Якщо ви відвідаєте Стокгольм, то раджу вам окрім музеїв, палаців, старих кварталів та островів, побувати у скромному передмісті, розташованому на півдні шведської столиці, котрий зветься Рінкебю.
Переважна більшість його мешканців – це родини іммігрантів, і кажуть, що він є одним з найбідніших районів країни, хоча поняття про бідність у Швеції, яка разом зі Швейцарією досягла найвищого у світі рівня життя, має мало спільного з тим, що це слово означає для решти планети.
Важливим об’єктом для ознайомлення у Рінкебю є державна школа, інституція, яка є взірцем того, яким би мало бути людське суспільство, увесь світ, якби поміж нас, смертних, запанували розсудливість, обачність і практичний розум. У цій школі вчаться хлопці і дівчата, які розмовляють 19-ма різними мовами і є вихідцями із сотні різних країн. Усі вони знають шведську і англійську мови, проте не забули своєї рідної, оскільки всі учні цієї школи щонайменше раз на тиждень мають змогу слухати уроки тією мовою, якою вони розмовляють вдома і якою розмовляли їх предки. Директор школи Бьорхе Ерстранд переконаний, що інтеграція цих дітей в культуру і традиції Швеції відбувається легше, коли вони не відмовляються від свого походження, а пам’ятають і гордяться ним. Філософія, якою просякнута школа в Рінкебю, виражається одним словом: толерантність.
Showing posts with label освіта. Show all posts
Showing posts with label освіта. Show all posts
29 December, 2010
13 May, 2010
Нова освітня програма витягуватиме чехів з боргової ями
Чеський уряд ухвалив національну стратегію фінансової освіти. Документ наголошує на потребі спеціалізованого навчання населення для його активної й відповідальної участі в економічній галузі.
Протягом минулого року борги чеських підприємств зменшилися на 94 мільярди крон (3,7 мільярдів євро), а борги чеських сімей, навпаки, збільшились на 92 мільярди. При всьому тому майже половина населення певна, що вміє орудувати сімейним бюджетом. З огляду на це ухвалена владою концепція фінансового навчання передбачає, насамперед, ощадливе ведення хатнього господарства. Кінцева мета – запобігти хронічній заборгованості і подбати про забезпечену старість кожного члена сім'ї.
Протягом минулого року борги чеських підприємств зменшилися на 94 мільярди крон (3,7 мільярдів євро), а борги чеських сімей, навпаки, збільшились на 92 мільярди. При всьому тому майже половина населення певна, що вміє орудувати сімейним бюджетом. З огляду на це ухвалена владою концепція фінансового навчання передбачає, насамперед, ощадливе ведення хатнього господарства. Кінцева мета – запобігти хронічній заборгованості і подбати про забезпечену старість кожного члена сім'ї.
03 May, 2010
СБУ = КГБ або студентів "обробляють" вузи й СБУ за участь в акціях
За участь у політичних і громадських акціях студентів викликають до адміністрації вишів, затримують правоохоронці, а зі столичними студентами працює навіть СБУ.
Про це говорять самі студенти, передає Радіо "Свобода".
Директор Інституту правового регулювання суспільства Олександр Данилюк таких випадків нарахував декілька десятків.
Про це говорять самі студенти, передає Радіо "Свобода".
Директор Інституту правового регулювання суспільства Олександр Данилюк таких випадків нарахував декілька десятків.
21 April, 2010
У Чеських школах не вчитимуть писати прописом
У Чехії новий навчальний рік почнеться з нового писання, а саме – друкованими літерами. Класичне красне писання з його єднальними лінями, яке панувало у чеських школах з ХІХ століття, має стати історією.
Класичне чеське писання зазнало змін уже в 30-х роках ХХ століття, коли вийшли з ужитку грубі єднальні лінїї, що дозволило писати швидше, а заразом й більш недбало. «З часом, – каже графік Ян Солпера, коментуючи новацію міністерства освіти, – чехи писали дедалі недбаліше, і стало ясно, що нам доведеться перебрати досвід англосаксонських країн, де в усіх випадках уживалися друковані літери».
Класичне чеське писання зазнало змін уже в 30-х роках ХХ століття, коли вийшли з ужитку грубі єднальні лінїї, що дозволило писати швидше, а заразом й більш недбало. «З часом, – каже графік Ян Солпера, коментуючи новацію міністерства освіти, – чехи писали дедалі недбаліше, і стало ясно, що нам доведеться перебрати досвід англосаксонських країн, де в усіх випадках уживалися друковані літери».
20 April, 2010
Громадські організації відстоюють права цьогорічних випускників
Українські абітурієнти 2010 року в питанні вступу до вищих навчальних закладів дискриміновані порівняно з випускниками минулих років.
Про це заявляють громадські організації, які виступають за чесний вступ до вузів.
Цьогорічні випускники українських шкіл обмежені в своїх правах порівняно з випускниками попередніх років. Адже випускники 2008-2009 років мають право не здавати зовнішнє незалежне оцінювання в цьому році й подавати сертифікати встановленого зразка до приймальної комісії для участі в конкурсі, каже голова правління громадської мережі “Опора” Ольга Айвазовська. А ті, хто закінчив школу до 2007 року, взагалі можуть не приходити на тестування.
Про це заявляють громадські організації, які виступають за чесний вступ до вузів.
Цьогорічні випускники українських шкіл обмежені в своїх правах порівняно з випускниками попередніх років. Адже випускники 2008-2009 років мають право не здавати зовнішнє незалежне оцінювання в цьому році й подавати сертифікати встановленого зразка до приймальної комісії для участі в конкурсі, каже голова правління громадської мережі “Опора” Ольга Айвазовська. А ті, хто закінчив школу до 2007 року, взагалі можуть не приходити на тестування.
06 April, 2010
Анонс: прес-конференція «СБУ в університетах Києва і антистудентські репресії»
У четвер, 8 квітня, об 11:00 в прес-центрі РИА-Новости відбудеться прес-конференція «СБУ в університетах Києва і антистудентські репресії», організована Незалежною студентською профспілкою «Пряма дія».
Приводом до проведення прес-конференції став безпрецедентний тиск на активістів профспілки та членів їх сімей з боку спецслужб і адміністрації КНУ ім. Т. Шевченка.
У заході приймуть участь активісти студентської профспілки, а також відомі правозахисники Володимир Чемерис і Максим Буткевич.
Приводом до проведення прес-конференції став безпрецедентний тиск на активістів профспілки та членів їх сімей з боку спецслужб і адміністрації КНУ ім. Т. Шевченка.
У заході приймуть участь активісти студентської профспілки, а також відомі правозахисники Володимир Чемерис і Максим Буткевич.
02 April, 2010
Геть Табачніка! Бо воно руйнує антикорупційну систему ЗНО
Міністерство освіти має намір внести суттєві зміни у розрахунок середнього балу атестату випускника та у систему зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Зміни гостро критикують керівники обласних управлінь освіти.
Найбільше обурення викликає те, що кардинальні зміни запроваджують за два місяці до вступної кампанії, що дезорієнтує вступника, батьків і навчальні заклади, каже керівник управління освіти Львівщини Павло Хобзей. Запропоновані нововведення спрямовані зруйнувати та знівелювати всю систему ЗНО, заявив Хобзей.
Найбільше обурення викликає те, що кардинальні зміни запроваджують за два місяці до вступної кампанії, що дезорієнтує вступника, батьків і навчальні заклади, каже керівник управління освіти Львівщини Павло Хобзей. Запропоновані нововведення спрямовані зруйнувати та знівелювати всю систему ЗНО, заявив Хобзей.
Японський депутат подав у відставку за те, що проголосував замість свого колеги
Депутат японського парламенту подав у відставку за те, що натиснув кнопку свого колеги під час голосування.
Депутат верхньої палати парламенту Японії подав у відставку після того, як був звинувачений в тому, що натискав кнопку голосування за свого колегу, який був відсутній на засіданні."Лихий попутав", - так пояснив свій вчинок на прес-конференції в Токіо колишній міністр землеробства, лісівництва та рибальства Масатосі Вакабаясі, який представляє опозиційну Ліберально-демократичну партію (ЛДП), передає ИТАР-ТАСС.
Депутат верхньої палати парламенту Японії подав у відставку після того, як був звинувачений в тому, що натискав кнопку голосування за свого колегу, який був відсутній на засіданні."Лихий попутав", - так пояснив свій вчинок на прес-конференції в Токіо колишній міністр землеробства, лісівництва та рибальства Масатосі Вакабаясі, який представляє опозиційну Ліберально-демократичну партію (ЛДП), передає ИТАР-ТАСС.
31 March, 2010
Студенти стають на захист Бандери й Шухевича
Львівська молодь стала на захист Степана Бандери та Романа Шухевича. Студенти розпочинають акцію зі збору підписів проти намірів нової влади позбавити історичних постатей звання Героя України.
Метою акції є зібрати понад сто тисяч підписів громадян, які підтримують президентський указ щодо героїзації Бандери та Шухевича. До акції залучать сотню волонтерів молодіжних студентських організацій Львівщини, які збиратимуть підписи впродовж місяця.
Сто тисяч підписів
„Будемо збирати у вузах поміж студентами, у гуртожитках, серед знайомих та родичів. У центрі міста буде п’ять точок, де стоятимуть наші волонтери”, каже голова ЛОО „Західноукраїнський центр історичних досліджень” Святослав Стець. Організатори повідомили, що опоненти у східних регіонах уже зібрали підписи за відміну указу, і вони свідомі того, що захід просто провокують, аби відволікти від інших важливих проблем у державі, але вчинити по-іншому не можуть. „Бо на вчинках наших героїв вчитимуться наші діти”, додав Святослав Стець.
