UKRAINE.CZ: Підтримка мистецьких проектів у Чехії: огляд і спроба адаптації

Коротка довідка: Чеська Республіка[1], позбулася комуністичного режиму в 1989 році, в середині дев‘яностих приєдналася до НАТО, стала країною-кандидатом до Європейського Союзу, у 2004 році приєдналася до ЄС. Наприкінці 2007 року увійшла до Шенгенського простору. У країні діють локальні програми підтримки, сітки міжнародних фундацій а також значні дотаційні програми[2] Європейського Союзу.

Система

Держава, громадськість, бізнес, меценати. Напевне, це і є головні складові підтримки, складові “системи”.

Держава.

Кожне міністерство має програми фінансування проектів[3], що подаються від громадськості чи приватних осіб. Не в останню чергу у цих програмах є розвиток культури, чи то презентація культури.

Наприклад, Міністерство закордонних справ ЧР спільно з Магістратом Праги (мерією міста) уже декілька років поспіль фінансують логістику (перевезення реквізитів, квитки) незалежного театрального колективу “Farma v Jeskyni”[4]. Чому, запитаєте, саме Фарму. Відповідь проста, колектив з виставою “Раб. Пісня Емігранта” посів у 2006 році перші місця в усіх номінаціях на Едінбургському театральному фестивалі. Що ж, нині вони є репрезентантами сучасної чеської театральної сцени у світі.

Міністерство праці і соціальних справ виступає з підтримкою мультикультурних проектів, що допомагають інтегруватися іноземцям до чеського суспільства і чехам — навпаки, зрозуміти інші народи. Фінансуються, серед іншого, фестивалі, відео і так далі.

Окрім іншого, профільні міністерства розподіляють фінансування Європейського Союзу, так звані “структуральні фонди”[5]. Це величезні суми, що направляються на розвиток або ж створення інфраструктур.

Окрім іншого — мерії міст, про що писалося на прикладі з Фармою.

Окрім іншого — підтримка краю (області).

Скрізь вище[6] є можливість знайти простір для прохання (як правило у вигляді чітко обгрунтованого проекту з прозорим реалістичним бюджетом[7]) про підтримку мистецьких проектів, або ж профілюючих проектів у рамках яких закладена мистецька подія/підпроект.

Фонди ЄС.

Звичайно, Чехія мала можливості перебуваючи ще в стадії кандидата користуватися деякими програмами Європейського Союзу. Нині, усі програми ЄС (а їх величезна кількість) є доступними для окремих осіб, а здебільшого для громадських організацій (читай команд, колективів, однодумців). То ж надсилати заявки можна безпосередньо до Брюсселю.

Громадськість.

У республіці діє велика кількість так-званих “недержавних гравців” - об‘єднаннь[8], що охороняють, розвивають, підтримують різні напрямки громадської активності. Досить суттєва частина цих об‘єднаннь підтримує культуру. Саме вони є тими робочими структурами, за професійної допомоги яких митці отримують як фінанси від держави, фондів чи меценатів, так і організаційну, інформаційну допомогу.

Менеджмент такого організації, як правило, є добре навченим бюрократії (читай вдалого пошуку коштів) і ведення проектів. Також має гарну історію успішних реалізацій, що є важливим для грантодавців.

Іншими словами, громадські об‘єднання Чехії є найбільшими посередниками між тими, хто дає фінансування, і тими, хто реалізовує творчі задуми.

Останній візит до Праги приніс мені приємне здивування — відразу у двох районах відкрилися нові великі мистецькі центри[9], приміщення яким передали в символічну аренду в одному випадку державні структури, в другому — комерційні. У приміщеннях і майстерні, і редакції мистецьких виданнь, і галереї, кіноклуби... Ініціатива взаємна — як художників, що об‘єдналися до організації, так і партнерських структур. До речі, у наведених центрах діють програми для резидентів: подаєте свій проект, портфоліо і у випадку, коли рада метрів об‘єднання (а вони й справді є цікавими, сучасними митцями) вирішать “за”, отримуєте можливість працювати і проживати у одній із майстерень на протязі року. Майже, або і зовсім безкоштовно.

Громадські організації також виступають “сервісними” об‘єднаннями для приватних ініціатив не лише заможних, але й суспільно-активних громадян. Наприклад, клуб “Akropolis”[10], котрий є сценою для організації сучасних, мультикультурних акцій, фестивалей; експериментальний простір “ROXI-NOD”[11] — надає свої площі під події сучасного мистецтва, кінопокази, театральні вистави, концерти. Вищенаведені приміщення належать приватним особам, які дістали нерухомість у реституцію (повернення націоналізованого майна після падіння комунізму від 1989 року). Щоби не брати на себе організаційний тягар, власники тих приміщень під свою концепцію знайшли/створили громадське об‘єднання, котре і виконує всю роботу.

