищення, розвитку та становлення прекрасної, успішної країни. Ставтеся критично до руйнівної пропаганди. Це будуть робити ті, кому ми закриємо брудні схеми для збагачення.

Ми не відмовляємося від жодної своєї обіцянки, ми несемо повну відповідальність за кожне своє слово, за кожне передвиборче зобов’язання. Наша передвиборча програма і Програма діяльності нового Уряду – це тотожні речі.. Коли у середу зранку я зайшла до Кабінету міністрів, перша нарада, яку я провела – це була зустріч з головою Ощадного банку України. Ми обговорили можливість протягом двох років повернення втрачених заощаджень людям. Ми знайдемо рішення. І далі кожен день буде присвячений виконанню даних вам зобов’язань.

І знайте, коли я говорю “Ми зробимо, Ми виконаємо, Ми наведемо порядок” – я маю на увазі повну єдність Президента України, Уряду та демократичної коаліції у Верховній Раді. Єдність, яку я нікому не дам зруйнувати.

Ви добре знаєте, що у нас є стратегічна програма розвитку “Український прорив. Для людей, а не для політиків”. Ця програма охоплює абсолютно всі галузі народного господарства, всі сфери життя і враховує інтереси кожної людини.

Ми зробимо все для того, щоб підняти Дух та Духовність Нації, відновити та вивчити правдиву історію нашого народу. Повернемося до виховання патріотизму та любові до своєї Землі. Україна більше не буде зоною культурного лиха, вона буде територією високої культури і краси.

Потрібно розчистити дорогу інвестиціям та підприємництву, прийняти нарешті новий Податковий кодекс зі зниженими та спрощеними податками, жорстко роздавити корупцію, врешті-решт зробити справедливу заробітну платню та пенсії. Прийшов час правильно формувати всі джерела доходу родини, відкрити вільний доступ до якісної освіти, та страхової медицини. Не сумнівайтеся, ми побудуємо європейські шляхи та доступне для кожної людини житло, повернемо заощадження та скасуємо строковий призов в армію. І армію ми зробимо професійною та потужною. Ми здатні стати членами ВТО, гідно провести Євро-2012, а, можливо, і виграти його, якщо дійсно докладемо зусиль. Нам нічого не завадить вибудувати гармонійні, дружні стосунки з нашими сусідами, з усіма сильними та потужними державами. І самі ми обов’язково станемо сильною та потужною державою.

Всі рішення Уряду базуватимуться виключно на національних інтересах. Будь-які дії Кабінету міністрів повинні покращувати Ваше життя

Не тільки показниками зростання ВВП, а і реальними відчуттями людей має вимірюватися поступ і оцінюватися діяльність Уряду.

Ми – єдина нація, єдиний народ, єдина країна. Нам немає чого ділити. Ми повинні спільно вирішувати ті завдання, які стоять сьогодні перед країною. Без єдності людей, без консолідації зусиль це буде зробити надзвичайно складно.

Саме тому я зараз закликаю всі політичні сили припинити чвари, припинити блокування та бійки в парламенті, війни компроматів та взаємних образ. Нам не потрібні великі скандали, нам потрібна велика Україна.

117 років тому велика Леся Українка написала: “Без надії сподіваюсь”. Я – сподіваюсь з надією і впевненістю. Спокійно будуйте своє життя. Все буде добре в нашому Українському домі.

У нас є все для того, щоб бути успішними. Вже через кілька років ми будемо гордитися тим, що живемо у Великій Країні.

Хай допомагає нам Бог!

Z českých hranic o půlnoci zmizí kontroly

V noci ze čtvrtka na pátek opustí čeští policisté hraniční přechody. O půlnoci vstoupí Česká republika do schengenského prostoru. Čechům se tak splní přání, které nejčastěji vyslovovali před vstupem do Evropské unie – volně cestovat po celé Evropě.

Kontroly na pozemních hranicích čekají na Čechy od pátku nově jen při opuštění vnějších hranic Schengenu, tedy třeba při jízdě na Ukrajinu a do Švýcarska. Jinak budou moci při cestě do sousedních států překročit hranice téměř kdekoli. Posledním březnovým dnem 2008 navíc v rámci letů v schengenské zóně padnou důsledné kontroly na českých letištích, což zrychlí odbavení lidí.

Právě volný pohyb po Evropě byl přitom před vstupem ČR do EU největším snem Čechů. V prosinci 2003 ho označilo v průzkumu agentury CVVM jako nejdůležitější změnu v životě skoro 42 procent oslovených.
Ze Sadö do Faro bez hranic za 52 hodin

Schengen se rozšíří na 24 evropských států. Přejezd ze severního do jižního cípu zabere podle satelitní navigace automobilem při svižné jízdě 52 a půl hodiny. Délka cesty z norského města Sadö do portugalského města Faro činí přes 5700 kilometrů.

Kdo by se chtěl na oslavu rozšíření Schengenu vydat z nově přistoupivšího Estonska do Portugalska, urazí trasu Tallinn–Lisabon za téměř 41 hodin a ujede přes 4100 km.

Vstup do Schengenu zrychlí i mezinárodní vlaky vyjíždějící z ČR. U hranic z nich zmizí policisté, kteří kontrolovali doklady. České dráhy v této souvislosti uvažují o tom, že by zrušily zastávky mezinárodních rychlíků v příhraničníh obcích.

Radost i obavy

Politici překypují nad dalším sjednocováním Evropy nadšením. Radují se i obchodníci v příhraničních oblastech, kteří se těší na příliv nových zákazníků od sousedů.

K rozšíření Schengenu zaznívají ale i obavy. Čeští kriminalisté nedávno upozornili, že se zvětší možnosti pašeráků drog, obchodníků s lidmi a zlodějů automobilů. Dostanou-li se jednou se „zbožím“ do zóny, mohou se v ní nerušeně pohybovat.

Komplikovat život jim má tzv. Schengenský informační systém, do nějž ukládají státy údaje o podezřelých, pohřešovaných osobách či zcizených věcech.

Co přináší Schengen:

V noci z 20. na 21. prosince se prostor rozšíří na 24 států. Vedle zemí EU jsou v prostoru i nečlenské státy Island a Norsko. Bude tak možné přejet bez zastavení na hranicích mimo jiné z Estonska do Portugalska.

Z českých hranic zmizí policisté, kteří dosud kontrolovali přijíždějícím cestovní doklady. Přesunou se do vnitrozemí, posílí jiné policejní složky.

Zruší se hraniční závory, přejít do sousedních států bude možné prakticky kdekoli. Omezení bude panovat jen v přírodních parcích u hranic.

Každý ze států v může členství v Schengenu dočasně pozastavit. Obnovení kontrol na hranicích nastává pří vážném ohrožení státu nebo veřejného pořádku. V minulosti se tak stávalo při velkých sportovních akcích anebo po teroristických útocích.

ČR už v září vstoupilo do Schengenského informačního systému (SIS). V databázi jsou ukládány například údaje o nežádoucích občanech třetích zemí, osobách hledaných policií, pohřešovaných, hledaných věcech, mimo jiné dokladech, automobilech, střelných zbraní, padělaných bankovkách a podobně. Přístup k údajům mají především policejní, celní a justiční orgány. Zjistit, zda je veden v SIS, ale má právo každý občan.

Pád hranic ve střední a východní Evropě vnímají s rozpaky také Ukrajina, Rusko, Bělorusko, Černá Hora. Právě u nich bude nově zóna končit. Její hranice už týdny zabezpečují tisícové policejní posily. Pomáhat jim bude též nové technologické vybavení, na níž Brusel léta posílá stamiliónové dotace.

Výhrady znějí i zevnitř Schengenu, třeba z Rakouska a SRN. Dvě třetiny občanů se tam v průzkumech vyslovily proti procesu sjednocování, což zdůvodnily obavou z nárůstu krádeží od sousedů – tedy také Čechů.
Rozšiřování bude pokračovat

Z 20. na 21. prosince vstoupí do Schengenu vedle ČR i dalších sedm postkomunistických zemí. Doplní je Malta. Nová zóna zahrne 22 států Evropské unie, plus Island a Norsko. A rozšiřování bude pokračovat. V letech 2009 až 2011 mají přibýt Kypr, Rumunsko a Bulharsko. Členství vážně zvažují i jinak tradičně autonomní Švýcaři a Lichtenštejnci. Mimo Schengen zůstávají ze starých zemí Unie Velká Británie a Irsko.

http://www.novinky.cz/

З січня українським студентам стане легше їздити до країн ЄС

Від початку нового року деяким українцям буде легше отримати візи до країн Європейського союзу. Як стало відомо у вівторок, навіть без ратифікації українським парламентом від січня вступає в дію угода про спрощення візового режиму між Україною та ЄС, передає Німецька хвиля. Найбільше цій новині радіють українські студенти.

