Великобритания упростила правила получения виз для художников из стран, не входящих в Европейский Союз.
Так называемая points-based system существует в Британии с 2008 года, и по ее правилам принимающая художника организация должна была стать его официальным спонсором. При этом нужно было получить специальную лицензию и финансировать проживание приглашенного. За прохождение каждого из этих уровней начислялись баллы.
Новые правила вступают в силу 6 апреля 2012. Согласно им художники смогут на протяжении месяца находиться на территории страны, не проходя через систему набора баллов, а также не предъявляя официального приглашения и не совершая предварительной денежной оплаты.
Проект получил широкое одобрение в британском художественном сообществе. Джуд Келли, арт-директор Southbank Centre, заявила, что предыдущая система «создала стране очень плохую репутацию, особенно во время Олимпийских игр» и была «нелепым инструментом в решении проблем».
По материалам theartnewspaper / artukraine
Showing posts with label віза. Show all posts
Showing posts with label віза. Show all posts
23 March, 2012
03 January, 2012
Польща почала легалізувати нелегальних мігрантів
Амністією зможуть скористатися іноземці, які перебувають безперервно у Польщі з 1 січня 2010.
У Польщі набув чинності закон, згідно з яким нелегальні мігранти з 1 січня можуть подавати заявки на легалізацію свого статусу в цій найбільшій в Східній Європі державі Євросоюзу. Відповідний закон набув чинності 1 січня 2012 року.
Як повідомили в польському Міністерстві внутрішніх справ, відповідно до прийнятого влітку 2011 року закону, легалізувати свій статус зможуть громадяни іноземних держав, які перебувають на польській території безперервно з моменту вступу країни до Шенгенської зони 20 грудня 2007.
"Заявки (на легалізацію) можна буде подавати до 2 липня 2012 року. Дозвіл на перебування буде видаватися на 2 роки", - зазначили в польському МВС.
У Польщі набув чинності закон, згідно з яким нелегальні мігранти з 1 січня можуть подавати заявки на легалізацію свого статусу в цій найбільшій в Східній Європі державі Євросоюзу. Відповідний закон набув чинності 1 січня 2012 року.
Як повідомили в польському Міністерстві внутрішніх справ, відповідно до прийнятого влітку 2011 року закону, легалізувати свій статус зможуть громадяни іноземних держав, які перебувають на польській території безперервно з моменту вступу країни до Шенгенської зони 20 грудня 2007.
"Заявки (на легалізацію) можна буде подавати до 2 липня 2012 року. Дозвіл на перебування буде видаватися на 2 роки", - зазначили в польському МВС.
20 December, 2011
Хорватія спростила візовий режим для українців з багаторазовими шенгенськими візами
З 2012 року Хорватія спрощує візовий режим для громадян України з діючими дво- або багаторазовими шенгенськими візами, довгостроковими візами Д або дозволом на проживання, виданим країною-членом Шенгенської зони.
Про це йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ.
Так, згідно з рішенням уряду Хорватії з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року громадянам України, які мають зазначені види віз або дозволів, не потрібно буде оформляти хорватську візу для в'їзду, транзитного проїзду та перебування на території Хорватії.
Про це йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ.
Так, згідно з рішенням уряду Хорватії з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року громадянам України, які мають зазначені види віз або дозволів, не потрібно буде оформляти хорватську візу для в'їзду, транзитного проїзду та перебування на території Хорватії.
05 April, 2011
Чеські турагентства просять зняти обмеження на видачу віз українцям
Туристичні агенції Південної Чехії звернулися зі скаргою до міністерства закордонних справ у зв’язку з тим, що чеське консульство у Львові видає замало віз українцям.
Українці є найбільш активними відвідувачами пам’яток Південної Чехії, а тому. обмеження на видачу віз чеським консульством у Львові, позначається на прибутках багатьох туристичних агенцій.
Директорка Південночеського туристичного об’єднання Павла Конопкова твердить, що, коли візи українцям і далі видаватимуть так, як видають (не більше двадцятьох на тиждень), їхні сезонні збитки становитимуть сотні тисяч крон. Саме це й змусило чільних діячів чеського туристичного руху звернутися із скаргою до міністерства закордонних справ на його представників у Львові.
Українці є найбільш активними відвідувачами пам’яток Південної Чехії, а тому. обмеження на видачу віз чеським консульством у Львові, позначається на прибутках багатьох туристичних агенцій.
Директорка Південночеського туристичного об’єднання Павла Конопкова твердить, що, коли візи українцям і далі видаватимуть так, як видають (не більше двадцятьох на тиждень), їхні сезонні збитки становитимуть сотні тисяч крон. Саме це й змусило чільних діячів чеського туристичного руху звернутися із скаргою до міністерства закордонних справ на його представників у Львові.
27 January, 2011
Чехія відмовилася передавати папери про Данилишина
Чехія відмовилася передавати рішення МВС про надання політичного притулку екс-міністру економіки Богдану Данилишину.
Про це говориться в ноті чеського МЗС, переданій українському зовнішньополітичному відомству, повідомляють джерела "Української правди".
"Що стосується надання копії рішення МВС, це прохання не може бути задоволено, оскільки це забороняє чеське законодавство", - говориться в документі.
Про це говориться в ноті чеського МЗС, переданій українському зовнішньополітичному відомству, повідомляють джерела "Української правди".
"Що стосується надання копії рішення МВС, це прохання не може бути задоволено, оскільки це забороняє чеське законодавство", - говориться в документі.
10 January, 2011
Для негайного розповсюдження! Закликаємо ЄС обмежити можливість вільно подорожувати до країн ЄС для українських чиновників та співробітників правоохоронних органів!
Вінницька Правозахисна Група просить уряди країн Європейського Союзу обмежити можливість вільно подорожувати до країн ЄС для українських чиновників та співробітників правоохоронних органів, причетних до переслідувань правозахисників, утисків вільної преси та свободи вираження поглядів, втягнутих у переслідуваннями біженців та шукачів притулку та у сприяння нелегальній міграції територією України.
На запрошення делегації Європейського Союзу в Україні координатор Вінницької Правозахисної Групи Дмитро Гройсман 10 січня 2011 року візьме участь в роботі круглого столу, присвяченого ситуації з правами людини та свободою ЗМІ в Україні. Вказаний круглий стіл стане частиною візиту до України Комісара ЕС з питань розширення та сусідства п.Штефана Фюле.
Ми високо цінуємо постійну увагу Європейського Союзу до дотримання Україною своїх зобов‘язань щодо прав людини та свободи ЗМІ. Проте, нажаль, Вінницька Правозахисна Група змушена відзначати повну відсутність системних покращень в цій сфері за період, який нова влада керує державою.