До NGO належать і неприбуткові благодійні фонди. Звичайно, їх досить багато, згадаю лише декілька: Вишеградський фонд, Фонд розвитку громадського суспільства, Фонд Вацлава і Дагмар Гавлових, Главкова фундація, Фонд для сучасного мистецтва[12], інші чеські й міжнародні сітки. Вони також щороку оголошують програми і являються додатковими донорами проектів.

Бізнес.

Він, як правило, надзвичайно зацікавлений у великих проектах, котрий приносить добру медіальну кампанію. Йдеться про реконструкцію і створення історичних, культурних пам‘яток, міжнародні фестивалі кіно, музики, скульптури, біенале сучасного мистецтва (у Празі проводиться два альтернативні заходи — державний[13] і незалежний[14] . Останній, кажуть, цікавіше, а взагалі виглядає, що вони нещодавно об‘єдналися), інше.

Меценати.

Прикладів, таких як надання нерухомості у користування митцям, досить багато. Звичайно, на приватні кошти інколи поповнюються колекції державних музеїв. Не складно знайти контакти на приватного мецената, так як вони бажають бути корисними і відомими у своїй країні й готові розглядати інші пропозиції, що лежать у площині їхньої діяльності. Одним з найвідоміших меценатів є пан Карел Шварценберг, шляхетного роду, видає часопис “Respekt”[15], проводить одноіменний міжетнічний фестиваль, організовує резиденції художникам. За свою активну громадянську позицію користується повагою у суспільстві, веде державницьку кар‘єру і нині займає високу посаду шефа чеської дипломатії.

Діагноз

В Україні — колапс. Еліти, від котрих залежить розвиток культури (читай — незалежної держави), далекі від понять “шляхетність”, “інтелігенція”, “аристократія”, навіть здавалося б “виховання”[16]. Таким чином від сьогоднішньої держави і бізнесу годі й чекати, а на вулиці травень 2008 року...

Як має бути

Виглядає, що усе має бути відносно просто (за умови функціонуючої “системи”, її складових): одна з громадських організацій складає Грантовий Календар з пропозиціями від держави, фондів, бізнесу, меценатів; художник, переглядаючи цей Календар, відбирає для себе пропозиції, анонси, що його цікавлять (резиденції, проекти, конкурси, реєстрації у каталогах і таке інше) і працює над проектом, спільно чи з командою. Якісно підготована пропозиція напряму, або посередництвом іншого громадського об‘єднання (що у деяких випадках ліпше, особливо для початківців) подається до організатора, чи паралельно до декількох, у випадку великого кошторису.

Як правило, цікаві, новаторські, професійні, актуальні роботи завжди знаходять собі реалізацію. Чи то у вигляді персональної чи спільної виставки, чи у вигляді резиденції, дослідів, викладання, чи то у вигляді комерційних пропозицій від бізнесу чи рекламних агенств[17].

Насамперед, необхідно мати продукт. Навіть при працюючій “системі” без продукту, без самого твору, а лише з балачками, ніхто не дасть фінансування. А твір, якісний мистецький пошук має шанс знайти собі реалізацію і без “системи”, хоча і не завжди у себе в країні.

Які зміни потрібні

Якщо глобально, то потрібно змінювати[18] людей у парламенті, у владі. Ініціювати закони, нормативні акти. Наприклад, благодійна діяльність в Україні не несе відчутного звільнення від податків. Та й сам бюджет країни своїми статтями аж ніяк не є прихильником до творчості... По змінах і бізнес обов‘язково відреагує.

Інформаційна інтеграція до сучасного світу, порозуміння в духовних цінностях і культурному надбанні Європи — створення Мистецького телеканалу, або ж приєднання до франко-німецького телебачення Арте[19]. Найшвидше приєднання до системи колективної безпеки, що критично допоможе створити прозору систему прийняття рішень навіть у повсякденному державному функціонуванні, здобуття асоційованого членства в ЄС, у майбутньому — країна-кандидат і, відповідно, користування фондами Європейського Союзу.

У разі “косметичного” втручання, то воно може бути лише на сьогодні, або ж на перспективу. Коли на перспективу, то на мою думку варто подбати про молодь, як це роблять одиниці професійних викладачів і вболіваючих кураторів, друзів.

А на сьогодні: творити і надихати до творчості інших. Лише в такий спосіб з‘явиться чи то експериментальний, чи то академічний продукт котрий буде вимагати свого простору, уваги критиків і завойовувати серця інших. Можливо серед тих інших і є нова еліта...

