28 September, 2007

Юрій Луценко: Звернення до Українців


Шановні друзі!

У березні 2006 року ми разом з вами обирали новий парламент. Не дивлячись на протистояння між БЮТ та «Нашою Україною», не дивлячись на «любих друзів», на помилки помаранчевих і розчарування суспільства, більшість депутатів тоді було обрано від трьох партій, які зійшли з помаранчевої сцени київського Майдану: БЮТ, «Наша Україна» і соціалісти сформували парламентську більшість.

Тільки через зраду Мороза і пристосуванство комуністів Симоненка ми отримали реванш Януковича, за якого проголосувало менше 30% виборців. Комуністично-олігархічний уряд і гадки не мав покращувати наше життя вже сьогодні. Це гасло, як виявилося, стосувалося лише Рината Ахметова, який показав у декларації за 2006 рік чергових 800 мільйонів доходу. Різке зростання цін на продовольчі товари, катастрофічне подорожчання житлово-комунальних тарифів, заморожені доходи населення, розквіт корупції та кругова порука серед безвідповідальних чиновників – ось головні досягнення діючого уряду Януковича. Так не могло безкарно тривати аж до 2011 року.

«Народна самооборона» постала в січні цього року як об’єднання небайдужих людей, які не хотіли терпіти неокомуністичний реванш, і закликала громадян змінити владу. Вісім місяців я провів серед людей по всій Україні, і мій автомобіль пройшов понад 50 тисяч кілометрів. При 22-градусному морозі на Волині і 45-градусній спеці на Кіровоградщині – я виступав на 270-ти мітингах по різних куточках нашої країни. Я переконував, що ми з вами маємо право змінити владу, яка не виконує своїх обіцянок. Я переконував, що ми –вільні люди у вільній державі і ми керуємо нею.

Потужна суспільна підтримка змін, яка досягла апогею на 200-тисячному мітингу киян, дозволила Президенту Ющенку підписати указ про розпуск Верховної «зради» і дати нам з вами можливість змінити корумпований парламент.

Ми, демократичні політики, зробили те, що ви від нас вимагали. Ми перегорнули сторінку протистояння в демократичному таборі, об’єднали 9 партій в єдиний блок та оновили його керівництво. Ми маємо угоду про співпрацю з Блоком Юлії Тимошенко. Разом ми зробили дострокові вибори реальністю. Тепер усе залежить від вашого вибору.

Шановні друзі! Скажу відверто: я прошу вашої підтримки. Ніколи раніше цього не робив, бо, опираючись на свої переконання, завжди розраховував виключно на власні сили. Так діяв під час «України без Кучми», під час Помаранчевої революції. Але сьогодні я очолюю один з найбільших політичних блоків демократичних сил – блок «Наша Україна – Народна самооборона».

Як колишній міністр внутрішніх справ я глибоко переконаний: в Україні немає дефіциту грошей. В Україні є дефіцит відповідальності тих, хто знаходиться при владі. Мафія грабує країну і кожного з нас щоденно. І ви це відчуваєте не гірше за мене. Сьогодні краще життя може забезпечити лише радикальний антикримінальний наступ. Блок НУНС переконаний, що це ключ до змін на краще в кожному житті.

Дві тисячі кримінальних справ, які я ініціював на посаді міністра внутрішніх справ, саботуються в Генеральній прокуратурі України. Бандити до сих пір не в тюрмах, бо тричі генеральний прокурор України Святослав Піскун був і залишається депутатом Партії регіонів. Ми просимо вашої підтримки для прийняття пакету антикримінальних змін у законодавстві, для зміни міністра внутрішніх справ України, для зміни генерального прокурора. Тільки тоді закон стане один для всіх – і наше життя стане кращим. Я в цьому глибоко переконаний і потребую підтримки саме такого підходу до змін у нашому спільному житті.

Шановні друзі! 30 вересня вся доля держави буде у ваших руках. Вам обирати шлях, яким буде рухатися наша країна і життя кожного з нас: або шлях до колонії, який сповідує безвідповідальний, брехливий уряд пана Януковича, або відновлення нормального життя, досягнення європейських стандартів роботи, зарплати, пенсії, освіти, медицини, приборкання житлово-комунальних тарифів та цін, які відстоює блок «Наша Україна – Народна самооборона».

Все у ваших руках. Кожен голос не на вагу золота – на вагу української перспективи. Моя доля також у ваших руках. Вирішуйте, підтримайте нас – блок «Наша Україна – народна самооборона».

maidan.org.ua

27 September, 2007

Європарламент підтримав ідею „блакитної карти” для мігрантів

Європейський парламент підтримав ідею Єврокомісії щодо запровадження „ Блакитної карти” - дозволу на роботу в ЄС для громадян держав, що не входять до цієї організації. У своїй резолюції євро депутати зазначають, що Європейський союз потребує легальної іміграції. Оскільки до 2050 року кількість працездатного населення у ЄС зменшиться на 50 мільйонів.

Ідея «Блакитної карти” полягає в тому, щоб регулювати еміграційні потоки в міжєвропейському просторі. Власник карти отримає дозвіл на роботу на проживання у всій об'єднаній Європі. Втім, пропозицію віце-президента Єврокомісії Франко Фраттіні, щойно затверджену Європарламентом, мають підтримати іще усі 27 держав ЄС. Деякі ж з держав Євросоюзу не бажають делегувати питання оформлення дозволу на роботу іноземним фахівцям до Брюсселя і критикують пропозицію Фраттіні. В Німеччині ця тема належить до найактуальніших проектів уряду. Колишні спроби регулювати приток робочої сили за допомогою національної «Грінкарти» були не дуже вдалими. Тому на недавніх нарадах уряду була обговорена ціла низка заходів щодо створення умов для залучення фахівців в економіку країни. Зокрема, бальна система оцінки претендентів і загальні вимоги до них почнуть діяти вже з листопаду. Втім, ці заходи стосуються лише виключно робітників з держав- членів ЄС.

Джерело: "Німецька хвиля"

Спеціальний загальнонаціональний проект «Свобода слова» з Президентом України Віктором Ющенком

УПЕРШЕ! У прямому ефірі телеканалу ICTV у п’ятницю, 28 вересня, о 19.20 розпочнеться спеціальний загальнонаціональний проект «Свобода слова» з Президентом України Віктором Ющенком.

Відверта розмова Глави держави з інтелектуальною елітою про сценарії майбутнього України.

Як зберегти єдність суспільства? Де взяти відповідальну еліту? Як досягти самоочищення? Як зробити дієвими слова про цінності і патріотизм? Хто розбудує сучасну країну, якою ми всі зможемо пишатися?

Студії в Києві, Харкові, Львові.

Загальнонаціональний проект «Свобода слова» з Президентом України Віктором Ющенком також транслюватимуть Національна телекомпанія України та «5 канал».

president.gov.ua

Вибори 2007: У Службі безпеки України діють телефони довіри


На виконання Указу Президента України від 04 липня 2007 року № 593/2007 “Про забезпечення реалізації виборчих прав громадян України, законності, прозорості та відкритості виборчого процесу на позачергових виборах до Верховної Ради України”, з метою надійного забезпечення державної безпеки, загальнонаціональної злагоди напередодні та під час виборів, своєчасного виявлення, ефективного запобігання та припинення проявів терористичного характеру стосовно усіх учасників виборчого процесу, сприяння органам державної влади у забезпеченні демократичних і конституційних основ для волевиявлення громадян в Центральному управлінні Служби безпеки України задіяно телефонну “лінію довіри”.

Усім, кому стане відомо про правопорушення у ході виборчої кампанії або їх підготовку, просимо звертатися за телефоном +380 44 235-63-67.

Телефони довіри також запроваджені в усіх регіональних Управліннях СБ України.

Інформація, що надійде до Служби безпеки України, обов’язково буде перевірена, при необхідності, зі збереженням анонімності авторів звернень. За результатами перевірки згідно з чинним законодавством буде вжито відповідних заходів.

Телефони довіри працюють цілодобово.

