Анти-КГБ: У Чехії колишнім гебістам зменшать пенсію

У Чехії колишніх працівників комуністичної таємної поліції (StB) – аналога радянського КДБ – хочуть позбавити низки пенсійних пільг. За рахунок вилучених коштів планують поповнити Фонд солідарності політичних в’язнів.

Представники партій парламентської коаліції почали працювати над проектом, згідно з яким жертви комуністичного режиму мають дістати матеріальну компенсацію безпосередньо від тих осіб, які їх колись переслідували.

Колишній дисидент з НДР очолить відомство з архівів штазі

Новим керівником відомства з архівів штазі очолить колишній правозахисник з НДР Роланд Ян. Його кандидатуру в п’ятницю підтримали більшість депутатів Бундестагу.

Колись ним особисто займалися десятки співробітників штазі – міністерства державної безпеки колишньої НДР, тепер він керуватиме федеральним відомством, що опрацьовує архіви цієї структури. 57-річний Роланд Ян, котрий походить з Єни, був одним з найзапекліших критиків режиму у Східній Німеччині, через що зазнав численних переслідувань. Коментуючи рішення німецького парламенту, Роланд Ян зазначив, що ця посада надасть йому можливість бути захисником жертв.

У Чехії найнижче в Євросоюзі число людей, яким загрожують злидні: 8,6%

Такі дані Статистичного управління Німеччини, про що повідомив чеський сервер Aktuálně.cz. Середній показник в Євросоюзі - 16,3%, в самій Німеччині йдеться про 15,5%.

Складніше всього в Євросоюзі ситуація в Латвії, де бідність загрожує 25% жителів країни. Далі, по наростаючій ідуть: Румунія, Болгарія, Литва і Естонія. З держав «старої Європи» - Греція та Іспанія.

Медицина без кордонів: громадяни ЄС зможуть вільно обирати собі країну лікування

З 2013 року громадяни ЄС зможуть вільно обирати собі місце лікування в будь-якій країні ЄС. Страхові компанії зобов’язані будуть перебирати на себе кошти за лікування пацієнтів-нерезидентів.

Услід за Єврокомісією відповідне регулювання у середу затвердив Європарламент. Нині лише кожний сотий пацієнт-громадянин ЄС перебуває на лікуванні за кордоном. Та, схоже, за два роки ця цифра значно збільшиться.

КГБ у дії: Як диспетчери Смоленського аеродрому посприяли катастрофі

Диспетчери Смоленського аеродрому надавали польським та російським пілотам, які намагалися посадити літаки 10 квітня 2010 року, різні дані про погоду та горизонтальну видимість.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це на прес-конференції у Варшаві повідомили представники польської державної комісії, яка вивчає причини катастрофи урядового літака Ту-154.

За їхніми даними, пілотам польського Як-40, які везли до Смоленська польських журналістів, диспетчери повідомляли про видимість на аеродромі близько 1,5 тис. метрів, а хвилину пізніше російському Іл-76 – 1 тис. метрів.

Україна віддалилася від ЄС

«Свого часу Україна була більше наближена до ЄС, ніж сьогодні», - наголосив під час виступу у Києві Андреас Шокенгофф, заступник голови фракції ХДС/ХСС у Бундестазі з питань зовнішньої політики.

Шокенгофф, який прибув до Києва на запрошення Фонду Конрада Аденауера, висловив занепокоєння нівелюванням в Україні європейських цінностей, зокрема ситуацією в українських мас-медіа: «Ми занепокоєні тим, що у сфері медіа нині панує клімат залякування, який призводить до самоцензури», - наголосив німецький депутат.

Екс-міністр каже, що відмова від НАТО повертає нас до "совка" і гальмує інвестиції

Зняття з "порядку денного" питання вступу України до НАТО суперечить українському законодавству і означає повернення до "совкового мислення".