На запрошення делегації Європейського Союзу в Україні координатор Вінницької Правозахисної Групи Дмитро Гройсман 10 січня 2011 року візьме участь в роботі круглого столу, присвяченого ситуації з правами людини та свободою ЗМІ в Україні. Вказаний круглий стіл стане частиною візиту до України Комісара ЕС з питань розширення та сусідства п.Штефана Фюле.
Ми високо цінуємо постійну увагу Європейського Союзу до дотримання Україною своїх зобов‘язань щодо прав людини та свободи ЗМІ. Проте, нажаль, Вінницька Правозахисна Група змушена відзначати повну відсутність системних покращень в цій сфері за період, який нова влада керує державою.
28 December, 2010
Чехія погрожує призупинити роботу свого консульства в Києві
Чеське посольство закликає владу України навести порядок перед консульствами, зокрема, розібратися з шахраями. В іншому випадку Чехія може призупинити роботу свого консульства в Києві, повідомляє газета Факты.
Про це заявив тимчасовий повірений у справах Чехії в Україні Вітезслав Півонька.
"Звичайно, нам зовсім не хочеться ускладнювати для ваших співвітчизників цю процедуру (записи на співбесіду та отримання візи - ред). Але, водночас, потрібно щось робити з шахраями, що працюють під нашим консульством!", - повідомив чеський дипломат.
Про це заявив тимчасовий повірений у справах Чехії в Україні Вітезслав Півонька.
"Звичайно, нам зовсім не хочеться ускладнювати для ваших співвітчизників цю процедуру (записи на співбесіду та отримання візи - ред). Але, водночас, потрібно щось робити з шахраями, що працюють під нашим консульством!", - повідомив чеський дипломат.
10 August, 2010
Македонія тимчасово скасувала візи для українців
Македонія призупиняє візовий режим для громадян України до 15-го жовтня.
Відповідне рішення македонського уряду набула чинності 5 серпня нинішнього року.
Про це вівторок повідомляє Департамент інформаційної політики Міністерства закордонних справ України, передає Інтерфакс.
Згідно з рішенням, громадяни України, які відвідуватимуть Македонію з короткостроковими візитами (до 90 днів) у період до 15-го жовтня 2010-го року, можуть в'їжджати на її територію при наявності дійсного паспорту для виїзду за кордон, страхового полісу та необхідної для перебування на території країни грошової суми або підтвердження про отримання фінансового забезпечення з інших джерел.
Відповідне рішення македонського уряду набула чинності 5 серпня нинішнього року.
Про це вівторок повідомляє Департамент інформаційної політики Міністерства закордонних справ України, передає Інтерфакс.
Згідно з рішенням, громадяни України, які відвідуватимуть Македонію з короткостроковими візитами (до 90 днів) у період до 15-го жовтня 2010-го року, можуть в'їжджати на її територію при наявності дійсного паспорту для виїзду за кордон, страхового полісу та необхідної для перебування на території країни грошової суми або підтвердження про отримання фінансового забезпечення з інших джерел.
01 April, 2010
З 5 квітня українці матимуть справу з новим візовим кодексом шенгенської зони
«Досі дітей вписували у паспорт батьків, і ставилася одна віза. Відтепер така можливість припиняється… Якщо в паспорті дорослого вписано двоє дітей, і всі троє хочуть візу, у паспорті має бути 6 вільних сторінок»...
З 5 квітня 2010 року набуває чинності новий візовий кодекс, який Європейський Парламент та Рада Євросоюзу ухвалили 13 липня 2009 року (наказ №810/2009/ЕК «Про створення нового візового кодексу»). За новим кодексом, як кажуть західні дипломати, начебто спрощується система отримання шенгенських віз і Європа стає ближчою до України.
Консульські дипломати трьох країн – Угорщини, Словаччини та Чехії – на спільній прес-конференції в Ужгороді зробили спробу пояснити широкій громадськості нововведення.
З 5 квітня 2010 року набуває чинності новий візовий кодекс, який Європейський Парламент та Рада Євросоюзу ухвалили 13 липня 2009 року (наказ №810/2009/ЕК «Про створення нового візового кодексу»). За новим кодексом, як кажуть західні дипломати, начебто спрощується система отримання шенгенських віз і Європа стає ближчою до України.
Консульські дипломати трьох країн – Угорщини, Словаччини та Чехії – на спільній прес-конференції в Ужгороді зробили спробу пояснити широкій громадськості нововведення.
26 March, 2010
15 років Шенгену – здобутки і втрати
26 березня 1995 року у низці європейських країн набула чинності Шенгенська угода. Відміна паспортного митного контролю тоді мала багатьох критиків. Мовляв, свободу пересування досягли ціною зниження рівня безпеки.
Критику щодо відміни контролю на внутрішніх кордонах країн Шенгенського угоди регулярно можна чути ще з моменту підписання першої угоди між країнами Бенілюкс, Німеччиною та Францією 1985 року. Утім, найбільшу хвилю обурення викликало рішення включити до Шенгенської зони у грудні 2007 року східноєвропейських сусідів Чехію та Польщу. Різні експерти в один голос пророкували різке підвищення рівня злочинності, передусім у Німеччині, яка межує з цими державми.
Щоправда, аби зрозуміти безпідставність таких побоювань, варто лишень звернутися до сухої статистики. Так, приміром, у німецькій федеральній землі Бранденбург, яка має спільний кордон з Польщею, 2008 року рівень злочинності навіть упав на 12,4 відсотки у порівнянні з попереднім роком, коли Польща ще не входила до Шенгенської зони. Такий розвиток подій здається нелогічним, якщо враховувати, що стаціонарний митний контроль на кордоні було скасовано.
Контроль не зник повністю
Утім, як зазначає Маркус Баєр, речник міністерства внутрішніх справ у Берліні, про повну відсутність контролю ніколи не йшлося. «Не треба забувати: скасування стаціонарного митного контролю не означає, що поліція повністю відходить від справ. Це було б помилкою, зважаючи на наявну злочинність. Ми – країна у центрі Європи, а відповідно транзитна країна для злочинців, яких ми переслідуємо під час спланованих акцій у прикордонних районах», - каже Баєр.
Крім того, саме поліція користується нині перевагою створення Шенгенської зони, оскільки завдяки укладеним домовленостям поліцейські різних країн можуть співпрацювати зокрема за допомогою центральної електронної системи безпеки SIS, яка дозволяє обмін інформацією про злочинців та підозрюваних.
Часто відповідні рейди поліцейські сусідніх країн проводять разом. Більше того, німецькі поліцейські, приміром, мають право переслідувати злочинців навіть на відстані до 45 кілометрів від кордону на території Польщі. Тож, Маркус Баєр вважає створення Шенгенської зони одним з найпозитивніших європейських досягнень.
