Нелегали, які прожили в Польщі чотири роки, зможуть легалізуватися

Президент Польщі Броніслав Коморовський підписав сьогодні закон, який дозволяє з 2012 року легалізувати свій статус в країні нелегальним мігрантам.

За законом, легалізуватися зможуть особи, які перебувають у Польщі, щонайменше з моменту входження країни до Шенгенської зони - 20 грудня 2007 року.

У МВС Польщі, відзначають, що нелегали зможуть одержати одразу дворічні дозволи на перебування в Польщі та можливість працювати протягом цього часу без офіційного дозволу. Також, у рамках легалізації буде звільнено від обов'язку надавати документи про наявність необхідних коштів для проживання в Польщі. Легалізуватися також мають право особи, яким раніше відмовлено в наданні статусу біженця та видано рішення про примусове виселення з Польщі.

Заявку на легалізацію нелегали мають подати з 1 січня до 30 червня 2012 року в відділення Адміністрації з питань іноземців за місцем проживання.

МВС Польщі оцінює реальну кількість нелегалів в 50 тисяч осіб. У 38-мільйонній Польщі право на легальне перебування мають близько 100 тисяч іноземців, третина з яких — громадяни України.

За матеріалами: УНІАН | news.dt.ua

Чехія посилила правила працевлаштування для українців

Президент Чехії Вацлав Клаус підписав поправки до закону про іноземців, які посилюють правила їх працевлаштування.

Як передає радіо Praha, підписані поправки впроваджують інститут "синьої карти", яка дозволяє довгострокове перебування в Чехії на позиціїпрацівника високої кваліфікації, пише "ЛІГАБізнесінформ".

Одночасно вживаються заходи, які повинні запобігти цільової подачі заяв на довгострокове перебування з метою короткочасної легалізації.

Чеські лікарні втрачають гроші через українських заробітчан

Чеський Інститут медичної інформації і статистики оприлюднив дані, за якими іноземці з третіх країн лише торік завинили чеським лікарням 44,5 мільйони крон. Серед боржників чимало українських заробітчан.

Негативна статистика не стосується до громадян ЄС, яких забезпечено так званим європейським страхуванням. Ідеться про страхування комерційне, до якого вдаються заробітчани з таких країн, як Молдова, Україна або Монголія. Саме вони найчастіше мають нечинний поліс, який їм на батьківщині продали шахраї.

Італія закрита для доглядальниць з України

В Італії у середу день подачі заявок на в’їзд у країну по роботі. Однак цього року це стосується лише сезонних та самозайнятих працівників. Для постійних – наприклад, доглядальниць, - двері зачинені другий рік поспіль.

Влаштуватись на роботу в Італії цього року можуть 80 тисяч сезонних та 4 тисячі самозайнятих працівників. Так, сезонні працівники з певних країн (серед яких Україна) можуть подавати запити - виключно через Інтернет - сьогодні протягом дня, на роботу в сільському господарстві, будівництві або туризмі. Мають право подати свою кандидатуру також ті, хто вже мав дозвіл на проживання як сезонний робітник у 2007-2009 роках. Але якщо раніше від години та навіть хвилини подання запиту могла залежати доля, то тепер це не так. Виданої квоти на сезонні роботи має вистачити на всіх бажаючих, зазначають експерти. Крім того, 4 тисячі дозволів буде видано для самозайнятих працівників.

На мовних тестах у Чехії сидять поліцейські, щоб мігранти не давали хабарів

У Чехії зробили більш суворими умови складання мовних іспитів для іноземців, які претендують на постійне мешкання в цій країні ЄС. Закон, що вимагає від мігрантів знання чеської, діє вже понад рік.

На думку законодавців, обов’язковий іспит з чеської мови мав стати першим кроком до інтеграції іноземця в чеське суспільство. Натомість, як зазначає газета Lidove noviný, навколо іспитів вирують кримінальні пристрасті. Викладачі мовних шкіл свідчать, що хабарі їм пропонують систематично – від української горілки аж до сексуальних послуг.

«Та найгірше, – каже вчителька брненської школи «Пелікан» Алена Ржігова, – що ми не можемо виявити шахрая, коли за нього складає іспит інша особа». Таким чином, довідки про знання чеської мови одержали протягом року десятки чужинців, які не вміють ані слова по-чеськи.

За даними міністерства внутрішніх справ, випадків «мовного» шахрайства найбільше було в Східній Чехії, і тамтешня поліція вжила заходів, посадивши серед екзаменаторів своїх спостерігачів. Такий спостерігач має право відвести підозрюваного на допит просто з аудиторії.

Досвід східночеських поліцейських виявився вартим уваги і поширився далі. Викладачі твердять, що присутність на іспитах поліцейського має насамперед великий психологічний ефект. Торік іспит з чеської мови складало 3800 чужинців, щоп’ятий з них бажаної довідки не одержав.