Триває розслідування кримінальної справи щодо умисної фальсифікації списків виборців у Харкові

Управлінням Служби безпеки України в Харківській області 21 вересня ц.р. порушено кримінальну справу за фактом несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблялась в електронно-обчислюваних машинах (комп’ютерах), службовими особами виконкому Харківської міської ради та робочої групи зі складання списків виборців - за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 362 Кримінального кодексу України.

На сьогодні допитано понад 30 осіб, складено 6 протоколів огляду документів та речових доказів. Складено і направлено для виконання в різні інстанції 24 доручення та запити.

Матеріали щодо порушень виборчих прав громадян та службових злочинів направлено до прокуратури Харківської області.

Як повідомлялось раніше, Службою безпеки України відповідно до повноважень та на виконання Указу Президента України від 4.07.2007 № 593/2007 «Про забезпечення реалізації виборчих прав громадян України, законності, прозорості та відкритості виборчого процесу на позачергових виборах до Верховної Ради України» у Харківській області виявлено факти грубих порушень чинного законодавства про вибори.

Встановлено, що робочими групами з обліку виборців м. Харкова та області з використанням електронно-обчислюваних машин викривлено списки виборців з метою умисної фальсифікації реального волевиявлення громадян.

Зокрема, по м. Харкову внесено 44014 т.зв. «двійників», по області - 52276 (разом 96.290), що складає 4,17 % від загального числа виборців регіону.

Зафіксовано факти внесення до списків померлих - тільки по Московському та Київському районах м. Харкова 1070 осіб, у т.ч. 386 з однаковими біографічними даними. Лише в одному 173 окрузі м. Харкова виявлено 2 тисячі осіб віком понад 107 років. У 40 виборців 174 округу вказано 1900-1907 рік народження, і всі вони нібито народилися 1 січня.

Мають місце факти зазначення в списках виборців однакових адрес на різних виборчих дільницях – встановлено 17624 такі адреси.

Виявлено факти внесення у списки мешканців неіснуючих будинків, реєстрації значної кількості виборців за однією адресою тощо.

Так, виконкомом Київської районної ради м. Харкова 4 вересня 2007 року прийнято рішення за №174 про вилучення буд. № 7 по вул. Чубаря зі складу виборчої дільниці № 101 та безпідставне внесення до її складу неіснуючих будинків - № 7-а по вул. Чубаря та № 25 по вул. Революції.

Інформацію про ситуацію, що склалась, направлено до Харківської облдержадміністрації та Харківської обласної ради з метою вжиття відповідних заходів з усунення порушень чинного законодавства.

Прес-центр СБ України | 26 вересня 2007

24 September, 2007

Балога заявляє, що результати виборів переглядатися не будуть

Голова секретаріату президента Віктор Балога вважає, що заяви представників Партії регіонів про підготовку до фальсифікації результатів позачергових парламентських виборів мають на меті створити причини для невизнання підсумків голосування 30 вересня.

"Це ризикована забавка. Подібному голосінню можна було б не надавати жодного значення, вважаючи його звичайним пропагандистським шумом. Однак такі висловлювання є чинником грубого тиску на виборчі комісії та інших учасників виборчої кампанії, формують думку української та зарубіжної громадськості про очікувану підробку результатів народного волевиявлення", - цитує Балогу прес-служба президента.

"Простіше кажучи, Партія регіонів вже зараз говорить про свою недовіру підсумкам виборів. Цей нехитрий трюк можна було б проігнорувати, якби не йшлося про визнання результатів голосування 30 вересня в Україні і світі", - додав він.

Балога вважає, що закиди про підготовку секретаріатом президента виборчих фальсифікацій "є виключно фантазією їхніх авторів, оскільки жодного разу не ґрунтувалися на фактах".

"Ймовірно, розрахунок був на те, що президентська сторона почне доводити протилежне. Запевню, що такого ніколи не буде, адже ні президентові, ні його секретаріату немає за що виправдовуватися. Усім, хто виходить із такими інсинуаціями на прес-конференції чи в ефір, раджу одночасно звертатися зі своїми претензіями до суду. Втім, поки черг "регіоналів" у судових інстанціях не видно", - сказав він.

Керівник секретаріату заявив, що про підготовку фальсифікацій нині заговорили "безпосередні організатори нечуваних за масштабами маніпуляцій із результатами президентських виборів 2004 року".

На його думку, "ці махінатори плетуть подібні брудні комбінації і сьогодні, але камуфлюють їх брехливою критикою опонентів".

"Результати виборів не переглядатимуться, як би цього не хотіли деякі політичні сили, не впевнені у власній потрібності людям", - сказав Балога.

Він зазначив, що секретаріат президента розраховує на професійну і принципову позицію Центральної виборчої комісії, покликаної гарантувати чесний результат голосування 30 вересня.

"Безсумнівно, ЦВК адекватно відреагує на будь-які спроби деформувати підсумки виборів. Швидкий і безпомилковий підрахунок голосів, негайне оприлюднення результатів унеможливлять різні спекуляції і відкриють шлях для роботи Верховної Ради шостого скликання", - сказав Балога.

Як відомо, раніше представники Партії регіонів заявляли про можливість свого виходу з виборчих перегонів у зв’язку з нібито підготовкою секретаріатом президента і "помаранчевими" силами масових фальсифікацій під час виборів.

Українська правда

Новини зі штабу БЮТ


Юлія Тимошенко: БЮТ не допустить фальсифікацій на дострокових виборах

БЮТ не допустить фальсифікацій на дострокових парламентських виборах.

Про це Юлія Тимошенко заявила у неділю на прес-конференції у Тернополі.

Вона повідомила, що на кожній виборчій дільниці працюють 5-7 людей від Блоку.

Юлія Тимошенко наголосила, що це серйозно навчена команда людей, які навчалися роками.

"Ми направили їм списки на електронних носіях. Вони обходять кожну квартиру і, будучи членами комісії, уточнять списки", - сказала вона.

Також Юлія Тимошенко повідомила, що виборчі списки порівнюються з реєстрами померлих для попередження фальсифікацій.


Юлія Тимошенко пропонує заборонити займати вищі державні посади особам з кримінальним минулим

Сьогодні лідер БЮТ Юлія Тимошенко виступила з ініціативою внесення змін до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження прав осіб, які мають судимість".

Суть запропонованих змін: заборонити законодавчо особам, що були засуджені за вчинення кримінальних злочинів очолювати високі державні посади. В тому числі, посади Президента України, Прем’єр-міністра України, народного депутата України, члена Кабінету міністрів, судді, прокурора.

Роз'яснюючи доцільність внесення змін до чинного законодавства, Юлія Тимошенко зазначила: Україною майже весь період державної незалежності керують кримінальні клани, які перенесли закони, принципи та етику кримінально-тюремного світу на всю сферу державного управління. Саме через подібну політику, люди думають, що Україна – це дуже бідна та нещасна країна, в якій громадяни повинні вести боротьбу за виживання на межі голоду й злиднів. Насправді ж, Україна – потужна і надзвичайно багата ресурсами держава, що має стояти в одному ряду з такими європейцями, як Франція, Німеччина, Італія. І варто лише прибрати від влади кримінал та усунути з високих державних посад "хрещених батьків" мафії, щоб здійснити справжній прорив до прогресу та поступу.

У всіх цивілізованих країнах, сказала Юлія Тимошенко, - злочинці, звільнені після відбування покарання, перебувають під суворим наглядом суспільства та спеціальних контролюючих органів, в кращому випадку їх беруть на поруки та забезпечують роботою, що не має великого суспільного значення. І тільки у нас, в Україні ці злочинці безперешкодно і легко балотуються в президенти, призначаються головою уряду, обираються народними депутатами. Цю практику треба припинити. Якщо вони не підуть з влади самі, ми приберемо їх звідти законом.

Раніше в пенітенціарній системі було популярним гасло: "На свободу - з чистою совістю". Сьогодні ж, коли центральною виконавчою владою фактично керує кримінал, в кадровій політиці здобуло популярність інше гасло: "З тюремної лави – до владного кабінету". А списки окремих політичних сил, які йдуть до Верховної Ради, дуже нагадують оголошення "Їх розшукує міліція".