Про це заявив екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко Радіо "Свобода", коментуючи заяву чинного голови МЗС Костянтина Грищенка про те, що питання про членство України в НАТО поки що знімається.

"Тут є кілька аспектів: із одного боку можна робити такі заяви, з іншого боку треба все-таки триматися українського законодавства", - сказав екс-міністр.

"Всім відомо, що у 2003 році в законі про засади безпекової політики було чітко і ясно сказано, що Україна бере курс на вступ до НАТО. Тому такі заяви щонайменше не корелюються з українським законодавством. Це, так би мовити, правовий аспект", - пояснив Огризко.

НАТО назвало поведінку України безпрецедентною

Учасники засідання спільної робочої групи Україна-НАТО обговорять у Києві питання проведення військової реформи та зміцнення національної безпеки України.

Про це повідомив на брифінгу у вівторок, 25 травня, прес-секретар МЗС України Олександр Дікусаров.

Засідання спільної робочої групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи відбудеться за участю заступника міністра закордонних справ України Костянтина Єлісєєва. Делегацію НАТО очолює заступник генерального секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування Іржи Шедіві.

МЗС України надає великого значення засіданню спільної робочої групи, оскільки вважає, що питання, які там обговорюватимуться, дуже актуальні і покликані сприяти зміцненню національної безпеки шляхом просування реформ в секторі безпеки і оборони.

Тим часом, У НАТО називають "безпрецедентною" ситуацію, коли країна виконує Річну національну програму (РНП) підготовки до вступу в Організацію Північноатлантичного договору без подальшого наміру набуття членства в Альянсі, заявив заступник Генерального секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування Іржи Шедіві під час зустрічі з журналістами в Києві.

Нова освітня програма витягуватиме чехів з боргової ями

Чеський уряд ухвалив національну стратегію фінансової освіти. Документ наголошує на потребі спеціалізованого навчання населення для його активної й відповідальної участі в економічній галузі.

Протягом минулого року борги чеських підприємств зменшилися на 94 мільярди крон (3,7 мільярдів євро), а борги чеських сімей, навпаки, збільшились на 92 мільярди. При всьому тому майже половина населення певна, що вміє орудувати сімейним бюджетом. З огляду на це ухвалена владою концепція фінансового навчання передбачає, насамперед, ощадливе ведення хатнього господарства. Кінцева мета – запобігти хронічній заборгованості і подбати про забезпечену старість кожного члена сім'ї.

У ЄС назвали "пакт Януковича-Медведєва" поганою новиною

У Євросоюзі критично оцінюють нові домовленості України і Росії.

Таку оцінку дав посол міністерства закордонних справ Чехії по спеціальним дорученням з питань енергетичної безпеки при ЄС Вацлав Бартушка в інтерв'ю газеті "Комерсант-Україна".

"Для мене, як і, я впевнений, для більшості європейців, в тому числі чиновників Євросоюзу, незрозуміло, як можна змішувати знижку на газ з перебуванням військової бази на території країни", - сказав посол.

Meet Factory má další galerii, kavárnu, novou akustiku i fasádu

Praha - Kulturní továrna Meet Factory má nové výstavní prostory a akusticky a technicky vylepšený hlavní sál, který slouží divadlu i hudbě. V domě také vznikla nová kavárna a objekt dostal novou fasádu. "Akustika v sále je teď na vysoké úrovni, v Praze nemá konkurenci, vyhovuje i těm nejvyšším nárokům pořadatelů hudebních i divadelních produkcí," řekl dnes ČTK hudební dramaturg Meet Factory Petr Kaláb.

Proti jiným pražským klubům má Meet Factory výhodu v tom, že leží mimo obytnou zónu, a nemusí tedy končit ve 22:00 a řešit, zda hudební produkce nevadí sousedům. Zatěžkávací zkouškou bude od pátku do neděle Festival Sperm, který se vrací po roční přestávce a který uvádí především progresivní elektronickou hudbu. Hostováním Spermu chtějí dramaturgové Meet Factory nalákat nové návštěvníky, předvést své možnosti a nový kvalitní zvuk.