Поїхати на навчання до Євросоюзу від січня українським студентам буде набагато простіше. Угода передбачає безкоштовне отримання візи тим, хто їде на навчання або в ознайомчу поїздку. Голова спудейського братства Києво-Могилянської академії Богдан Пацкань прогнозує, що вже після зимової сесії кількість студентів, які захочуть поїхати на навчання до Європи зросте у рази. «Це дає орієнтацію студентам на західні університети. І звичайно, багато хто прагне поїхати в Європу, аби покращити свої знання. І спрощення візового режиму тільки позитивно на це вплине». Богдан Пацкань розповідає, що їхній навчальний заклад активно співпрацює з університетами Польщі та Німеччини, однак, за його словами, полегшення візових питань розширює можливості для співпраці також з вузами Італії, Франції та інших країн Євросоюзу.

unian.net

Представник Президента занепокоєний загостренням ситуації в Криму

Дії окремих структур влади і самоврядування, а також частини кримськотатарського національного руху можуть зашкодити суспільно-політичній стабільності в Автономній Республіці Крим.

Як повідомляє кореспондент УНІАН, про це йдеться у зверненні Постійного Представника Президента України в Криму Володимира ХОМЕНКА до органів влади та самоврядування АРК, Верховної Ради України та представників кримськотатарського національного руху.

«На жаль, пролунали заяви, що провокують силове протистояння або вкрай некоректно порівнюють Крим із зонами збройних конфліктів», - каже В.ХОМЕНКО. На його думку, значною мірою, причини загострення ситуації в Криму лежать «в некомпетентних, неефективних, а в окремих випадках провокаційних діях тих представників органів влади та самоврядування, які не сприяють облаштуванню репатріантів на належному рівні або навіть протидіють йому». З іншого боку, каже Постпред, «радикальне крило кримськотатарського національного руху провокує силове протистояння з органами влади, закликає до загальної мобілізації». «Такі дії є відходом від принципів ненасильства, які проголошує вже декілька десятиліть національний рух», - каже В.ХОМЕНКО .

На думку Постпреда В.ЮЩЕНКА в Криму, представникам органів влади і самоврядування, представникам кримськотатарського національного руху та іншим кримчанам «необхідно повернутися з дороги, що веде до конфліктів, на шлях взаєморозуміння та конструктивної співпраці».

Кримське Представництво Президента закликає органи влади і самоврядування АРК активніше вирішувати проблеми репатріантів (зокрема, удосконалити механізм наділення їх землею); а органи самоврядування Сімферополя - негайно повернутися до розгляду питання про виділення землі для будівництва соборної мечеті.

Крім того, В.ХОМЕНКО закликає активістів кримськотатарського національного руху дотримуватися вимог законодавства України, при вирішенні проблем облаштування максимально використовувати своїх представників у Верховній Раді України, Верховній Раді АРК, Раді міністрів автономії, інших структурах влади та самоврядування.

Також Постпред закликає народних депутатів України (особливо – кримчан) сприяти якнайшвидшому прийняттю парламентом країни закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою та сприяти прийняттю інших законодавчих актів, які створюють правові механізми процесу облаштування репатріантів.

Крім того, В.ХОМЕНКО закликає правоохоронні органи провести об`єктивне розслідування дій правоохоронців під час конфліктів у листопаді в автономії.

Як повідомляв УНІАН, днями лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа ДЖЕМІЛЄВ попередив про небезпеку виникнення в Криму „другої Чечні”.

М.ДЖЕМІЛЄВ зазначив, що у Криму ось вже який рік поспіль російські бізнесмени масово скуповують всі землі, роздаючи хабарі. А для боротьби з кримськими татарами, які самовільно селяться на проданих територіях, бізнесмени наймають російськомовну молодь, яка організованими групами нападає на татар. „Ми дійшли грані, відбуваються організовані напади на кримських татар, і постало питання створення своїх напіввоєнізованих формувань для протистояння „російським козакам” та різним бандформуванням”, - заявив М.ДЖЕМІЛЄВ.

Про формування таких загонів та всенаціональну мобілізацію Меджліс вже прийняв постанову, але він ветував її, нагадав М.ДЖЕМІЛЄВ, бо, за його словами, “це буде друга Чечня”.

Однак ситуація може вийти з-під контролю, якщо влада не реагуватиме на насильство, і кримські татари почнуть оборонятися, тоді Меджлісу нічого не залишиться як очолити такі формування, пояснює М.ДЖЕМІЛЄВ.

М.ДЖЕМІЛЄВ переконаний, що для вирішення земельної проблеми в Криму Верховна Рада повинна прийняти закон „Про визнання прав осіб депортованих за національною ознакою”.

unian.net

Юлія Тимошенко обрана прем'єр-міністром. За неї проголосувало 226 депутатів

На початку голосування в залі зареєструвалося 156 депутатів від БЮТ та НУНС 72. Не зареєструвалися фракції ПР, КПУ та блоку Литвина

БЮТ

1. Абдуллін Олександр Рафкатович - за
2. Арутюнов Гарегін Рафаелович - за
3. Бабаєв Олег Мейданович - за
4. Бабенко Валерій Борисович -за
5. Баграєв Микола Георгійович - за
6. Барвіненко Віталій Дмитрович - за
7. Білорус Олег Григорович - за
8. Бірюк Лев Васильович - за
9. Богдан Руслан Дмитрович - за
10. Боднар Ольга Борисівна - за
11. Бондаренко Володимир Дмитрович - за
12. Бондаренко Олена Федорівна - за
13. Бондарєв Костянтин Анатолійович - за
14. Бородін Всеволод Володимирович - за
15. Буджерак Олександр Олександрович - за
16. Буряк Сергій Васильович - за
17. Буряк Олександр Васильович - за
18. Васадзе Таріел Шакрович - за
19. Веліжанський Сергій Костянтинович - за
20. Веревський Андрій Михайлович -за
21. Ветвицький Дмитро Олександрович – за
22. Вінський Йосип Вікентійович - за
23. Волинець Михайло Якович - за
24. Воротнюк Ігор Борисович -за
25. Гасюк Петро Петрович - за
26. Гацько Валерій Петрович - за
27. Гейман Олег Айзікович - за
28. Глусь Степан Карлович - за
29. Гнаткевич Юрій Васильович - за
30. Гринів Ігор Олексійович - за
31. Губський Богдан Володимирович -за
32. Давимука Степан Антонович -за
33. Данілов Віталій Богданович - за
34. Денісова Людмила Леонтіївна - за
35. Денькович Іван Васильович - за
36. Деревляний Василь Тимофійович - за
37. Добряк Євген Дмитрович - за
38. Дончак Володимир Андрійович -за
39. Дубовой Олександр Федорович -за
40. Єресько Ігор Геннадійович - за
41. Жеваго Костянтин Валентинович -за
42. Забзалюк Роман Омелянович - за
43. Задирко Геннадій Олександрович – за
44. Зімін Євген Ігорович - за
45. Зозуля Руслан Петрович - за
46. Зубов Валентин Сергійович - за
47. Іваненко Володимир Григорович - за
48. Кальченко Валерій Михайлович - за
49. Камчатний Валерій Григорович - за
50. Каплієнко Володимир Володимирович - за
51. Кеменяш Олександр Михайлович - за
52. Кириленко Іван Григорович - за
53. Кирильчук Євген Іванович - за
54. Ковзель Микола Олегович -за
55. Кожем'якін Андрій Анатолійович - за
56. Кондратюк Олена Костянтинівна - за
57. Константинов Євген Семенович - за
58. Корж Віталій Терентійович - за
59. Корнійчук Євген Володимирович - за
60. Королевська Наталія Юріївна - за
61. Коротюк Вадим Іванович - за
62. Косів Михайло Васильович - за
63. Костенко Павло Іванович - за
64. Кравчук Петро Костянтинович - за
65. Крайній Валерій Григорович - за
66. Крук Юрій Борисович - за
67. Крупко Петро Миколайович за
68. Кузьменко Петро Павлович - за
69. Курило Віталій Семенович - за
70. Куровський Іван Іванович - за
71. Курпіль Степан Володимирович - за
72. Лабунська Анжеліка Вікторівна - за
73. Левцун Володимир Іванович - за
74. Лівінський Михайло Олександрович - за
75. Логвиненко Олексій Степанович - за
76. Лозінський Віктор Олександрович - за
77. Лукашук Олег Григорович - за
78. Лук'янчук Руслан Валерійович - за
79. Ляшко Олег Валерійович - за
80. Макієнко Володимир Петрович - за
81. Маліч Олег Володимирович - за
82. Міщенко Сергій Григорович - за
83. Мовчан Павло Михайлович - за
84. Мостіпан Уляна Миколаївна - за
85. Немиря Григорій Михайлович - за
86. Одарченко Юрій Віталійович - за
87. Олійник Віктор Степанович - за
88. Олійник Святослав Васильович - за
89. Омельченко Григорій Омелянович - за
90. Осика Сергій Григорович - за
91. Пашинський Сергій Володимирович - за
92. Петренко Вадим Михайлович - за
93. Петрук Микола Миколайович - за
94. Пєрєдєрій В'ячеслав Григорович - за
95. Пинзеник Віктор Михайлович - за
96. Писаренко Валерій Володимирович - за
97. Подгорний Сергій Петрович - за
98. Поживанов Михайло Олександрович - за
99. Полохало Володимир Іванович - за
100. Полунєєв Юрій Володимирович - за
101. Пономаренко Олександр Володимирович - за
102. Портнов Андрій Володимирович - за
103. Прокопчук Юрій Володимирович -за
104. Пудов Борис Миколайович - за
105. Радковський Олег Володимирович - за
106. Радовець Арнольд Анатолійович - за
107. Рибаков Ігор Олександрович - за
108. Рябека Олександр Григорович - за
109. Савченко Ігор Васильович - за
110. Сас Сергій Володимирович - за
111. Семерак Остап Михайлович - за
112. Семинога Анатолій Іванович - за
113. Сенченко Андрій Віленович - за
114. Сербін Юрій Сергійович - за
115. Сивульський Микола Іванович - за
116. Сігал Євген Якович - за
117. Сідельник Іван Іванович - за
118. Скибінецький Олександр Матвійович - за
119. Скубенко Володимир Петрович - за
120. Соболєв Сергій Владиславович - за
121. Соколов Михайло Володимирович - за
122. Сорочинська-Кириленко Раїса Миколаївна - за
123. Суслов Євгеній Іванович - за
124. Сушкевич Валерій Михайлович - за
125. Таран Віктор Васильович - за
126. Терьохін Сергій Анатолійович - за
127. Тимошенко Юлія Володимирівна - за
128. Томенко Микола Володимирович - за
129. Трайдук Микола Федорович - за
130. Трегубов Юрій Валентинович - за
131. Триндюк Юрій Григорович - за
132. Трофименко Вадим Всеволодович - за
133. Турчинов Олександр Валентинович - за
134. Уколов Віктор Олександрович - за
135. Федорчук Ярослав Петрович - за
136. Фельдман Олександр Борисович - за
137. Філенко Володимир Пилипович - за
138. Філіпчук Георгій Георгійович - за
139. Чепинога Віталій Михайлович – за
140. Черкаський Ігор Борисович - за
141. Черпіцький Олег Зенович - за
142. Чудновський Віталій Олегович - за
143. Шаго Євген Петрович - за
144. Шаманов Валерій Вікторович - за
145. Швець Віктор Дмитрович - за
146. Шевченко Андрій Віталійович - за
147. Шевчук Сергій Володимирович - за
148. Шевчук Олег Борисович - за
149. Шепелев Олександр Олександрович - за
150. Шишкіна Зоя Леонідівна - за
151. Шишкіна Еліна Вікторівна - за
152. Шкіль Андрій Васильович - за
153. Шлемко Дмитро Васильович - за
154. Шустік Олена Юріївна - за
155. Яворівський Володимир Олександрович - за
156. Яценко Антон Володимирович - за