Подальші акції
Водночас, представники студентських організацій попередили, що підписи – можуть бути лише початком масштабних акцій, і у разі відміни указу, молодь готова до більш рішучих дій. Цікаво, що 53 відсотки українців таки підтримують ідею скасування указу щодо героїзації Бандери та Шухевича, такі результати дослідження оприлюднила соціологічна група „Рейтинг”. Опитано понад дві тисячі мешканців усіх областей України. Водночас, як показало дослідження, кожен десятий мешканець Західної України готовий взяти участь у відкритих акціях протесту, якщо Бандеру й Шухевича позбавлять звання Героїв України.
Автор: Галина Стадник Редактор: Леся Юрченко | dw.world.de
Метою акції є зібрати понад сто тисяч підписів громадян, які підтримують президентський указ щодо героїзації Бандери та Шухевича. До акції залучать сотню волонтерів молодіжних студентських організацій Львівщини, які збиратимуть підписи впродовж місяця.
Сто тисяч підписів
„Будемо збирати у вузах поміж студентами, у гуртожитках, серед знайомих та родичів. У центрі міста буде п’ять точок, де стоятимуть наші волонтери”, каже голова ЛОО „Західноукраїнський центр історичних досліджень” Святослав Стець. Організатори повідомили, що опоненти у східних регіонах уже зібрали підписи за відміну указу, і вони свідомі того, що захід просто провокують, аби відволікти від інших важливих проблем у державі, але вчинити по-іншому не можуть. „Бо на вчинках наших героїв вчитимуться наші діти”, додав Святослав Стець.
Подальші акції
Водночас, представники студентських організацій попередили, що підписи – можуть бути лише початком масштабних акцій, і у разі відміни указу, молодь готова до більш рішучих дій. Цікаво, що 53 відсотки українців таки підтримують ідею скасування указу щодо героїзації Бандери та Шухевича, такі результати дослідження оприлюднила соціологічна група „Рейтинг”. Опитано понад дві тисячі мешканців усіх областей України. Водночас, як показало дослідження, кожен десятий мешканець Західної України готовий взяти участь у відкритих акціях протесту, якщо Бандеру й Шухевича позбавлять звання Героїв України.
Автор: Галина Стадник Редактор: Леся Юрченко | dw.world.de
17 March, 2010
Back in the USSR: чи повернеться Україна до 10-річної школи?
Нова урядова коаліція у Верховній Раді розглядатиме можливість повернення до десятирічної шкільної освіти. Та квапитись не радять навіть ті, хто нещодавно голосував за подібні ініціативи в парламенті.
Якщо зазирнути в передвиборчу програму кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка «Десять кроків назустріч людям», з якою його обрали українці 2004 року, то у розділі, що присвячений освіті, легко побачити: повернення до 10-річної шкільної освіти з 5-бальною системою оцінювання. Пройшло п‘ять років, і з подібними передвиборчими гаслами Президентом став Віктор Янукович. А тим часом на практиці вже майже десять років втілюється і працює протилежна модель – 12-річна із 12-бальними оцінками.
Перша практична спроба повернути освітянське колесо назад була здійснена 16 лютого цього року, коли на голосування у Верховній Раді був поставлений законопроект іще одного екс-кандидата в Президенти Анатолія Гриценка. Законопроект, що передбачав повернення до «10-річки» і рекомендував дітям іти до школи у віці семи (а не шести, як зараз) років, був майже одностайно відхилений Верховною Радою, причому майже повністю проігнорований «Партією регіонів», яка висунула діючого президента.
«Фахівці ще працюватимуть»
Та ставити крапку на цій історії не варто, кажуть парламентарії й експерти. А відхилення законопроекту Гриценка пояснюють тим, що він не пройшов необхідних попередніх етапів розгляду перед тим, як був поставлений на голосування. «Я думаю, що буде створена робоча група з представників усіх фракцій, яка включатиме також фахівців, щоб ми детально вивчили питання, що дасть нам – скільки негативу й скільки позитиву – повернення до 10-річного навчання», - каже секретар парламентського комітету з питань науки і освіти Катерина Самойлик.
Її фракція – Комуністичної партії – голосувала в повному складі за законопроект Гриценка. Та навіть незважаючи на підтримку ідеї «поверення до старого», Самойлик наголошує на значенні змісту і якості освіти, а не її форми. Зокрема, повноцінного втілення профільної освіти в старшій школі, яка нині, за її словами, відбувається здебільшого радше формально.
Працювати, в першу чергу, над змістом радить і колишній міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко. Саме за його перебування на посаді було зроблено чимало кроків для втілення нової – 12-річної освіти. Тому потенційний перехід на стару модель він називає сильним ударом по освітянській системі в цілому. «Мову можна вести про те, що Україна не зовсім готова до переходу на 12-річну освіту. Це й база, це й кадри. Це і породжує сумніви щодо доцільності», - каже Ніколаєнко.
Тягнутися до США, а не до Албанії
Екс-міністр нагадує, що 12-річна освіта відповідає загальносвітовим тенденціям. Мовляв, лише Албанія і Азербайджан досі мають «10-річку». Натомість Ніколаєнко наводить іншу тенденцію – подовження термінів шкільної освіти, й для прикладу наводить США, де повну середню освіту отримують 14 років. «Тому для того, аби якісно здійснити підготовку робітництва, наукових кадрів, фахівців, спеціалістів, нам потрібно поліпшувати якість середньої освіти, в тому числі, й за рахунок переходу на «12-річку». Бо доказано вченими: якісне продовження термінів навчання на один рік дає приріст майже 10% ВПП. І це було доведено і в українській історії, навіть коли вона була в складі СРСР», - каже Ніколаєнко.
Назад від Європи
Потенційне повернення назад у шкільній освіті - виклик також і євроінтеграційним прагненням України, вважає голова представництва DAAD (Німецької академічної служби обміну) в Києві Зіґберт Клее. За його словами, це сильно заважатиме закордонному обмінові як для українських школярів, так і для студентів. Адже й нині для тих, хто вступає до німецького університету, українського атестата найчастіше недостатньо. І змінити ситуацію якраз могло б остаточне втілення 12-річної шкільної освіти.
Автор: Данило Білик Редактор: Євген Тейзе | dw-world.de
Якщо зазирнути в передвиборчу програму кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка «Десять кроків назустріч людям», з якою його обрали українці 2004 року, то у розділі, що присвячений освіті, легко побачити: повернення до 10-річної шкільної освіти з 5-бальною системою оцінювання. Пройшло п‘ять років, і з подібними передвиборчими гаслами Президентом став Віктор Янукович. А тим часом на практиці вже майже десять років втілюється і працює протилежна модель – 12-річна із 12-бальними оцінками.
Перша практична спроба повернути освітянське колесо назад була здійснена 16 лютого цього року, коли на голосування у Верховній Раді був поставлений законопроект іще одного екс-кандидата в Президенти Анатолія Гриценка. Законопроект, що передбачав повернення до «10-річки» і рекомендував дітям іти до школи у віці семи (а не шести, як зараз) років, був майже одностайно відхилений Верховною Радою, причому майже повністю проігнорований «Партією регіонів», яка висунула діючого президента.
«Фахівці ще працюватимуть»
Та ставити крапку на цій історії не варто, кажуть парламентарії й експерти. А відхилення законопроекту Гриценка пояснюють тим, що він не пройшов необхідних попередніх етапів розгляду перед тим, як був поставлений на голосування. «Я думаю, що буде створена робоча група з представників усіх фракцій, яка включатиме також фахівців, щоб ми детально вивчили питання, що дасть нам – скільки негативу й скільки позитиву – повернення до 10-річного навчання», - каже секретар парламентського комітету з питань науки і освіти Катерина Самойлик.
Її фракція – Комуністичної партії – голосувала в повному складі за законопроект Гриценка. Та навіть незважаючи на підтримку ідеї «поверення до старого», Самойлик наголошує на значенні змісту і якості освіти, а не її форми. Зокрема, повноцінного втілення профільної освіти в старшій школі, яка нині, за її словами, відбувається здебільшого радше формально.
Працювати, в першу чергу, над змістом радить і колишній міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко. Саме за його перебування на посаді було зроблено чимало кроків для втілення нової – 12-річної освіти. Тому потенційний перехід на стару модель він називає сильним ударом по освітянській системі в цілому. «Мову можна вести про те, що Україна не зовсім готова до переходу на 12-річну освіту. Це й база, це й кадри. Це і породжує сумніви щодо доцільності», - каже Ніколаєнко.
Тягнутися до США, а не до Албанії
Екс-міністр нагадує, що 12-річна освіта відповідає загальносвітовим тенденціям. Мовляв, лише Албанія і Азербайджан досі мають «10-річку». Натомість Ніколаєнко наводить іншу тенденцію – подовження термінів шкільної освіти, й для прикладу наводить США, де повну середню освіту отримують 14 років. «Тому для того, аби якісно здійснити підготовку робітництва, наукових кадрів, фахівців, спеціалістів, нам потрібно поліпшувати якість середньої освіти, в тому числі, й за рахунок переходу на «12-річку». Бо доказано вченими: якісне продовження термінів навчання на один рік дає приріст майже 10% ВПП. І це було доведено і в українській історії, навіть коли вона була в складі СРСР», - каже Ніколаєнко.
Назад від Європи
Потенційне повернення назад у шкільній освіті - виклик також і євроінтеграційним прагненням України, вважає голова представництва DAAD (Німецької академічної служби обміну) в Києві Зіґберт Клее. За його словами, це сильно заважатиме закордонному обмінові як для українських школярів, так і для студентів. Адже й нині для тих, хто вступає до німецького університету, українського атестата найчастіше недостатньо. І змінити ситуацію якраз могло б остаточне втілення 12-річної шкільної освіти.
Автор: Данило Білик Редактор: Євген Тейзе | dw-world.de
12 March, 2010
НА ПРОТЕСТ: Система освіти - загроза повернення до старих корупційних схем?
Новий уряд уже цього року може зміни правила вступу до українських вишів. Прийматимуть знову за результатами іспитів, атестатів та тестування. Громадські організації виступають проти поспішних змін правил.