Внесення змін до чинного законодавства є лише одним з елементів очищення країни та владних органів від криміналу і включає в себе:

· Скасування депутатської недоторканості

· Заборону особам, що були засуджені за вчинення кримінальних злочинів, очолювати високі державні посади

· Запровадження вищої міри покарання – пожиттєвого ув’язнення за корупційні дії

На думку Юлії Тимошенко, "Тільки такими жорсткими і конкретними діями ми можемо позбутися криміналу при владі та створити передумови для того, щоб країною керували чесні професіонали, а не „злодії в законі”.

23 September, 2007

В Прагу вернулась Библия дьявола


С 20 сентября по 6 января в Пражской национальной библиотеке, Клементинуме, выставлен самый огромный из известных в мире средневековых манускриптов - Codex Gigas, считающийся восьмым чудом света и называемый иначе Библия дьявола.

В 1648 году, в конце Тридцатилетней войны, рукопись, датируемая началом XIII века, была увезена из Пражского замка, где она тогда хранилась, шведскими войсками в качестве военного трофея и с тех пор находится в фондах Шведской Королевской библиотеки в Стокгольме.

На изготовление Codex Gigas пошло 160 ослиных шкур, и при размерах переплета 92 на 50 сантиметров при толщине 22 сантиметра манускрипт весит 75 килограммов. Первоначально в рукописи было 640 страниц, 624 из которых до сих пор находится в хорошем состоянии.

Легенда гласит, что создал Codex Gigas монах из бенедиктинского монастыря в чешском городе Подлажице, но не один, а с помощью самого дьявола. Совершивший серьезное преступление монах, во искупление своего греха, поклялся всего за одну ночь написать и украсить рисунками книгу, которая будет включать в себя все человеческое знание и прославит монастырь на века. Однако около полуночи он понял, что не справится со взятым на себя обетом в одиночку и продал душу дьяволу в обмен на помощь. Дьявол свое обещание выполнил, а монах в благодарность нарисовал портрет своего помощника на форзаце книги. В первую очередь именно из-за этого изображения, а не из-за своих размеров Codex Gigas считался в христианском мире "восьмым чудом света". Подлажицкий монастырь впоследствии был полностью разрушен в ходе религиозных войн XV века.

В написанном на латыни манускрипте содержится сумма знаний монахов Бенедиктинского ордена на начало XIII века - Ветхий и Новый Завет, тексты "Этимологии" Исидора Севильского, "Иудейской войны" Иосифа Флавия, список Космовой хроники, трактаты на различные темы, список послушников Подлажицкого монастыря, так называемое "Зерцало грешника" (сборник назидательных и занимательных рассказов-примеров для проповедников), разные формы заговоров, календарь с синодиком (указанием дней святых) и другие записи.

Вернувшийся в Прагу после 359-летнего отсутствия Codex Gigas, доставленный в столицу Чехии из Стокгольма на военном самолете, вызвал огромный интерес публики. Ценность книги столь велика, что к началу экспозиции Клементинум оборудовали новой охранной сигнализацией. В зал, в котором поддерживается особый микроклимат, пускают лишь 60 человек в час. Они имеют возможность в течение десяти минут рассматривать помещенный в специальный футляр манускрипт, раскрытый на 290-й странице. На ней как раз и находится знаменитое изображение дьявола.

За три с половиной столетия Codex Gigas лишь третий раз покидает Стокгольм - ранее он выставлялся в Нью-Йорке и Берлине.

По материалам Lenta.ru | Корреспондент.net | 23 Сентября 2007, 13:03

Президент закликає В.Януковича повернутися у своїх діях до законності


Президент України Віктор Ющенко здивований звинуваченням, викладеним Прем’єр-міністром Віктором Януковичем у його відкритому листі, та закликає лідера Партії регіонів повернутися у своїх діях до законності. Про це він заявив сьогодні у Хмельницькому в інтерв’ю журналістам.

Президент наголосив, що у своїх діях завжди керувався виключно чинним законодавством та Конституцією. «Я приніс достатню плату своїм служінням як Президент, довівши, що для мене основний закон моїх дій – це є Конституція», – підкреслив В.Ющенко. Глава держави відзначив, що йому дивно чути нинішні заяви Прем’єр-міністра та звинувачення у неконституційних діях і нестачі моралі від людини, яка у 2004 році отримала сотні тисяч або навіть мільйонів голосів унаслідок фальсифікації на виборах. Віктор Ющенко відзначив, що це також людина, яка, підписуючи Універсал національної єдності, «дала слово, що більше не буде підніматися питання ні НАТО, ні російської мови, ні нашої складної історії, ні ще близько десятка тем, які є резонансні для нашого суспільства». «Але, на жаль, ця людина відмовилася від цього, все що він підписував – це не слова обов’язку. І мені це прикро сьогодні констатувати», – сказав Президент України. «Хай до моралі, до законності у своїх діях повернеться сам Прем’єр», – додав В.Ющенко.

Глава держави також висловив переконання, що дискредитація Верховної Ради V скликання фактично була «роботою трьох людей» ­– Віктора Януковича, Олександра Мороза та Петра Симоненка. «Вони відправили український парламент у відставку», – зазначив він.

Говорячи про Прем’єр-міністра та його політичних партнерів, Президент сказав: «Вони будуть жити по закону у цій країні. І закон поширюватиметься на них – у тому числі й виборчий». Коментуючи лист В.Януковича, Президент України висловив припущення, що порушення теми майбутньої фальсифікації за кілька днів до виборів 30 вересня може робитися із двома цілями. По-перше, йдеться про дезінформацію громадян із тим, щоб «вони знову безсилими були», як на виборах 2004 року. По-друге, на думку Глави держави, «люди, які говорять про майбутню фальсифікацію, очевидно, вже її добре запланували». «На злодію завжди шапка горить», – зазначив Президент.

12:42 22 ВЕРЕСНЯ 2007
Прес-служба Президента України Віктора Ющенка

20 September, 2007

В Україні обурилися "шантажем" і "ультиматумом" ЄС

Представник України при ЄС Роман Шпек висловлює обурення заявою комісара ЄС з питань зовнішніх відносин Беніто Ферреро-Вальднер про те, що ЄС не ратифікує угоду про спрощення візового режиму з Україною, поки Україна не скасує візи для Румунії та Болгарії.

"Дане питання вже обговорювалося під час Київського Самміту Україна-ЄС 14 вересня. Під час Самміту українська сторона надала пояснення, що рішення про поширення безвізового режиму на Румунію та Болгарію вивчається українською стороною і буде прийнято після виконання відповідних внутрішніх процедур. На мою думку, ЄС має це поважати", - йдеться у коментарі Шпека.

Він зазначив, що ухвалене у 2005 році рішення про безвізовий режим для громадян ЄС було одностороннім актом доброї волі української сторони.

"У сторони ЄС немає жодних підстав ультимативно наполягати, щоб такий режим автоматично розповсюджувався на нові держави-члени. У цьому зв'язку нас не можуть не турбувати наміри ЄС відмовитися від пакетної ратифікації угод про спрощення візового режиму та реадмісію", - заявляє Шпек.

Водночас він зазначив, що його "не стільки дивує інтерв'ю Ферреро-Вальднер, скільки мовчанка ЄС з приводу практики безпідставних і принизливих відмов у видачі віз українським громадянам з боку консульських установ окремих країн-членів ЄС, а також роботи посередницьких візових центрів".

"Така практика суперечить положенням підписаної у червні цього року візової угоди. Змушений нагадати, що однією з провідних правових засад діяльності ЄС є принцип єдності дій Європейського Співтовариства та його держав-членів на міжнародній арені. Очікуємо, що цей принцип буде неухильно дотримуватися і в практиці відносин України та ЄС", - зазначив він.