Автор: Микола Шатилов Редактор: Роман Гончаренко dw-world.de

Перший банк для іммігрантів відкрився в Італії

У Мілані відкрилося перше відділення Extrabanca, спеціалізованого банку для іммігрантів з країн, які не входять до Європейського Союзу, на що вказує сама назва банку: extracomunitari - громадяни країн, що не входять в ЄС.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Найближчим часом відкриється філія в Римі, а до 2015 року заплановане відкриття 40 відділень з клієнтурою більше 100 тисяч фізичних та юридичних осіб і загальним обсягом вкладів до одного мільярда євро.

Серед акціонерів банку - найбільша страхова компанія Generali, Фонд Cariplo і група італійських підприємців на чолі з Андреа Орландіні, який став президентом Extrabanca.

Іммігранти в Італії, згідно з оцінками, складуть шість з половиною мільйонів чоловік до 2012 року, тобто більше 10 відсотків населення країни. Персонал банку буде багатонаціональним, більше половини банківських службовців - іноземці, представники 11 країн, вся банківська документація буде представлена кількома мовами, одну з яких клієнт вибере за власним бажанням.

Клієнтами банку можуть бути виключно легальні іммігранти, які мають чинний дозвіл на проживання.

Президент Італії Джорджо Наполітано у вітальному посланні дирекції Extrabanca висловив подяку за ініціативу, зазначивши, що вона буде сприяти інтеграції іммігрантів та соціальній згуртованості суспільства.

Нагадаємо, в 2009 році через системи грошових переказів в Україну робочі мігранти переказали майже $ 3 млрд. Це на 16% більше, ніж попереднього року.

Раніше журнал Корреспондент повідомляв, що за оцінками глави Товариства українців в Італії Олеся Городецького, загалом в Італії проживає понад 300 тисяч українців.

А за даними дослідження сучасної трудової міграції, проведеного фондом Карітас України та Інститутом народознавства НАНУ за 2009 рік, - понад 600 тисяч. Ці приблизні дані включають і заробітчан, які нелегально працюють в Італії.

pravda.com.ua

Дело: Українські мігранти переказали в країну близько трьох мільярдів доларів

У 2009 році через системи грошових переказів в Україну надійшло майже $ 3 млрд. Це на 16% більше, ніж роком раніше, повідомляє газета Дело.

У розпорядженні видання опинилися дані про результати роботи систем грошових переказів за 2009 рік. Незважаючи на фінансову кризу, потік грошей в Україну став рекордним за всю історію. Так, за минулий рік за допомогою Western Union, Юністрім та інших операторів в Україну зайшло $ 2,94 млрд., що на 16,25% більше, ніж роком раніше. За цей же час з нашої країни було відправлено лише $ 0,51 млрд. (плюс 33,5% порівняно з 2008-м).

Таке зростання обсягів ринку переказів у непростий кризовий рік експерти перш за все пояснюють збільшенням кількості українців, які виїхали на заробітки за кордон. "В Україні за останні півтора року багато людей втратили роботу і були змушені виїжджати на заробітки, за рахунок цього збільшилася кількість переказів", - стверджує директор департаменту платіжних систем Нацбанку Віктор Кравець. Більше того, незважаючи на збільшення рівня безробіття практично у всіх країнах, де працюють наші співвітчизники, їх масові скорочення практично не торкнулися. "Мігранти менш схильні до звільнення, ніж місцеве населення, тому що готові працювати за менші гроші", - пояснює експерт НБУ Андрій Гайдуцький. За його словами, погіршення економічної ситуації в Україні спричинило за собою зниження загального рівня життя, що змусило мігрантів збільшити середню суму переказу.

Як пише видання, найбільше грошей в Україну за минулий рік було надіслано з Росії. "Найбільше переказів в Україну, як і раніше, йде з Росії, потім йде "золотий трикутник"- Іспанія, Італія, Португалія, далі - Чехія і Польща, потім - Канада і США", - пояснює заступник голови правління банку Фінанси і Кредит Ігор Львов. Це пояснюється тим, що майже половина всіх українських заробітчан працює в Росії. "За межами країни на початок 2009 року працювало 4,93 млн. українських громадян, які за 2008 рік заробили близько $ 35 млрд. У Росії, за нашими оцінками, працює близько 2 млн. українців", - говорить експерт НБУ Андрій Гайдуцький.

Успіхи іноземців, що працюють в Україні, набагато скромніші. За даними Світового банку та ОЕСР, працює близько 6 млн. іноземних громадян. За офіційними даними НБУ, минулого року вони відправили на батьківщину лише близько $ 510 млн, зазначає Дело.

З 16 систем грошових переказів, які роблять погоду на цьому ринку (більше 75%), 11 належать росіянам. У п'ятірці лідерів дві американські системи - Western Union і MoneyGram, а також три російські - Юністрім, Migom та Contact. За підсумками року незмінний лідер ринку Western Union продовжив втрачати позиції. Якщо в 2008 році через нього приходило більше 43% всіх переказів з України, то вже в 2009-му його частка склала 35,6%.

Регулятор і комерційні банки очікують подальшого зростання обсягів грошових переказів. Це буде пов'язано як із зростанням економік, де працюють українці, так і з поступовою відмовою мігрантів від "сірих" і "чорних" схем переказу грошей в Україну.