Новопризначений віце-прем'єр міністр України Володимир Семиноженко вже пообіцяв зміни в системі освіти. Зокрема він хоче удосконалити систему зовнішнього оцінювання знань випускників шкіл. Аби стати студентом абітурієнту треба буде добре навчатися впродовж року, успішно скласти іспити та ще пройти тестування. При вступі до ВНЗ результати враховуватимуться в пропорційному співвідношенні.
«Цінність тестування знівелюється»
На думку віце-прем’єра Семиноженка, такий підхід до оцінювання знань буде об’єктивним та справедливим. З цим, однак, категорично не погоджується співкоординатор громадської кампанії «За освічену Україну: вступ без хабара!» Станіслав Куценко. В інтерв’ю «Німецькій хвилі» він наголосив, що тоді таке прогресивне нововведення як незалежне зовнішнє оцінювання зведеться нанівець.
«Цінність тестування знівелюється. Воно й зараз є необов’язковим, але багато що вирішує, адже до вишів приймають тільки із сертифікатом тестування. А якщо його скасують, то повернуться іспити й старі схеми корупції. Тестування перетвориться на додатковий папірець, який нікому не буде потрібний», - застерігає Куценко.
Погрози організувати активні протести
Експерт обурений намірами нового уряду змінити правила вступу до вишів уже цього року, адже школярі не зможуть якісно підготуватися до вступної кампанії. «Вже підготовлені всі тести. Йде повним ходом реєстрація. І батьки, й абітурієнти вже налаштовані на одні вимоги прийому», - каже Станіслав Куценко.
Громадські активісти готові зустрітися з новими урядовцями та обговорити цю ситуацію з парламентарями. Як запевнив Куценко, якщо до них не дослухаються, то громадські організації готові на активні акції протесту.´
Автор: Лілія Гришко Редактор: Володимир Медяний | dw-world.de
Новопризначений віце-прем'єр міністр України Володимир Семиноженко вже пообіцяв зміни в системі освіти. Зокрема він хоче удосконалити систему зовнішнього оцінювання знань випускників шкіл. Аби стати студентом абітурієнту треба буде добре навчатися впродовж року, успішно скласти іспити та ще пройти тестування. При вступі до ВНЗ результати враховуватимуться в пропорційному співвідношенні.
«Цінність тестування знівелюється»
На думку віце-прем’єра Семиноженка, такий підхід до оцінювання знань буде об’єктивним та справедливим. З цим, однак, категорично не погоджується співкоординатор громадської кампанії «За освічену Україну: вступ без хабара!» Станіслав Куценко. В інтерв’ю «Німецькій хвилі» він наголосив, що тоді таке прогресивне нововведення як незалежне зовнішнє оцінювання зведеться нанівець.
«Цінність тестування знівелюється. Воно й зараз є необов’язковим, але багато що вирішує, адже до вишів приймають тільки із сертифікатом тестування. А якщо його скасують, то повернуться іспити й старі схеми корупції. Тестування перетвориться на додатковий папірець, який нікому не буде потрібний», - застерігає Куценко.
Погрози організувати активні протести
Експерт обурений намірами нового уряду змінити правила вступу до вишів уже цього року, адже школярі не зможуть якісно підготуватися до вступної кампанії. «Вже підготовлені всі тести. Йде повним ходом реєстрація. І батьки, й абітурієнти вже налаштовані на одні вимоги прийому», - каже Станіслав Куценко.
Громадські активісти готові зустрітися з новими урядовцями та обговорити цю ситуацію з парламентарями. Як запевнив Куценко, якщо до них не дослухаються, то громадські організації готові на активні акції протесту.´
Автор: Лілія Гришко Редактор: Володимир Медяний | dw-world.de
10 March, 2010
Європарламент прирівняв довгострокові шенгенські візи до свідоцтва на проживання
Європарламент у вівторок, 9 березня, прирівняв довгострокові шенгенські візи до свідоцтва на проживання.
Відповідний документ європарламентарі підтримали (562 депутати - "за", 29 - "проти", утримався 51) після доповіді Карлоса Коельо. Про це повідомляє УНІАН.
"Факт, коли студент, який отримав візу на навчання в Бельгії, не може поїхати в спеціалізовану бібліотеку у Нідерландах, щоб отримати інформацію для написання своєї дисертації, або поїхати на вихідні до Барселони, просто неприйнятний", - заявив, зокрема, він.
Прийнятий у вівторок документ передбачає надання права власникам довгострокових Шенгенських віз (студентам, викладачам, науковцям і т. п.) права на вільне пересування в треті країни, що входять до Шенгенської зони.
Нові правила, які раніше було схвалено міністрами внутрішніх справ країн-членів ЄС, набудуть чинності 5 квітня цього року.
До останнього часу Шенгенська угода не дозволяла власникам довгострокових віз відвідувати інші країни зони або їздити транзитом через інші країни, що входять до цього об'єднання, крім країни, що видала візу.
Згідно з новим законодавством, максимальний термін дії довгострокової візи встановлено в 1 рік.
При необхідності більш тривалого перебування вихідця з третіх країн в країні-члені ЄС після завершення однорічного терміну повинен видаватися дозвіл на проживання.
***
Шенгенська угода - це міжнародний договір, яким скасовується контроль на внутрішніх кордонах Європейського Союзу. Свобода пересування стосується громадян країн-членів ЄС і всіх осіб, які перетинають внутрішні кордони на території, де діє цей договір.
До складу країн-учасниць Шенгенського договору зараз входять 22 країни-члени ЄС: Австрія, Бельгія, Данія, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Угорщина, Латвія, Литва, Німеччина, Греція, Італія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія , Іспанія, Швеція, Словаччина, Словенія.
До Шенгенської зони також входять Ісландія і Норвегія.
korespondent.net
Відповідний документ європарламентарі підтримали (562 депутати - "за", 29 - "проти", утримався 51) після доповіді Карлоса Коельо. Про це повідомляє УНІАН.
"Факт, коли студент, який отримав візу на навчання в Бельгії, не може поїхати в спеціалізовану бібліотеку у Нідерландах, щоб отримати інформацію для написання своєї дисертації, або поїхати на вихідні до Барселони, просто неприйнятний", - заявив, зокрема, він.
Прийнятий у вівторок документ передбачає надання права власникам довгострокових Шенгенських віз (студентам, викладачам, науковцям і т. п.) права на вільне пересування в треті країни, що входять до Шенгенської зони.
Нові правила, які раніше було схвалено міністрами внутрішніх справ країн-членів ЄС, набудуть чинності 5 квітня цього року.
До останнього часу Шенгенська угода не дозволяла власникам довгострокових віз відвідувати інші країни зони або їздити транзитом через інші країни, що входять до цього об'єднання, крім країни, що видала візу.
Згідно з новим законодавством, максимальний термін дії довгострокової візи встановлено в 1 рік.
При необхідності більш тривалого перебування вихідця з третіх країн в країні-члені ЄС після завершення однорічного терміну повинен видаватися дозвіл на проживання.
***
Шенгенська угода - це міжнародний договір, яким скасовується контроль на внутрішніх кордонах Європейського Союзу. Свобода пересування стосується громадян країн-членів ЄС і всіх осіб, які перетинають внутрішні кордони на території, де діє цей договір.
До складу країн-учасниць Шенгенського договору зараз входять 22 країни-члени ЄС: Австрія, Бельгія, Данія, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Угорщина, Латвія, Литва, Німеччина, Греція, Італія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія , Іспанія, Швеція, Словаччина, Словенія.
До Шенгенської зони також входять Ісландія і Норвегія.
korespondent.net
04 March, 2010
Борис Тарасюк: С. Бандера є справжнім символом українського національно-визвольного руху ХХ століття
Про це заявив Голова Народного Руху України, голова Комітету ВР з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк у листі до Президента Європейського Парламенту п. Єжи Бузека.
«Перш за все, хочу подякувати особисто Вам та всьому Європейському Парламенту за те, що за сучасної складної політичної ситуації в Україні Європейський Парламент у своїй резолюції від 25 лютого 2010 року підтримав євроінтеграційний курс України та вперше зазначив, що Україна, будучи європейською державою, яка сповідує принципи свободи, демократії, поваги до прав людини та основних свобод і верховенства права, у відповідності до законодавства ЄС може подати заявку на членство в Європейському Союзі.
Хочеться зазначити, що основні положення резолюції Європейського Парламенту відповідають інтересам України та позитивно сприймаються українським суспільством, особливо в частині, що стосується запровадження безвізового режиму та створення глибокої і всеохоплюючої Зони вільної торгівлі.
В той же час, не можу не звернути Вашу увагу на пункт 20 резолюції Європейського Парламенту, що стосується Указу Президента України В.Ющенка щодо присвоєння С.Бандері звання Героя України. Цілком зрозуміло, що в нашій багатовіковій та насиченій, в тому числі і трагічними сторінками, історії є багато постатей та подій, які не можуть однаково трактуватись і в Україні, і в Польщі, і в Росії. Проте, Україна є суверенною державою, що має повне право на власну історію та її самостійне, незалежне бачення, а присвоєння державних нагород, відзнак чи звань – це суверенне право Президента України.
Образ С.Бандери як «злочинця» та «зрадника», що співпрацював з нацистами, був повністю сфабрикований спецслужбами злочинного комуністичного режиму. Як можна звинувачувати С.Бандеру, який понад чотири роки свого життя (з серпня 1941 по грудень 1944) провів у нацистському концтаборі Заксенгаузен, двох братів якого вбили наглядачі у концтаборі Аушвіц. Решта членів родини С.Бандери, його батьки, сестри були фізично знищені, ув’язнені чи відправлені у заслання комуністичним режимом. Самого С.Бандеру в 1959 році було вбито агентами КГБ за наказом вищого керівництва колишнього СРСР.