"Дуже прикро, що така поважна європейська інституція вдається до мови ультиматумів шантажу при вирішенні таких питань. На мій погляд, це не та мова, якою слід керуватися в діалозі між добрими та надійними партнерами, якими є Україна та ЄС", - додав Шпек.

Водночас він висловив переконання, що сторони зможуть "конструктивно та в дусі партнерства" врегулювати питання безвізового режиму для румунських та болгарських громадян, а також належної практики видачі віз для громадян України, до набуття чинності угодами про спрощення візового режиму та реадмісію.

Раніше Ферреро-Вальднер заявила, що угода про полегшення візового режиму між Європейським Союзом і Україною не буде ратифікована, поки Україна не скасує візи для Румунії і Болгарії.

20.09.2007 19:22___ www.ПРАВДА.com.ua

19 September, 2007

КВУ критикує списки виборців за кордоном

За кордоном 30 вересня зможуть проголосувати 420 тисяч 617 українців. Саме стількох громадян України робоча група Міністерства закордонних справ включила до списку виборців. КВУ називає цю цифру жалюгідною у порівнянні з тим, скільки українців перебуває за межами країни. Розповідає Лілія Гришко:

"З усіх українців, яких МЗС внесло до списку виборців закордонного виборчого округу, голосувати прийде лише 10 відсотків прогнозує голова Комітету виборців України Ігор Попов. Таку низьку явку виборців він пояснює обмеженим доступом до дільниць та відсутністю обґрунтованої агітації. Чільник КВУ констатує, що жодна політична партія серйозно не переймається цим електоратом, оскільки відсоток, який можуть дати виборці за кордоном є надто малим і не матиме впливу на результати голосування. «Цю проблему вирішити не можливо щоб вони всі проголосували. Така ситуація характерна для Молдови, Азербайджану, балканських країн, де більше половини населення перебуває за кордоном і вони просто не голосують. Після скасування відкріплювальних посвідчень відсоток тих, хто міг проголосувати лише зменшився. Проте, держава особливо не переймалася тим, щоб українські громадяни за кордоном мали право голосувати», - додав Попов. Також він зауважив, що на закордонних дільницях теоретично можливі фальсифікації, позаяк лише формально зберігається принцип перехресного контролю в дільничних комісія."

kvu.org.ua

Армія України і нововведення БЮТ

Проект зобов’язання Блоку Юлії Тимошенко перед військовослужбовцями Збройних Сил України.

З метою зміцнення обороноздатності держави та успішного вирішення проблем військової реформи, усвідомлюючи необхідність підвищення рівня фінансового та матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України посилення соціального захисту військовослужбовців, слідуючи принципам стратегії національного розвитку «Український прорив: до справедливої і конкурентоспроможної країни», політична сила «Блок Юлії Тимошенко» планує взяти на себе такі зобов’язання.

· Інтенсифікувати процес модернізації Збройних Сил України, перейти виключно на контрактний принцип їх комплектування з 1 січня 2009 року та повністю відмовитись від призову на строкову військову службу з 1 січня 2008 року.

· Щорічно, починаючи з 2008 року, збільшувати державні асигнування на оборону, як це передбачено Державною програмою розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки (довівши з 1,34% до 2% від внутрішнього валового продукту).

· Оснастити армію новітніми зразками озброєнь і воєнної техніки, налагодити систему державного замовлення та науково-дослідних робіт у військовій сфері.

· Провести поетапне підвищенні грошового утримання військовослужбовців, службовців та працівників Збройних Сил України. До кінця 2008 року довести рівень грошового утримання солдатам контрактної служби до 2 000 грн., молодшого офіцерського складу – до 3 000, а в 2009 році – до 3 000 грн. і 5 000 грн. відповідно та забезпечити подальше щорічне зростання грошового забезпечення.

· Ліквідувати диспропорцію у грошовому забезпеченні військовослужбовців і працівників Збройних Сил України та інших військових формувань.

· Вирішити питання забезпечення військовослужбовців житлом: забезпечити можливість надання кожному молодому офіцеру – службового житла, після 5 років служби у збройних силах – можливість придбання житла на пільговій основі, після 20 років – надання житла у власність.

· Забезпечити фінансування будівництва житла для військовослужбовців з залученням як бюджетних асигнувань, так і коштів від продажу майна та земельних ділянок Міністерства оборони України виключно на аукціонній, прозорій і зрозумілій основі.

· Впроваджувати в діяльності Міністерства оборони України механізми, які б усували підґрунтя для корупції та казнокрадства.

· Забезпечити провадження виваженої кадрової політики у Збройних Сил України, правовий захист військовослужбовців, відстоювання їх інтересів.

· Передбачити в Державному бюджеті України на 2008 рік систему пільг та державних гарантій для військовослужбовців, що передбачена законодавством, привести умови служби до стандартів провідних держав.

· Впорядкувати систему пенсійного забезпечення військовослужбовців. Запровадити для військових пенсіонерів індексацію та підвищення пенсій у зв’язку із зростанням заробітної плати (грошового утримання), вирівняти розміри цих пенсій незалежно від року їх призначення.

18 вересня 2007 | 19:37:48

17 September, 2007

Rozšíření schengenského prostoru a možné dopady na vízový režim vůči občanům Ukrajiny. Komparativní analýza české a polské vízové a konzulární praxe

Marek Čaněk
Zdroj: migraceonline.cz / http://migraceonline.cz/e-knihovna/?x=2041420 /
Necelé čtyři měsíce zbývají do vstupu České republiky a Polska do schengenského prostoru. Už v současnosti mají český i polský konzulát ve Lvově problémy s vyřizováním žádostí občanů Ukrajiny o víza. Do jaké míry souvisí tyto problémy se vstupem do „Schengenu“ a co konkrétně se pro občany Ukrajiny změní? Článek staví do kontrastu perspektivu úředníků konzulátů, policie a ministerstev na straně jedné a žadatelů o víza na straně druhé. Zakládá se na rozhovorech a pozorování, které proběhly na přelomu července a srpna 2007 ve Lvově, ve Varšavě a v Praze.
Vstup do schengenského prostoru představuje svým způsobem druhý vstup do Evropské unie. Zatímco na jedné straně hranice se bude slavit odstranění hraničních kontrol mezi státy Evropské unie, za její východní hranicí je vstup devíti nových členských států Evropské unie do Schengenu vnímán s obavami. V oblasti vydávání víz, na které se tento článek soustředí na příkladu České republiky a Polska, bude menší prostor pro provádění vízové a konzulární praxe odlišné od ostatních států. V schengenském prostoru, kde platí pro krátkodobý vstup schengenská víza, tak dojde k dalšímu omezení národní suverenity při vydávání tzv. turistických víz. V imaginaci úředníků by se při rozhodování o vydání těchto víz měla „národní“ perspektiva přerodit v „evropskou“. Krátkodobé vízum, které se vydá, bude platit pro celý schengenský prostor.

Především jde o krátkodobá víza

Pracovníci konzulátů a policie potvrzují, že dojde k důkladnějšímu prověřování žadatelů o vízum a zpřísnění vízového procesu. „Dnes to je tak, že odmítneme cizince, který je nežádoucí pro Českou republiku, ale až budeme v schengenském prostoru, budeme muset plnit úkoly vyplývající ze začlenění do tohoto prostoru. To znamená, že budeme odmítat i někoho, kdo je nežádoucí i například pro Německo či Francii“, komentuje jednu ze změn Miroslav Smetana z ředitelství cizinecké policie v Praze. Zároveň však jedním dechem dodává, že cizinec se schengenským „turistickým“ vízem získá novou výhodu cestování po celém „Schengenu“.

