Ющенко пророкує зростання популярності серед українців ідеї вступу в НАТО

Президент Віктор Ющенко прогнозує, що ідея вступу України в НАТО набуватиме все більшої популярності серед українців.

Про це він сказав на прес-конференції.

За словами Ющенка, зараз політики бояться згадувати у своїх програмах тему НАТО, тому що підтримка вступу країни в Альянс може знизити їхній рейтинг у виборців.

Проте, переконаний Президент, ситуація зміниться.

"Через 2 роки, я вас запевняю, це буде добавка до рейтингу", - вважає він.

На його думку, негативне ставлення українців до НАТО викликане недостатньою обізнаністю у цьому питанні.

"Половина нації живе передовицею газети Правда минулого, позаминулого або попередніх років", - вважає Ющенко.

Як приклад Президент навів Іспанію, де 17% населення підтримали вступ країни в Альянс, коли це відбувалося, а вже через 4 роки підтримка зросла до 56%.

Як повідомлялося, Україна може стати членом НАТО в найближчі роки, якщо проведе необхідні реформи і якщо політики "дозріють" для цього, вважає заступник міністра оборони США з питань міжнародної безпеки Олександр Вершбоу.

Постпред Росії при НАТО Дмитро Рогозін заявив, що "перспективи вступу Грузії і України в НАТО рівні шансу падіння на землю якоїсь комети".

korespondent.net

У Києві підпалили арт-центр Я Галерея

У ніч на 30 вересня в Києві невідомі підпалили арт-центр Я Галерея, що належить відомому музиканту Павлу Гудімову.Як повідомили у прес-службі галереї, пожежа сталася 30 вересня о 3:00. Арт-центру було завдано серйозних матеріальних збитків.

"Однак моральна травма яку отримав я, мої співробітники і всі ті, хто за свій рахунок створює сучасне культурне середовище значно серйозніша, - прокоментував Гудімов. - Адже в якомусь сенсі, подія, що сталася сьогодні вночі, - символічна. Тому що з культурними центрами боротися легко. Важко робити справу, якою займаються арт-центри: роз'яснювати, як важливо бути тут і зараз. Безперечно, такі інциденти як сьогоднішні, створюють велику небезпеку ".

Слід зазначити, що на фотографіях, які надали представники Я Галереї видно, що з'явилася на стіні арт-центру напис: Ні содомії! ОУН.

Гудімов пообіцяв, що арт-центр обов'язково відкриється після ремонту. "Будемо працювати. Будемо відкривати виставки. Будемо демонструвати фільми. Будемо проводити майстер-класи", - сказав музикант.

"Окремо хочеться сказати нашим глядачам, друзям, художникам, колегам і журналістам - ми звертаємося із закликом про допомогу. І, звичайно, якщо хтось володіє інформацією про передбачуваних паліїв - прохання звернутися в міліцію", - додав Гудімов.

Нагадаємо, 22 липня 2009 року в Києві було зірвано неофіційну прем'єру забороненого в Україні фільму Бруно головний герой якого - журналіст-гомосексуаліст (Саша Барон Коен). Тоді невідомі кинули в залу студії, де мав відбутися показ фільму, димову шашку.

korespondent.net

У Литві введуть кримінальну кару за заперечення агресії СССР

Литовський парламент схвалив поправки до Кримінального кодексу, які вводять покарання за заперечення чи виправдання радянської агресії проти цієї держави.

Як передає Газета.ру, за ухвалення даних поправок, ініційованих консерватором Вілією Алякнайте-Абрамікене, в першому читанні проголосував 41 парламентарій, проти - 13, утрималися 25 депутатів.

У свою чергу представник опозиційних соціал-демократів Вітяніс АНДРЮКАЙТІС критично висловився про поправки, заявивши, що вони політизують історію, а твердження про те, що такі поправки «потрібні відповідно до ініційованої Євросоюзом угоди про боротьбу з расизмом і ксенофобією, вводять в оману».

На його думку, такі поправки не вміщуються в рамки демократичних принципів.

Поправки передбачають покарання «за виправдання злочинів СРСР або нацистської Німеччини проти людяності» позбавленням волі на строк до двох років. Згідно із змінами до Кримінального кодексу, штраф, арешт або позбавлення волі строком до двох років загрожує тому, хто публічно висловив «схвалення агресії СРСР або нацистської Німеччини проти Литви, заперечував її або применшував її».