Економічні переваги й недоліки
Зіґфрід Берендт, експерт зі стратегічного економічного менеджменту, ще пам'ятає проблеми, які мали деякі фірми у Бранденбурзі кілька років тому після розширення Шенгенської зони на Схід. Тоді більшість з них втратили привабливість для інвесторів, які почали пов'язувати прикордонний регіон з підвищеним ризиком для безпеки підприємств. Проте нині ситуація знову стабілізувалася. Натомість створення Шенгену нині, як і планувалося, сприяє пожвавленню торгівлі передусім у прикордонних регіонах, хоча б завдяки відсутності колись стабільних автомобільних черг на кордонах.
Зіґфрід Берендт переконаний, що з макроекономічного погляду Німеччина особливо виграє від створення Шенгену: «Німеччина багато експортує. Завдяки зростанню платоспроможності. Наприклад, у Східній Європі, ми можемо завойовувати нові ринки. Крім того, вирішується питання залучення фахівців, яких, як відомо, у Німеччині обмаль. Завдяки більшій свободі пересування у Шенгенській зоні німецькі підприємства тепер мають вищі шанси працевлаштувати хороших спеціалістів, які зокрема отримали освіту у Східній Європі», - пояснює Берендт.
Не варто забувати і те, що підписання Шенгенської угоди зміцнило юридичну співпрацю між країнами-учасниками. Як наслідок – прискорена екстрадиція злочинців та виконання судових вироків. Ще один важливий аспект – процедура висилки нелегальних мігрантів. Відповідальність за них тепер несе та країна Шенгенської зони, зовнішній кордон якої зміг подолати нелегал.
Автор: Гарді Ґраупнер / Тетяна Бондаренко Редактор: Леся Юрченко | dw-world.de
Критику щодо відміни контролю на внутрішніх кордонах країн Шенгенського угоди регулярно можна чути ще з моменту підписання першої угоди між країнами Бенілюкс, Німеччиною та Францією 1985 року. Утім, найбільшу хвилю обурення викликало рішення включити до Шенгенської зони у грудні 2007 року східноєвропейських сусідів Чехію та Польщу. Різні експерти в один голос пророкували різке підвищення рівня злочинності, передусім у Німеччині, яка межує з цими державми.
Щоправда, аби зрозуміти безпідставність таких побоювань, варто лишень звернутися до сухої статистики. Так, приміром, у німецькій федеральній землі Бранденбург, яка має спільний кордон з Польщею, 2008 року рівень злочинності навіть упав на 12,4 відсотки у порівнянні з попереднім роком, коли Польща ще не входила до Шенгенської зони. Такий розвиток подій здається нелогічним, якщо враховувати, що стаціонарний митний контроль на кордоні було скасовано.
Контроль не зник повністю
Утім, як зазначає Маркус Баєр, речник міністерства внутрішніх справ у Берліні, про повну відсутність контролю ніколи не йшлося. «Не треба забувати: скасування стаціонарного митного контролю не означає, що поліція повністю відходить від справ. Це було б помилкою, зважаючи на наявну злочинність. Ми – країна у центрі Європи, а відповідно транзитна країна для злочинців, яких ми переслідуємо під час спланованих акцій у прикордонних районах», - каже Баєр.
Крім того, саме поліція користується нині перевагою створення Шенгенської зони, оскільки завдяки укладеним домовленостям поліцейські різних країн можуть співпрацювати зокрема за допомогою центральної електронної системи безпеки SIS, яка дозволяє обмін інформацією про злочинців та підозрюваних.
Часто відповідні рейди поліцейські сусідніх країн проводять разом. Більше того, німецькі поліцейські, приміром, мають право переслідувати злочинців навіть на відстані до 45 кілометрів від кордону на території Польщі. Тож, Маркус Баєр вважає створення Шенгенської зони одним з найпозитивніших європейських досягнень.
Економічні переваги й недоліки
Зіґфрід Берендт, експерт зі стратегічного економічного менеджменту, ще пам'ятає проблеми, які мали деякі фірми у Бранденбурзі кілька років тому після розширення Шенгенської зони на Схід. Тоді більшість з них втратили привабливість для інвесторів, які почали пов'язувати прикордонний регіон з підвищеним ризиком для безпеки підприємств. Проте нині ситуація знову стабілізувалася. Натомість створення Шенгену нині, як і планувалося, сприяє пожвавленню торгівлі передусім у прикордонних регіонах, хоча б завдяки відсутності колись стабільних автомобільних черг на кордонах.
Зіґфрід Берендт переконаний, що з макроекономічного погляду Німеччина особливо виграє від створення Шенгену: «Німеччина багато експортує. Завдяки зростанню платоспроможності. Наприклад, у Східній Європі, ми можемо завойовувати нові ринки. Крім того, вирішується питання залучення фахівців, яких, як відомо, у Німеччині обмаль. Завдяки більшій свободі пересування у Шенгенській зоні німецькі підприємства тепер мають вищі шанси працевлаштувати хороших спеціалістів, які зокрема отримали освіту у Східній Європі», - пояснює Берендт.
Не варто забувати і те, що підписання Шенгенської угоди зміцнило юридичну співпрацю між країнами-учасниками. Як наслідок – прискорена екстрадиція злочинців та виконання судових вироків. Ще один важливий аспект – процедура висилки нелегальних мігрантів. Відповідальність за них тепер несе та країна Шенгенської зони, зовнішній кордон якої зміг подолати нелегал.
Автор: Гарді Ґраупнер / Тетяна Бондаренко Редактор: Леся Юрченко | dw-world.de
23 March, 2010
Безвізовий режим з ЄС: депутати хочуть «конкретних справ»
Україна та ЄС прагнуть прискорити роботу над «дорожньою картою» щодо запровадження безвідового режиму. Це питання порушувалося в Брюсселі під час засідання українсько-європейського міжпарламентського комітету.
Під час засідання міжпарламентського комітету з питань співпраці між Україною та Європейським союзом відбулася прем'єра: вперше за всю історію роботи комітету на його засідання прийшов європейський комісар з питань політики розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле. Дипломати розцінили це як ще один сигнал Києву про важливість співпраці.
«Дорожня карта» для безвізового режиму
Хоча під час засідання обговорювалися як політичні, так й економічні питання, головний наголос зробили на необхідності розпочати роботу над «дорожньою картою» щодо запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС. Співголова комітету, європейський депутат Павел Ковал переконаний, що сьогодні такі можливості вже з'явилися. «Я думаю, що це - хороша інформація для всіх українських громадян, які, на жаль, повинні дуже довго чекати на візи«, - сказав Ковал.
Українські та європейські політики домовилися підготувати з цього питання проміжну доповідь. Вона міститиме звіти Європейського парламенту та Верховної Ради. Парламентарі переконані, що саме запровадження безвізового режиму стане «головною відповіддю на проблеми у візовій політиці».