Důkladnější posuzování však nečeká jen samotné žádosti o víza. Sledována má být i praxe při vydávání víz jedné schengenské země ve vztahu k těm dalším. „Kdyby se počet žádostí o vízum zvýšil, znamenalo by to, že se chováme jinak než ostatní schengenské státy a že jsme například méně důslední nebo že je naše praxe liberálnější než u těch ostatních, a proto se ti nespokojení zájemci obracejí k nám a to bychom nechtěli“, popsal budoucí vývoj první náměstek ministra zahraničních věcí Jaroslav Bašta. V rámci této logiky považuje Tomáš Haišman, ředitel Odboru azylové a migrační politiky Ministerstva vnitra, současné procento zamítnutých žádostí o víza na Ukrajině ve srovnání s dalšími schengenskými státy za nízké[1]. V souvislosti s Schengenem je řeč především o krátkodobých vízech. Samotný vstup do schengenského prostoru by neměl příliš ovlivnit situaci ohledně dlouhodobých víz. Smetana z cizinecké policie například vylučuje, že by se chystaly změny ve vydávání pracovních víz tzv. družstevníkům či společníkům. Vyvrací tak jednu z obav, které panují ve frontě před českým konzulátem ve Lvově.

Tabulka č. 1. Žádosti o vízum České republiky u občanů Ukrajiny od 1. 1. 2000 do 13. 8. 2007


U

N

UD

ND

UK

NK

Rok

Počet

Počet

Počet

Počet

Počet

Počet

2000

36248

333

3775

288

32473

45

2001

77643

2330

10712

673

66931

1657

2002

82224

4268

10514

2742

71710

1526

2003

85543

7800

13362

6322

72181

1478

2004

79518

9707

16309

4752

63209

4955

2005

105063

9308

18143

3669

86920

5639

2006

136848

7516

25292

2242

111556

5274

2007*

78766

5151

13163

465

65603

4686

Zdroj: Ministerstvo zahraničních věcí České republiky.
Vysvětlivky: U – udělená víza, N – zamítnutá víza, UD – udělená dlouhodobá víza, ND – zamítnutá dlouhodobá víza, UK – udělená krátkodobá víza, NK – zamítnutá krátkodobá víza.
* V roce 2007 nebylo ke všem vízum ještě vydáno rozhodnutí o udělení či neudělení víza.

Některá nová pravidla také budou platit i pro dlouhodobá víza. Poté, co se zjistí, že určitý cizinec má záznam o zákazu vstupu do Evropské unie v Schengenském informačním systému (SIS), neměl by ve většině případů dostat žádné vízum. V databázi SIS bylo v roce 2004 podle článku 96 Schengenské prováděcí úmluvy uveden zákaz vstupu pro 785 631 cizinců (Broeders 2007). K aktuálnímu počtu přibudou nové zákazy pobytu lidem, kteří jsou nyní v národních databázích států vstupujících na konci roku 2007 do schengenského prostoru. V případě České republiky jde podle Šárky Machotkové, expertky na otázky Schengenu na Ministerstvu vnitra ČR, zhruba o třicet tisíc záznamů, které jsou nyní v tzv. Evidenci nežádoucích osob (více v rozhovoru s Šárkou Machotkovou).

Praxe vkládání údajů o cizincích se „zákazem vstupu“ nebyla v SIS zatím příliš harmonizována. Jak informuje Heiner Busch z berlínského Institutu pro práva občanů a bezpečí jsou to především dva státy, Itálie a Německo, které vkládají cizince do této databáze nepoměrně častěji než další schengenské státy (zákaz vstupu na základě článku 96 Schengenské prováděcí úmluvy). Jedná se podle něho spíše o případy, kdy cizinec překročil v zemi dobu platnosti víza než o situace, kdy by byl považován za hrozbu pro bezpečnost. Vkládání do databáze tak vypovídá více o míře liberálnosti či restrikce migrační politiky konkrétní země schengenského prostoru než o míře nebezpečnosti daného člověka. Důsledky mohou být pro daného cizince zásadní, a to dokonce i pro toho, kdo už má nyní v České republice povolen pobyt. Šárka Machotková potvrzuje, že by bylo možné odejmout už povolený pobyt, pokud se zjistí, že má cizinec záznam v SIS o zákazu vstupu. Větší míra harmonizace a zároveň i širší práva cizince být informován, že se nachází v této databázi, by měla přijít s tzv. Schengenským systémem druhé generace - SIS II (více v rozhovoru s Heinerem Buschem).

Vítězství bezpečnostních aspektů

V době vrcholících příprav na vstup do schengenského prostoru je zřejmé, že u vízové politiky a praxe vítězí bezpečnostní perspektiva nad jinými ohledy. „Je třeba obrátit pozornost k tomu, že se bezpečnost, evropská bezpečnost, stane prioritou a podle toho bude postupně muset vypadat naše praxe. Nejenom česká, ale schengenská“, zdůrazňuje náměstek Bašta. Zmiňuje sice i jiné ohledy jako jsou zájmy turistických agentur a firem, ty ale v současnosti právě při pohledu na bezpečnostní priority ubývají na důležitosti. Z hlediska situace v České republice je paradoxem, že ke zpřísnění vydávání krátkodobých víz dochází v době, kdy Ministerstvo vnitra ČR upozorňuje na to, že dlouhodobě klesá nelegální migrace (viz například Zpráva 2006). Zároveň je zřejmé, že v schengenském prostoru ustupuje národní pohled do pozadí, sledují se zájmy všech ostatních států v tomto prostoru a boj s nelegální migrací je pro řadu států západní Evropy důležitým tématem.

Význam kontroly a bezpečnosti si uvědomují i jiné země jako je například Polsko, které má rovněž být od konce roku 2007 součástí schengenského prostoru. „Filozofií kontroly po vstupu do Schengenu je zrušení vnitřních hranic a zvýšení kontroly prakticky po celém Schengenu“, říká Jacek Junosza Kisielewski z konzulárního odboru polského Ministerstva zahraničních věcí. Problém harmonizace vízové praxe v nově rozšířeném schengenském prostoru se ve srovnání s Českou republikou více projevuje právě v případu Polska. V této zemi je zřejmý konflikt mezi podporou vstupu Ukrajiny do EU a dobrými sousedskými vztahy na straně jedné a požadavky Evropské unie na kontrolu nelegální migrace na straně druhé. Polsko sice vůči občanům Ukrajiny zavedlo víza (i když až téměř před samotným vstupem do Evropské unie), ve svém důsledku se však jednalo více o pro forma administrativní cvičení vyplývající z nutnosti plnit pravidla společné vízové politiky EU než o zavedení víz s cílem kontrolovat migraci. Polská víza na Ukrajině tak zatím hrála jen minimální roli ve smyslu „vzdálené kontroly“ (Guiraudon 2001) a byla spíše nástrojem zahraniční politiky (Kaźmierkiewicz 2005).

Nelegální pracovní migrace na krátkodobá vícevstupní víza byla zatím v Polsku víceméně tolerována, nicméně pokračování v této praxi by bylo proti schengenským pravidlům. Zdá se, že v Schengenu bude současné jedno procento zamítnutých krátkodobých víz na polských konzulátech na Ukrajině nadále neudržitelné. Na formalitu získání turistického víza poukazuje polský konzul ve Lvově, Myroslaw Gryta: „Opravdu jen málokdy děláme rozhovory s žadateli… Taková byla dohoda mezi Polskem a Ukrajinou, že víza budou dostupná pro všechny. Proto takto postupujeme. Od vstupu Polska do Schengenu se to určitě změní, což znamená, že každou jednotlivou žádostí o vízum se budeme detailněji probírat“. A dodává, že to je na odpovědnosti celníků, koho pustí do země.

„Ano, už asi rok a půl jsou větší kontroly na hranici“, potvrzuje zvýšenou aktivitu polských celníků na polsko-ukrajinské hranici ukrajinský řidič minibusu. Asi třicetiletý mladík, který s ním chtěl jet do Varšavy, je vysazen na hranici, aby s ním byl proveden rozhovor poté, co celník zjistí, že na minulé vícevstupní vízum zůstal v Polsku najednou na celé tři měsíce. Je podezírán z toho, že by v Polsku nelegálně pracoval. Možnosti získat a zájem o legální pracovní vízum v Polsku jsou však zatím omezené. Například v roce 2003 pracovalo v Polsku legálně jen necelé tři tisíce Ukrajinců, k tomuto počtu se odhaduje se, že jich je v Polsku v závislosti na sezóně padesát až tři sta tisíc nelegálně (Frelak v Bieniecki 2007). „Podle některých migračních expertů jako je Marek Okólski je ale fikcí mluvit o tom, že by tu byli nelegálně. Nikdo si z toho totiž moc nedělá“, říká Mikolaj Pawlak, doktorand na Škole společenských věd. Zatímco cesta k získání dlouhodobého pracovního víza se zatím i přes tlak zaměstnavatelů usnadňovat nebude, byl v červenci tohoto roku zprovozněn program speciálních krátkodobých pracovních víz. Ten je však už nyní podrobován značné kritice.