НУНС

1. Ар'єв Володимир Ігорович - за
2. Аржевітін Станіслав Михайлович - за
3. Білозір Оксана Володимирівна - за
4. Бондар Олександр Миколайович - за
5. Борисов Валерій Дмитрович - за
6. Бут Юрій Анатолійович - за
7. Вакарчук Святослав Іванович - за
8. В'язівський Володимир Михайлович - за
9. Герасим'юк Ольга Володимирівна - за
10. Геращенко Ірина Володимирівна - за
11. Григорович Лілія Степанівна - за
12. Гримчак Юрій Миколайович - за
13. Гриценко Анатолій Степанович - за
14. Гуменюк Олег Іванович - за
15. Давиденко Андрій Анатолійович - за
16. Джемілєв Мустафа - за
17. Довгий Станіслав Олексійович - за
18. Доній Олександр Сергійович - за
19. Єхануров Юрій Іванович - за
20. Жванія Давид Важаєвич - за
21. Жебрівський Павло Іванович - за
22. Заєць Іван Олександрович - за
23. Зварич Роман Михайлович - за
24. Кармазін Юрій Анатолійович - за
25. Карпук Володимир Георгійович - за
26. Каськів Владислав Володимирович - за
27. Катеринчук Микола Дмитрович - за
28. Кириленко В'ячеслав Анатолійович - за
29. Клименко Олександр Іванович - за
30. Ключковський Юрій Богданович - за
31. Князевич Руслан Петрович - за
32. Коваль Вячеслав Станіславович - за
33. Костенко Юрій Іванович - за
34. Кріль Ігор Іванович - за
35. Куйбіда Василь Степанович - за
36. Куликов Кирило Борисович - за
37. Кульчинський Микола Георгійович - за
38. Кучеренко Олексій Юрійович - за
39. Лук'янова Катерина Євгеніївна - за
40. Луценко Юрій Віталійович - за
41. Ляпіна Ксенія Михайлівна - за
42. Мартиненко Микола Володимирович - за
43. Марущенко Володимир Станіславович - за
44. Матвієнко Анатолій Сергійович - за
45. Мойсик Володимир Романович - за
46. Москаль Геннадій Геннадійович - за
47. Новіков Олег Володимирович - за
48. Омельченко Олександр Олександрович - за
49. Оніщук Микола Васильович - за
50. Оробець Леся Юріївна - за
51. Павленко Юрій Олексійович - за
52. Палиця Ігор Петрович - за
53. Петьовка Василь Васильович - за
54. ПЛЮЩ ІВАН СТЕПАНОВИЧ - УТРИМАВСЯ
55. Полянчич Михайло Михайлович - за
56. Поляченко Володимир Аврумович - за
57. Слободян Олександр В'ячеславович - за
58. СПОДАРЕНКО ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ - ВІДСУТНІЙ
59. Стець Юрій Ярославович - за
60. Стецьків Тарас Степанович - за
61. Стойко Іван Михайлович - за
62. Стретович Володимир Миколайович - за
63. Тарасюк Борис Іванович - за
64. Ткач Роман Володимирович - за
65. Тополов Віктор Семенович - за
66. Третьяков Олександр Юрійович - за
67. Харовський Сергій Юрійович - за
68. Чорноволенко Олександр Віленович - за
69. Шемчук Віктор Вікторович - за
70. Шкутяк Зіновій Васильович - за
71. Ющенко Петро Андрійович - за
72. Яценюк Арсеній Петрович - за

pravda.com.ua

Tragikomedie na cizinecké policii - strážci nepořádku

Mé vízum brzy vyprší a musím ho jít prodloužit. Mám nastavený budík na čtyři hodiny a jdu do toho. V 5.10 má fronta před cizineckou policií asi sedmdesát lidí.

Vidím některé lidi, jak jdou rovnou na začátek. Slušnost a svědomí tito lidé nemají a ostatní se jenom dívají. Já jsem slušný člověk, a tak čekám. Za hodinu už je přede mnou sto lidí místo původních sedmdesáti. V 7.20 už jsou tady policisté, chtějí posunout frontu zpět, aby se daly otevřít dveře. Ve frontě je už asi tři sta lidí.

Jeden z policistů říká, že lístky dostanou všichni, nemusíme se bát. Jakási žena ve frontě si stěžuje, že dopředu šli lidé bez čekání. Za to policie prý nemůže.

Dveře se otevírají. První jdou dovnitř ti, co nebyli ve frontě. Já mám lístek s číslem 130.

V 7.35 vychází muž se dvěma lístky a jeden dává jinému muži, který čeká venku. Jsou u toho policisté a říkají, že toho druhého už nepustí dovnitř. Ale pustili. On si tam asi vzal i další lístek, protože uvnitř je přece jiný policista, který neví, že už jeden lístek má. Jeden pak může prodat za tisíc korun. Takové věci se tu dějí pořád.

Lístky dostali všichni, ale jakou má cenu lístek s číslem 270, když za jeden den policie obslouží jenom 150 lidí?

Kriminální živly potřebují pro své klienty lístky s nízkými čísly, a tak se tu pořád čachruje. „Zprostředkovatelé služeb“ mají skoro vždycky spoustu lístků, třeba deset, a s úsměvem je ukazují.

Pokud se díváte pořádně, tak vidíte, že některé lidi berou úředníci bez lístků a vyřizují třeba čtyři žádosti najednou. Na tabuli svítí číslo člověka, který odešel před 15 minutami, ale u přepážky pořád někdo stojí!

Ale všechno v pohodě, obyčejní lidé poslušně čekají, až se objeví jejich číslo.

Když nakonec ve tři přicházím na řadu, vše jde rychle, za deset minut mám vízum. Počítám: dvanáct okýnek pracuje od 7.30 do 17.00. To by měli stihnout 684 lidí!!!

Mám na rok pokoj. Příště to bude asi všechno stejné.

O autorovi| VASYL PROSINCOV, Autor je ukrajinský student | 24. listopadu 2007

http://www.lidovky.cz

Польські експерти радять Україні відмовитися від «провальної» ідеї

Україна може так і не стати членом НАТО, якщо питання приєднання до Північноатлантичного альянсу буде винесене на всеукраїнський референдум. З таким застереженням виступили експерти польського Інституту міжнародних відносин.