Небезпечні законопроекти
Проте в самій Україні вже зареєстровані законопроекти, підготовлені представниками Партії регіонів, про повернення до візового режиму між Києвом та Брюсселем. Співголова міжпарламентського комітету Борис Тарасюк застеріг у Брюсселі: «Є серйозні побоювання, що в разі реалізації тих законопроектів, які ініційовані Партією регіонів, може бути погіршення навіть існуючої співпраці між Україною та ЄС, зокрема в питаннях візової політики».
Тарасюк звернув увагу на те, що новий український уряд, своривши сім урядових комітетів, не спромігся створити урядовий комітет з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. «Чи це не є сигналом для ЄС? Тому що тут, в Брюсселі, можно говорити все, що завгодно, все, що сподобається, але лише конкретні справи дадуть відповідь, чи це були порожні слова чи справи. Справи свідчать про зворотнє, що нинішній уряд згортає таку важливу сферу, як європейська інтеграція, залишаючись на декларативних нотах», - сказав Тарасюк. Наступне засідання українсько-європейського міжпарламентського комітету відбудеться восени в Україні.
Автор: Ірина Сомер Редактор: Володимир Медяний | dw-world.de
Під час засідання міжпарламентського комітету з питань співпраці між Україною та Європейським союзом відбулася прем'єра: вперше за всю історію роботи комітету на його засідання прийшов європейський комісар з питань політики розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле. Дипломати розцінили це як ще один сигнал Києву про важливість співпраці.
«Дорожня карта» для безвізового режиму
Хоча під час засідання обговорювалися як політичні, так й економічні питання, головний наголос зробили на необхідності розпочати роботу над «дорожньою картою» щодо запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС. Співголова комітету, європейський депутат Павел Ковал переконаний, що сьогодні такі можливості вже з'явилися. «Я думаю, що це - хороша інформація для всіх українських громадян, які, на жаль, повинні дуже довго чекати на візи«, - сказав Ковал.
Українські та європейські політики домовилися підготувати з цього питання проміжну доповідь. Вона міститиме звіти Європейського парламенту та Верховної Ради. Парламентарі переконані, що саме запровадження безвізового режиму стане «головною відповіддю на проблеми у візовій політиці».
Небезпечні законопроекти
Проте в самій Україні вже зареєстровані законопроекти, підготовлені представниками Партії регіонів, про повернення до візового режиму між Києвом та Брюсселем. Співголова міжпарламентського комітету Борис Тарасюк застеріг у Брюсселі: «Є серйозні побоювання, що в разі реалізації тих законопроектів, які ініційовані Партією регіонів, може бути погіршення навіть існуючої співпраці між Україною та ЄС, зокрема в питаннях візової політики».
Тарасюк звернув увагу на те, що новий український уряд, своривши сім урядових комітетів, не спромігся створити урядовий комітет з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. «Чи це не є сигналом для ЄС? Тому що тут, в Брюсселі, можно говорити все, що завгодно, все, що сподобається, але лише конкретні справи дадуть відповідь, чи це були порожні слова чи справи. Справи свідчать про зворотнє, що нинішній уряд згортає таку важливу сферу, як європейська інтеграція, залишаючись на декларативних нотах», - сказав Тарасюк. Наступне засідання українсько-європейського міжпарламентського комітету відбудеться восени в Україні.
Автор: Ірина Сомер Редактор: Володимир Медяний | dw-world.de
22 March, 2010
Власникам довготермінових віз дозволили подорожувати Шенгенською зоною
Рада міністрів Європейського Союзу дозволила власникам довготермінових віз вільно подорожувати Шенгенською зоною.
Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Ради ЄС.
Згідно з рішенням, власники довготермінових віз (на період понад три місяці) типу "D" зможуть вільно пересуватися країнами-членами Шенгенської зони, так само як і громадяни третіх країн, що мають посвідку на проживання в одній з країн-членів.
Нові правила дають можливість подорожувати протягом трьох місяців з кожних шести місяців перебування. При цьому нові правила регламентують також і можливість вільного транзиту країнами-членами Шенгенської зони при поверненні власників довготермінових віз додому.
Згідно з правилами, що діяли до останнього часу, власники довготермінових віз типу "D" мали право лише на транзит при поїздці до країни, що видала довготермінову візу та на перебування у цій країні. Повернення додому не могло відбуватися через треті країни.
Новими правилами також передбачено, що довготермінові візи не можуть видаватися на період понад один рік. У випадку, якщо особа, яка має довготермінову візу, має залишатися на триваліший період, то після року перебування країни-члени будуть зобов'язані надати такій особі посвідку на проживання.
Нові правила також передбачають необхідність звернення країни-члена, що збирається надати довготермінову візу, до Шенгенської інформаційної системи для перевірки інформації щодо осіб, які звертаються по отримання таких віз, з перевіркою таких саме даних, як і при наданні посвідки на проживання.
До складу країн-учасниць Шенгенського договору зараз входить 22 країни-члена ЄС: Австрія, Бельгія, Данія, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Угорщина, Латвія, Литва, Німеччина, Греція, Італія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Іспанія, Швеція, Словаччина, Словенія, Ісландія, Норвегія та Швейцарія.
pravda.com.ua
Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Ради ЄС.
Згідно з рішенням, власники довготермінових віз (на період понад три місяці) типу "D" зможуть вільно пересуватися країнами-членами Шенгенської зони, так само як і громадяни третіх країн, що мають посвідку на проживання в одній з країн-членів.
Нові правила дають можливість подорожувати протягом трьох місяців з кожних шести місяців перебування. При цьому нові правила регламентують також і можливість вільного транзиту країнами-членами Шенгенської зони при поверненні власників довготермінових віз додому.
Згідно з правилами, що діяли до останнього часу, власники довготермінових віз типу "D" мали право лише на транзит при поїздці до країни, що видала довготермінову візу та на перебування у цій країні. Повернення додому не могло відбуватися через треті країни.
Новими правилами також передбачено, що довготермінові візи не можуть видаватися на період понад один рік. У випадку, якщо особа, яка має довготермінову візу, має залишатися на триваліший період, то після року перебування країни-члени будуть зобов'язані надати такій особі посвідку на проживання.
Нові правила також передбачають необхідність звернення країни-члена, що збирається надати довготермінову візу, до Шенгенської інформаційної системи для перевірки інформації щодо осіб, які звертаються по отримання таких віз, з перевіркою таких саме даних, як і при наданні посвідки на проживання.
До складу країн-учасниць Шенгенського договору зараз входить 22 країни-члена ЄС: Австрія, Бельгія, Данія, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Угорщина, Латвія, Литва, Німеччина, Греція, Італія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Іспанія, Швеція, Словаччина, Словенія, Ісландія, Норвегія та Швейцарія.
pravda.com.ua
Чехія скасувала вимогу до українців про надання меддовідок
Чехія скасувала вимогу, згідно з якою громадяни України для отримання візи повинні були надати медичну довідку про відсутність інфекційних захворювань.