Втім, як показало дослідження, проведене Нацбанком, через платіжні системи в Україну поки що приходить незначна частина від загальної суми грошей, які потрапляють в Україну. "Ми порахували, скільки грошей і матеріальних цінностей переслали в Україну лише за 2008 рік. Вийшло, що в країну прийшло $ 25,6 млрд.", - констатує Гайдуцький. Того ж року через системи грошових переказів в Україну переслали трохи більше $ 2,5 млрд., тобто всього близько 10% від загальної суми. "Серед українських гастарбайтерів, як і раніше, дуже поширений нелегальний спосіб передачі готівкових коштів, також велика частина допомоги йде в товарному вигляді. Проте говорити, що всі ці гроші залишилися в Україні - некоректно, тому що частина цих грошей йде з країни на оплату "сірого" імпорту та інших речей", - пояснює економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. У НБУ погодилися, що частина коштів йде з країни, але уточнити розмір відтоку не змогли, оскільки дослідження, що проводиться НБУ, не торкалося цього питання.

Відповідно до оцінок НБУ, за останні 15 років обсяг готівкової іноземної валюти поза банківською системою зріс в Україні на $ 58 млрд. До речі, це більше 6% від загальносвітового обсягу готівкових доларів.

Цей матеріал опублікований на Корреспондент.net у рамках партнерської угоди з газетою Дело.

korespondent.net

Чехія скасувала вимогу до українців про надання меддовідок

Чехія скасувала вимогу, згідно з якою громадяни України для отримання візи повинні були надати медичну довідку про відсутність інфекційних захворювань.

Про це йдеться на сайті посольства Чехії в Україні.

Згідно з інформацією посольства, у зв'язку з рішенням Міністерства охорони здоров'я Чехії для подачі заяви на отримання візи терміном понад 90 днів, на довгострокове перебування і проживання медична довідка не потрібна.

Сайт Міністерства охорони здоров'я Чехії повідомляє, що скасування цієї вимоги набуло чинності 6 березня.

Як повідомлялося, з 1 червня 2009 року Чехія ввела стосовно громадян України вимогу про надання медичної довідки про відсутність важких інфекційних захворюваннях.

Українські новини | korespondent.net

Трудова міграція негативно впливає на соціальний статус жінок

Незнання власних прав і зволікання зі зверненням до соціальних служб найчастіше стають основними причинами погіршення соціального становища українських жінок-мігрантів, стверджують ізраїльські правозахисники.

Головною метою дослідження, ініційованого ізраїльським правозахисним центром «Жінка-Жінці», полягала в з’ясуванні, як трудова міграція вплинула на соціальний статус та поведінку українських жінок у кризових ситуаціях. Його результати виявили, що окрім успішних випадків адаптації до нового місця, загалом міграція стала тяжким викликом для українського жіноцтва.

«Радянський синдром мовчання»

Двома основними проблемами дослідники вважають необізнаність жінок з власними правами, а також «радянський синдром мовчання», коли навіть перебуваючи у скрутному становищі, українки віддають перевагу не звертатися за допомогою до офіційних структур, побоюючись суспільного осуду.

Натомість полишення наодинці з проблемами, вказують експерти, нерідко призводить до проблем у шлюбі, пониження самооцінки і навіть подальшої суспільної деградації. «Міграція зачепила найслабкіші риси характеру і похитнула впевненість жінок у собі. Ми також виявили, що на першому етапі жінки часто взагалі не знали про існування соціальних структур, які могли би їм допомогти», - розповіла «Німецькій хвилі» співавторка дослідження, правозахисниця Ріта Хайкіна.

Незнання мов погіршує ситуацію

Та навіть ті жінки, які зверталися до соціальних служб, нерідко мали труднощі з отриманням допомоги через слабке володіння іноземними мовами. За словами правозахисниці, були виявлені випадки, коли через мовний і ментальний бар’єри самі соціальні служби діяли неефективно і не надавали жінкам термінового медичного догляду.

Повні результати дослідження будуть опубліковані протягом року у спеціалізованому науковому виданні в США. Крім того, за підсумками звіту, в Ізраїлі рекомендації та висновки правозахисників із поліпшення допомоги українським жінкам-мігранткам були направлені міністрові соцзабезпечення.

Автор: Дмитро Каневський Редактор: Володимир Медяний dw-world.de

ЄБРР досліджуватиме трудову міграцію з України

Європейський банк реконструкції та розвитку починає дещо нетиповий для себе дослідницький проект. Вивчатимуться аспекти української трудової міграції до сусідніх країн ЄC, аби визначити її вплив на українську економіку.

Проект під назвою «Наслідки міграції для України» ініціював уряд Чеської Республіки, де в останні роки відчувався великий приплив трудових мігрантів з України. ЄБРР підтримав нетиповий для себе некомерційний проект через те, що масштабна міграція з України відчувається і в багатьох інших країнах Європейського Союзу.