Важлива ініціатива. Навіть на рівні знайомства з оточуючим суспільством. Цікавий метод зустрівся у Парижі: там проводяться дні “відкритих дверей” художніх майстерень[20]. Скрізь по місту можна знайти путівник з мапою ательєрів і коротким описом творчості митців, їх об‘єднання. Йдеш там, знайомишся, відчуваєш атмосферу, дивишся на роботи, на процес.

У 45 країнах світу надзвичайно цікаво проходять вечори “Pecha Kucha”[21] (від японського виразу “спілкування”). Заснована архітекторами й підтримана митцями бліц-система презентації своїх проектів: 20 слайдів, на кожен слайд по 20 секунд. 6 хвилин і 40 секунд розділяють одного від іншого. За декілька годин переповнений зал знайомиться з креативними людьми, котрі працюють буквально поруч. Прага приєдналася до цього проекту відносно недавно, лише у 2007 році.

Що заважає Україні[22]

Відсутність пропаганди культури по суті.
Відсутність культури, як державної, політичної, міської складової.
Відсутність якісної освіти у напрямках культури.
Відсутність виставок, театральних постановок митців з Європи, світу.
Відсутність конкурсного відбіру персоналу.
Відсутність мистецьких центрів[23].
Відсутність профілюючої інформації (грантові календарі, незаангажовані мистецькі інтернет-портали, мистецьке телебачення).
Відсутність конкурсів, або ж фіктивні “дедлайни” (кінцевий час подання).
Відсутність активності всередині громадських оранізацій.
Відсутність громадської активності на дії/до дії державних органів[24].
Відсутність якісних реалізацій у площині розвитку світового суч. арту.
Підміна понять[25] у засобах масової інформації.

Що заважає митцям[26]

Дехто надиво відверто бажає заробити. Відповідно кон‘юнктура (а вона на нашому “ринку” є досить сумнівного ґатунку) не дає можливості експерименту, абортує “ембріони творчості”.
Дехто оперує з нереально завищеними бюджетами. Складається враження, що великого бажання робити “проект” не є, а розраховують на випадок “за двома зайцями” - і заробити, і “проект” реалізувати.
Алкоголізм. Це критична проблема, катастрофа. Згадані “ембріони” знищуються цією хворобою. Генерування і обсмоктування досить банальних, здебільшого одних і тих самих “ідей” (скоріше бажань) під пляшку по тисячному колу, з року в рік... “Тяжкі” напої на відкриттях...
Брак інформації, її відсутність. Важливо використовувати інтернет. Це і бібліотека, і стрічка новин, і репрезентаційний простір. Найкоротший шлях від повідомлень до читача.
Незнання іноземних мов. Сюди ж — “консервування” в Україні. Необхідно час від часу жити у Європі. Для цього і створені безліч програм-резиденцій.

Список можна успішно продовжувати до трагікомії — телевізор, політика, візи, салюти, автомобілі на хідниках, інстинкти, зловживання релігій, культ пива, космічні ціни на нерухомість... Додавайте і ставте під приціл, компонуйте.

За терарт.

[1] Офіційний сайт www.czech.cz

[2] Деталі на http://ec.europa.eu/dgs/education_culture/calls/grants_en.html

[3] Не будемо зупинятися на відсутності корупції, прозорому прийнятті рішень й моральних і освітніх переваг чеських державних службовців;

[4] Деталі на www.infarma.info

[5] Деталі на http://ec.europa.eu/regional_policy/funds/prord/sf_en.htm

[6] Міністерство культури не згадав свідомо, так як там діє потужна підтримка усіх напрямків мистецтва. І грантова, і дотаційна, і система “позик” (поступове повернення коштів у випадку фінансової успішності проекту, наприклад, вдалий фільм). Деталі на www.mkcr.cz

[7] Розроблені аплікації вам надаються для заповнення.

[8] NGO (Non Goverment Organization) — недержавна (громадська) організація. Як правило — неприбуткова, іноді — благодійна (фонд);

[9] Деталі на www.meetfactory.cz & www.karlinstudios.cz;

[10] Деталі на www.palacakropolis.cz

[11] Деталі на www.roxy.cz

[12] Деталі на www.fcca.cz

[13] Деталі на www.ngprague.cz

[14] Деталі на www.praguebiennale.org

[15] Деталі на www.respekt.cz

[16] Про поняття “культура” знову ж таки, немає чого згадувати;

[17] Не згадую про галереї, салони. Як правило, перші ведуть якісні пошуки, другі не нехтують майже нічим.

[18] У спрощеному варіанті — шукати тих, хто здатен змінитися сам;