Для українців Степан Бандера є не просто одним із ідеологів та теоретиків української національно-визвольної революції, він став справжнім символом українського національно-визвольного руху ХХ століття. Невипадково, за результатами голосування у всеукраїнському проекті «Великі Українці», що проходив в 2008 році, С.Бандера зайняв третє місце серед видатних державних і політичних діячів, військових, художників, учених, спортсменів, релігійних діячів в українській історії.
На думку Народного Руху України, при виробленні пункту 20 Резолюції Європейський Парламент, на жаль, керувався необ’єктивною інформацією, що, зрештою, і спричинило дане непорозуміння. Більше того, новообраний Президент України В.Янукович, який далекий від ідеалів та принципів європейської демократії може «прикритися» рішенням ЄП, щоб виправдати свій антиукраїнський крок із скасування Указу Президента України щодо С.Бандери.
Переконаний, що при формуванні своєї позиції стосовно тих чи інших питань української історії у майбутньому керівні органи ЄС враховуватимуть і українську точку зору, що ґрунтується на фактах, історичних документах та архівних даних.
У свою чергу, Народний Рух України, як найстаріша національно-демократична політична сила України та партія, що належить до родини найбільшої та найвпливовішої політичної сили Європи – Європейської Народної Партії, вважає за свій обов’язок донести позицію національно-демократичних сил України з даного питання до керівництва Європейського Парламенту.
Користуючись нагодою, дозвольте запевнити Вас у своїй високій повазі.
З глибокою повагою,
Посол Борис Тарасюк
Голова Народного Руху України»
maidan.org.ua
«Перш за все, хочу подякувати особисто Вам та всьому Європейському Парламенту за те, що за сучасної складної політичної ситуації в Україні Європейський Парламент у своїй резолюції від 25 лютого 2010 року підтримав євроінтеграційний курс України та вперше зазначив, що Україна, будучи європейською державою, яка сповідує принципи свободи, демократії, поваги до прав людини та основних свобод і верховенства права, у відповідності до законодавства ЄС може подати заявку на членство в Європейському Союзі.
Хочеться зазначити, що основні положення резолюції Європейського Парламенту відповідають інтересам України та позитивно сприймаються українським суспільством, особливо в частині, що стосується запровадження безвізового режиму та створення глибокої і всеохоплюючої Зони вільної торгівлі.
В той же час, не можу не звернути Вашу увагу на пункт 20 резолюції Європейського Парламенту, що стосується Указу Президента України В.Ющенка щодо присвоєння С.Бандері звання Героя України. Цілком зрозуміло, що в нашій багатовіковій та насиченій, в тому числі і трагічними сторінками, історії є багато постатей та подій, які не можуть однаково трактуватись і в Україні, і в Польщі, і в Росії. Проте, Україна є суверенною державою, що має повне право на власну історію та її самостійне, незалежне бачення, а присвоєння державних нагород, відзнак чи звань – це суверенне право Президента України.
Образ С.Бандери як «злочинця» та «зрадника», що співпрацював з нацистами, був повністю сфабрикований спецслужбами злочинного комуністичного режиму. Як можна звинувачувати С.Бандеру, який понад чотири роки свого життя (з серпня 1941 по грудень 1944) провів у нацистському концтаборі Заксенгаузен, двох братів якого вбили наглядачі у концтаборі Аушвіц. Решта членів родини С.Бандери, його батьки, сестри були фізично знищені, ув’язнені чи відправлені у заслання комуністичним режимом. Самого С.Бандеру в 1959 році було вбито агентами КГБ за наказом вищого керівництва колишнього СРСР.
Для українців Степан Бандера є не просто одним із ідеологів та теоретиків української національно-визвольної революції, він став справжнім символом українського національно-визвольного руху ХХ століття. Невипадково, за результатами голосування у всеукраїнському проекті «Великі Українці», що проходив в 2008 році, С.Бандера зайняв третє місце серед видатних державних і політичних діячів, військових, художників, учених, спортсменів, релігійних діячів в українській історії.
На думку Народного Руху України, при виробленні пункту 20 Резолюції Європейський Парламент, на жаль, керувався необ’єктивною інформацією, що, зрештою, і спричинило дане непорозуміння. Більше того, новообраний Президент України В.Янукович, який далекий від ідеалів та принципів європейської демократії може «прикритися» рішенням ЄП, щоб виправдати свій антиукраїнський крок із скасування Указу Президента України щодо С.Бандери.
Переконаний, що при формуванні своєї позиції стосовно тих чи інших питань української історії у майбутньому керівні органи ЄС враховуватимуть і українську точку зору, що ґрунтується на фактах, історичних документах та архівних даних.
У свою чергу, Народний Рух України, як найстаріша національно-демократична політична сила України та партія, що належить до родини найбільшої та найвпливовішої політичної сили Європи – Європейської Народної Партії, вважає за свій обов’язок донести позицію національно-демократичних сил України з даного питання до керівництва Європейського Парламенту.
Користуючись нагодою, дозвольте запевнити Вас у своїй високій повазі.
З глибокою повагою,
Посол Борис Тарасюк
Голова Народного Руху України»
maidan.org.ua
17 February, 2010
VIP-водії на Берлінале: ввічливість, пунктуальність та спокій
Вони керують крутими автомобілями, мають тверезу голову й ідеально випрасувані сорочки. При цьому вони ще й знаються на добрих манерах і дбають, аби зірки без стресу пересувалися містом. Йдеться про водіїв Берлінале.
Першою гостею Фабіана Меннекеса на цьогорічному Берлінале стала володарка «Оскара», голова берлінського журі минулого року Тільда Свінтон. «Тоді я зрозумів: нарешті знову настав Берлінале», - посміхається Фабіан. Ось уже сім років він працює водієм під час великих подій. За освітою Меннекес інженер і вільно володіє трьома іноземними мовами. Йому вже випадала нагода підвезти з вітерцем Пенеполу Круз, Антоніо Бандераса, Ештона Кутчера, Джуді Денч, Демі Мур, Ґолді Хоун… Перелік може продовжувати ще довго, усміхається Фабіан.
Зіркові замашки? «У переважної більшості моїх гостей їх немає, зазвичай вони доволі привітні», - каже VIP-водій. А от величезна кількість нестерпних папараці докучає неймовірно. 32-річний шофер знає, про що говорить. У вільний від служби час він користується громадським транспортом, власної машини не має. Каже, що для Берліна вона не потрібна. А може, вже занадто зник до пересування столицею на розкішних лімузинах. У порівнянні з ними звичайне авто видається «відстоєм», жартує Фабіан.
Секрет у сидінні з масажем
Приміром, у лімузині, який водить Меннекес, сидіння мають функцію масажу й обігріву, а в салоні є дисплей, на який спеціальна камера передає зображення, що відбувається позаду машини. Проти зимового холоду в пригоді стають килимки з овечого хутра та чашечка гарячого чаю, яку шофер може запропонувати своєму гостю. Сам водій вбраний у білу сорочку, чорний костюм, чорні туфлі та фірмову смугасту краватку. Усе сидить просто ідеально.
Близько 130 VIP-водіїв задіяні під час Берлінале. Хто, коли, кого, звідки й куди має відвозити, шофери довідуються з смс. Спеціальний оператор координує замовлення та резервування, які роблять менеджери зірок. За десять днів Берлінале робиться приблизно 1250 таких замовлень. За час фестивалю шофери разом намотують 125 тисяч кілометрів. Усе ідеально розплановано. «Якщо ми мусимо бути в тому чи іншому місці о 19:10, це означає, що ми там будемо о 19:10», - стверджує Фабіан Меннекес. Спізнення у таких речах неприйнятне.
Золоті правила VIP-водіїв
До золотих правил VIP-водіїв належить також строга заборона першому розпочинати розмову з гостем. Тобто навіть сама думка попросити в зірки фото чи автограф не повинна виникати. «Звісно ж , якщо сам гість виявляє бажання перекинутися зі мною кількома словами, тоді це в порядку. Але те, що було сказано в машині, так і залишиться в машині», каже Фабіан.
Найчастіше гості запитують про Берлінську стіну, про ті чи інші столичні пам’ятки, іноді просять зробити невеличкий об’їзд, аби побачити, приміром, Бранденбурзькі ворота та Рейхстаг, звісно ж, якщо дозволяє часовий план. Це стосується також побажання купити квіти чи випити каву. У лімузині клієнт – це король. Утім, топ-знаменитості також знають, як гідно поводитися. Тому на пам’яті Фабіана жодних неприємних інцидентів ще не траплялося.
«Лімузин – це приватна сфера»
Завжди зберігати спокій – це ще одне золоте правило VIP-водія. Якщо раптом на дорозі з’являються якісь непередбачувані обставини, це аж ніяк не повинен відчути гість. На такі випадки водій повинен знати короткі об’їзні шляхи, а також спонтанно реагувати на побажання гостей. Якщо перед входом до готелю, приміром, стоїть натовп фанів, водій повинен знати, де в’їзд до підземного гаража і де там можна запаркуватися так, аби гість легко дістався до ліфта. «Лімузин – це приватна сфера, як у перукаря», - каже Меннекес з гордістю.
Автори: Рікарда Отте / Христина Ніколайчук Редактор: Наталя Неділько | dw-world.de
Першою гостею Фабіана Меннекеса на цьогорічному Берлінале стала володарка «Оскара», голова берлінського журі минулого року Тільда Свінтон. «Тоді я зрозумів: нарешті знову настав Берлінале», - посміхається Фабіан. Ось уже сім років він працює водієм під час великих подій. За освітою Меннекес інженер і вільно володіє трьома іноземними мовами. Йому вже випадала нагода підвезти з вітерцем Пенеполу Круз, Антоніо Бандераса, Ештона Кутчера, Джуді Денч, Демі Мур, Ґолді Хоун… Перелік може продовжувати ще довго, усміхається Фабіан.