У Чеських школах не вчитимуть писати прописом

У Чехії новий навчальний рік почнеться з нового писання, а саме – друкованими літерами. Класичне красне писання з його єднальними лінями, яке панувало у чеських школах з ХІХ століття, має стати історією.

Класичне чеське писання зазнало змін уже в 30-х роках ХХ століття, коли вийшли з ужитку грубі єднальні лінїї, що дозволило писати швидше, а заразом й більш недбало. «З часом, – каже графік Ян Солпера, коментуючи новацію міністерства освіти, – чехи писали дедалі недбаліше, і стало ясно, що нам доведеться перебрати досвід англосаксонських країн, де в усіх випадках уживалися друковані літери».

Польща переходить на енергоощадливі будинки

Ще 5 років тому енергоефективні будинки у Польщі було складно відшукати. Нині саме енергозаощадження – один з найголовніших критеріїв під час будівництва житла у цій країні.

По-перше, господар енергоефективного будинку менше платить за опалення та електроенергію, а по-друге, з 1-го січня минулого року всі нові домівки в Польщі повинні мати енергетичний паспорт, передбачений відповідною директивою ЄС.

Спорудження енергоефективного житла обходиться дорожче, але у підсумку воно є вигіднішим, адже тарифи на газ і електроенергію постійно зростають, переконаний Ярослав Боткевич, якому довелося заплатити за свій будинок на 20 відсотків більше, ніж коштував би стандартний будинок. Він переконаний, що це вигідне капіталовкладення: «Якщо ціни на енергоносії зростатимуть і надалі такими темпами, то десь за десять років, ці додаткові кошти окупляться».

М. Войцеховський: Якби Польща чекала, то не була б в ЄС

Парламентський комітет з євроінтеграції рекомендував ВР звернутися до президента, аби той подав заявку на членство в ЄС. У комітеті кажуть, що така можливість стала реальною після відповідного рішення Європарламенту.

Водночас, члени Партій регіонів кажуть, що поки Київ не отримував запрошення від ЄС на подання заявки, називаючи дії опонентів провокативними.

Автор проекту постанови про подання заявки на членство в ЄС, депутат Микола Катеринчук вважає такий крок на часі.

Оглядач провідного польського часопису Газета Виборча Марчін Войцеховський в інтерв’ю Бі-Бі-Сі нагадав, що Польща, яка стала членом ЄС 2004 року, подала свою заявку ще 1994 року. Він припускає, що Україна також, можливо, «не повинна чекати», але зауважує, що Україні буде складніше.

Більше демократії в ЄС: «Європейська громадянська ініціатива»

Кожен громадянин ЄС отримає право безпосередньо подавати до Єврокомісії свої пропозиції для нових законів. Така можливість відкриється в рамках «Європейської громадянської ініціативи», яку днями представили в Брюсселі.

Для багатьох європейців ЄС – це передусім гігантська бюрократична машина, далека від клопотів простого люду. А вплинути на неї прості громадяни можуть поки лише через вибори Європейського парламенту. Однак уже цього року такий стан речей може змінитися.

Нейтральність держав більше не актуальна

В умовах сучасного світу міжнародно-правовий статус нейтралітету держав втрачає свою актуальність і не є ефективним для гарантування безпеки і оборони.

Як передає кореспондент УНІАН, про це йшлося під час засідання «дипломатичного клубу», що відбулося в Києві в рамках спільного проекту Фонду Віктора Пінчука та Фонду Арсенія Яценюка «Open Ukraine».

Як зазначив колишній заступник державного секретаря США Строуб ТЕЛБОТТ, «нейтралітет» є абсолютно поважним і актуальним поняттям в контексті міжнародного права. Водночас, експерт висловив думку, що в сучасних умовах міжнародно-правовий статус держави є неефективним і втрачає свою актуальність.