Про це йдеться на сайті посольства Чехії в Україні.
Згідно з інформацією посольства, у зв'язку з рішенням Міністерства охорони здоров'я Чехії для подачі заяви на отримання візи терміном понад 90 днів, на довгострокове перебування і проживання медична довідка не потрібна.
Сайт Міністерства охорони здоров'я Чехії повідомляє, що скасування цієї вимоги набуло чинності 6 березня.
Як повідомлялося, з 1 червня 2009 року Чехія ввела стосовно громадян України вимогу про надання медичної довідки про відсутність важких інфекційних захворюваннях.
Українські новини | korespondent.net
Про це йдеться на сайті посольства Чехії в Україні.
Згідно з інформацією посольства, у зв'язку з рішенням Міністерства охорони здоров'я Чехії для подачі заяви на отримання візи терміном понад 90 днів, на довгострокове перебування і проживання медична довідка не потрібна.
Сайт Міністерства охорони здоров'я Чехії повідомляє, що скасування цієї вимоги набуло чинності 6 березня.
Як повідомлялося, з 1 червня 2009 року Чехія ввела стосовно громадян України вимогу про надання медичної довідки про відсутність важких інфекційних захворюваннях.
Українські новини | korespondent.net
17 March, 2010
Безвізовий режим з ЄС гальмується.. самою Україною
Громадські організації критикують Верховну Раду за бездіяльність у галузі розробки міграційного законодавства, а також у справі забезпечення безвізового режиму з ЄС.
Українське законодавство залишається дуже недосконалим у сферах, які мають виняткове значення для Євросоюзу. Це міграційна політика, захист документів та особистих даних, управління кордонами та антикорупційна політика. Дослідивши законодавчі кроки Києва в напрямку безвізового режиму з ЄС, українські та міжнародні експерти дійшли висновку, що темпи ухвалення законів та їхня якість є незадовільними.
Директор інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко наголошує, що через постійні політичні суперечки та чвари українським депутатам просто не вистачає часу ухвалити закони, необхідні для запровадження Євросоюзом безвізового режиму для українців: «В Україні немає ані сучасного концептуального міграційного законодавства, ані прикладного: ані визначених цілей, ані інституції, яка б виконувала міграційну політику. Головною перешкодою є брак політичної волі та некомпетентність депутатів у міграційних питаннях».
Від обвинувачень на адресу Євросоюзу до тиску на депутатів
Через це громадськість хоче змусити українських парламентарів ухвалити низку законів, які потрібно для запровадження безвізового режиму з ЄС. Тиснутимуть на депутатів через ЗМІ, громадські акції та граючи на амбіціях народних обранців бути популярними та сподобатися електорату, ухвалюючи соціально важливі закони.
Говорить директор Європейської програми Фонду «Відродження» Ірина Солоненко: «Ми вважаємо, що вже варто перейти від звинувачень на адресу Євросоюзу, що ЄС не готовий надати безвізовий режим, а саме такий дискурс домінує зараз в країні, до вимог від українських депутатів здійснення внутрішніх реформ, аби Україна могла претендувати на безвізовий режим».
Експерти переконані: якщо парламентарі нині ухвалять необхідні закони, зокрема про біометричні паспорти, про міграцію, про кордони, то вже за рік українці зможуть відвідувати країни ЄС без віз.
Автор: Лілія Гришко Редактор: Захар Бутирський | dw-world.de
Українське законодавство залишається дуже недосконалим у сферах, які мають виняткове значення для Євросоюзу. Це міграційна політика, захист документів та особистих даних, управління кордонами та антикорупційна політика. Дослідивши законодавчі кроки Києва в напрямку безвізового режиму з ЄС, українські та міжнародні експерти дійшли висновку, що темпи ухвалення законів та їхня якість є незадовільними.
Директор інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко наголошує, що через постійні політичні суперечки та чвари українським депутатам просто не вистачає часу ухвалити закони, необхідні для запровадження Євросоюзом безвізового режиму для українців: «В Україні немає ані сучасного концептуального міграційного законодавства, ані прикладного: ані визначених цілей, ані інституції, яка б виконувала міграційну політику. Головною перешкодою є брак політичної волі та некомпетентність депутатів у міграційних питаннях».
Від обвинувачень на адресу Євросоюзу до тиску на депутатів
Через це громадськість хоче змусити українських парламентарів ухвалити низку законів, які потрібно для запровадження безвізового режиму з ЄС. Тиснутимуть на депутатів через ЗМІ, громадські акції та граючи на амбіціях народних обранців бути популярними та сподобатися електорату, ухвалюючи соціально важливі закони.
Говорить директор Європейської програми Фонду «Відродження» Ірина Солоненко: «Ми вважаємо, що вже варто перейти від звинувачень на адресу Євросоюзу, що ЄС не готовий надати безвізовий режим, а саме такий дискурс домінує зараз в країні, до вимог від українських депутатів здійснення внутрішніх реформ, аби Україна могла претендувати на безвізовий режим».
Експерти переконані: якщо парламентарі нині ухвалять необхідні закони, зокрема про біометричні паспорти, про міграцію, про кордони, то вже за рік українці зможуть відвідувати країни ЄС без віз.
Автор: Лілія Гришко Редактор: Захар Бутирський | dw-world.de
15 March, 2010
Шенгену 15 років - пошук злочинців на внутрішньому кордоні
15 років тому низка країн Європейського союзу відкрила внутрішні кордони. Попри Шенгенську угоду, прикордонна поліція не поповнила лави безробітних. Контролюють і нині, тільки - інакше.
Андреас Матіс крутить ручку радіоприймача в блакитно-білому «Фольксвагені», що належить федеральній поліції. Авто стоїть на узбіччі автобану А12 - головної траси, що з’єднує Париж і Варшаву. М’який рок Barclay James Harvest переривається потріскуванням поліцейської рації. Туманно. В напрямку Берліна панує жвавий рух.
«Раніше ми чергували там далі на контрольно-пропускному пункті з Польщею», - розповідає поліцейський. «Раніше, - додає його колега Рене Горніґ, посміхаючись, - клієнти приходили до нас, а тепер ми йдемо до клієнтів». Те, що звучить як діяльність якоїсь фірми зі сфери послуг, насправді є так би мовити ядром нової стратегії правоохоронців і прикордонників на внутрішньому кордоні ЄС. Прикордонного контрольного пункту більше немає, але в тридцятикілометровій смузі вздовж кордону дозволяється контролювати авто й переслідувати підозрюваних навіть на території сусідньої країни.