Зіркові замашки? «У переважної більшості моїх гостей їх немає, зазвичай вони доволі привітні», - каже VIP-водій. А от величезна кількість нестерпних папараці докучає неймовірно. 32-річний шофер знає, про що говорить. У вільний від служби час він користується громадським транспортом, власної машини не має. Каже, що для Берліна вона не потрібна. А може, вже занадто зник до пересування столицею на розкішних лімузинах. У порівнянні з ними звичайне авто видається «відстоєм», жартує Фабіан.
Секрет у сидінні з масажем
Приміром, у лімузині, який водить Меннекес, сидіння мають функцію масажу й обігріву, а в салоні є дисплей, на який спеціальна камера передає зображення, що відбувається позаду машини. Проти зимового холоду в пригоді стають килимки з овечого хутра та чашечка гарячого чаю, яку шофер може запропонувати своєму гостю. Сам водій вбраний у білу сорочку, чорний костюм, чорні туфлі та фірмову смугасту краватку. Усе сидить просто ідеально.
Близько 130 VIP-водіїв задіяні під час Берлінале. Хто, коли, кого, звідки й куди має відвозити, шофери довідуються з смс. Спеціальний оператор координує замовлення та резервування, які роблять менеджери зірок. За десять днів Берлінале робиться приблизно 1250 таких замовлень. За час фестивалю шофери разом намотують 125 тисяч кілометрів. Усе ідеально розплановано. «Якщо ми мусимо бути в тому чи іншому місці о 19:10, це означає, що ми там будемо о 19:10», - стверджує Фабіан Меннекес. Спізнення у таких речах неприйнятне.
Золоті правила VIP-водіїв
До золотих правил VIP-водіїв належить також строга заборона першому розпочинати розмову з гостем. Тобто навіть сама думка попросити в зірки фото чи автограф не повинна виникати. «Звісно ж , якщо сам гість виявляє бажання перекинутися зі мною кількома словами, тоді це в порядку. Але те, що було сказано в машині, так і залишиться в машині», каже Фабіан.
Найчастіше гості запитують про Берлінську стіну, про ті чи інші столичні пам’ятки, іноді просять зробити невеличкий об’їзд, аби побачити, приміром, Бранденбурзькі ворота та Рейхстаг, звісно ж, якщо дозволяє часовий план. Це стосується також побажання купити квіти чи випити каву. У лімузині клієнт – це король. Утім, топ-знаменитості також знають, як гідно поводитися. Тому на пам’яті Фабіана жодних неприємних інцидентів ще не траплялося.
«Лімузин – це приватна сфера»
Завжди зберігати спокій – це ще одне золоте правило VIP-водія. Якщо раптом на дорозі з’являються якісь непередбачувані обставини, це аж ніяк не повинен відчути гість. На такі випадки водій повинен знати короткі об’їзні шляхи, а також спонтанно реагувати на побажання гостей. Якщо перед входом до готелю, приміром, стоїть натовп фанів, водій повинен знати, де в’їзд до підземного гаража і де там можна запаркуватися так, аби гість легко дістався до ліфта. «Лімузин – це приватна сфера, як у перукаря», - каже Меннекес з гордістю.
Автори: Рікарда Отте / Христина Ніколайчук Редактор: Наталя Неділько | dw-world.de
09 February, 2010
Безпечний інтернет: «Думай, перш ніж постити!»
У Європейському союзі вівторок був Днем безпечного інтернету. Політики й захисники прав споживачів у Німеччині вимагають покращити захист приватної сфери в комп’ютерній мережі. Особливо це стосується молоді.
Приватна сфера – це поняття з минулого, яке в сучасному цифровому світі втратило сенс. Так вважає Марк Цукерберг, засновник і власник соціальної мережі Facebook – однієї з найбільших у світі.
Політики та захисники прав споживачів у Європі й особливо в Німеччині дотримуються іншої думки. Їх непокоїть, що дедалі більше людей залишають в інтернеті інформацію про себе – адресу, телефон, імена й прізвища друзів, приватні фотографії та відео.
За даними одного дослідження, кожен другий тинейджер у країнах ЄС поширює у всесвітній мережі приватну інформацію про себе. Наприклад, у мережі Facebook. Однак лише 40 відсотків таких соціальних мереж обмежують доступ до інформації про неповнолітніх для сторонніх. Тобто будь-хто може дізнатися номери телефонів підлітків, де вони живуть і, наприклад, якою дорогою ходять до школи.
Facebook стежить не лише за «своїми»
За ініціативою Європейського союзу щороку в другий вівторок лютого відзначається так званий Safer Internet Day, тобто буквально - «День безпечнішого інтернету». «Я очікую від компаній, що вони робитимуть більше», - сказала з цієї нагоди комісар ЄС з питань ЗМІ Вівіане Редінг. Міністр культури ФРН Бернд Нойманн закликав краще попереджати дітей про небезпеку, яка чатує на них у всесвітній комп’ютерній павутині.
У свою чергу Федеральна спілка організацій, що захищає права споживачів, пропонує запровадити офіційний «знак якості» для соціальних мереж та заборонити передачу приватної інформації без чіткої згоди її власника. Це означає, що компанії не зможуть продавати дані учасників соціальних мереж бізнесу для рекламних цілей.
Тема безпеки приватної сфери в інтернеті набуває в Німеччині дедалі більшого значення. І компанія Facebook не є кращим прикладом. Недавно з’ясувалася, що вона зберігає дані не лише тих, хто офіційно зареєструвався в цій мережі, а й тих, хто цього не робив.
Як пише преса, Facebook аналізує електронну кореспонденцію користувачів і пропонує в «друзі» тих, хто хоч раз «засвітився». Для цього використовуються програми, що порівнюють дані в інтеренті та на мобільних телефонах. Гасло цьогорічного Дня безпечнішого інтернету – Think B4 U post , тобто «Спочатку думай, а потім пости».
Автор: Роман Гончаренко / apn / FAZ Редактор: Леся Юрченко | dw-world.de
Приватна сфера – це поняття з минулого, яке в сучасному цифровому світі втратило сенс. Так вважає Марк Цукерберг, засновник і власник соціальної мережі Facebook – однієї з найбільших у світі.
Політики та захисники прав споживачів у Європі й особливо в Німеччині дотримуються іншої думки. Їх непокоїть, що дедалі більше людей залишають в інтернеті інформацію про себе – адресу, телефон, імена й прізвища друзів, приватні фотографії та відео.
За даними одного дослідження, кожен другий тинейджер у країнах ЄС поширює у всесвітній мережі приватну інформацію про себе. Наприклад, у мережі Facebook. Однак лише 40 відсотків таких соціальних мереж обмежують доступ до інформації про неповнолітніх для сторонніх. Тобто будь-хто може дізнатися номери телефонів підлітків, де вони живуть і, наприклад, якою дорогою ходять до школи.
Facebook стежить не лише за «своїми»
За ініціативою Європейського союзу щороку в другий вівторок лютого відзначається так званий Safer Internet Day, тобто буквально - «День безпечнішого інтернету». «Я очікую від компаній, що вони робитимуть більше», - сказала з цієї нагоди комісар ЄС з питань ЗМІ Вівіане Редінг. Міністр культури ФРН Бернд Нойманн закликав краще попереджати дітей про небезпеку, яка чатує на них у всесвітній комп’ютерній павутині.
У свою чергу Федеральна спілка організацій, що захищає права споживачів, пропонує запровадити офіційний «знак якості» для соціальних мереж та заборонити передачу приватної інформації без чіткої згоди її власника. Це означає, що компанії не зможуть продавати дані учасників соціальних мереж бізнесу для рекламних цілей.
Тема безпеки приватної сфери в інтернеті набуває в Німеччині дедалі більшого значення. І компанія Facebook не є кращим прикладом. Недавно з’ясувалася, що вона зберігає дані не лише тих, хто офіційно зареєструвався в цій мережі, а й тих, хто цього не робив.
Як пише преса, Facebook аналізує електронну кореспонденцію користувачів і пропонує в «друзі» тих, хто хоч раз «засвітився». Для цього використовуються програми, що порівнюють дані в інтеренті та на мобільних телефонах. Гасло цьогорічного Дня безпечнішого інтернету – Think B4 U post , тобто «Спочатку думай, а потім пости».
Автор: Роман Гончаренко / apn / FAZ Редактор: Леся Юрченко | dw-world.de
04 February, 2010
Щоденний антипіар власної країни. Про відсутність журналістики
Патріотом тієї країни, про яку нам щодня розповідають українські ЗМІ, може бути тільки психічно хвора людина.
Цей текст народився досить несподівано: працюючи над деякими некомерційними проектами, ми раптом відкрили для себе вражаючі речі - українські друковані ЗМІ (за винятком декількох) не мають жодного інтересу до вітчизняної науки, культури, навіть спорту. Подивившись на проблему суто з професійної точки зору, ми дійшли висновків, які погано вкладаються в голові, але, тим не менше, відповідають дійсності - вітчизняні ЗМІ, свідомо чи ні, створюють різко негативний образ рідної країни у власних читачів. Ту Україну, яку щодня описують наші ЗМІ, неможливо любити, важко поважати і дуже хочеться покинути назавжди за першої-ліпшої нагоди.
Якщо судити про наше життя з нашої ж таки щоденної преси, картина вимальовується, м'яко кажучи, катастрофічна.
В Україні жити небезпечно - розгул криміналу, страшні катастрофи й аварії стаються щодня і посідають перші місця на шпальтах щоденних газет. Культура і мистецтво в Україні існують виключно у вигляді поп-музики, телесеріалів та шоу, і то на 2/3 закордонних (російських). Натомість що відбувається навіть у цих сферах - з нашої преси уявити важко, адже пишуть лише про скандали, курйози та подробиці особистого життя «зірок» такої «культури». Образотворчого мистецтва, симфонічної й оперної музики, театру, балету, літератури, кінематографу та ще безлічі виявів того, що в світі вважають частиною культурного життя, в Україні НЕ існує. Принаймні вітчизняні ЗМІ згадують про ці галузі виключно у зв'язку з приїздом закордонних представників того чи іншого мистецтва або у зв'язку з тими-таки скандалами, пов'язаними з вітчизняними митцями (про існування яких читач тільки тоді й дізнається).