«З часом концепція нейтралітету почне втрачати свою корисність», - зазначив один із провідним світових експертів у галузі зовнішньої політики і безпеки.

Як він пояснив, в історичному вимірі, коли статус нейтралітету був реалізований в міжнародному праві це означало неприєднання держави до одного із воєнно-політичних блоків, який був ворожим до іншої безпекової організації.

На думку С.ТЕЛБОТТА, в сучасному світі це вже втратило свою актуальність.

У свою чергу колишній верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики, а також екс-генеральний секретар НАТО Хав’єр СОЛАНА заявив, що концепція нейтралітету належить минулому в історії людства, а не сьогоденню.

Він навів приклади, коли сучасні нейтральні держави, наприклад, Швеція реалізовують активну і масштабну воєнну і політичну співпрацю в НАТО, що формально не передбачає нейтральний статус.

Колишній міністр закордонних справ України Геннадій УДОВЕНКО також зауважив, що нейтральний статус держава не може оголосити адже він за своєю природою надається і гарантується іншими суб’єктами міжнародного права.

Політик також зауважив, коментуючи позицію, зокрема представників нової української влади про необхідність набуття Україною нейтрального позаблокового статусу, що за таких умов Чорноморських флот Росії повинен бути виведений з нейтральної держави України.

«При нейтральному статусі Україна не є другом Росії», - зазначив з огляду на зобов’язання нейтральної держави Г.УДОВЕНКО.

unian.net

У Європарламенті закликали Україну "припинити нарікати на те, що немає перспективи членства в ЄС"

Екс-віце-президент Європейського парламенту, член комітету з міжнародних справ Європарламенту Марек Сівець закликав нове керівництво України забезпечити виконання законів."Я вважаю, що Україна має якнайшвидше завершити переговори щодо угоди про асоціацію ... і має припинити нарікати на те, що немає перспективи членства, тому що це лише привід для того, аби нічого не робити. От не обіцяли нам членства, ми тому нічого й не робимо", - сказав Сівець. При цьому він додав: "Ми це чули протягом п'яти років від попередньої адміністрації".

Він упевнений, що Україна за п'ять років стала кращою, ніж була до "помаранчевої" революції, незважаючи на внутрішню кризу і боротьбу між Юлією Тимошенко і Віктором Ющенком.

За його словами, перемога на президентських виборах Віктора Януковича означає, що вибори були вільними, і переможець отримав "членство в престижному клубі". Тепер, на думку європарламентарія, команда Януковича має взяти на себе відповідальність за все, що було завойовано помаранчевою революцією.

"П'ять років тому було багато обіцянок і надій і нічого практично не відбулося, життя людей не покращилася, корупції не стало менше", - додав він.

Сівець висловив думку, що необхідно почати з відновлення позицій закону. "Я не вірю в якийсь досконалий закон, краще нехай буде закон гірший, але все йтиме за законом", - сказав він.

Як повідомлялося, раніше міжпарламентський комітет Україна - Європейський Союз запропонував розширити список категорій українських громадян, які можуть скористатися перевагами Угод про спрощення візового режиму.

korespondent.net

15 років Шенгену – здобутки і втрати

26 березня 1995 року у низці європейських країн набула чинності Шенгенська угода. Відміна паспортного митного контролю тоді мала багатьох критиків. Мовляв, свободу пересування досягли ціною зниження рівня безпеки.

Критику щодо відміни контролю на внутрішніх кордонах країн Шенгенського угоди регулярно можна чути ще з моменту підписання першої угоди між країнами Бенілюкс, Німеччиною та Францією 1985 року. Утім, найбільшу хвилю обурення викликало рішення включити до Шенгенської зони у грудні 2007 року східноєвропейських сусідів Чехію та Польщу. Різні експерти в один голос пророкували різке підвищення рівня злочинності, передусім у Німеччині, яка межує з цими державми.