Причини й наслідки міграції

У зв’язку зі світовою економічною кризою і зростанням безробіття збільшується тиск на робочі місця українців у країнах, в яких вони працюють. Водночас спад виробництва в Україні ускладнює працевлаштування у разі повернення мігрантів додому. ЄБРР вивчить наслідки цього як для української економіки вцілому, так і для окремих мігрантів і, як наслідок, буде зроблено корективи політики на ринках праці.

Спочатку тільки між Україною та Чехією

Як пояснив радник ЄБРР зі зв’язків з Україною Антон Усов: «В даний момент ми говоримо лише про одне конкретне дослідження – міграції робочої сили між Україною і Чеською Республікою, що є країнами діяльності ЄБРР. Крім фінансування комерційних проектів, Банк також розглядає різні макроекономічні, соціальні і політичні показники, які відображають інвестиційний клімат і загальну картину економіки країн».

Для ЄБРР як для великого інвестора, каже Усов, важливо сконцентрувати увагу на цих аспектах для того, щоб уряди країн й інвестори знали реальне становище і робили відповідні корективи. Для проведення дослідження української трудової міграції ЄБРР нині визначає дослідника для оцінки статистичних даних в Україні. Саме дослідження має стартувати у квітні.

Автор: Євген Некряч Редактор: Леся Юрченко dw-world.de

Шенгену 15 років - пошук злочинців на внутрішньому кордоні

15 років тому низка країн Європейського союзу відкрила внутрішні кордони. Попри Шенгенську угоду, прикордонна поліція не поповнила лави безробітних. Контролюють і нині, тільки - інакше.

Андреас Матіс крутить ручку радіоприймача в блакитно-білому «Фольксвагені», що належить федеральній поліції. Авто стоїть на узбіччі автобану А12 - головної траси, що з’єднує Париж і Варшаву. М’який рок Barclay James Harvest переривається потріскуванням поліцейської рації. Туманно. В напрямку Берліна панує жвавий рух.

«Раніше ми чергували там далі на контрольно-пропускному пункті з Польщею», - розповідає поліцейський. «Раніше, - додає його колега Рене Горніґ, посміхаючись, - клієнти приходили до нас, а тепер ми йдемо до клієнтів». Те, що звучить як діяльність якоїсь фірми зі сфери послуг, насправді є так би мовити ядром нової стратегії правоохоронців і прикордонників на внутрішньому кордоні ЄС. Прикордонного контрольного пункту більше немає, але в тридцятикілометровій смузі вздовж кордону дозволяється контролювати авто й переслідувати підозрюваних навіть на території сусідньої країни.

Чехія припинила видавати українцям дозволи на роботу

Чеське Міністерство праці та соціальних відносин (МПСВ ЧР) прийняло рішення припинити видачу і продовження громадянам України та інших країн, які не входять до ЄС (зокрема В'єтнаму, Монголії тощо), дозволів на працевлаштування.

Так, втратити роботу і право на перебування в Чехії можуть навіть ті іноземці, які вже працюють у цій країні багато років. Місцевий центр зайнятості - так званий Уряд праці - буде наполягати на тому, щоб роботодавці на тривалий час відкривали вакансію, щоб вона була більш доступна потенційному чеському працівникові.

"Це лише рекомендація, яка ґрунтується на оцінках нашого ринку праці", - заявила прес-секретар МПСВ Штепанка Філіпова.

За її даними, рівень безробіття в Чехії в лютому цього року досяг 9,9%. На даний момент у Чехії число безробітних складає 583 тисячі - найбільша кількість в історії Чехії.

Цей жорсткий захід, за словами Філіпової, торкнеться, в основному, некваліфікованих робітників-іноземців.

"Але ми гарантуємо індивідуальний підхід, будемо брати до уваги положення конкретної людини, її досвід, стаж, знання мови, родинний стан тощо", - додала Філіпова.

Таке рішення чеського Міністерства праці може завдати шкоди великим промисловим центрам, де працює багато іноземців, таким як Плзень або Пардубіце.

За словами прес-секретаря Уряду праці в місті Плзень Магдалени Чадової, іноземці, втім, залишаться в Чехії і надалі.

"Оформивши собі підприємницьку ліцензію (це популярно серед в'єтнамців ), або стануть членами кооперативів (як правило, це роблять українці), і таким чином у поліції у справах іноземців змінять тип візи і мету перебування ", - додала голова пардубицької громадської організації Міст з прав людини Зіта Кудрнова. Поліція такі тенденції підтверджує.

Згідно з чеським законом про працевлаштування, фірми, в першу чергу, повинні довести, що не можуть влаштувати громадянина Чехії або Європейського Союзу, і тільки потім прийняти іноземця. Новий закон дозволяє видавати дозвіл на роботу терміном на два роки, проте на практиці іноземці отримували дозволи лише на рік, а то й менше.

"Іноземці, яких звільняють у зв'язку з кризою, мають лише два місяці на те, щоб влаштуватися на нову роботу, інакше повинні залишити країну. Однак насправді місяць, а то й більше, потрібно на оформлення нового дозволу. До того ж іноземці повинні шукати нового роботодавця самі або через агентство, Уряд праці їм у цьому не допомагає. Якщо чиновники будуть затягувати з прийняттям рішення, то цим штовхають іноземців на порушення закону. Або просто хочуть, щоб вони їхали на батьківщину " , - коментує Кудрнова. З дозволом на роботу пов'язана і робоча віза, яка втрачає чинність без роботи, і іноземець повинен залишити Чехію, інакше стане нелегалом.