Вітчизняної науки в Україні немає. У двох найрейтинговіших щоденних газетах країни - «Факти і коментарі» та «Сегодня» - навіть рубрики «Наука» нам знайти не вдалося. Щоправда, іноді наша преса передруковує з іноземних джерел тексти на кшталт «Сегодня мимо земли пролетит астероид от пришельцев» («Сегодня», 13.01.2010). Більш вагомі досягнення зарубіжної науки українцям, очевидно, нецікаві.
Освіта в Україні жахлива - як дошкільна, так і середня, і вища. Знайти у вітчизняних ЗМІ позитивний нерекламний текст про освіту - нереально. Про освіту згадується лише в контексті скандалів, хабарів, насильства в школі і т. п. Причому зазвичай у формі констатації фактів, без аналізу, дискусій щодо шляхів виправлення ситуації тощо.
Бізнес існує. Але якщо вірити нашим щоденним загальнодержавним газетам, всі українські бізнесмени - злодії або спекулянти, що паразитують на шиї простого народу. «Роботодавець», «платник податків», «людина, яка заробила великі гроші власним розумом», «компанія, що піклується про розвиток місцевої громади» - всі ці визначення до представників українського бізнесу в українських суспільно-політичних ЗМІ не застосовуються. Щоправда, ті ж ЗМІ з великим пієтетом і в деталях описують «красиве життя» вітчизняних бізнесменів.
В Україні є спорт! Читаючи українські газети, ми нарахували цілих 6 видів спорту - футбол, бокс, великий теніс, баскетбол, біатлон та хокей. З них перші два посідають чільні місця в спортивних рубриках газет, а фахову газету «Команда» на 2/3 присвячено виключно футболу. Спортивна гімнастика? Волейбол? Стрибки у воду? В Україні всього цього і ще десятків видів спорту немає, наші газети про це не пишуть. Натомість пишуть про NBA та NHL.
Після всього вищесказаного, мабуть, уже нікого не здивує, що проблем, які хвилюють все цивілізоване людство - захист навколишнього середовища, енергозбереження, глобальне потепління, - для українців не існує взагалі. Знову ж таки, цей висновок можна зробити, читаючи нашу щоденну пресу.
Отже, якщо дивитися на Україну та українців крізь призму наших щоденних газет і телебачення (а все вищенаведене є на 99% справедливим і щодо контенту нашого ТБ), отримаємо наступне: пересічний українець - примітивна, злиденна, залякана владою і життям людина, що живе у цілковитій ізоляції від світових культурних та наукових процесів, і, не маючи власної культури та науки, цікавиться переважно політикою та приватним життям «багатих і знаменитих», причому навіть не своїх, а іноземних. Єдине українське, чим пишаються українці, - бокс та футбол.
Ви вже впізнали себе та свою країну в цьому описі? Хто там кричить: «Брехня! Ми великий народ! Наші музиканти, художники та науковці відомі в усьому світі! Ми є провідною країною в галузі космічних технологій! Наші школярі та студенти виграють престижні міжнародні олімпіади! Наших письменників перекладають всіма європейськими мовами! Наші драматичні та оперні театри щодня дають прекрасні вистави і квитки викуповуються наперед! Наші спортсмени - олімпійські чемпіони з кульової стрільби!...»? Все так і є. От тільки, коли ви востаннє бачили новину про чергове досягнення української науки на перших шпальтах газет? Чи репортаж про успіх українських художників за кордоном? Або читали інтерв'ю з київськими студентами-кібернетиками, які здивували Силіконову долину? Українські ЗМІ чомусь уперто не помічають вітчизняних досягнень у гуманітарній, науковій і технологічній сферах і відверто не цікавляться персоналіями вітчизняних інтелектуалів, представників високого мистецтва, науковців, створюючи спотворений образ країни в свідомості масового читача/глядача. Ті ж таки ЗМІ голосніше від усіх кричать про проблеми «втечі мізків», падіння інтелектуального потенціалу нації, низький рівень освіти молоді, відсутність патріотизму тощо. Але ж патріотом тієї країни, про яку вони нам щодня розповідають, може бути тільки психічно хвора людина! І скажіть, будь-ласка, навіщо молодій людині в цій країні прагнути знань, якщо лідерами думок у ній є малоосвічені «зірки», які часто припускаються ганебних помилок і не вміють правильно розмовляти ?
Що ж заважає нашим ЗМІ об'єктивно (а не лише із скандалом та негативом) і регулярно висвітлювати події з галузі вітчизняної науки, культури, мистецтва, технологій, спорту? Чому ми практично не бачимо позитивної інформації стосовно внутрішнього неполітичного життя країни в наших медіа? Може, його не існує? Існує. Ба більше, зацікавленому журналістові нескладно буде дізнатися про досягнення в українській науці, культурі, освіті, хоча б просто відвідавши сайти профільних міністерств та Академії наук.
Можливо, видавці й редактори переконані, що український читач (глядач) не хоче знати нічого доброго і розумного про власну країну і йому потрібні лише «чорнуха», «гламур» та «полуничка»?
Якщо чесно, ми не знайшли відповідей на ці запитання. Але дуже сподіваємося, що ця публікація допоможе їх знайти і виправити ситуацію, бо ще декілька років такого внутрішнього «піару» - і ми матимемо такий рівень масової свідомості, який описано вище.
Марина Ковальчук, PR-департамент компанії GEM, спеціально для «Телекритики»
telekritika.ua
Цей текст народився досить несподівано: працюючи над деякими некомерційними проектами, ми раптом відкрили для себе вражаючі речі - українські друковані ЗМІ (за винятком декількох) не мають жодного інтересу до вітчизняної науки, культури, навіть спорту. Подивившись на проблему суто з професійної точки зору, ми дійшли висновків, які погано вкладаються в голові, але, тим не менше, відповідають дійсності - вітчизняні ЗМІ, свідомо чи ні, створюють різко негативний образ рідної країни у власних читачів. Ту Україну, яку щодня описують наші ЗМІ, неможливо любити, важко поважати і дуже хочеться покинути назавжди за першої-ліпшої нагоди.
Якщо судити про наше життя з нашої ж таки щоденної преси, картина вимальовується, м'яко кажучи, катастрофічна.
В Україні жити небезпечно - розгул криміналу, страшні катастрофи й аварії стаються щодня і посідають перші місця на шпальтах щоденних газет. Культура і мистецтво в Україні існують виключно у вигляді поп-музики, телесеріалів та шоу, і то на 2/3 закордонних (російських). Натомість що відбувається навіть у цих сферах - з нашої преси уявити важко, адже пишуть лише про скандали, курйози та подробиці особистого життя «зірок» такої «культури». Образотворчого мистецтва, симфонічної й оперної музики, театру, балету, літератури, кінематографу та ще безлічі виявів того, що в світі вважають частиною культурного життя, в Україні НЕ існує. Принаймні вітчизняні ЗМІ згадують про ці галузі виключно у зв'язку з приїздом закордонних представників того чи іншого мистецтва або у зв'язку з тими-таки скандалами, пов'язаними з вітчизняними митцями (про існування яких читач тільки тоді й дізнається).
Вітчизняної науки в Україні немає. У двох найрейтинговіших щоденних газетах країни - «Факти і коментарі» та «Сегодня» - навіть рубрики «Наука» нам знайти не вдалося. Щоправда, іноді наша преса передруковує з іноземних джерел тексти на кшталт «Сегодня мимо земли пролетит астероид от пришельцев» («Сегодня», 13.01.2010). Більш вагомі досягнення зарубіжної науки українцям, очевидно, нецікаві.
Освіта в Україні жахлива - як дошкільна, так і середня, і вища. Знайти у вітчизняних ЗМІ позитивний нерекламний текст про освіту - нереально. Про освіту згадується лише в контексті скандалів, хабарів, насильства в школі і т. п. Причому зазвичай у формі констатації фактів, без аналізу, дискусій щодо шляхів виправлення ситуації тощо.
Бізнес існує. Але якщо вірити нашим щоденним загальнодержавним газетам, всі українські бізнесмени - злодії або спекулянти, що паразитують на шиї простого народу. «Роботодавець», «платник податків», «людина, яка заробила великі гроші власним розумом», «компанія, що піклується про розвиток місцевої громади» - всі ці визначення до представників українського бізнесу в українських суспільно-політичних ЗМІ не застосовуються. Щоправда, ті ж ЗМІ з великим пієтетом і в деталях описують «красиве життя» вітчизняних бізнесменів.
В Україні є спорт! Читаючи українські газети, ми нарахували цілих 6 видів спорту - футбол, бокс, великий теніс, баскетбол, біатлон та хокей. З них перші два посідають чільні місця в спортивних рубриках газет, а фахову газету «Команда» на 2/3 присвячено виключно футболу. Спортивна гімнастика? Волейбол? Стрибки у воду? В Україні всього цього і ще десятків видів спорту немає, наші газети про це не пишуть. Натомість пишуть про NBA та NHL.
Після всього вищесказаного, мабуть, уже нікого не здивує, що проблем, які хвилюють все цивілізоване людство - захист навколишнього середовища, енергозбереження, глобальне потепління, - для українців не існує взагалі. Знову ж таки, цей висновок можна зробити, читаючи нашу щоденну пресу.
Отже, якщо дивитися на Україну та українців крізь призму наших щоденних газет і телебачення (а все вищенаведене є на 99% справедливим і щодо контенту нашого ТБ), отримаємо наступне: пересічний українець - примітивна, злиденна, залякана владою і життям людина, що живе у цілковитій ізоляції від світових культурних та наукових процесів, і, не маючи власної культури та науки, цікавиться переважно політикою та приватним життям «багатих і знаменитих», причому навіть не своїх, а іноземних. Єдине українське, чим пишаються українці, - бокс та футбол.