„My doufáme, že to nebudou normální schengenská víza, že nebude možné jet dál v Evropské unii než do Polska. Bude se to jmenovat schengenská víza, ale budou fungovat právě jen na polském teritoriu. Takovou zde mají lidi představu“, říká Iryna z městského úřadu jednoho západoukrajinského města, kde má na starosti vyřizování schengenských i neschengenských víz pro úředníky a politiky města. S možností pohybu na krátkodobé vízum pouze v samotném Polsku bez povolení vstupu do celé Evropské unie se počítá. Mělo by to však být jen pro obyvatele bydlící na Ukrajině v přesně vymezeném hraničním pásmu 30 kilometrů a jejich pohyb na polském území bude také omezen na stejně široké příhraniční pásmo. Schengenská prováděcí úmluva sice krátkodobé vízum s územním omezením platnosti zmiňuje, jeho vydávání by ale mělo představovat výjimku. Může se jednat o humanitární důvody anebo případy, kdy jiný schengenský stát neuznává nějaký cestovní doklad, říká k tomu Šárka Machotková z Ministerstva vnitra ČR.

Přestože schengenské turistické vízum omezené pouze na určitou zemi by mělo být výjimkou, prostor pro částečně specifický národní přístup tu je. Podle Anity Szymborské z polské Batoryho nadace je vízová praxe současných schengenských států nejednotná, rozdíly se ukazují u doby čekání na vízum, počtu vyžadovaných dokumentu či množství zamítnutých žádostí (více viz Batory 2006). „Státy, které nově přistupují do Schengenu budou mít taktéž možnost mít svoje vlastní praktiky. Doufáme, že budou co nejpřátelštější k našim sousedům“, dodává Szymborska.

Když se na konzulátech nestíhá

Už před vstupem do schengenského prostoru, nestíhají český i polský konzulát ve Lvově vydávání víz. Český konzulát ve Lvově v minulém roce vydal 63 tisíc víz, v tomto roce očekává až 80 tisíc žádostí (viz tabulka č. 2). Jeho zaměstnanci ho nazývají „fabrikou na víza“. Přesto by se tento přívlastek spíše hodil pro polský konzulát, který vydává každoročně kolem 300 tisíc víz (viz tabulka č. 3). Polský konzulát je „nevýdělečnou“ fabrikou, protože většina vydávaných víz jsou krátkodobá, která jsou bezplatná. Na českém konzulátu je okolo čtyřiceti procent víz pracovních dlouhodobých víz, což by při ceně 2500 korun za vízum, znamenalo vybrání okolo 61 milionů korun za rok 2006.

Když „se nestíhá“, ceny za různé služby přes prostředníky při vyřizování víz stoupají. V červenci si ukrajinská novinářka deníku Vysokyi zamok koupila přes prostředníka platné polské vícevstupní krátkodobé vízum za 130 dolarů. Souviselo to s tím, že lvovský konzulát pozastavil internetovou registraci žádostí z důvodu příliš velkého zájmu. Korupce polských úředníků sice v tomto případě nebyla prokázána, ale došlo k rozšíření konzulárních služeb a upozornění na problém kompletního přeplnění a bezpečnostního narušení internetové registrace určující den podání žádosti o vízum. Byl vytvořen dvousměnný provoz, rozšířily se pracovní hodiny konzulátu a postupně byla obnovena i registrace přes internet.

Tabulka č. 2. Žádosti o vízum na Generálním konzulátu České republiky ve Lvově

Rok

Celkem

Víza do 90 dnů

Víza nad 90 dnů

Počet žádostí

Vydaná víza

Počet žádostí

Vydaná víza

Počet žádostí

Vydaná víza

2004

23 215

17 567

12 552

9 594

10 663

7 973

2005

37 847

32 504

23 886

20 957

13 961

11 547

2006

61 421

55 056

39 472

36 692

21 949

18 364

2007 k 15.8.*

42 604

32 900

25 258

22 847

17 346

10 053

Zdroj: Generální konzulát ČR ve Lvově.
* V roce 2007 nebylo ke všem vízum ještě vydáno rozhodnutí o udělení či neudělení víza.


Tabulka č. 3. Žádosti o vízum na Generálním konzulátu Polské republiky ve Lvově a na Ukrajině (rok 2006)


Celkem žádostí na GK ve Lvově

Krátkodobá víza

Dlouhodobá víza

Zamítnutí

Celkem na polských konzulátech na Ukrajině

2006

306 240

276 100

29 200

2500

635 000

Zdroj: Generální konzulát Polské republiky ve Lvově.
Poznámka: jedná se o zaokrouhlené údaje.

Přestože internetová registrace zaznamenala nedávno vážné problémy, lidé ve Lvově s ní mají často dobré zkušenosti. Pokud jsou schopni si cestu naplánovat předem, vědí v který den mají přijít žádat o vízum. „Český konzulát, to je bordel, polský je kulturní“ komentuje Mykola své čekání před českým konzulátem. Na rozdíl od polského zde není žádný systém registrace a všichni vědí, že jsou zde samozvaní organizátoři fronty prodávající v ní místa. Naproti tomu Yuriy, další čekající ve frontě, ví, jakou výhodu má to, že může člověk přijít kdykoliv. Vyhovuje mu spíš český konzulát. „A stejně za to může naše mentalita, že se tu tak předbíhá“, svádí částečně vinu na Ukrajince. Turistické agentury vidí jako problematický jak český tak polský konzulát. Na českém konzulátu jsou momentálně pro každou zaregistrovanou turistickou agenturu stanoveny týdenní limity, na tom polském je pro ně nevýhodný systém internetové registrace (více v rozhovoru s Irynou Malou).

Ze zkušeností Niny a Ivana, umělců ze Lvova, kteří každoročně navštěvují v létě Prahu, se situace oproti loňsku zhoršila: „Minulý rok nám někdo nabízel místo za 20 dolarů a tento rok to bylo až 150. My jsme to samozřejmě odmítli“. Turistické vízum dostali až za třicet dní, což je maximum zákonné lhůty. Některé žadatele o dlouhodobé vízum do Česka čeká i několikadenní pobyt ve Lvově, než se jim podaří jejich žádost o vízum konzulárnímu úředníkovi předat. Sergej, jeden z dotazovaných Ukrajinců stojících před ambasádou, lituje, že je generální konzul na dovolené: „Dal by komando ochrance, ta by posbírala pasy. Když tady není, tak jedna žena tu už stojí od pondělka. Fronta totiž nejde. Někdo svoje lidi převede“. Podobným problémům s náporem lidí, předbíháním, či „virtuálním“ frontám čelili také na českém konzulátu v Kyjevě. Karel Štindl, bývalý český velvyslanec v Kyjevě, vysvětluje, jak před dvěma lety začali situaci řešit: „Měli jsme dvě možnosti. Buď obsloužit všechny lidi ve frontě a omezit se tak jen na úplnost anebo udělat rovnou důkladnou kontrolu. My jsme se rozhodli pro to první a důkladnou kontrolu provádět až vevnitř při zpracování žádosti. To znamená, že se přijmou všechny žádosti, které přijdou během jednoho pracovního dne a to trvá dodnes“. I ve Lvově se však podle českého generálního konzula ve Lvově, Milana Jandery, dařilo žádosti vybírat během jednoho dne: „Bylo tomu tak za cenu opravdu velkého zatížení všech pracovníků do poloviny března tohoto roku, současné zatížení je však enormní“. Podle nepřímých zpráv z Kyjeva už i tam musejí někteří žadatelé přicházet vícekrát, než se jim podaří podat žádost o vízum. Velké fronty před českými konzuláty jsou podle zpráv pracovníků českých a zahraničních nevládních organizací také v dalších zemích jako je Moldavsko, Mongolsko a jinde.