Андреас Матіс крутить ручку радіоприймача в блакитно-білому «Фольксвагені», що належить федеральній поліції. Авто стоїть на узбіччі автобану А12 - головної траси, що з’єднує Париж і Варшаву. М’який рок Barclay James Harvest переривається потріскуванням поліцейської рації. Туманно. В напрямку Берліна панує жвавий рух.
«Раніше ми чергували там далі на контрольно-пропускному пункті з Польщею», - розповідає поліцейський. «Раніше, - додає його колега Рене Горніґ, посміхаючись, - клієнти приходили до нас, а тепер ми йдемо до клієнтів». Те, що звучить як діяльність якоїсь фірми зі сфери послуг, насправді є так би мовити ядром нової стратегії правоохоронців і прикордонників на внутрішньому кордоні ЄС. Прикордонного контрольного пункту більше немає, але в тридцятикілометровій смузі вздовж кордону дозволяється контролювати авто й переслідувати підозрюваних навіть на території сусідньої країни.
11 March, 2010
Чехія припинила видавати українцям дозволи на роботу
Чеське Міністерство праці та соціальних відносин (МПСВ ЧР) прийняло рішення припинити видачу і продовження громадянам України та інших країн, які не входять до ЄС (зокрема В'єтнаму, Монголії тощо), дозволів на працевлаштування.
Так, втратити роботу і право на перебування в Чехії можуть навіть ті іноземці, які вже працюють у цій країні багато років. Місцевий центр зайнятості - так званий Уряд праці - буде наполягати на тому, щоб роботодавці на тривалий час відкривали вакансію, щоб вона була більш доступна потенційному чеському працівникові.
"Це лише рекомендація, яка ґрунтується на оцінках нашого ринку праці", - заявила прес-секретар МПСВ Штепанка Філіпова.
За її даними, рівень безробіття в Чехії в лютому цього року досяг 9,9%. На даний момент у Чехії число безробітних складає 583 тисячі - найбільша кількість в історії Чехії.
Цей жорсткий захід, за словами Філіпової, торкнеться, в основному, некваліфікованих робітників-іноземців.
"Але ми гарантуємо індивідуальний підхід, будемо брати до уваги положення конкретної людини, її досвід, стаж, знання мови, родинний стан тощо", - додала Філіпова.
Таке рішення чеського Міністерства праці може завдати шкоди великим промисловим центрам, де працює багато іноземців, таким як Плзень або Пардубіце.
За словами прес-секретаря Уряду праці в місті Плзень Магдалени Чадової, іноземці, втім, залишаться в Чехії і надалі.
"Оформивши собі підприємницьку ліцензію (це популярно серед в'єтнамців ), або стануть членами кооперативів (як правило, це роблять українці), і таким чином у поліції у справах іноземців змінять тип візи і мету перебування ", - додала голова пардубицької громадської організації Міст з прав людини Зіта Кудрнова. Поліція такі тенденції підтверджує.
Згідно з чеським законом про працевлаштування, фірми, в першу чергу, повинні довести, що не можуть влаштувати громадянина Чехії або Європейського Союзу, і тільки потім прийняти іноземця. Новий закон дозволяє видавати дозвіл на роботу терміном на два роки, проте на практиці іноземці отримували дозволи лише на рік, а то й менше.
"Іноземці, яких звільняють у зв'язку з кризою, мають лише два місяці на те, щоб влаштуватися на нову роботу, інакше повинні залишити країну. Однак насправді місяць, а то й більше, потрібно на оформлення нового дозволу. До того ж іноземці повинні шукати нового роботодавця самі або через агентство, Уряд праці їм у цьому не допомагає. Якщо чиновники будуть затягувати з прийняттям рішення, то цим штовхають іноземців на порушення закону. Або просто хочуть, щоб вони їхали на батьківщину " , - коментує Кудрнова. З дозволом на роботу пов'язана і робоча віза, яка втрачає чинність без роботи, і іноземець повинен залишити Чехію, інакше стане нелегалом.
Підприємства, які працевлаштовують іноземців, щодо цього висловлюються обережно.
"Я знаю про ці проблеми. Це ще свіжа новина, поки важко сказати, як вона вплине на нас і компанії, які також надають роботу іноземцям", - говорить Милослав Рут, начальник відділу кадрів фірми Foxconn, яка володіє двома великими заводами з виробництва електроніки в містах Пардубіце і Кутна Гора, і є одним з найбільших роботодавців для іноземців у Чехії.
Чехія не вперше обмежує приплив іноземної робочої сили в країну. Так, минулого року з квітня по жовтень консульства цієї країни не приймали ніяких заявок і не видавали довгострокових віз з метою працевлаштування чи підприємництва, і до цього часу їх видається дуже мало. Крім того, чеське МВС спонукало безробітних іноземців покинути країну, видаючи їм безкоштовний квиток на літак і певну грошову суму за добровільне повернення. Практично зазнав поразки і спецпроект "зелена карта", який був впроваджений у минулому році: було видано лише кілька десятків цих уніфікованих дозволів на перебування та проживання.
Станом на лютий 2010 року, за даними МПСВ ЧР, у Чехії офіційно працювали 52 тисячі 623 громадянина України, 5 тисяч 045 - Молдови, 3 тисячі 817 - Монголії, по 3,5 тисячі росіян і в'єтнамців. Понад 2,2 тисячі іноземців тільки за цей місяць втратили роботу. Іншим великим групам іноземців - словакам, полякам, румунам та ін. - як громадянам країн ЄС дозволів на роботу не потрібно, і нововведення їх не стосується. Так само дозволів на роботу не потребують і іноземці, які мають дозвіл на постійне місце проживання в Чехії. Таких громадян України налічується майже 44 тисячі осіб.
Нагадаємо, що в Чеській Республіці проживають понад 134 тисяч вихідців з України. При цьому з них лише п'ять тисяч перебувають на офіційному обліку.
korespondent.net
Так, втратити роботу і право на перебування в Чехії можуть навіть ті іноземці, які вже працюють у цій країні багато років. Місцевий центр зайнятості - так званий Уряд праці - буде наполягати на тому, щоб роботодавці на тривалий час відкривали вакансію, щоб вона була більш доступна потенційному чеському працівникові.
"Це лише рекомендація, яка ґрунтується на оцінках нашого ринку праці", - заявила прес-секретар МПСВ Штепанка Філіпова.
За її даними, рівень безробіття в Чехії в лютому цього року досяг 9,9%. На даний момент у Чехії число безробітних складає 583 тисячі - найбільша кількість в історії Чехії.
Цей жорсткий захід, за словами Філіпової, торкнеться, в основному, некваліфікованих робітників-іноземців.
"Але ми гарантуємо індивідуальний підхід, будемо брати до уваги положення конкретної людини, її досвід, стаж, знання мови, родинний стан тощо", - додала Філіпова.