Низька підтримка населення ідеї приєднання до НАТО, відсутність єдиного підходу українських політиків в цьому питанні та непрості взаємовідносини з Росією можуть суттєво скорегувати стратегічну мету України щодо інтеграції в євроатлантичні структури, вважає професор польського Інституту міжнародних відносин Кшиштоф Кубяк. На його думку, українці мають визначитися з членством в НАТО, але проводити референдум з цього питання не доречно, оскільки він буде провальним. «Україна може повторити шлях Словаччини, єдиної країни, де невдало проводився референдум про вступ до НАТО. Після подібного референдуму в Україні ідея приєднання до Північноатлантичного альянсу може бути зовсім відкинута. А це не припустимо для такої країни», каже Кубяк. Через своє геополітичне положення Україна, на думку польського експерта, не може дозволити собі нейтралітету.

Німецька хвиля

Проект „PRACEPROCIZINCE“ (робота для іноземців) пропонує безкоштовний пошук роботи для громадян з України

Усе більше чеських роботодавців розшукує працівників за кордонами Чехії, насамперед в Україні й Росії. Одночасно збільшується кількість установ, котрі спосередковують робочі місця для іноземців. Більш ніж 400 установ мають офіційну ліцензію від Міністерства праці і соціальних справ (МПСП) на пошук робітників за кордоном. Це є велика кількість, порівняно із закордонним досвідом, і аналітики Міжнародної організації про міграцію IOM і Міністерства внутрішніх справ, що займаються протидією нелегальній міграції, закликають до більшого контролю і зменшенню кількості агенцій. Щоби можна було виявити ті агенції, котрі незаконно вимагають плату за пошук роботи і працюють у так званій «клієнтській системі». За законом, за спосередкування роботи агенції мусить платити працедавець, у жодному випадку не майбутній працівник.

Здебільшого для іноземця вигідний безпосередній зв‘язок з працедавцем, який можна знайти на одному з інтернет-серверів, що спеціалізуються на пошуку закордонних спеціалістів. Поряд з комерційними сторінками успішно працює і безкоштовна аплікація www.praceprocizince.cz

Сайт є частиною інтегрованого порталу МПСП, на котрому є комплексна багатомовна інформація про систему працевлаштування іноземців у Чехії. Вигодою цієї аплікації є те, що вона інтегрована до баз данних державних бірж праці, на котрі усі працедавці за законом мусять надавати інформацію про вільні місця.

Бажаючі знайти роботу мають можливість з сотень пропозицій вибрати актуальні у тих роботодавців, котрі мають дозвіл на працевлаштування іноземців.

Пошукові фільтри працюють різними мовами: чеська, українська, англійська. Тексти оголошень автоматично перекладаються.

Таким чином іноземцям ця аплікація дозволяє самостійно, безкоштовно розшукувати роботу і відповідати на оголошення.

Сайт виник у рамках проекту Вибір кваліфікованих закордонних працівників, у рамках котрого іноземці з обраних країн, котрі в Чеській Республіці знайдуть роботу, мають можливість отримати вид на постійне перебування лише за 1,5 року.

Більше інформації на www.imigracecz.org

В НАТО розглядаються плани подальшого удосконалення допомоги Україні у перепідготовці військовослужбовців.

В НАТО розглядаються плани подальшого удосконалення допомоги українській стороні у перепідготовці військовослужбовців, що звільняються, через мережу спеціалізованих курсів, яка діє на території України. Як повідомляє прес-служба Міністерства оборони України, сьогодні у штаб-квартирі Північноатлантичного Альянсу в Брюсселі відбулося засідання Економічного Комітету НАТО з Україною.

В ході засідання було проаналізовано стан співробітництва Міністерства оборони України з НАТО з питань, спрямованих на подолання негативних наслідків воєнної реформи.

Як зазначалося під час засідання, в НАТО розглядаються плани подальшого удосконалення допомоги українській стороні у перепідготовці військовослужбовців, що звільняються, через мережу спеціалізованих курсів, яка діє на території України, а також через роботу Центру соціальної адаптації військовослужбовців, що працює на базі Національного університету у Хмельницькому. При цьому акцент робиться на працевлаштуванні саме після отримання додаткової підготовки.

Ще однією перспективною формою співпраці є експертна дорадча допомога країн Альянсу безпосередньо на двосторонній основі.

РБК-Україна, 11.12.2007, Київ 17:51

Нові правила консульського обслуговування громадян країн ЄС

Звернутись за допомогою за кордоном до консульства будь-якої країни ЄС, якщо представництва рідної держави там немає тепер громадянам ЄС не лише можна, але і потрібно! Європейська влада має намір внести нагадування про цю норму, невідому багатьом європейцям, до паспорта.

Паралельно влада ЄС планує вдосконалити систему консульського обслуговування змішаних консульств декількох держав ЄС, відкритті гарячих ліній, за якими європеєць може швидко отримати консультацію.

Зараз лише три країни світу - Китай, Росія та США - мають на своїй території представництва всіх 27 країн ЄС.

Про необхідність оптимізувати консульське обслуговування європейських громадян закордоном влада ЄС вперше заговорила після азіатського цунамі 2004 року. Тоді загинули і постраждали сотні тисяч людей, в тому числі і європейські туристи.

Джерело: "Євроньюз"

Hladomor. Ukrajina, XX. století. Technologie genocidy

Vážení příznivci ukrajinského kulturního dění v ČR, zveme Vás na komentovanou prezentaci nového dokumentárního filmu:

Hladomor. Ukrajina, XX. století. Technologie genocidy

který bude promítán ve čtvrtek 13. 12. 2007 od 18:00 hodin ve Společenském sále Domu národnostních menšin, Vocelova ulice č. 3, Praha 2.

Organizátoři: Velvyslanectví Ukrajiny v ČR, občanská sdružení ukrajinské národnostní menšiny

Ukrajinská iniciativa v České republice UICR | www.ukrajinci.cz

У НАТО позитивно сприйняли сигнал від нової коаліції у Києві

У штаб-квартирі НАТО позитивно сприйняли сигнал про продовження новою урядовою коаліцією у Києві курсу на євроатлантичну інтеграцію. Про це повідомив генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер після засідання комітету Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ, передає Німецька хвиля.

Володимир Хандогій, який нині виконує обов’язки глави українського МЗС, зачитав генсеку НАТО коаліційну угоду, яку було підписано українськими політичними силами. За словами Яапа де Хооп Схефера, у цьому документі однозначно зазначається, яким шляхом збирається іти Україна – а саме у напрямку євроантлантичної інтеграції. Водночас генеральний секретар НАТО зауважив, що нині не можна назвати конкретні часові рамки, коли Україна зможе приєднатися до організації. “Цей процес не є прикріпленим до певних календарних дат. Не можна сказати, що буде якась зустріч, чи якийсь саміт і на ньому буде ухвалене відповідне рішення. Цей процес оснований на тому, як успішно Україна втілюватиме реформи”, - сказав Яап де Хооп Схеффер. Спочатку, наголошує генсек НАТО, у штаб квартирі організації із нетерпінням чекатимуть нового міністра закордонних справ, щоб пересвідчитися у намірах Києва. А потім про подальший розвиток відносин йтиметься під час засідання глав держав Україна -НАТО у рамках саміту в Бухаресті в квітні наступного року.

unian.net

У НАТО чекають від Тимошенко нових напрямків

Українська сторона заявляє, що нова демократична коаліція прискорить інтеграційний процес на шляху Києва до НАТО. В альянсі ж очікують формування новим урядом нових напрямків зовнішньої політики.

Про це на прес-конференції по закінченні засідання комісії Україна-НАТО, що відбулася у рамках формальної зустрічі міністрів закордонних справ НАТО, повідомили голова української делегації, т.в.о. міністра закордонних справ України Володимир Хандогій та генсекретар альянсу Яап де Хооп Схеффер.

Хандогій нагадав, що відповідно до угоди про створення демократичної коаліції, метою України є євроатлантична інтеграція, приєднання до плану щодо членства і безпосереднє членство в НАТО, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Саме тому ми достатьньо упевнені в тому, що нова коаліція і новий уряд після його формування будуть виконувати положення коаліційної угоди", - пояснив Хандогій українську позицію.

У свою чергу генсек альянсу підкреслив, що в НАТО очікують формування нового уряду.

"Я говорю про необхідність призначення нового міністра і його приїзду сюди, тому що ми маємо намір продовжити обговорення цих питань для того, щоб одержати інформацію про зміст зовнішньої політики, оскільки нова коаліція формуватиме нові напрямки зовнішньої політики", - сказав він.

"Ми будемо продовжувати дискусію щодо українських євроатлантичних прагнень без зволікання, але і без прискорення. Ми завжди заявляли серед країн-спільниць, і Україна про це добре знає, це процес, що ґрунтується на досягненнях", - сказав Хооп Схеффер.

Він знову підтвердив позицію альянсу щодо подальшої підтримки проведення реформ в Україні. "Це справа самої України, її уряду і народу, вирішувати чого саме вони хочуть", - додав генсек.

Говорячи про компанію, спрямовану на інформування українського населення про діяльності НАТО, Хандогій відзначив, що в Україні "достатньо політичної волі для її проведення". "У цьому не може бути сумніву", - підкреслив він.

У цьому зв'язку Хандогій нагадав, що на рівні уряду вже розроблена концепція, на підставі якої завершена розробка державної програми.