I kdyby se dařilo vybírat žádosti během jednoho dne, neřeší to samozvanou organizaci front, činnosti prostředníků a obecně situaci před konzulátem, se kterou se potýkají konzuláty na Ukrajině i v jiných zemích. Nejedná se zde pouze o český či polský konzulát ve Lvově. Ambasády Evropské unie a ukrajinské úřady si situaci před budovami konzulátů přehazují jako horký brambor. Z pohledu konzulátů se jedná o území cizího státu, nad kterým nemají suverenitu a které je tedy „ukrajinským chodníkem“. Upozorňují tak na to, že konzuláty mají omezené možnosti ovlivnit situaci v jejich blízkosti. Na druhé straně ukrajinské úřady obviňují z této situace konzuláty. Navíc nabízení služeb u konzulátů nepovažují vždy za nelegální. V podobném smyslu se v srpnu 2007 vyjádřil i mluvčí lvovské policie.

Nabízení různých služeb k vyřizování víza souvisí částečně s tím, jak komplikované je připravit žádost. Jednou z možností, jak alespoň částečně snížit roli prostředníků, by bylo rozšíření informačních služeb konzulátu. Podle Milana Jandery, generálního konzula ve Lvově, se zde však znovu vracíme k otázce limitovaných kapacit konzulátu: „Samozřejmě „prostředníky“ vnímáme jako negativní jev, bohužel v daném zatížení možnosti k rozšíření služeb nebo individuální práci se žadatelem nemáme“. Někdy by ale stačily i detaily. Na venkovních informačních tabulích na zdi českého konzulátu ve Lvově chybí vzor vyplněné žádosti o vízum. Vyplnění žádosti „latinkou“ je přitom jednou z velmi rozšířených placených služeb. Ukrajinské úřady jsou zároveň velmi laxní i v případech, kdy dochází před konzuláty k nelegálnímu jednání. Český konzulát ve Lvově nyní usiluje o to, aby byla před jeho budovou stále přítomna státní policie. Zkušenosti z polského konzulátu jsou však rozpačité. Aktivity ukrajinské policie se zde na první pohled omezují spíše na zákaz fotografování front než na cokoliv jiného.

Vzhledem k náporu a dlouhým čekacím lhůtám na české vízum ve Lvově není divu, že někteří lidé ze západní Ukrajiny jedou raději na české velvyslanectví do Polska, Maďarska či na Slovensko. Nemohou však jet na jiný český konzulát na Ukrajině. Jak nám sdělilo několik lidí, není podle neformálního pravidla možné žádat o vízum na jiném konzulátu než podle místa bydliště na Ukrajině. Ministerstvo zahraničních věcí ČR ale tuto praxi popírá s tím, že žádný český konzulární úředník by toto žadateli nesdělil. To částečně potvrzuje i Ukrajinka Sofie, které byla při žádosti o české vízum v jiné části Ukrajiny odmítnuta nikoli českým úředníkem, ale ochrankou při vstupu. Ke konzulárnímu úředníkovi se ani nedostala. Myroslava z Ivano Frankivsku ze západní Ukrajiny měla tuto zkušenost: „Byla jsem si pro polské vízum v Kyjevě, tak jsem si myslela, že si při té příležitosti zařídím i to české. Tam mi ale řekli, že mám žádat ve Lvově. Tam je to ale prostě hrozný a trvá to dlouho. Tady ve Varšavě to je v pohodě. Musíš ale žádat o polský vízum, čekat a pak musíš žádat o český.“ Podle sdělení Velvyslanectví České republiky ve Varšavě bylo v letech 2003 až 2006 z celkového počtu žadatelů o víza 75 % občanů Ukrajiny, v roce 2007 je počet žadatelů z Ukrajiny až 95 %.

Ministerstvo zahraničních věcí ČR si je vědomo „dramatického nárůstu“ počtu víz a neodpovídajícího množství konzulárních úředníků. Na českém konzulátu ve Lvově se od jeho založení v rámci systemizace objevila jen jedna posila ve formě konzula na jaře tohoto roku. Vytvoření samotného konzulátu ve Lvově také není možné chápat jako rozšíření počtu českých konzulárních úředníků na Ukrajině, ti byli totiž částečně převedeni z kyjevského konzulátu. Impuls pro zvýšení počtu konzulárních úředníků však představuje právě vstup do schengenského prostoru. Na české konzuláty na Ukrajině budou přesunuti úředníci z jiných českých konzulátů. Polský lvovský konzulát plánuje zásadní změnu až při dostavbě nové budovy v roce 2009. Místo současných pěti „okének“ pro žadatele se jich zde má objevit patnáct. Právě jedna z kritik, která zazněla v průběhu evaluací konzulární praxe před vstupem do Schengenu, se týkala příliš velkého množství žádostí o vízum připadajících na jednoho úředníka. I tak však při návštěvě evaluační komise na českém konzulátu v Kyjevě nebyla zpochybněna kvalita jejich rozhodnutí.


Řešení jménem outsourcing?

Základní rámec vízového režimu vůči Ukrajině poskytne nová dohoda o usnadnění vízového styku mezi Evropskou unií a Ukrajinou, která by měla podle odhadů začít platit od konce tohoto roku. Stanoví takzvaný snížený poplatek o krátkodobé vízum ve výši 35 EUR (běžný poplatek je 60 EUR). Oproti současné české a polské praxi je pro občany Ukrajiny tato smlouva zhoršením; turistická víza jsou pro ně nyní zadarmo a určité skupiny jako studenti, podnikatelé a další mají privilegované postavení při žádání o vízum už dnes. Polské Ministerstvo zahraničních věcí bude nyní podle Jacka Junosza Kisielewského procházet s ukrajinským partnerem jednotlivé body současné dohody mezi Polskem a Ukrajinou a porovnávat je s dohodou mezi Evropskou unií a Ukrajinou o usnadnění vízového režimu. Pokud nebude určitý bod polsko-ukrajinské smlouvy v rozporu se smlouvou Evropské unie a Ukrajiny, takovýto bod bude zachován.

Bašta, budoucí velvyslanec České republiky na Ukrajině, si uvědomuje, že v rámci Schengenu dojde ke zhoršení situace pro ukrajinské občany při žádání o turistická víza, a to především kvůli zpoplatnění víz. Na českých konzulátech na Ukrajině však hrozí další navýšení o poplatek za služby spojené s outsourcingem prvotního zpracování žádostí o vízum. Bašta totiž kritizuje dosavadní řešení problému zvyšujících se počtu žádostí o vízum (o obecném růstu počtu českých víz viz tabulka č. 4 v příloze) ve zmíněném přesouvání konzulárních úředníků na více exponované konzuláty. Domnívá se, že právě najmutí externí firmy by mohlo být krokem správným směrem. Česká republika by se zde inspirovala u konzulátů Francie, Belgie, Německa či Nizozemí. Ty v Kyjevě využívají služby společnosti VFS Global (VFS), za které žadatelé o vízum platí zvláštní poplatek.

Outsourcing v rámci vízové procedury je označován jako pozitivní jak pro konzuláty, tak pro jejich klienty. Procedura podání žádosti o vízum by měla být jednodušší, mělo by se zrychlit vyřizování víz a měly by zmizet fronty před konzuláty. Z několika hledisek se však využití outsourcingu jeví jako problematické.