Таке рішення чеського Міністерства праці може завдати шкоди великим промисловим центрам, де працює багато іноземців, таким як Плзень або Пардубіце.
За словами прес-секретаря Уряду праці в місті Плзень Магдалени Чадової, іноземці, втім, залишаться в Чехії і надалі.
"Оформивши собі підприємницьку ліцензію (це популярно серед в'єтнамців ), або стануть членами кооперативів (як правило, це роблять українці), і таким чином у поліції у справах іноземців змінять тип візи і мету перебування ", - додала голова пардубицької громадської організації Міст з прав людини Зіта Кудрнова. Поліція такі тенденції підтверджує.
Згідно з чеським законом про працевлаштування, фірми, в першу чергу, повинні довести, що не можуть влаштувати громадянина Чехії або Європейського Союзу, і тільки потім прийняти іноземця. Новий закон дозволяє видавати дозвіл на роботу терміном на два роки, проте на практиці іноземці отримували дозволи лише на рік, а то й менше.
"Іноземці, яких звільняють у зв'язку з кризою, мають лише два місяці на те, щоб влаштуватися на нову роботу, інакше повинні залишити країну. Однак насправді місяць, а то й більше, потрібно на оформлення нового дозволу. До того ж іноземці повинні шукати нового роботодавця самі або через агентство, Уряд праці їм у цьому не допомагає. Якщо чиновники будуть затягувати з прийняттям рішення, то цим штовхають іноземців на порушення закону. Або просто хочуть, щоб вони їхали на батьківщину " , - коментує Кудрнова. З дозволом на роботу пов'язана і робоча віза, яка втрачає чинність без роботи, і іноземець повинен залишити Чехію, інакше стане нелегалом.
Підприємства, які працевлаштовують іноземців, щодо цього висловлюються обережно.
"Я знаю про ці проблеми. Це ще свіжа новина, поки важко сказати, як вона вплине на нас і компанії, які також надають роботу іноземцям", - говорить Милослав Рут, начальник відділу кадрів фірми Foxconn, яка володіє двома великими заводами з виробництва електроніки в містах Пардубіце і Кутна Гора, і є одним з найбільших роботодавців для іноземців у Чехії.
Чехія не вперше обмежує приплив іноземної робочої сили в країну. Так, минулого року з квітня по жовтень консульства цієї країни не приймали ніяких заявок і не видавали довгострокових віз з метою працевлаштування чи підприємництва, і до цього часу їх видається дуже мало. Крім того, чеське МВС спонукало безробітних іноземців покинути країну, видаючи їм безкоштовний квиток на літак і певну грошову суму за добровільне повернення. Практично зазнав поразки і спецпроект "зелена карта", який був впроваджений у минулому році: було видано лише кілька десятків цих уніфікованих дозволів на перебування та проживання.
Станом на лютий 2010 року, за даними МПСВ ЧР, у Чехії офіційно працювали 52 тисячі 623 громадянина України, 5 тисяч 045 - Молдови, 3 тисячі 817 - Монголії, по 3,5 тисячі росіян і в'єтнамців. Понад 2,2 тисячі іноземців тільки за цей місяць втратили роботу. Іншим великим групам іноземців - словакам, полякам, румунам та ін. - як громадянам країн ЄС дозволів на роботу не потрібно, і нововведення їх не стосується. Так само дозволів на роботу не потребують і іноземці, які мають дозвіл на постійне місце проживання в Чехії. Таких громадян України налічується майже 44 тисячі осіб.
Нагадаємо, що в Чеській Республіці проживають понад 134 тисяч вихідців з України. При цьому з них лише п'ять тисяч перебувають на офіційному обліку.
korespondent.net
10 March, 2010
Європарламент прирівняв довгострокові шенгенські візи до свідоцтва на проживання
Європарламент у вівторок, 9 березня, прирівняв довгострокові шенгенські візи до свідоцтва на проживання.
Відповідний документ європарламентарі підтримали (562 депутати - "за", 29 - "проти", утримався 51) після доповіді Карлоса Коельо. Про це повідомляє УНІАН.
"Факт, коли студент, який отримав візу на навчання в Бельгії, не може поїхати в спеціалізовану бібліотеку у Нідерландах, щоб отримати інформацію для написання своєї дисертації, або поїхати на вихідні до Барселони, просто неприйнятний", - заявив, зокрема, він.
Прийнятий у вівторок документ передбачає надання права власникам довгострокових Шенгенських віз (студентам, викладачам, науковцям і т. п.) права на вільне пересування в треті країни, що входять до Шенгенської зони.
Нові правила, які раніше було схвалено міністрами внутрішніх справ країн-членів ЄС, набудуть чинності 5 квітня цього року.
До останнього часу Шенгенська угода не дозволяла власникам довгострокових віз відвідувати інші країни зони або їздити транзитом через інші країни, що входять до цього об'єднання, крім країни, що видала візу.
Згідно з новим законодавством, максимальний термін дії довгострокової візи встановлено в 1 рік.
При необхідності більш тривалого перебування вихідця з третіх країн в країні-члені ЄС після завершення однорічного терміну повинен видаватися дозвіл на проживання.
***
Шенгенська угода - це міжнародний договір, яким скасовується контроль на внутрішніх кордонах Європейського Союзу. Свобода пересування стосується громадян країн-членів ЄС і всіх осіб, які перетинають внутрішні кордони на території, де діє цей договір.
До складу країн-учасниць Шенгенського договору зараз входять 22 країни-члени ЄС: Австрія, Бельгія, Данія, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Угорщина, Латвія, Литва, Німеччина, Греція, Італія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія , Іспанія, Швеція, Словаччина, Словенія.
До Шенгенської зони також входять Ісландія і Норвегія.
korespondent.net
Відповідний документ європарламентарі підтримали (562 депутати - "за", 29 - "проти", утримався 51) після доповіді Карлоса Коельо. Про це повідомляє УНІАН.
"Факт, коли студент, який отримав візу на навчання в Бельгії, не може поїхати в спеціалізовану бібліотеку у Нідерландах, щоб отримати інформацію для написання своєї дисертації, або поїхати на вихідні до Барселони, просто неприйнятний", - заявив, зокрема, він.
Прийнятий у вівторок документ передбачає надання права власникам довгострокових Шенгенських віз (студентам, викладачам, науковцям і т. п.) права на вільне пересування в треті країни, що входять до Шенгенської зони.
Нові правила, які раніше було схвалено міністрами внутрішніх справ країн-членів ЄС, набудуть чинності 5 квітня цього року.
До останнього часу Шенгенська угода не дозволяла власникам довгострокових віз відвідувати інші країни зони або їздити транзитом через інші країни, що входять до цього об'єднання, крім країни, що видала візу.