Щоправда, аби зрозуміти безпідставність таких побоювань, варто лишень звернутися до сухої статистики. Так, приміром, у німецькій федеральній землі Бранденбург, яка має спільний кордон з Польщею, 2008 року рівень злочинності навіть упав на 12,4 відсотки у порівнянні з попереднім роком, коли Польща ще не входила до Шенгенської зони. Такий розвиток подій здається нелогічним, якщо враховувати, що стаціонарний митний контроль на кордоні було скасовано.

Контроль не зник повністю

Утім, як зазначає Маркус Баєр, речник міністерства внутрішніх справ у Берліні, про повну відсутність контролю ніколи не йшлося. «Не треба забувати: скасування стаціонарного митного контролю не означає, що поліція повністю відходить від справ. Це було б помилкою, зважаючи на наявну злочинність. Ми – країна у центрі Європи, а відповідно транзитна країна для злочинців, яких ми переслідуємо під час спланованих акцій у прикордонних районах», - каже Баєр.

Крім того, саме поліція користується нині перевагою створення Шенгенської зони, оскільки завдяки укладеним домовленостям поліцейські різних країн можуть співпрацювати зокрема за допомогою центральної електронної системи безпеки SIS, яка дозволяє обмін інформацією про злочинців та підозрюваних.

Часто відповідні рейди поліцейські сусідніх країн проводять разом. Більше того, німецькі поліцейські, приміром, мають право переслідувати злочинців навіть на відстані до 45 кілометрів від кордону на території Польщі. Тож, Маркус Баєр вважає створення Шенгенської зони одним з найпозитивніших європейських досягнень.

Економічні переваги й недоліки

Зіґфрід Берендт, експерт зі стратегічного економічного менеджменту, ще пам'ятає проблеми, які мали деякі фірми у Бранденбурзі кілька років тому після розширення Шенгенської зони на Схід. Тоді більшість з них втратили привабливість для інвесторів, які почали пов'язувати прикордонний регіон з підвищеним ризиком для безпеки підприємств. Проте нині ситуація знову стабілізувалася. Натомість створення Шенгену нині, як і планувалося, сприяє пожвавленню торгівлі передусім у прикордонних регіонах, хоча б завдяки відсутності колись стабільних автомобільних черг на кордонах.

Зіґфрід Берендт переконаний, що з макроекономічного погляду Німеччина особливо виграє від створення Шенгену: «Німеччина багато експортує. Завдяки зростанню платоспроможності. Наприклад, у Східній Європі, ми можемо завойовувати нові ринки. Крім того, вирішується питання залучення фахівців, яких, як відомо, у Німеччині обмаль. Завдяки більшій свободі пересування у Шенгенській зоні німецькі підприємства тепер мають вищі шанси працевлаштувати хороших спеціалістів, які зокрема отримали освіту у Східній Європі», - пояснює Берендт.

Не варто забувати і те, що підписання Шенгенської угоди зміцнило юридичну співпрацю між країнами-учасниками. Як наслідок – прискорена екстрадиція злочинців та виконання судових вироків. Ще один важливий аспект – процедура висилки нелегальних мігрантів. Відповідальність за них тепер несе та країна Шенгенської зони, зовнішній кордон якої зміг подолати нелегал.

Автор: Гарді Ґраупнер / Тетяна Бондаренко Редактор: Леся Юрченко | dw-world.de

Перший банк для іммігрантів відкрився в Італії

У Мілані відкрилося перше відділення Extrabanca, спеціалізованого банку для іммігрантів з країн, які не входять до Європейського Союзу, на що вказує сама назва банку: extracomunitari - громадяни країн, що не входять в ЄС.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Найближчим часом відкриється філія в Римі, а до 2015 року заплановане відкриття 40 відділень з клієнтурою більше 100 тисяч фізичних та юридичних осіб і загальним обсягом вкладів до одного мільярда євро.