Ви вже впізнали себе та свою країну в цьому описі? Хто там кричить: «Брехня! Ми великий народ! Наші музиканти, художники та науковці відомі в усьому світі! Ми є провідною країною в галузі космічних технологій! Наші школярі та студенти виграють престижні міжнародні олімпіади! Наших письменників перекладають всіма європейськими мовами! Наші драматичні та оперні театри щодня дають прекрасні вистави і квитки викуповуються наперед! Наші спортсмени - олімпійські чемпіони з кульової стрільби!...»? Все так і є. От тільки, коли ви востаннє бачили новину про чергове досягнення української науки на перших шпальтах газет? Чи репортаж про успіх українських художників за кордоном? Або читали інтерв'ю з київськими студентами-кібернетиками, які здивували Силіконову долину? Українські ЗМІ чомусь уперто не помічають вітчизняних досягнень у гуманітарній, науковій і технологічній сферах і відверто не цікавляться персоналіями вітчизняних інтелектуалів, представників високого мистецтва, науковців, створюючи спотворений образ країни в свідомості масового читача/глядача. Ті ж таки ЗМІ голосніше від усіх кричать про проблеми «втечі мізків», падіння інтелектуального потенціалу нації, низький рівень освіти молоді, відсутність патріотизму тощо. Але ж патріотом тієї країни, про яку вони нам щодня розповідають, може бути тільки психічно хвора людина! І скажіть, будь-ласка, навіщо молодій людині в цій країні прагнути знань, якщо лідерами думок у ній є малоосвічені «зірки», які часто припускаються ганебних помилок і не вміють правильно розмовляти ?
Що ж заважає нашим ЗМІ об'єктивно (а не лише із скандалом та негативом) і регулярно висвітлювати події з галузі вітчизняної науки, культури, мистецтва, технологій, спорту? Чому ми практично не бачимо позитивної інформації стосовно внутрішнього неполітичного життя країни в наших медіа? Може, його не існує? Існує. Ба більше, зацікавленому журналістові нескладно буде дізнатися про досягнення в українській науці, культурі, освіті, хоча б просто відвідавши сайти профільних міністерств та Академії наук.
Можливо, видавці й редактори переконані, що український читач (глядач) не хоче знати нічого доброго і розумного про власну країну і йому потрібні лише «чорнуха», «гламур» та «полуничка»?
Якщо чесно, ми не знайшли відповідей на ці запитання. Але дуже сподіваємося, що ця публікація допоможе їх знайти і виправити ситуацію, бо ще декілька років такого внутрішнього «піару» - і ми матимемо такий рівень масової свідомості, який описано вище.
Марина Ковальчук, PR-департамент компанії GEM, спеціально для «Телекритики»
telekritika.ua
22 January, 2010
Нарешті, Ющенко присвоїв Бандері звання Героя України
Президент України Віктор ЮЩЕНКО присвоїв звання Героя України провіднику ОУН Степану Бандері.
Як передає кореспондент УНІАН, про підписання відповідного указу він сказав, виступаючи з промовою з нагоди Дня Соборності у Національній опері України
Нагороду з рук Президента отримав онук С.Бандери.
unian.net
Як передає кореспондент УНІАН, про підписання відповідного указу він сказав, виступаючи з промовою з нагоди Дня Соборності у Національній опері України
Нагороду з рук Президента отримав онук С.Бандери.
unian.net
14 December, 2009
У Києві відкриється музей сучасного образотворчого мистецтва України у новому форматі
17 грудня у Києві (вул. Глибочицька, 17) відбудеться урочисте відкриття у новому форматі першого у нашій державі приватного Музею сучасного образотворчого мистецтва України.
Понад 4500 тисяч унікальних експонатів переїхали до власного приміщення площею близько 3,5 тис. квадратних метрів. До вашої уваги - твори 500 українських майстрів, які представляють усі художні течії, напрями і мистецькі школи, що діяли в Україні в минулому та початку нинішнього століття.
Музейна колекція є однією з найбільших збірок українського живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва ХХ–ХХІ століть. Культурно-мистецька цінність цих творів, які збиралися протягом 20 років, є незаперечною і дає усі підстави стати національною гордістю України.
Серед численних робіт – твори таких класиків українського мистецтва, як В.Бернадський, Є.Волобуєв, М.Глущенко, С.Григор’єв, М.Дерегус, А.Ерделі, Ф.Захаров, К.Звіринський, І.Кавалерідзе, О.Новаківський, І.Плещинський, Р.Сельський, П.Столяренко, І.Труш, В.Хмелько, Тетяна та Олена Яблонські та багато інших.
У рамках події також відбудеться презентація зали української ікони кін.XVII-сер.XIX століття. На урочистому відкритті гості зможуть побачити перформанс молодого одеського митця Олександра Мілова у стилі street art.
Музей є меценатським і некомерційним проектом. Його цілі – пошук, збирання та збереження творів українських митців, котрі були розпорошені по різних регіонах, вивезені за кордон, осіли у приватних колекціях або з інших причин недоступні і маловідомі широкому загалу.
Музей розташовано на Подолі, у триповерховому будинку. На першому поверсі, у межах започаткованого раніше проекту «Мистецька мапа України», будуть представлені роботи одеських художників ХХ – початку ХХІ століття. На другому і третьому поверхах розташована постійно діюча експозиція з власного фонду музею, що змінюватиметься кожні два роки.
У найближчих планах музею – відкриття унікального музею українського каменя та дитячої кімнати від благодійного фонду Астрід Ліндгрен, експонування тимчасової виставки харківських художників, продовження персональних виставок відомих та молодих українських митців, а також організація пересувних виставок за кордоном.
Запрошуємо журналістів 17 грудня першими побачити музей.
У день відкриття дозволено здійснювати професійну відео- та фотозйомку.
Програма для журналістів:
17:45 – акредитація;
18:00 – прес-тур експозиційними залами: огляд колекції та ознайомча екскурсія;
18:30 – прес-брифінг з фундатором музею Сергієм Цюпком і директором музею Михайлом Шевченком;
19:00–21:00 – участь в урочистому відкритті музею, фуршет.
Вхід для журналістів – за акредитацією, яку можна оформити до 18:00 16 грудня за телефонами: 219-04-50 (51), 050-517-00-77.
unian.net
Понад 4500 тисяч унікальних експонатів переїхали до власного приміщення площею близько 3,5 тис. квадратних метрів. До вашої уваги - твори 500 українських майстрів, які представляють усі художні течії, напрями і мистецькі школи, що діяли в Україні в минулому та початку нинішнього століття.
Музейна колекція є однією з найбільших збірок українського живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва ХХ–ХХІ століть. Культурно-мистецька цінність цих творів, які збиралися протягом 20 років, є незаперечною і дає усі підстави стати національною гордістю України.
Серед численних робіт – твори таких класиків українського мистецтва, як В.Бернадський, Є.Волобуєв, М.Глущенко, С.Григор’єв, М.Дерегус, А.Ерделі, Ф.Захаров, К.Звіринський, І.Кавалерідзе, О.Новаківський, І.Плещинський, Р.Сельський, П.Столяренко, І.Труш, В.Хмелько, Тетяна та Олена Яблонські та багато інших.
У рамках події також відбудеться презентація зали української ікони кін.XVII-сер.XIX століття. На урочистому відкритті гості зможуть побачити перформанс молодого одеського митця Олександра Мілова у стилі street art.
Музей є меценатським і некомерційним проектом. Його цілі – пошук, збирання та збереження творів українських митців, котрі були розпорошені по різних регіонах, вивезені за кордон, осіли у приватних колекціях або з інших причин недоступні і маловідомі широкому загалу.
Музей розташовано на Подолі, у триповерховому будинку. На першому поверсі, у межах започаткованого раніше проекту «Мистецька мапа України», будуть представлені роботи одеських художників ХХ – початку ХХІ століття. На другому і третьому поверхах розташована постійно діюча експозиція з власного фонду музею, що змінюватиметься кожні два роки.
У найближчих планах музею – відкриття унікального музею українського каменя та дитячої кімнати від благодійного фонду Астрід Ліндгрен, експонування тимчасової виставки харківських художників, продовження персональних виставок відомих та молодих українських митців, а також організація пересувних виставок за кордоном.
Запрошуємо журналістів 17 грудня першими побачити музей.
У день відкриття дозволено здійснювати професійну відео- та фотозйомку.
Програма для журналістів:
17:45 – акредитація;
18:00 – прес-тур експозиційними залами: огляд колекції та ознайомча екскурсія;
18:30 – прес-брифінг з фундатором музею Сергієм Цюпком і директором музею Михайлом Шевченком;
19:00–21:00 – участь в урочистому відкритті музею, фуршет.
Вхід для журналістів – за акредитацією, яку можна оформити до 18:00 16 грудня за телефонами: 219-04-50 (51), 050-517-00-77.
unian.net
12 November, 2009
Німеччина: Масштаби студентських протестів зростають
Акції протестів у вищих навчальних закладах проходять вже по всій Німеччині. Студенти блокують лекційні зали вже у 20 містах. Вони вимагають безкоштовної освіти і кращих умов для навчання.
Протести здебільшого проходять мирно – керівництво навчальних закладів, як правило, не втручається. Однак подекуди ректорати вдаються до жорстких заходів. Зокрема, у Тюбінгені на виклик ректора у четвер приїхала сотня поліцейських. Правоохоронці силою звільнили найбільшу лекційну залу університету, яку студенти блокували протягом тижня. За послугами поліції звернувся і ректор університету Мюнстера. Однак силовий сценарій поки залишається винятком. У Білефельді, Гайдельберзі, Майнці, Дрездені, Потсдамі та інших містах блокування проходить абсолютно мирно.
Гроші беруть, а умови не покращуються?