Підприємства, які працевлаштовують іноземців, щодо цього висловлюються обережно.

"Я знаю про ці проблеми. Це ще свіжа новина, поки важко сказати, як вона вплине на нас і компанії, які також надають роботу іноземцям", - говорить Милослав Рут, начальник відділу кадрів фірми Foxconn, яка володіє двома великими заводами з виробництва електроніки в містах Пардубіце і Кутна Гора, і є одним з найбільших роботодавців для іноземців у Чехії.

Чехія не вперше обмежує приплив іноземної робочої сили в країну. Так, минулого року з квітня по жовтень консульства цієї країни не приймали ніяких заявок і не видавали довгострокових віз з метою працевлаштування чи підприємництва, і до цього часу їх видається дуже мало. Крім того, чеське МВС спонукало безробітних іноземців покинути країну, видаючи їм безкоштовний квиток на літак і певну грошову суму за добровільне повернення. Практично зазнав поразки і спецпроект "зелена карта", який був впроваджений у минулому році: було видано лише кілька десятків цих уніфікованих дозволів на перебування та проживання.

Станом на лютий 2010 року, за даними МПСВ ЧР, у Чехії офіційно працювали 52 тисячі 623 громадянина України, 5 тисяч 045 - Молдови, 3 тисячі 817 - Монголії, по 3,5 тисячі росіян і в'єтнамців. Понад 2,2 тисячі іноземців тільки за цей місяць втратили роботу. Іншим великим групам іноземців - словакам, полякам, румунам та ін. - як громадянам країн ЄС дозволів на роботу не потрібно, і нововведення їх не стосується. Так само дозволів на роботу не потребують і іноземці, які мають дозвіл на постійне місце проживання в Чехії. Таких громадян України налічується майже 44 тисячі осіб.

Нагадаємо, що в Чеській Республіці проживають понад 134 тисяч вихідців з України. При цьому з них лише п'ять тисяч перебувають на офіційному обліку.

korespondent.net

Страховки і візи: Чехія ускладнила ситуацію

Довготермінову чеську візу українці можуть отримати лише за наявності страховки від зареєстрованих у Чехії компаній. Нові вимоги створюють додаткові незручності, а страховики скаржаться на порушення прав членів СОТ.

Нововведення зі страховими полісами обумовлене змінами до закону про страхування іноземців, які перебувають на території Чехії. Відтак, якщо українець просить візу на понад 90 днів перебування, то він змушений застрахуватися у компанії, яка має уповноваження діяти у Чехії.

Купити поліс неможливо

Перелік компаній представлено на сайті посольства Чеської Республіки в Україні. У переліку немає жодної української компанії, бо вони не є резидентами Чехії, розповіла в інтерв’ю «Німецькій хвилі» президент Ліги страхових компаній України Наталія Гудима. А отже, купити страховий поліс цих компаній не перетнувши кордон – неможливо, їх представництв в Україні немає, це створює додаткову проблему для прохача візи, пояснила Гудима.

«Ми звернулися в МЗС та в міністерство економіки України, бо є пряме порушення прав члена Світової Організації Торгівлі, обмежується право України на надання послуг», зауважила Наталя Гудима. Українські страхові компанії дискримінують, переконана президент Ліги, а ще це суперечить створенню конкурентного середовища.

Довідка про ВІЛ вже непотрібна

Підстав я обмежень немає, жодних скарг на невиконання зобов’язань не надходило, ані у МЗС, ані до Ліги страховиків, запевнила президент. Такі законодавчі зміни можна пояснити бажанням уряду Чехії підтримати економічну стабільність чеських страховиків, що сплачують податки у казну, припустила Наталя Гудима. До речі, медичну довідку про те, що ви не хворієте на ВІЛ, у консульствах вже не вимагають.

Автор: Галина Стадник Редактор: Леся Юрченко | dw-world.de

Індустрія азартних ігор: мільярдні прибутки і скалічені долі

На ринку азартних ігор у Німеччині щороку обертаються мільярди. Навіть криза не змогла завдати значного удару по цій прибутковій галузі.

90 відсотків клієнтів цієї індустрії – чоловіки. Багато з них мають залежність від гри. До групи ризику належить молодь. Саме юнаки найчастіше не можуть відірватися від ігрових автоматів або нездатні вчасно спинитися, граючи в онлайн-покер. За даними німецьких фахівців, найбільше потерпають від цієї залежності молоді люди – вихідці з родин мігрантів.

Хвороблива пристрасть може розвиватися поступово, розповідає 31-річний Мустафа. Чоловік раніше лише час від часу відвідував казино – до першого великого виграшу – 22 тисячі євро за вечір. Після цього він вже грав, не зупиняючись.

«Коли мене вже не задовольняла гра в казино, я почав робити ставки на футбольні матчі, потім цього теж стало мало і я перейшов на гральні автомати».