Серед акціонерів банку - найбільша страхова компанія Generali, Фонд Cariplo і група італійських підприємців на чолі з Андреа Орландіні, який став президентом Extrabanca.

Іммігранти в Італії, згідно з оцінками, складуть шість з половиною мільйонів чоловік до 2012 року, тобто більше 10 відсотків населення країни. Персонал банку буде багатонаціональним, більше половини банківських службовців - іноземці, представники 11 країн, вся банківська документація буде представлена кількома мовами, одну з яких клієнт вибере за власним бажанням.

Клієнтами банку можуть бути виключно легальні іммігранти, які мають чинний дозвіл на проживання.

Президент Італії Джорджо Наполітано у вітальному посланні дирекції Extrabanca висловив подяку за ініціативу, зазначивши, що вона буде сприяти інтеграції іммігрантів та соціальній згуртованості суспільства.

Нагадаємо, в 2009 році через системи грошових переказів в Україну робочі мігранти переказали майже $ 3 млрд. Це на 16% більше, ніж попереднього року.

Раніше журнал Корреспондент повідомляв, що за оцінками глави Товариства українців в Італії Олеся Городецького, загалом в Італії проживає понад 300 тисяч українців.

А за даними дослідження сучасної трудової міграції, проведеного фондом Карітас України та Інститутом народознавства НАНУ за 2009 рік, - понад 600 тисяч. Ці приблизні дані включають і заробітчан, які нелегально працюють в Італії.

pravda.com.ua

НАТО-Україна: співпраця і ще раз співпраця

У штаб-квартирі НАТО відбулося засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів. Зазвичай цікаве першочергового для фахівців, цього разу воно привернуло більше уваги, бо стало першим після зміни влади в Києві.

Керівництво в Україні нині перейшло до команди, яка має інше бачення кінцевої мети співпраці Києва та Північно-Атлантичного альянсу. За часів президентства Ющенка конкретною метою було членство Києва в альянсі. З приходом до влади президента Януковича акценти в цьому пункті змістилися. Тому ключовим питанням порядку денного засідання в Брюсселі стала перспектива співпраці альянсу з Києвом.

Про членство ніхто не говорить

Посли країн-членів НАТО намагалися з’ясувати, якою є нині позиція керівництва України щодо наповнення конкретним змістом подальшого розвитку відносин. Питання щодо членства на порядку денному не стояло ні для НАТО, ні для України. Як про це заявляв раніше заступник помічника генерального секретаря альянсу Роберт Сімменс, нині пріоритетним є питання співробітництва.

В НАТО добре пам’ятають Грищенка

В інтерв’ю "Німецькій хвилі" посол Литви у НАТО Лінас Лінкевичюс зазначив, що спокійно дивиться у майбутнє. Він пам’ятає нового міністра закордонних справ ще за часів його роботи послом у НАТО. "Ми віримо в новий уряд. Українська сторона підтвердила, що зовнішня політика залишиться незмінною, з різницею тільки в тому, що головним пріоритетом є питання співпраці, виконання вже існуючих програм, зокрема, річної національної програми", - каже Лінкевичюс. Литовський посол також переконаний, що на сьогодні головне - це продовжувати кампанію інформування населення, проводити реформи, втілювати у життя ті зобов’язання, які взяло на себе попереднє керівництво.

Оптимістичний погляд у майбутнє

"Ті зобов’язання, які були взяті, будуть виконуватися. Це говорить про те, що наш партнер - відповідальний, і не кидається словами, підходить прагматично. Я не очікував, що буде заявлено про те, що завтра ми хочемо вступити до НАТО. Це - не реалістично", - зазначив литовський посол в НАТО. Наступним кроком у співпраці Києва з альянсом - зустріч українського президента з генеральним секретарем НАТО.

Автор: Ірина Сомер Редактор: Леся Юрченко | dw-world.de