"Що стосується ресурсного забезпечення, ми завжди відчуваємо його нестачу, але ми сподіваємося, що ця програма буде більш ефективною й успішною", - сказав він.

Представник альянсу також висловив упевненість, що українська сторона вже найближчим часом схвалить річний цільовий план Україна-НАТО на 2008 рік.

pravda.com.ua

Польща переконана, що Україна буде і в ЄС, і в НАТО

Президент Польщі Лєх КАЧИНСЬКИЙ заявляє, що Польща підтримує вступ України до НАТО та Європейського Союзу.

Як передає кореспондент УНІАН, про це Л.КАЧИНСЬКИЙ сказав на спільній прес-конференції з Президентом України Віктором ЮЩЕНКОМ сьогодні у Києві.

“Польща дуже гарячо підтримує українську дорогу до НАТО. Ми вважаємо, що вона повністю обґрунтована, але, звичайно, рішення належить прийняти українському народу”, - сказав він.

За словами Л.КАЧИНСЬКОГО, Польща також підтримує вступ України до ЄС. “Ми переконані, що Україна буде і в ЄС, і в НАТО”, - додав він.

Президент Польщі назвав відносини між Україною і Польщею, які розвиваються останніми роками, “зразком відносин споріднених народів”. При цьому він зауважив, що історія України і Польщі “не була легкою”, але обидві країни довели здатність вирішувати проблеми і спокійно розмовляти про минуле. “Ми є прикладом країн, яким це не заважає і вони вирішують ці питання в поточному порядку”, - сказав він.

Л.КАЧИНСЬКИЙ також висловив сподівання, що приєднання Польщі до Шенгенської угоди не ускладнить ситуацію для українців. “Ми будемо робити все, щоб українці якнайбільше тим скористалися і докладемо великі зусилля, щоб так було”, - запевнив він, додавши, що дав відповідні доручення польському уряду.

unian.net

Звернення до держав країн-членів ЄС, інституцій ЄС, Уряду України та Верховної Ради України

Після падіння Берлінської стіни Європа доклала багато зусиль для економічної, культурної та політичної інтеграції та руйнування ліній поділу. Проте, для країн Східної Європи, і України зокрема, пересування у межах Європи щороку ускладнюється. Розширення Європейського Союзу за рахунок країн Центрально-Східної Європи у 2004 році, та, як наслідок, розширення Шенгенської зони у 2007 році - призвело до створення нових візових бар'єрів для громадян України. Візові розмежування - нова реальність у розширеній Європі.

У травні 2005 року Україна в односторонньому порядку скасувала візові вимоги для громадян країн-членів ЄС заради посилення інтеграційних процесів, пожвавлення туризму та міжлюдських контактів. Проте, цей жест доброї волі залишився без відповіді. Незалежний моніторинг візових процедур доводить систематичне приниження гідності українців у консульських інституціях та неповагу до прав людини.

Усвідомлюючи важливість візових питань у сприйнятті двосторонніх відносин між Україною та ЄС серед громадян України та розширення Шенгенської зони з 21 грудня 2007 року:

1. Вітаємо рішення Ради ЄС ратифікувати Угоду про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС та звертаємось до Верховної Ради України якнайшвидше ратифікувати дану угоду.

2. Закликаємо Уряди України та держав країн-членів ЄС докласти максимум зусиль по імплементації нової візової угоди та забезпечити подальшу візову лібералізацію для всіх громадян України. Наполягаємо, що одним з перших кроків у цьому напрямку має стати внесення доповнень до угоди (відповідно до механізму, передбаченому у ст.12 та 14 угоди), які би забезпечили спрощення оформлення віз для представників організацій громадянського суспільства, як це передбачено подібними угодами між ЄС і Молдовою та країнами Західних Балкан.

3. Закликаємо держави країни-члени ЄС дотримуватись уніфікованих правил візової процедури та не вживати заходів на національному рівні, які ускладнюють візову процедуру, передбачену в Угоді для громадян України.

4. Закликаємо делегації ЄС та України, що ведуть переговори про нову базову угоду між Україною та ЄС, зафіксувати в цій угоді перелік заходів, критеріїв та умов, виконання яких дозволить Україні отримати взаємний безвізовий режим у відносинах з ЄС.

5. Вітаємо ініціативу по впровадженню нового всеосяжного Візового Кодексу для країн Європейської Спільноти, який сприятиме впровадженню прозорої візової політики. Закликаємо Європейську Спільноту запровадити принцип недискримінації та однакового візового режиму усіх держав країн-членів ЄС щодо України.

6. Звертаємось до МЗС України докласти всіх зусиль для активного діалогу з державами-членами ЄС та інституцій ЄС щодо усунення тих елементів візових процедур, які необґрунтовано обтяжують процес отримання віз українським громадянам.

7. Звертаємось до посольств та консульських установ країн-членів ЄС в Україні до проведення регулярних консультацій з візових та міграційних питань за участю представників громадських організацій.

8. Закликаємо Верховну Раду та Кабінет міністрів України вживати наполегливих заходів з метою досягнення Україною у максимально короткій перспективі відповідності критеріям безвізової держави, посилити інформування українських громадян про легітимні умови перебування закордоном, та активізувати зусилля щодо розробки ефективної державної міграційної політики та політики управління кордонів України.

Приєднатися до звернення http://eu.prostir.ua/appeal.html

ЄС закликав своїх членів полегшити візовий режим для сусідніх країн, що не входять в союз

Країни - члени ЄС повинні приділяти більше уваги відкриттю ринків для своїх сусідів, що не входять до блоку, і полегшувати жителям цих країн можливість отримання візи. Таку заяву зробила сьогодні комісар ЄС із зовнішніх зв'язків Беніта Ферреро-Вальднер. Вона також закликала активніше сприяти припиненню конфліктів, що тривають з часів "холодної" війни, і надавати велику підтримку реформам у всіх сферах - від енергетики до соціальної політики.

Б.Ферреро-Вальднер вважає, що "ЄС необхідно сприяти економічній інтеграції і зробити ринок доступнішим". На її думку, 27 країн - членів ЄС не використали повною мірою надані ним можливості для полегшення в'їзду громадян країн-сусідів, передає Reuters.

Вона також повідомила, що Єврокомісія працює над угодою, згідно з якою жителі таких держав, як Молдавія і Марокко, зможуть легально емігрувати, в той же час це завдасть удару по нелегальній еміграції. Комісар із зовнішніх зв'язків вважає, що "в майбутньому у ЄС виникне необхідність в збільшенні кількості найманих робочих у зв'язку з браком кадрів на ринку праці".

РБК-Україна, 05.12.2007, Брюссель 20:41

Арсеній Яценюк - Спікер Верховної Ради України

Президент України Віктор ЮЩЕНКО переконаний, що Арсеній ЯЦЕНЮК буде спікером усього парламенту, а не лише окремої частини.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав, виступаючи сьогодні у Києві на нараді з представниками асоціацій та органів місцевого самоврядування.

В.ЮЩЕНКО назвав вчорашнє голосування у Верховній Раді за обрання голови парламенту надзвичайно важливим кроком, побажав А.ЯЦЕНЮКУ успіхів і привітав весь український народ та парламент з цим обранням.

«Я переконаний, що Арсеній Петрович буде тим талановитим спікером українського парламенту, який кожною фіброю відчуває, що він є спікером усього парламенту, а не тільки більшості чи декількох політичних сил», - підкреслив Президент.

В.ЮЩЕНКО назвав обрання А.ЯЦЕНЮКА головою парламенту винятковою політичною подією для вирішення головного питання - забезпечення стабільності в Україні.

Президент висловив переконання, що сьогодні на усіх щаблях влади і громадськість в цілому усвідомлюють важливість подолання політичної кризи.

«Якщо країна не впорається з викликом політичної дестабілізації, у нас будуть забрані ключові елементи нашого прогресу. Політична нестабільність відкидає українські можливості», - сказав він.

В.ЮЩЕНКО висловив упевненість, що настає етап політичної стабільності. «Я сподіваюсь, що сьогодні український парламент з новими зусиллями, з новим складом, більшістю, з амбіціями береться за виконання надзвичайно благородних речей. Я бажаю Арсенію Петровичу всіляких гараздів і успіхів у цій надзвичайно складній роботі», - сказав Президент.

Він попросив керівників органів місцевого самоврядування надати всіляку допомогу новому голові парламенту.

При цьому глава держави підкреслив, що йдеться не про персоналії, про конкретні політичні сили. За його словами, йдеться про повернення поваги до найвищого законодавчого органу і сил, які його представляють.

«І ми надіємось, що це перший крок до радикальних змін в нашій країні, тому, Арсенію Петровичу, з Богом!», - наголосив В.ЮЩЕНКО.

Як повідомляв УНІАН, 4 грудня було офіційно оголошено про обрання А.ЯЦЕНЮКА на посаду голови Верховної Ради України. За даними Лічильної комісії ВР, кандидатуру А.ЯЦЕНЮКА шляхом таємного голосування підтримали 227 народних депутатів.

Джерело: УНІАН.