У групі ризику - мігранти

Після першого великого виграшу приходить перший великий програш. Тоді виникає проблема терміново дістати гроші. Спочатку Мустафі було достатньо брати кредит у банку, аби розплачуватися з боргами. Згодом він почав позичати у друзів і знайомих, постійно вигадуючи якісь пояснення. Всі зароблені гроші теж йшли на гру і на борги. Люди, котрі потерпають від ігрової залежності, часто переконані, що коли-небудь завдяки великому виграшу зможуть звільнитися від боргів, тому не спиняються після нових і нових програшів.

«Віра у великий виграш ніколи не полишає гравця», - стверджує Мустафа. Згідно з оцінками фахівців, у Німеччині приблизно 250 тисяч залежних від гри людей. При цьому кількість іммігрантів, яких доводиться лікувати від цієї недуги стаціонарно, зростає з кожним роком. Серед найпоширеніших причин, котрі провокують хворобу, фахівці називають психологічні проблеми, фінансові труднощі, складнощі з адаптацією в чужій країні, неспроможність задовольнити завищені очікування родини.

У той час як оборот ринку азартних ігор у Німеччині обчислюється мільярдними сумами, наслідки для жертв ігрової залежності є фатальними, відзначають фахівці.

«Це можна порівняти і з іншими залежностями. Особливо, коли йдеться про тяжкі випадки, повязані з величезними боргами, що часто породжує у пацієнтів почуття безнадії і підштовхує до спроб суїциду. Залежність має наслідки і для родинного життя. Жертви опиняються на соціальному дні, залізши у велетенські борги, - пояснює терапевт, що лікує цю залежність Каролін Евеніус.

Автор: Ульріке Гуммель/ Наталя Неділько Редактор: Леся Юрченко | dw-world.de

Cizinka chce změnit české zákony, nedostala vízum

Rozhodování úřadů o udělení víza je nepředvídatelné. Ukrajinka proto žádá, aby úředníci podléhali kontrole. Dělnice z Ukrajiny chce změnit české zákony. Nelíbí se jí, s jakou libovůlí rozhodují úřady o vydávání víz. Dosavadní praxi proto napadla u Ústavního soudu. O práci šestatřicetileté Ukrajinky Sofiye Kachur v Česku rozhodla zdánlivá drobnost - před dvěma lety vyplnila nečitelně žádost o pracovní vízum. Chtěla svou chybu napravit, ale neuspěla. Konzulát v ukrajinském Lvově doporučil, aby byla rovnou odmítnuta. A cizinecká policie, která má při vydávání víz poslední slovo, jeho rozhodnutí potvrdila. "Tento postup byl prošetřen a nebyly v něm shledány žádné nedostatky," uvedla k tomu cizinecká policie. Šance Sofiye Kachur na uznání její žádosti v tu chvíli skončily. České zákony totiž nedávají žádnou možnost, jak se proti takovému rozhodnutí bránit. "Neexistuje soudní přezkum takového rozhodnutí. A to přesto, že vízum není vydáno jen kvůli drobné chybě," vysvětluje advokát Ukrajinky Jan Kopřiva. Rozhodování bez kontroly Rozhodování konzulátu a cizinecké policie ovšem není předvídatelné ani ve chvíli, kdy je žádost čitelná a bez chyb. Úředníci mohou cizince odmítnout i s dalšími nekonkrétními argumenty - třeba z důvodu bezpečnosti státu. A jejich rozhodování neprochází žádnou kontrolou. Ukrajina dál hrozí Bruselu. Zavedeme vám víza - čtěte ZDE Do září Kanada vyhověla 99 procentům žádostí o vízum - čtěte ZDE Na to ovšem mohou doplatit třeba firmy, které práci úřadů kritizují. Jako jedna z brněnských agentur: desítky Ukrajinců, které zaměstnala do června 2008, neměly se získáním víza žádné problémy. Jejich krajané, kteří chtěli přicestovat loni v září, ovšem narazili. Brněnská agentura začala upozorňovat na praktiky na konzulátu ve Lvově, o který se teď kvůli podezření z korupce zajímá i policie. A vydávání víz pro zaměstnance agentury začalo váznout. V první půli srpna zamítla cizinecká policie všech 38 žádostí, které si zaměstnanci agentury podali. "Začalo se to dít v době, kdy jsme se kvůli podivným praktikám na konzulátu ve Lvově obrátili na ministerstvo zahraničí a ombudsmana," popisuje vedoucí brněnské agentury, který chtěl zůstat v anonymitě. Totožné žádosti Jedenácti odmítnutým Ukrajincům se ale do Česka nakonec podařilo dostat. Na konzulátu podali totožné žádosti o vízum jako poprvé v létě, tentokrát ale přes jinou, nově založenou agenturu. Trik zafungoval a Ukrajinci napodruhé víza dostali. Jinak se proti odmítnutí bránit nemohli - stejně jako Sofiye Kachur neměli nárok na soudní přezkum. Dosavadní praxi by nyní mohl změnit Ústavní soud. Po dvou letech soudních sporů k němu totiž Sofiye Kachur podala svou stížnost. "Snažíme se vybojovat, aby existoval kontrolní orgán. Úředník, který o vízu rozhoduje, může být neprofesionální nebo zkorumpovaný. A když neexistuje kontrola, je to podle nás v rozporu s ústavním pořádkem. Možnost přezkumu může být zpoplatněna," vysvětluje Kopřiva. Jeho argumentaci nahrává i rozsudek Nejvyššího správního soudu, který o případu Sofiye Kachur už také rozhodoval. Její stížnost sice zamítl, zároveň ale přiznal, že to, čeho chce ukrajinská dělnice dosáhnout, je jinde v Evropě běžné. Možnost, aby zamítnutí víza přezkoumal soud, zaručují cizincům zákony třeba v Rakousku, Německu, Francii, Švédsku či Finsku. V ČR by se to týkalo až tisíců lidí. Loni odmítla cizinecká policie pustit do země v průměru každého sedmého z 52 tisíc Ukrajinců žádajících o pracovní vízum. Letos je to téměř každý čtvrtý. Autor/ři:  Jana Sotonová, foto: HN - Zuzana Šmajlerová  www.ihned.cz/autori