Згідно з новим законодавством, максимальний термін дії довгострокової візи встановлено в 1 рік.
При необхідності більш тривалого перебування вихідця з третіх країн в країні-члені ЄС після завершення однорічного терміну повинен видаватися дозвіл на проживання.
***
Шенгенська угода - це міжнародний договір, яким скасовується контроль на внутрішніх кордонах Європейського Союзу. Свобода пересування стосується громадян країн-членів ЄС і всіх осіб, які перетинають внутрішні кордони на території, де діє цей договір.
До складу країн-учасниць Шенгенського договору зараз входять 22 країни-члени ЄС: Австрія, Бельгія, Данія, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Угорщина, Латвія, Литва, Німеччина, Греція, Італія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія , Іспанія, Швеція, Словаччина, Словенія.
До Шенгенської зони також входять Ісландія і Норвегія.
korespondent.net
04 March, 2010
У ЄС розповіли, яких реформ потребує Україна
Європейський союз готовий розвивати відносини з Україною у сферах торгівлі, енергетики і візовому режимі, якщо нова влада країни буде просувати реформи, заявив єврокомісар з розширення й добросусідства Штефан Фюле.
За його словами, Євросоюз сподівається, що новий Президент Віктор Янукович буде прагматичним, незважаючи на свої тісні зв'язки з Росією, буде здатний відновити політичну стабільність, а також подолати кризу.
"Президентські вибори і ймовірне формування нового уряду надають нові можливості для ЄС", - сказав Фюле.
При цьому він наголосив, що "ми повинні висловити рішучий сигнал до нової адміністрації: Єврокомісія повна рішучості налагодити міцні відносини з Україною.
Однак, сказав єврокомісар, для того, щоб це сталося, Україні необхідно привести свій "політичний і економічний дім" до ладу, зокрема, відновити співпрацю з МВФ і прийняти бюджет на 2010 рік, що допоможе країні вийти з глибокої кризи.
Фюле також заявив, що Україна має переглянути свою енергетичну інфраструктуру.
За словами єврокомісара, зараз ведуться переговори про нову угоду про асоціацію з Україною, і вони можуть включити в себе питання про вільну торгівлю, активну співпрацю в енергетиці, а також питання "дорожньої карти".
korespondent.net
За його словами, Євросоюз сподівається, що новий Президент Віктор Янукович буде прагматичним, незважаючи на свої тісні зв'язки з Росією, буде здатний відновити політичну стабільність, а також подолати кризу.
"Президентські вибори і ймовірне формування нового уряду надають нові можливості для ЄС", - сказав Фюле.
При цьому він наголосив, що "ми повинні висловити рішучий сигнал до нової адміністрації: Єврокомісія повна рішучості налагодити міцні відносини з Україною.
Однак, сказав єврокомісар, для того, щоб це сталося, Україні необхідно привести свій "політичний і економічний дім" до ладу, зокрема, відновити співпрацю з МВФ і прийняти бюджет на 2010 рік, що допоможе країні вийти з глибокої кризи.
Фюле також заявив, що Україна має переглянути свою енергетичну інфраструктуру.
За словами єврокомісара, зараз ведуться переговори про нову угоду про асоціацію з Україною, і вони можуть включити в себе питання про вільну торгівлю, активну співпрацю в енергетиці, а також питання "дорожньої карти".
korespondent.net
26 February, 2010
Хорватія скасувала візи для короткострокових поїздок українців із квітня до листопада
Хорватія ввела безвізовий режим короткострокових поїздок українців на період з 1 квітня до 1 листопада.
Про це сказано в повідомленні прес-служби Міністерства закордонних справ.
25 лютого уряд Хорватії ухвалив рішення про тимчасове призупинення візового режиму для громадян України, Казахстану та Росії на період літнього туристичного сезону.
Таким чином, громадяни цих держав можуть відвідувати Хорватію на строк до 90 днів без візи, для поїздки потрібно лише дійсний закордонний паспорт.
Як повідомляло агентство, Хорватія розраховує на збільшення на 10-15% щорічно кількості українських туристів у зв'язку з тимчасовим скасуванням віз для громадян України на період літнього туристичного сезону.
un.ua
Про це сказано в повідомленні прес-служби Міністерства закордонних справ.
25 лютого уряд Хорватії ухвалив рішення про тимчасове призупинення візового режиму для громадян України, Казахстану та Росії на період літнього туристичного сезону.
Таким чином, громадяни цих держав можуть відвідувати Хорватію на строк до 90 днів без візи, для поїздки потрібно лише дійсний закордонний паспорт.
Як повідомляло агентство, Хорватія розраховує на збільшення на 10-15% щорічно кількості українських туристів у зв'язку з тимчасовим скасуванням віз для громадян України на період літнього туристичного сезону.
un.ua
25 February, 2010
УКРАЇНІ ДОЗВОЛИЛИ ПРОСИТИСЯ В ЄС
Європарламент закріпив за Україною право на заявку на членство в Євросоюзі.
Відповідний пункт міститься в резолюції, яку проголосували в четвер у Європарламенті, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"Оскільки Україна є європейською державою, і відповідно до статті 49 угоди про ЄС, може запросити про членство в ЄС, як усі європейські країни, що сповідують принципи свободи, демократії, поваги прав людини та основ свобод, а також верховенства права", - йдеться у пункті Б документа.
Крім того, цим же документом Європарламент звертається до ради ЄС надати Єврокомісії мандат для розробки дорожньої карти безвізового режиму для України.
"Існуюча угода про спрощення візового режиму має бути переглянута з довгостроковою перспективою", - йдеться в проекті документа.
"І закликати раду ЄС надати Єврокомісії мандат переглянути цю угоду з українською владою з метою працювати над дорожньою картою безвізових поїздок для України, включаючи середньострокову мету скасувати існуючу плату за візу", - додається в ньому.
pravda.com.ua
Відповідний пункт міститься в резолюції, яку проголосували в четвер у Європарламенті, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"Оскільки Україна є європейською державою, і відповідно до статті 49 угоди про ЄС, може запросити про членство в ЄС, як усі європейські країни, що сповідують принципи свободи, демократії, поваги прав людини та основ свобод, а також верховенства права", - йдеться у пункті Б документа.
Крім того, цим же документом Європарламент звертається до ради ЄС надати Єврокомісії мандат для розробки дорожньої карти безвізового режиму для України.
"Існуюча угода про спрощення візового режиму має бути переглянута з довгостроковою перспективою", - йдеться в проекті документа.
"І закликати раду ЄС надати Єврокомісії мандат переглянути цю угоду з українською владою з метою працювати над дорожньою картою безвізових поїздок для України, включаючи середньострокову мету скасувати існуючу плату за візу", - додається в ньому.
pravda.com.ua
Subscribe to:
Posts (Atom)