Zaprvé, poplatek za vízum by se mohl zvýšit až na 60 EUR vzhledem k tomu, že cena za služby VFS je okolo 25 EUR za vyřízení jednoho víza. V případě dalšího poplatku za vízum nad zmíněných 35 EUR by příliš z jednoho ze základních bodu smlouvy mezi Evropskou unií a Ukrajinou nezbylo. Mluvčí Evropské komise, Ferran Tarradellas Espuny, potvrdil, že se problematikou outsourcingu u víz Evropská komise zabývá. Podle jejího návrhu, který byl předložen Evropskému parlamentu a Radě, by částka 35 EUR měla být konečná: „Když se používají služby outsourcingu, celková suma vyžadovaná od žadatele o vízum by neměla být vyšší než je uvedeno v příloze 12 Společné konzulární instrukce nebo v dohodách o usnadnění vízového styku. To znamená, že by neměl být vyžadován žádný další poplatek od žadatele“ (více ve vyjádření mluvčího EK Ferrana Tarradellase Espuny). Tento názor však nesdílí některé členské státy Evropské unie. Ministerstvo zahraničních věcí Belgie například prohlásilo, že používání outsourcingu je dobrovolné a Ukrajinci mají možnost buď podat žádost o vízum přímo na konzulátu anebo u VFS. Outsourcing tak podle tohoto názoru nemá být podroben ustanovení dohody o usnadnění vízového styku (Sushko 2007).

Zadruhé, společnost VFS nemá na Ukrajině dostatečné zázemí. Nemá kanceláře v regionech, což by mohlo vést k podobné situaci jako byla v minulém roce v Rusku. Podle dohody mezi velvyslanectvím Velké Británie a VFS měla tato firma otevřít pobočky v regionech. Místo toho si podnajala moskevskou turistickou agenturu Star Travel. To vedlo ke kritikám ze strany dalších turistických agentur, které upozorňovaly na monopolizaci trhu s turistickými zájezdy do Británie.

Za třetí, byla kritizována nedostatečná bezpečnost nakládání s osobními daty žadatelů o vízum. V květnu 2007 upozornila britská média na bezpečnostní problém v internetovém formuláři o vízum Velké Británie. Jakýkoliv uživatel mohl mít přístup k datům, která byla zadávána uživateli před ním. Britské ambasády v Rusku, Indii a Nigérii tak musely být postaveny mimo provoz. Obecněji se tak v tomto případě upozornilo na problém kontroly outsourcingové firmy (Report 2007).

Závěr

Harmonizace vízové praxe v rozšířeném schengenském prostoru se ukazuje jako problematická. Jasně se to ukazuje na příkladu Polska, které po zavedení víz vůči Ukrajině propojilo prioritní zahraničně politické vztahy s Ukrajinou a liberální vízovou praxi. Při vydávání krátkodobých víz bude v schengenském prostoru omezenější prostor pro národní praxi. Dohoda mezi Evropskou unií a Ukrajinou o usnadnění vízového styku, která by měla začít platit ještě tento rok, nepředstavuje v tomto ohledu dostatečnou kompenzaci za zpřísnění vízového procesu, které stojí před polskými konzuláty na Ukrajině.

I na českých konzulátech má dojít k důkladnějšímu prověřování žádostí o především krátkodobá víza. Na konkrétní dopady je však třeba stejně jako u polských konzulátů ještě počkat, jak se projeví v praxi. Jedním z problémů, který se jasně ukazuje na příkladu situace na českém konzulátu ve Lvově, je nedostatek informací o změnách, které přijdou spolu s rozšířením Schengenu. Místo nich nastupují fámy o Schengenu, které dále stupňují nápor na konzulát.

Zatímco polské konzuláty na Ukrajině nezaznamenávají zásadní růst počtu žádostí o víza, na českých konzulátech počty rok od roku rostou. Na tuto situaci není Ministerstvo zahraničních věcí, které každoročně snižuje počty úředníků, připraveno. Na jedné straně je tak růst počtu žádostí o vízum kvůli zvyšující se pracovní migraci, turistice a také obavám ze zpřísnění po vstupu České republiky do Schengenu. Na straně druhé jsou dlouhodobé nedostatečné kapacity konzulátů. Jedním z možných návrhů řešení této situace je outsourcing externí firmy, která by pomáhala s vyřizováním žádostí o česká víza. Jedná se o problematické řešení, nejenom proto, že by se ještě navýšila cena víza, které je v současnosti vydáváno zdarma.

Na výzkumu a vzniku tohoto textu se podílela Myroslava Keryk. Článek vznikl díky laskavé podpoře Evropské unie z prostředků programu Transition Facility v projektu Antidiskriminace - právní poradenství obětem.

Příloha:

Tabulka č. 4. Celková statistika víz do České republiky vydaných od 2000 do 2007


U

N

UD

ND

UK

NK

Rok

Počet

Počet

Počet

Počet

Počet

Počet

2000

247826

3727

14541

1488

233285

2239

2001

439688

8024

25074

1963

414614

6061

2002

428630

10113

25262

4453

403368

5660

2003

487217

17491

28859

9789

458358

7702

2004

467557

19308

29969

7743

437588

11565

2005

536106

18952

32499

6803

503607

12149

2006

634929

20901

45703

8266

589226

12635

2007*

382238

12916

24664

2111

357574

10805


Zdroj: Ministerstvo zahraničních věcí České republiky.
Vysvětlivky: U – udělená víza, N – zamítnutá víza, UD – udělená dlouhodobá víza, ND – zamítnutá dlouhodobá víza, UK – udělená krátkodobá víza, NK – zamítnutá krátkodobá víza.
* V roce 2007 nebylo ke všem vízum ještě vydáno rozhodnutí o udělení či neudělení víza.


[1] Konzuláty České republiky na Ukrajině zamítají podle statistik Ministerstva zahraničních věcí okolo pěti procent žádostí o víza (více viz tabulka č. 1). Zpráva nadace Batory uvádí následující procenta zamítnutných individuálních žádostí o vízum z celkového počtu žádostí u dalších konzulátů na Ukrajině: francouzský 38,9 %, německý 18,2 % a finský 6,9 % (Batory 2006).


Literatura:

Bieniecki, M. 2007. „Ukrainian Labour Migration to Poland“, str. 16-20. In Jelínkova M. a I. Cook, eds. Visegrad Moves. On Migration in Central Europe. Praha: Multikulturní centrum Praha.

Boratyński et al. 2006. Visa Policies of European Union Member States. Monitoring Report. Warsaw: Stefan Batory Foundation. Dostupné na http://www.batory.org.pl/english/intl/pub.htm.

Broeders, D. 2007. „The New Digital Borders of Europe: EU Databases and the Surveillance of Irregular Migrants“. International Sociology, roč. 22 (1): 71-92.

Guild, E. 2001. Moving the Borders of Europe. The inaugural lecture delivered during the official ceremony on the occasion of the assumption of the professorship of the CPO Wisselleerstoel at the University of Nijmegen. Dostupné na: http://www.refugeelawreader.org/389/Reaching_into_the_European_State_Border
_Pressures_and_International_Asylum_Obligations.pdf

Guiraudon, V. 2001. „De-nationalizing control. Analyzing state responses to constraints on migration control“, str. 31-64. In Guiraudon, V. and C. Joppke, Controlling a New Migration World. London and New York: Routledge.

Kaźmierkiewicz, P., ed. 2005. The Visegrad States Between Schengen and Neighbourhood. Institute of Public Affairs: Warsaw.

Report of the Independent Investigation: breach of data security in the VFS online UK visa application facility, operated through VFS websites in India, Nigeria and Russia. L M Costelloe Baker. 16 July 2007. Dostupné na: http://www.fco.gov.uk/Files/kfile/IndependentInvestigation26July2007.pdf

Sushko, O. „Профанація «спрощення»? Ситуація з шенгенськими візами для громадян України погіршується“ [Znesvěcení „usnadnění“? Situace se schengenskými vízy se pro občany Ukrajiny zhoršuje]. Zerkalo nedeli, 11 (640), 24. – 30. března 2007. Dostupné na: http://www.dt.ua/1000/1600/56219/

Zpráva o situaci v oblasti migrace na území České republiky za rok 2005. 2006. Ministerstvo vnitra ČR. Dostupné na: http://www.mvcr.cz/dokument/2006/migrace05.pdf