Винахідник ліків від раку пропонує випробувати їх в Україні

Київ. 7 грудня. УНІАН. Винахідник протиракового препарату “Україн”, доктор хімічних наук Василь НОВИЦЬКИЙ готовий передати одну тисячу ампул ліків для проведення першого етапу клінічних досліджень в Україні.

Про це він повідомив сьогодні на прес-конференції в УНІАН.

Однак, за словами В.НОВИЦЬКОГО, ще не вирішено, який саме медичний заклад проводитиме дослідження.

Винахідник ліків стверджує, що “Україном” можна лікувати найнебезпечніші форми раку, зокрема меланому.

“Україн” виготовлено на основі чистотілу. Це перший у світі препарат, який нищить лише ракові клітини і не пошкоджує здорові клітини. Це доведено найвизначнішими університетами світу. Дослідження in vitro довели, що ці ліки діють на 120 видів раку”, – заявив В.НОВИЦЬКИЙ.

За його словами, препарат “Україн” застосовують у багатьох країнах світу.

“Німецькі лікарі застосовують препарат при найрізноманітніших локалізаціях раку. Ліки мають широкий спектр дії. Вони добре себе зарекомендували при лікуванні раку підшлункової залози, який погано піддається хіміотерапії”, - сказав В.НОВИЦЬКИЙ.

unian.net

Сто украинок борются в Чехии за выплату заработанных денег

Около сотни украинок безрезультатно добиваются выплаты полагающихся им денег от чешской фирмы 3D Cleaning из города Писэк.

Как сообщают чешские СМИ, фирма задолжала им около миллиона чешских крон (более 57 тыс долларов США) за услуги по уборке помещений в период от сентября 2008 до февраля 2009 года.

Пострадавшие обратились в полицию с просьбой о заведении на должников уголовного дела, но следователь отказал в его возбуждении, мотивируя это отсутствием состава преступления. По словам Лоранта Лазара из фирмы Corvinus CZ, представляющей интересы украинок, следователь отказался взять показания у свидетелей и допросил лишь директора фирмы 3D Cleaning.

Некоторые из украинок, не получившие плату за свой труд, остались без средств к существованию.

В настоящее время это первый случай массового недовольства украинских гастарбайтеров своими работодателями, зафиксированный в Чехии.

В фирме 3D Cleaning утверждают, что никому денег не должны, и что с вышеупомянутыми украинками не было подписано никаких договоров о сотрудничестве или выполнении работ. Сам факт сотрудничества с пострадавшими в фирме 3D Cleaning не отрицают, но заявляют, что из-за отношений с посредническими фирмами и неправильно выставленных счетов-фактур, фирма сама понесли убытки.

Как правило, гастарбайтеров в Чехии нанимают не напрямую, а через посреднические фирмы, берущие с них процент за свои услуги. Так образом, договор о выполнении определенных работ заключается не с конкретными людьми, а между двумя юридическими лицами.

prague-express.cz

Squatteři uctili památku dělníků ze Soukenické ulice

Kolektiv Milada uspořádal 2. listopadu pietní akt k uctění památky obětí tragické události v pražské Soukenické ulici, kde v sutinách zříceného domu zahynuli čtyři dělníci.

Praha - Squatteři, kteří bydlí v pražské Truhlářské ulici, uctili památku čtyř dělníků z nedaleké Soukenické ulice. Ti zde zahynuli před měsícem, když se zřítily stropy opravovaného domu. Před domem se shromáždilo asi pět desítek příznivců squatterů i několik lidí z okolí. U vstupní brány na zeď připevnili pamětní desku. Akcí chtěli připomenout nejen neštěstí, ale také upozornit na chátrání domů a na špatné pracovní podmínky zahraničních dělníků, kteří v Česku pracují.

Na klidné shromáždění dorazilo navzdory sychravému počasí více než 50 lidí. Na zeď připevnili desku s nápisem "Památce obětí 2.10.2009".