Також пропонується ввести аналогічні покарання за наклеп на учасників литовського опору, які в 1944-1953 роках здійснювали організоване збройний опір радянській окупації.

unian.net

Сейм Польщі прирівняв комуністичну символіку до нацистської

Сейм Польщі прийняв поправки до кримінального кодексу, згідно з якими за виробництво і володіння з метою поширення матеріалів, що пропагують нацистську і комуністичну ідеології, загрожує до двох років тюремного ув'язнення.

Згідно з прийнятими поправками, комуністичні символи можна буде розповсюджувати виключно "в художніх, колекціонерських, наукових та освітніх цілях".

Як заявив представник опозиційної фракції "Право і справедливість", яка при голосуванні щодо змін у кримінальному кодексі підтримала правлячу коаліцію, "молоде покоління не знало, що комунізм був таким же злом, як фашизм".

Проти змін до кодексу висловилися посткомуністи. Один з них, колишній прем'єр і колишній лідер Союзу лівих демократів Лешек Міллер, роздратований питанням про заборону комуністичних символів, навіть залишив телевізійну студію під час прямого ефіру на одному з центральних каналів.

Поправки до кримінального кодексу має ще затвердити Сенат, де також переважну більшість голосів мають праві.

Нагадаємо, в червні минулого року Сейм Литви заборонив використовувати нацистську і радянську символіку.

unian.net

Чи стане Німеччина «проукраїнською»?

27 вересня в Німеччині відбудуться вибори до Бундестагу. Вперше в історії країни у виборчій програмі однієї з партій записано, що Україна може стати членом ЄС. Ця партія має шанс очолити МЗС у Берліні.

Як правило, німецька політика щодо України не міняється зі зміною уряду. Серед представлених у Бундестазі політичних партій встановився певний консенсус, каже політолог із Кельна, експерт із питань Східної Європи Ґергард Сімон. За його словами, Україна сприймається в Берліні як «великий європейський сусід, який з іншого боку, зараз і в найближчому майбутньому не може стати членом Європейського союзу».

Щоб переконатися в цьому, достатньо зазирнути у виборчі програми партій, які представлені в Бундестазі й мають шанси потрапити до нового складу німецького парламенту. Про Україну згадують дві з шістьох партій: правлячі соціал-демократи та опозиційні ліберали.

У виборчій програмі СДПН ідеться про «європейську перспективу». Щоправда, мається на увазі «східне партнерство» з сусідами Європейського союзу, а Україна згадується в одному реченні з Білоруссю, Молдовою та країнами Південного Кавказу. Схожа позиція консервативного блоку ХДС/ХСС, «зелених» та Лівої партії, які однак Україну конкретно не називають.

Зовсім інша позиція лібералів. Вперше в історії ФРН у виборчій програмі однієї з партій ФРН закріплена європейська перспектива України. На 77-й сторінці програми опозиційної Вільної демократичної партії читаємо:

«…Країни західних Балкан мають середньо - та довгострокову перспективу вступити до ЄС, що підтримує ВДП. Довгостроково це стосується і України».

Це повністю повторює пасаж із програми німецьких лібералів на виборах до парламенту ЄС, що відбулися в червні. Депутат Александер граф Ламбсдорф тоді сказав «Німецькій хвилі», що його партія хоче підтримати Україну в її бажанні стати членом Євросоюзу. Але застеріг: «Це не можна плутати з обіцянкою вступу упродовж певного часу, або з обіцянкою надати в недалекому майбутньому статус кандидата».

Радикальних змін не буде

На виборах до Бундестагу Вільна демократична партія за прогнозами може отримати 11-14 відсотків. ВДП і нині правлячий консервативний блок ХДС/ХСС прагнуть утворити коаліцію. За традицією портфель міністра закордонних справ отримає «молодший партнер», тобто ВДП. Останнім з лібералів німецький МЗС очолював Клаус Кінкель, а перед ним – Ганс-Дітріх Ґеншер. Обидва – в урядах канцлера-консерватора Гельмута Коля.

Таким чином, після 11 років опозиції німецькі ліберали можуть повернутися у велику політику. Оглядачі прогнозують саме такий варіант, хоча парламентська більшість консерваторів і лібералів виглядає хиткою. Ще кілька місяців тому опитування прогнозували впевнену перемогу ХДС/ХСС і ВДП, але з наближенням дня голосування ці партії дещо здали позиції.