Бі-Бі-Сі просить Росію убезпечити її співробітників від нападів

Британська телерадіомовна корпорація Бі-Бі-Сі звернулася до МЗС РФ із проханням посприяти в забезпеченні безпеки її співробітників у Росії.

Це звернення пов'язане з тим, що наприкінці листопада троє кореспондентів Бі-Бі-Сі піддалися нападам у Москві, повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на корпорацію.

"Ми вкрай стурбовані цим незвичайним сплеском нападів у Москві. Хоча ми і не маємо у своєму розпорядженні доказів того, що ці напади були пов'язані з їх роботою на Бі-Бі-Сі, але ми не виключаємо таку можливість", - зазначили в Бі-Бі-Сі.

Зокрема, за даними британської корпорації, 24 листопада близько восьмої години вечора в московському метро було вчинено напад на Давлата Кудрата, що є громадянином Росії і працює в службі Бі-Бі-Сі, що проводить мовлення на Центральну Азію.

При цьому нападники викрикували расистські образи. У результаті вони були затримані співробітниками міліції.

Наступного дня, 25 листопада, двоє невідомих побили співробітника Російської служби Бі-Бі-Сі Михайла Денисова. Йому зламали ніс, ребра, вкрали мобільний телефон, банківську картку, значну суму грошей.

30 листопада інший кореспондент Російської служби Бі-Бі-Сі Євген Демченко був побитий по дорозі з роботи додому.

"Ми звернулися в Міністерство закордонних справ Росії з проханням посприяти в забезпеченні безпеки наших співробітників. Також ми переглядаємо наші заходи безпеки в Москві у світлі цих подій", - розповіли в корпорації.

unian.net

На Заході розгоряється скандал щодо виборів з Путіним

На Заході розгоряється скандал, пов'язаний з оцінкою виборів до Державної думи Росії.

У вівторок президент США Джордж Буш повідомив, що висловив Володимиру Путіну щиру заклопотаність щодо виборів, що відбулися, пише "Комерсант".

"Я сказав (Володимиру Путіну), що ми щиро висловлюємо заклопотаність щодо цих виборів", - так описав свою телефонну розмову з президентом РФ Джордж Буш на прес-конференції в Білому домі.

Прес-служба президента Росії спростувала ці слова. Втім, і до Буша високопоставлені співробітники американської адміністрації не скупилися на різкі оцінки думських виборів.

Прес-секретар президента США Дана Періно заявила, що Буш не збирається телефонувати Путіну, щоб привітати його з успіхом на виборах, тому що, за її даними, "російський президент формально не був кандидатом".

Проте, вона "закликала Росію звернути особливу увагу на всі ті обвинувачення, що були висунуті на адресу влади". За словами Періно, ще рано казати про те, що США визнали результати виборів у Росії.

Держдеп США, розвиваючи її думку, заявив, що вкрай стурбований "використанням адміністративного ресурсу на користь "Єдиної Росії", упередженістю державних ЗМІ, залякуванням політичної опозиції і нерівних можливостей, наданих опозиції" і партії влади.

З вимогами, аналогічними американським, уже виступили Великобританія, Франція, Італія, Норвегія, Швеція і Швейцарія - вони пропонують російській владі провести розслідування за фактами порушень, про які заявляють спостерігачі й опозиціонери.

"Необхідно, щоб ЦВК РФ терміново провів розслідування по всіх обвинуваченнях у порушеннях. Якщо буде доведено, що вони справедливі, у цьому випадку вибори не можна вважати ні вільними, ні чесними", - заявив МЗС Британії.

"Зараз російській владі необхідно порозумітися і заспокоїти світове співтовариство", - вважає прем'єр Італії Романо Проді. МЗС Франції також висловив надію на те, що "російська влада проллє світло на те, що сталося".

Комісар ЄС із зовнішньої політики Беніта Ферреро-Вальднер заявила, що в ході виборів "мали місце порушення деяких фундаментальних прав, таких як свобода слова і свобода зборів".

А лідер фракції лібералів у Європарламенті Грем Уотсон і зовсім назвав Путіна "популістом із замашками диктатора, що відноситься до тієї ж категорії, що й Уго Чавес, тільки більш небезпечний".

Крім того, члени уряду Ангели Меркель у Німеччині, що вважається чи не найближчим партнером Москви на Заході, жорстко розкритикували думські вибори.

Офіційний представник уряду Томас Штег заявив: "Якщо судити за нашими стандартами, вибори не були ні вільними, ні демократичними, ні чесними. Росія не була демократією і не є нею".

З ним зненацька погодився і голова МЗС Німеччини Франк Вальтер Штайнмайер, близький соратник екс-канцлера Герхарда Шредера, у минулому голова його апарату.

pravda.com.ua

Оновлено старий форум форуму - tereveni.cz

Наші негаразди тривали дещо довше, ніж ми сподівались і ви очікували. Нажаль, стався прикрий випадок - 1 травня 2007 передчасно загинув сервер, на якому жила наша сторінка ukraine.cz, а разом з ним - і вся інформація, що збиралась роками. За якийсь час головна сторінка "Форуму українців ЧР" - ukraine.cz - розпочала свою роботу "з нуля" у дещо іншому форматі. З того часу ми отримували багато нарікань від відвідувачів на кшталт - "чому форум вмер?", "де подівались фотки?" тощо.

Тому було вирішено відновити старий архів - спочатку форум на новому домені - tereveni.cz, а пізніше можливо - статті з головної сторінки та фотоальбом. Наразі на форумі відновлені екаунти відвідувачів - ви можете використати свій старий лоґін та пароль. Якщо ви забули ваш пароль - скористайтесь функцією відновлення паролю. Якщо ж і це не допомогло - створіть новий екаунт або ж зверніться до адміна з проханням (наприклад, якщо старий емайл вже не дійсний - відновити пароль неможливо).

Нажаль, архів був зроблений ще 23 лютого 2006 - тому пізніша інформація (пости та дані користувачів, що зареєструвались пізніше) є вже втраченою безповоротно. Проте, багато чого зі старої бази є й досі актульним - особливо в розділі "Питання документів". Сподіваємось, що нові повідомлення в цьому та інших розділах повернуть нашому форуму корисність та інтерес українців Чехії та не тільки їх.

У оновленому форумі з"явилась можливість вкладати відео з YouTube та Google Video, a також приєднувати файли до ваших повідомлень.

З повагою,
Адмін tereveni.cz

Хто відповість за Батурин?

Менше ніж через рік Україна відзначатиме 300-річчя Батуринської трагедії, коли російський військовий корпус під керівництвом князя Меншикова підступно увірвався до гетьманської столиці Батурина та жорстоко розправився із його захисниками.

І хоча до згаданого ювілею, як зазначалося, трохи менше року, Батурин уже опинився в центрі уваги не лише істориків, але й політиків, державних діячів, громадськості.

Існує декілька причин, які актуалізують тему Батурина як історичного феномену, що має пряме відношення до сьогодення.

По-перше, майже триста років тому, внаслідок розгрому українських сил у Батурині було кардинально змінено суспільно-політичну ситуацію в Україні, зокрема започатковано процес її переходу під тотальний політичний і військовий вплив Росії та винищення еліти, здатної очолити національно-визвольний рух.

По-друге, відзначення чергової річниці трагедії у Батурині кореспондується із намірами Російської Федерації на високому державному рівні відзначити 300-річчя Полтавської битви, яка, фактично, поклала край самостійницьким устремлінням гетьмана України Івана Мазепи.

По-третє, Батурин у вітчизняній історії займає особливе місце, а відтак довголітнє замовчування цього історичного факту закономірно посилило до нього увагу, передусім з боку самих українців.

Сьогодні про трагічну історію Батурина знає чимало людей, але на урядовому рівні питання відновлення колишньої гетьманської столиці було порушене лише у 2002 році: тодішній уряд під керівництвом Анатолія Кінаха схвалив постанову "Про затвердження Комплексної програми збереження пам'яток Державного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури Батурина".

У 2003 році, перебуваючи на Чернігівщині, тодішній головний опозиціонер країни Віктор Ющенко загострив увагу на темі Батурина. Він зокрема заявив, що аморальним є те, "що досі немає жодного пам’ятника невинно убієнним".

"Для мене Батуринська трагедія співзвучна з Голодомором 30-х. Для нації є вибір: пам’ятати історичні трагедії та усвідомлювати їх уроки, або знову їх переживати. Наступні покоління будуть змушені платити за нинішнє духовне каліцтво. Відродження Батурина — наш громадянський обов’язок", – наголосив Ющенко.

У жовтні минулого року Ющенко у статусі президента провів у Батурині засідання з питань відродження заповідника "Гетьманська столиця". У нараді брали участь відомі олігархи, які зголосилися надати фінансову допомогу в реалізації цього історико-культурного проекту.

У ході наради відзначалося, що "вперше в історії України Батурин став прикладом синергетичного ефекту реалізації державної ініціативи за підтримки національного бізнесу".

Вже у листопаді цього року глава держави знову завітав до Батурина й констатував, що реконструкційні та реставраційні роботи у заповіднику мають бути завершені до жовтня 2008 року, коли відзначатиметься 300-річчя Батуринської трагедії.