Студенти вимагають скасування плати за освіту. Вони також обурені тим, що попри запровадження платні у 500 євро, умови навчання не покращуються: лекційні зали і надалі переповнені, місць у гуртожитках катастрофічно бракує. Крім того, багатьох не влаштовують жорсткі обмеження при зарахуванні на магістерські програми.
17 листопада очікується центральна акція протесту. Приєднатися до блокування навчального процесу обіцяють студентські організації у близько ста вищих навчальних закладах.
Міністр заперечує
Міністр з питань науки землі Північний Рейн - Вестфалія Андреас Пінкварт розкритикував організаторів студентських протестів. На думку політика, вони не розбираються у суті проблем розвитку вищої освіти. Пінкварт відкидає звинувачення у неефективному використанні коштів, які стягуються зі студентів. За його словами, всі кошти скеровуються на поліпшення умов навчання, і це питання перебуває на контролі міністра. Крім того, постійно збільшується фінансування досліджень, запевняє Пінкварт. За останні роки земельний уряд збільшив фінансування на півмільярда євро.
Євген Тейзе/Леся Юрченко/dpa,AP | dw-world.de
Протести здебільшого проходять мирно – керівництво навчальних закладів, як правило, не втручається. Однак подекуди ректорати вдаються до жорстких заходів. Зокрема, у Тюбінгені на виклик ректора у четвер приїхала сотня поліцейських. Правоохоронці силою звільнили найбільшу лекційну залу університету, яку студенти блокували протягом тижня. За послугами поліції звернувся і ректор університету Мюнстера. Однак силовий сценарій поки залишається винятком. У Білефельді, Гайдельберзі, Майнці, Дрездені, Потсдамі та інших містах блокування проходить абсолютно мирно.
Гроші беруть, а умови не покращуються?
Студенти вимагають скасування плати за освіту. Вони також обурені тим, що попри запровадження платні у 500 євро, умови навчання не покращуються: лекційні зали і надалі переповнені, місць у гуртожитках катастрофічно бракує. Крім того, багатьох не влаштовують жорсткі обмеження при зарахуванні на магістерські програми.
17 листопада очікується центральна акція протесту. Приєднатися до блокування навчального процесу обіцяють студентські організації у близько ста вищих навчальних закладах.
Міністр заперечує
Міністр з питань науки землі Північний Рейн - Вестфалія Андреас Пінкварт розкритикував організаторів студентських протестів. На думку політика, вони не розбираються у суті проблем розвитку вищої освіти. Пінкварт відкидає звинувачення у неефективному використанні коштів, які стягуються зі студентів. За його словами, всі кошти скеровуються на поліпшення умов навчання, і це питання перебуває на контролі міністра. Крім того, постійно збільшується фінансування досліджень, запевняє Пінкварт. За останні роки земельний уряд збільшив фінансування на півмільярда євро.
Євген Тейзе/Леся Юрченко/dpa,AP | dw-world.de
10 November, 2009
Австрія: Студенти захопили університети
Чи чули ви про студентські протести в Австрії? Ні? Можливо, тому, що ваші ЗМІ не хочуть вас інформувати про них! Тоді про це вам повідомити хочемо ми!
Шановні студенти Європи,
Чи чули ви про студентські протести в Австрії? Ні? Можливо, тому, що ваші ЗМІ не хочуть вас інформувати про них! Тоді про це вам повідомити хочемо ми!
Вже більш ніж два тижні студенти у всій Австрії захопили свої університети, аби протестувати проти неприйнятних умов навчання і вимагати кращої системи освіти.
На даний момент захоплено основні аудиторії університетів у Відні, Граці, Зальцбурзі, Клагенфурті та Інсбруці.
Також учні шкіл, університетські викладачі, профспілки, письменники, митці, політики та кілька соціальних інституцій заявили про свою солідарність із нашим рухом, а деякі з них беруть активну участь у наших протестах.
Ми назвали наш рух протестів “Die Uni brennt!” – «Університет горить!», основними нашими вимогами щодо вдосконалення є:
1) Вільний доступ до всіх університетських курсів
2) Поліпшення навчальних умов
3) (Ре-) Демократизація університетів
4) Можливість регулювати навчання на власний розсуд
5) Припинення нестабільних умов праці для працівників університету
6) (Ґендерна) Рівність усіх людей в університетах
Ми раді вам повідомити, що студенти в Німеччині також захопили кілька університетів. Тож вони підтримують наші протести. Німецькі страйкарі планують провести 17-го листопада 2009 р. «День акцій за безкоштовну освіту». У цей день вони планують проінформувати громадськість про протест проти незадовільних умов у їхній системі освіти. Ми, ті, хто захопили австрійські університети, також оголосили про нашу участь у «Дні акцій за безкоштовну освіту».
Але ми також вважаємо, а навіть знаємо, що австрійські та німецькі студенти — не єдині, кому вже несила далі зносити занепад нашої освіти. Багато університетів в Європі та у всьому світі скаржаться на незадовільну систему освіти, бездіяльність уряду та економізацію університетів.
Тож у нас з’явилась ідея запросити всіх європейських студентів до участі в «Дні акцій за безкоштовну освіту», що означає інформування громадськості про неприйнятні умови в університетах Європи та їх опротестування. Також необхідно донести до ЗМІ про занепад європейської освіти і, в першу чергу, про наші протести.
Можливі акції для проведення:
* (мирні) захоплення
* демонстрації
* робочі групи
* флеш-моби
* публічні дискусії
* заяви про солідарність
* відео (наприклад, викладати матеріали на YouTube або надсилати протестуючим університетам)
* постери (наприклад, транспаранти перед входом до університетів)
* флаєри тощо
Ми студенти! Університети належать НАМ! Тож, будь ласка, давайте об’єднуватися і брати участь у дні акцій, який відбудеться 17-го листопада 2009 р.
Разом ми будемо набагато сильніші, ніж кожен окремо. Солідарність — це запорука наших майбутніх досягнень.
Для подальшої інформації, будь ласка, виходіть з нами на зв’язок:
presse@unigrazgehoertuns.org (Університет Грац, Австрія)
mail@bildungsstreik-koeln.de (Університет в Кельні, Німеччина)
kontakt@unsereunis.de (Захоплені університети в Німеччині)
Веб-сторінки:
www.unigrazgehoertuns.org
http://www.bildungsstreik.de
http://www.unsereunis.de
http://www.unsereuni.at
Саме зараз настали час та можливість діяти! Ми чекаємо на дієві та конструктивні протести.
З найліпшими побажаннями,
Захоплювачі Грацького Університету імені Карла і Франца
http://byelov.livejournal.com/
Шановні студенти Європи,
Чи чули ви про студентські протести в Австрії? Ні? Можливо, тому, що ваші ЗМІ не хочуть вас інформувати про них! Тоді про це вам повідомити хочемо ми!
Вже більш ніж два тижні студенти у всій Австрії захопили свої університети, аби протестувати проти неприйнятних умов навчання і вимагати кращої системи освіти.
На даний момент захоплено основні аудиторії університетів у Відні, Граці, Зальцбурзі, Клагенфурті та Інсбруці.
Також учні шкіл, університетські викладачі, профспілки, письменники, митці, політики та кілька соціальних інституцій заявили про свою солідарність із нашим рухом, а деякі з них беруть активну участь у наших протестах.
Ми назвали наш рух протестів “Die Uni brennt!” – «Університет горить!», основними нашими вимогами щодо вдосконалення є:
1) Вільний доступ до всіх університетських курсів
2) Поліпшення навчальних умов
3) (Ре-) Демократизація університетів
4) Можливість регулювати навчання на власний розсуд
5) Припинення нестабільних умов праці для працівників університету
6) (Ґендерна) Рівність усіх людей в університетах
Ми раді вам повідомити, що студенти в Німеччині також захопили кілька університетів. Тож вони підтримують наші протести. Німецькі страйкарі планують провести 17-го листопада 2009 р. «День акцій за безкоштовну освіту». У цей день вони планують проінформувати громадськість про протест проти незадовільних умов у їхній системі освіти. Ми, ті, хто захопили австрійські університети, також оголосили про нашу участь у «Дні акцій за безкоштовну освіту».
Але ми також вважаємо, а навіть знаємо, що австрійські та німецькі студенти — не єдині, кому вже несила далі зносити занепад нашої освіти. Багато університетів в Європі та у всьому світі скаржаться на незадовільну систему освіти, бездіяльність уряду та економізацію університетів.
Тож у нас з’явилась ідея запросити всіх європейських студентів до участі в «Дні акцій за безкоштовну освіту», що означає інформування громадськості про неприйнятні умови в університетах Європи та їх опротестування. Також необхідно донести до ЗМІ про занепад європейської освіти і, в першу чергу, про наші протести.
Можливі акції для проведення:
* (мирні) захоплення
* демонстрації
* робочі групи
* флеш-моби
* публічні дискусії
* заяви про солідарність
* відео (наприклад, викладати матеріали на YouTube або надсилати протестуючим університетам)
* постери (наприклад, транспаранти перед входом до університетів)
* флаєри тощо
Ми студенти! Університети належать НАМ! Тож, будь ласка, давайте об’єднуватися і брати участь у дні акцій, який відбудеться 17-го листопада 2009 р.
Разом ми будемо набагато сильніші, ніж кожен окремо. Солідарність — це запорука наших майбутніх досягнень.
Для подальшої інформації, будь ласка, виходіть з нами на зв’язок:
presse@unigrazgehoertuns.org (Університет Грац, Австрія)
mail@bildungsstreik-koeln.de (Університет в Кельні, Німеччина)
kontakt@unsereunis.de (Захоплені університети в Німеччині)
Веб-сторінки:
www.unigrazgehoertuns.org
http://www.bildungsstreik.de
http://www.unsereunis.de
http://www.unsereuni.at
Саме зараз настали час та можливість діяти! Ми чекаємо на дієві та конструктивні протести.
З найліпшими побажаннями,
Захоплювачі Грацького Університету імені Карла і Франца
http://byelov.livejournal.com/
Subscribe to:
Posts (Atom)