"O tragédii v Soukenické se bezprostředně poté hodně mluvilo a psalo. Brzy ale vše utichlo. My se s tím spokojit nechceme," řekl shromážděným za squattery Jan Němec.

Upozornil, že řada domů chátrá a státní správa s tím nedokáže nic dělat. "Kdyby dal stát malou část prostředků potřebných k zákroku proti squatterskému pokusu 12. září na stavební dozor, nemuselo k tragédii dojít," dodal Němec.

V Soukenické ulici se 2. října zřítily stropy v opravovaném domě, sutiny usmrtily čtyři zahraniční dělníky. "To, že zde zahynuli zahraniční dělníci, není žádná náhoda," zdůraznil Němec. Vůči pracovníkům z ciziny si zaměstnavatelé podle něho více dovolí. Shromáždění trvalo asi půl hodiny.

"Tragická událost v Soukenické ulici nás zasáhla o to silněji, že se stala pouhých sto metrů od Truhlářské," uvedla teta Milada, která zastupuje kolektiv lidí, kteří obývali do konce června vilu Milada. Z té je vystěhovala bezpečnostní agentura, kterou si najal správce nemovitosti, Ústav pro informace ve vzdělávání.

Uctít oběti neštěstí se chystá i starosta městské části, který se 5. listopadu zúčastní bohoslužby v kostele sv. Františka Serafínského na Křižovnickém náměstí, která bude věnována obětem tragédie.

Podle magistrátu a Prahy 1 odpovědnost za neštěstí nese stavební firma a stavbyvedoucí. Firma na místě údajně prováděla práce, na které neměla stavební povolení. Zástupci firmy vinu popřeli. Stavební úřad pro Prahu 1 rozhodl, že zřícená část budovy bude zcela zbourána.

Vedoucí stavebního odboru Oldřich Dajbych dnes ČTK řekl, že nyní se zajišťuje stabilita zbylých částí zdí, aby kolem nich mohlo být postaveno lešení. Z něho budou dělníci trosky postupně odstraňovat. Připravuje se také zateplení odkrytých štítů sousedních domů polystyrenovými deskami.

Autor: ČTK | www.ctk.cz

Правозахисники: українців менше продають за кордон. Рабство тепер процвітає вдома

Україна продемонструвала прогрес у боротьбі проти продажу людей в рабство за кордон. Але тепер спостерігається зростання випадків трудового та іншого поневолення українців всередині держави, заявляють правозахисники.

Виступаючи з нагоди Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, представники правозахисних організацій та Міжнародної організації праці звернули увагу влади, преси та громадськості до продажу людей в рабство в Україні. Президент правозахисного центру "Ла Страда - Україна" Катерина Левченко зазначила, що країні слід продовжити адаптацію національного законодавства до ратифікованих парламентом міжнародних конвенцій. Зокрема – запровадити термін "продаж у рабство" в систему національної юриспруденції. За словами Левченко, найбільш розповсюджена в державі форма торгівлі людьми - це незаконна трудова експлуатація, від якої найчастіше потерпають чоловіки.

Рабство поширюється в Україні

Дедалі більше українців працює у рабських умовах Голова Держдепартаменту з нагляду за дотриманням законодавства про працю Володимир Сумовський визнав зростання кількості випадків порушення трудового законодавства: "Вісім відсотків найманих працівників фактично працюють в рабстві, на сьогоднішній день". Представниця Міжнародної організації з міграції Оксана Горбунова повідомила, що згідно з проведеним дослідженням, внутрішня торгівля людьми не менш поширена, ніж продаж людей в рабство за кордон. Особливо небезпечною, за її словами, є практика трудової експлуатації дітей, примус до жебрацтва хворих та інвалідів, а також використання в якості трудових рабів працівників, які потерпають від безробіття під час економічної кризи.

Автор: Олександр Савицький Редактор: Євген Тейзе | dw-world.de

Правовий статус трудящих-мігрантів: моніторинг проблем і порушень

22-23 жовтня у м. Ургуп, Туреччина, відбудеться засідання Консультативного комітету з питань Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів.

Це перше засідання в якому візьме участь представник України.

У зв’язку з цим, просимо Вас терміново (до понеділка) проінформувати про наявні
проблеми, порушення чи надати іншу інформацію стосовно невиконання країнами, в яких Ви перебуваєте, норм конвенції.

Текст конвенції доступний на сайті Верховної Ради України:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_307

Список країн, які ратифікували Конвенцію можна подивитися на сайті Ради Європи: http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ChercheSig.asp?NT=093&CM=8&DF=16/10/2009&CL=ENG

Прохання, не звертати уваги на той факт, що країна, в якій Ви проживаєте, не є стороною Конвенції. Нам дуже важливо отримати об'єктивну інформацію, щоб зрозуміти ключові проблеми і підняти їх на засіданні Консультативного комітету.

Прохання надсилати інформацію на мейл: piliaiev@mail.ru і обов’язково скинути копії на: info@clapri.org та n_komisia@yahoo.com

Савіна М. | Nacionalna Komisia