"Жовтень 2008 року – це крапка в тому, щоб даний об’єкт був завершений у відбудові, реконструкції, щоб було наведено лад на прилеглій території", – підкреслив Ющенко.

Більше того, відзначаючи важливість завершення реконструкції палацу Розумовського – центральної споруди заповідника, – президент повідомив, що у нещодавній розмові з прем’єр-міністром Віктором Януковичем він отримав від нього інформацію про готовність уряду взяти на себе "повну відповідальність" за своєчасне фінансування тих обсягів, які визначені у відповідному національному плані.

Така увага вищих керівників держави та вітчизняних бізнесменів до відродження заповідника у Батурині дає підстави сподіватися, що рано чи пізно необхідні реставраційні та реконструкційні роботи завершаться й колишня гетьманська столиця буде відроджена.

Але відродженням історико-культурного заповідника не вичерпується проблематика самого Батурина.

На часі – осмислення історичних подій, пов’язаних із гетьманською столицею, адже саме вони мали, мають і ще довго матимуть непересічне значення для України, утвердження її національної державності.

У зв’язку з цим наведемо деякі історичні факти. Передусім слід відзначити, що Батурин увійшов в історію України не тільки й не стільки тому, що на його території розміщувалася резиденція гетьмана Івана Мазепи, лідера українських козаків, одного із найвпливовіших політиків імперської Росії та Західної Європи.

На початку листопада 1708 року у Батурині російськими окупаційними військами було вчинено масову різанину українського населення, яку офіційна Москва трактувала як відплатну акцію за намір гетьмана І.Мазепи стати на бік шведського короля Карла ХІІ й таким чином продовжити боротьбу за незалежність України.

Нагадаємо, що в ніч з 1 на 2 листопада 1708 року, внаслідок зради прилуцького полковника Івана Носа, московські солдати вдерлися до Батурина. Місцева залога та жителі оборонялися по-геройському.

Але сили були не рівними й дуже скоро російські війська перейшли до грабунків, підпалів і розправи з непокірними. У Батурині проти його оборонців було застосовано тактику "випаленої землі".

З метою придушення будь-якого спротиву князь Меншиков розпорядився нікого не щадити й убивати жінок, старих і дітей. Автор "Історії Русів" писав: "Вибив усіх їх до ноги, не милуючи ні статі, ні віку, ні самих найменших немовлят".

Різанина тривала два дні. Згодом трупи козаків прив’язали до дошок і пустили річкою Сейм, щоб вони подали звістку іншим про загибель Батурина. Захопленого у бою організатора оборони Дмитра Чечеля привезли до Глухова і колесували перед Петром І.

Один із дослідників українсько-московської війни 1708-1709 років, відомий історик, професор Олександр Оглоблин у своїй праці "Гетьман Іван Мазепа та його доба" трагедію Батурина називає "московським терором" в результаті якого були знищені усі державні установи, в тому числі Палац Гетьмана, 28 збудованих Іваном Мазепою церков, унікальну книгозбірню та "збірку зброї, що їй рівної нелегко було знайти в цілій Європі".

Сучасний дослідник історії України Сергій Павленко у монографії "Загибель Батурина" зазначає, що жертвами погрому 2 листопада 1708 року у Батурині стали 6 – 7,5 тисяч мирних громадян, 5 – 6,5 тисяч військовиків, а разом 11 – 14 тисяч батуринців, сердюків та козаків.

Але масовими розправами над мирним населенням у Батурині злочини, що їх чинили росіяни, не закінчилися. Дуже скоро хвиля московського терору захлиснула усю північну Україну.

Історик Наталія Полянська-Василенко так описує цей період: "Жах ширився по містах і селах, населення яких поспішало засвідчити перед московським урядом свою лояльність. Прихильників Мазепи чекали кари, заслання, конфіскація майна, яка поширювалася і на їхніх родичів.

А тих, хто робив доноси, нагороджувано чинами, маєтками, конфіскованими у жертв. Глибока деморалізація охопила Україну, де кожний тремтів за своє життя..."

Уже згадуваний Павленко відзначає: "За підрахунками сучасника і хроніста Петра І Петра Крекшина протягом листопада 1708 – липня 1709 рр. в Україні "зрадників до 30 тисяч вирубано".

Бойня у Батурині та подальші репресії проти українців викликали значний суспільний резонанс у Європі. Місцеві газети рясніли заголовками: "Страшна різня", "Жінки й діти на вістрях шабель".

В одній зі статей читаємо: "Усі мешканці Батурина без огляду на вік і стать вирізані, як наказують нелюдські звичаї москалів", "Уся Україна купається в крові. Меншиков уживає засобів московського варварства".

Таким чином можна зробити принаймні два висновки.

Перший: у Батурині з допомогою російської зброї і репресій на деякий час було придушено волю українського народу до незалежності, тобто побудови суверенної національної держави.

Другий: кількість жертв та жорстокість з якою російська влада карала "мазепинців" сягають масштабів "гуманітарної" катастрофи.

Останнім часом практика взаємин між сучасними європейськими державами передбачає врегулювання питань, що пов’язані із різним трактуванням тих чи інших історичних явищ.

Скажімо, не так давно Україна і Польща фактично "визначилися" щодо подій на Волині у 1943 році під час українського-польського протистояння.

Без сумніву, що український погляд на листопад 1709 року відрізняється від російського, а тому в контексті відзначення 300-річчя трагедії Батурина та Полтавської битви існує необхідність врегулювати спірні питання.

Одне з них – "гуманітарна" катастрофа, яка спричинилася у результаті жорстоких дій російської армії стосовно мирного українського населення. Іншими словами, настав час відповісти за Батурин.

Очевидно, що шлях до "порозуміння" в цьому питанні буде не простим. Але Україна має пройти його достойно: гідно вшанувати пам'ять загиблих та відстояти свою честь під час різних "ювілеїв", що їх незабаром відзначатиме Росія.

Богдан Червак

"АероСвіт" увів продаж квитків через Інтернет для власників Visa Electron й Maestro

Найбільший в Україні авіаперевізник пасажирів компанія "АероСвіт" увела продаж авіаквитків через Інтернет для власників карток платіжних систем Visa Electron й Maestro з кінця листопада.

Про це Українським Новинам повідомив керівник прес-служби "АероСвіт" Сергій Куций.

"Система впроваджувалася поетапно й завершилася на цьому тижні", - сказав Куций. Купівля квитків на сайті "АероСвіта" здійснюється за стандартом безпеки 3-D Secure. Новий стандарт передбачає посилений захист від електронних шахраїв за допомогою додаткових кодів.

Крім Visa Electron й Maestro купити квиток через Інтернет можна також за допомогою платіжних систем Visa, MasterCard, American Express, Diners Club, Discover, JCB.

У реалізації цього проекту "АероСвіт" співпрацює із Приватбанком, що входить до групи найбільших. Як повідомляло агентство, "АероСвіт" почав продавати квитки через Інтернет з лютого 2004 року.

В 2006 році "АероСвіт" збільшив перевезення пасажирів на 14,7% до 1,563 млн. пасажирів, вантажів і пошти - на 5,3% до 8 472 тонн. 37,96% закритого акціонерного товариства "АероСвіт" належать нідерландській компанії Gilward Investments B.V., 24,99% - компанії "ГенАвіа-Інвест", 22,39% - Фонду державного майна.

Інформаційне агентство "Українські Новини"

В питерском метро избили российскую журналистку, посчитав ее иностранкой

В субботу, 1 декабря, в метро российского города Санкт-Петербурга была избита начальница отдела канцелярии главы правительства Тувы, журналистка по профессии.

По словам правозащитника Руслана Линькова, женщина по имени Саяна (фамилия не приводится) приехала из Тувы к знакомым на несколько дней. В субботу около 14 часов (по местному времени) она спустилась на станцию Невский проспект и села в поезд в направлении Проспекта Просвещения.

По словам пострадавшей, через некоторое время к ней подошел бритый наголо молодой человек в черной куртке и характерных ботинках. Он принял женщину за иностранку и начал оскорблять ее на ломаном английском языке. Когда она предостерегла его от нападения словами, скинхед прокричал Россия - для русских! и вышел на станции Черная речка, рассказывает девушка в Живом Журнале Линькова.

Уже на следующей станции в вагон вошли восемь или девять скинхедов, которые начали избивать женщину. Сидевший рядом мужчина попытался заступиться за нее, и тогда нападавшие переключились на него, а Саяне удалось бежать. При этом пассажиры, находившиеся в вагоне, не проявили никакого беспокойства по поводу происходящего.

Пострадавшая обратилась в отделение милиции на станции Проспект Просвещения, но там, по словам Линькова, у нее отказались принять заявление, объяснив, что у нас скинхедов нет. Официальных комментариев от ГУВД Санкт-Петербурга получить не удалось.

Руслан Линьков утверждает, что у Саяны зафиксированы множественные гематомы. Судьба мужчины, пришедшего ей на помощь, неизвестна.

По материалам Lenta.ru

Меркель розкритикувала виборчу кампанію в Росії

Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель піддала критиці виборчу кампанію в Росії. В інтерв’ю радіостанції Deutschlandfunk вона висловила сподівання на те, що перебіг виборів до Держдуми об’єктивно висвітлюватиметься в засобах масової інформації. Меркель також висловила жаль з приводу того, що жоден зі спостерігачів від ОБСЄ не буде присутній на виборах. Канцлер наголосила, що хотіла б підтримувати добру співпрацю з Росією, аби спільно шукати рішення таких зовнішньополітичних проблем, як майбутній статус Косова чи конфлікт довкола атомної програми Ірану. Водночас, за словами Меркель, вона постійно нагадуватиме Москві про дотримання прав людини та вільне функціонування різних партій.

Німецька хвиля

Україна та Польща внесли зміни до угоди про умови поїздок громадян України до Польщі

Уряди України та Республіки Польща підписали протокол про внесення змін до угоди про умови поїздок громадян між Україною та Республікою Польща. Як повідомляє прес-служба МЗС України, цей документ підписаний у зв"язку із входженням Польщі з 21 грудня 2007 р. до Шенгенської угоди та передбачає наступні переваги для громадян України при отриманні віз до Республіки Польща:

- до 20 грудня 2007 р. громадяни України отримуватимуть безкоштовні короткотермінові польські візи, термін дії яких поширюватиметься і на період після 21 грудня 2007 р., тобто і на час, коли Польща стане членом Шенгенської угоди;

- громадяни України, які планують перебувати в Республіці Польща терміном понад 90 днів з метою працевлаштування, навчання, лікування і т.п., отримуватимуть національні польські візи навіть після входження Польщі до Шенгенської угоди;

- після впровадження в дію угоди про спрощений візовий режим між Україною та Європейським Союзом, що запланований на початок 2008 р., Польща розпочне застосовувати положення цієї угоди при видачі віз громадянам України. Як відомо, угодою передбачено суттєві преференції при видачі віз значним категоріям українських громадян, зокрема, родичам громадян України, які мають дозвіл на перебування в державах-членах ЄС, бізнесменам, журналістам, членам офіційних делегацій, учням, студентам, професійним перевізникам, пенсіонерам, представникам центральних та місцевих органів влади, учасникам програм обміну між спорідненими містами.

rbc.ua

Палата депутатів парламенту Чехії прийняла постанову щодо Голодомору

30 листопада ц.р. Палата депутатів парламенту Чеської Республіки прийняла постанову щодо Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства закордонних справ України, у документі вищого законодавчого органу Чеської Республіки зазначено, що цю трагедію навмисно та цілеспрямовано спричинив злочинний тоталітарний сталінський режим, щоб зламати опір українського народу проти насильної колективізації та знищити його національну гідність.

Як повідомляв УНІАН, День пам`яті жертв голодоморів, згідно з указом Президента від 26 листопада 1988 року, відзначається щороку у четверту суботу листопада.

unian.net

ОБСЄ засудила винуватців Голодомору

Держави-учасниці ОБСЄ прийняли спільну заяву про вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Як повідомляє прес-служба МЗС, заява "Про 75-у річницю Голодомору 1932-1933 років в Україні" була оприлюднена з ініціативи України в п'ятницю в Мадриді, де завершилося 15-е засідання Ради Міністрів ОБСЄ.

У цьому документі держави-учасниці ОБСЄ вшанували пам’ять жертв національної трагедії українського народу – Голодомору, "який забрав життя мільйонів українців в результаті масового голоду, що був спричинений брутальними діями та політикою тоталітарного сталінського режиму".

У заяві також визнаються докладені протягом останніх років зусилля з метою поширення обізнаності про Голодомор в рамках ООН, її спеціалізованих установах та в державах ОБСЄ, зокрема шляхом схвалення 193 країнами резолюції ЮНЕСКО з цього питання.

Окремо вітається ініціатива України щодо організації пам’ятних заходів з нагоди 75-ої річниці Голодомору та участь у них держав-учасниць ОБСЄ.

Підтверджуючи своє зобов’язання в рамках ОБСЄ "чітко та беззастережно засуджувати тоталітаризм", держави ОБСЄ наголошують на важливості поширення знань про трагічні події спільного минулого для зміцнення верховенства права, захисту прав людини та основних свобод задля попередження людських трагедій у майбутньому".

Заяву підписали Андорра, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Канада, Чехія, Естонія, Франція, Грузія, Німеччина, Ватикан, Угорщина, Ірландія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Норвегія, Польща, Словаччина, Іспанія, Швеція, Україна, Велика Британія, США.

Прес-служба також повідомляє, що 30 листопада Палата депутатів парламенту Чеської Республіки прийняла постанову про визнання Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

Зокрема, у документі зазначено, що цю трагедію навмисно та цілеспрямовано спричинив злочинний тоталітарний сталінський режим, щоб зламати опір українського народу проти насильної колективізації та знищити його національну гідність.

Українська правда

Ukrajina si připomíná hladomor, který zemi postihl ve 30. letech

Hladomor na Ukrajině v letech 1937-1938 Kyjev/Praha – Ukrajina si dnes připomíná hladomor, který zemi zasáhl v letech 1932 a 1933. Ukrajinský parlament loni v listopadu schválil zákon, který označuje hladomor vyvolaný uměle stalinským režimem na počátku třicátých let za genocidu vůči ukrajinskému lidu.

video: Libor Dvořák (ČRO) a Irena Chalupa (Svobodná Evropa) diskutovali ve studiu Dobrého rána o hladomoru na Ukrajině

video: Historik David Svoboda a publicistka Pavlina Benoniová připomínají události týkající se hladomoru na Ukrajině ve studiu ČT24

Ukrajinští historikové se shodují na tom, že to byla cílená genocida. Naproti tomu historikové z jiných zemí to považují za stalinistický zločin, neboť primárním úkolem hladomoru nebylo vyhladit ukrajinský národ, ale zlomit Ukrajince.

Zákon prosadili Viktor Juščenko, Julija Tymošenková a socialisté proti vůli Strany regionů Viktora Janukovyče a komunistů. Ti totiž soudí, že hladomor nenesl jasné znaky genocidy, a obávají se, že jeho přijetí povede ke zhoršení vztahů s Ruskem.

Ruští představitelé sice přiznávají existenci hladomoru, nicméně připomínají, že hladomor postihl celý Sovětský svaz. Podle hostů Dobrého rána Rusko odmítá přiznat zločiny té doby a nemá vůli příliš diskutovat o minulosti. Libor Dvořák upozorňuje, že lidé, kteří jsou v Rusku u moci, pocházejí zejména z KGB, jejíž předchůdkyně NKVD přímo vykonávala tehdejší teror. Nelze se tudíž divit, že se těmito záležitostmi nechtějí příliš zabývat. Navíc Moskva to podle Dvořáka chápe jako útok proti ní, i když Juščenko věc pojímá spíše tak, aby si "ukrajinský národ uvědomil, jaké má dějiny a jak jsou tragické stránky jeho dějin spojeny právě se sovětskou epochou."

Hladomor na Ukrajině v letech 1937-1938Stalinův režim zahájil v roce 1932 násilnou kolektivizaci venkova, během níž bylo do té doby soběstačným rolníkům označovaným propagandisticky za "kulaky" zabavováno nejen obilí, mouka, zelenina a hospodářský dobytek, ale i osivo na příští rok. To následně vedlo k nebývalému hladomoru, během něhož zemřelo až deset milionů Ukrajinců. Každý den umíralo 25.000 lidí, byly zdevastovány celé vesnice. Mezi zoufalým obyvatelstvem se rozšířil i kanibalismus. Ti, kdo protestovali, byli zastřeleni nebo posláni na Sibiř. "Odebíralo se lidem naprosto všechno. Když už nebylo možné obilí odebrat, tak se házelo do moře. Podle Stalina prý bylo Ukrajinců příliš mnoho," připomněla tragické události publicistka a vězeňkyně Pavlina Benoniová. Důsledkem hladomoru bylo snížení obyvatel Ukrajiny o čtvrtinu.

Sovětská vláda hladomor údajně vyvolala záměrně, aby zadusila ukrajinské touhy po nezávislosti. Stalin tehdy potřeboval obilí k tomu, aby je mohl prodávat za technické komponenty pro budování průmyslu. Za sovětské éry bylo masové hladovění střeženo jako státní tajemství. Ukrajinská tajná služba loni v listopadu poprvé zveřejnila část tajných sovětských archivů, kde byly shromážděny materiály o tomto hladomoru.

Ve 20. století zažila Ukrajina tři hladomory, všechny v sovětských dobách. První v letech 1921 až 1923 byl ve světě neznámější, protože tehdy ještě neexistovala tak pevná cenzura. Další byl v letech 1946 až 1947 jako důsledek poválečného rozvratu; nebyly ale tak kruté jako "kolektivizační" pohroma z 30. let. Právě vychvalovaná kolektivizace podle historiků způsobila, že zatímco v carských dobách Rusko obilí vyváželo, od 30. let musel Sovětský svaz do svého zániku obilí každoročně dovážet, aby uživil obyvatelstvo.

Lucie Strašíková | 30.10.2007 - 13:27, Photo ČTK, autor: ČT24, VIDEO