Проф. Ґергард Сімон: Україна розчарувала берлінських політиків. Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: Проф. Ґергард Сімон: Україна розчарувала берлінських політиків.

Як зміняться німецько-українські відносини, якщо в крісло міністра закордонних справ ФРН сяде лідер лібералів Ґідо Вестервеллє? Політолог Ґергард Сімон застерігає від великих очікувань. Він вважає, що прихід до влади вільних демократів «може означати більш проукраїнську перспективу», але чекати радикальних змін не варто – «це було б дуже наївним».

Сімон каже, що вирішальну роль у відносинах Берліна і Києва відіграє розвиток внутрішньополітичної ситуації в Україні. Після «помаранчевої революції», нагадує експерт, у ФРН панувала «безпрецедентна ейфорія», але поведінка київських політиків призвела до розчарування.

Російський фактор

Якщо «чорно-жовтий» уряд не відбудеться, тоді найбільш вірогідним виглядає продовження нинішньої «великої коаліції» в складі консерваторів і соціал-демократів. Останні не приховують свого особливо ставлення до Росії. Кандидат СДПН у канцлери, міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр продовжує курс канцлера Ґергарда Шредера, який був прихильником тісних відносин із Кремлем. Прозахідних українських політиків та експертів непокоїть вісь "Берлін-Москва". Особливо в економічній сфері Німеччина і Росія стають дедалі більш залежними одна від одної. Серед останніх подій – фактична купівля росіянами автомобільного концерну «Опель».

Чи не стане Німеччина колись настільки залежною від Росії, що буде готова пожертвувати відносинами з Україною? Політолог Сімон вважає такі побоювання невиправданими: «Я не думаю, що економічна співпраця Німеччини та Росії зв’язує руки політикам. Уряд у Берліні може і буде захищати інтереси демократії в Україні».

Автор: Роман Гончаренко Редактор: Євген Тейзе | dw-world.de

Обама пожартував чи Америку можна вважати мертвою?

Після того, як своєю промовою в ООН Барак Обама примусив усіх прокинутися в новій реальності, світові залишилося тепер відгадати - це він так пожартував, чи дійсно Америку від сьогоднішнього дня можна вважати мертвою.

Я ставлю питання саме так, руба, тому що добровільна відмова від світового лідерства, від експорту демократії, від просування гуманітарного стандарту - це щось нове в світовій політиці.

Я завжди вважав, що у кожної країни є своя місія, своє призначення, свій міжнародний образ, якщо хочете.

Він народжується не конкретним лідером, але всією історією країни, всією її долею.

Зухвалий американець із сигарою і мішком доларів.

Солодкуватий француз з проділом - з коханкою на колінах і келихом шампанського в руці.

Простодушний росіянин у вушанці, чоботях і тілогрійці з атомною бомбою в руці.

Гладкий українець у вишитій сорочці з бутлем самогону й салом.

Все це хай комічні, але такі, що відображають суть народу багатовікові образи. Їх можна лаяти, від них можна відхрещуватися.

Але з ними не можна зробити одне - відмінити указом або заявою.

Обама зробив страшну підміну - він видав місію своєї країни за помилкову політику попередньої адміністрації. Помилка ця страшна тим, що якщо раптом усі американці збожеволіють і повірять Обамі, то всій Америці потрібно негайно застрелитися, бо виходить що весь її двохсотрічний шлях - не більше ніж двохсотрічний злочин по відношенню до навколишнього світу.

Але за визнанням багатополярності такого зразка йде автоматична легітимізація будь-якого людожерського режиму.

І тоді Північна Корея - це звичайна країна, своєрідна звичайно, але гармонійна всередині. А оскільки, за Обамою, усі повинні жити своїм розумом і втручатися не можна, то північнокорейська опозиція напевно повинна перемогти Кім Чен Іра на прямих президентських виборах легітимним шляхом. Не можна ж, за Обамою, все вішати на Америку.

Якщо ж чимось Обамі є цікавою та сама Корея або Іран, то тільки наявністю бомби. І здається, що Обама ніяк не пов`язує людожерів при владі і появу бомби у них в руках.

Що ж, настають нові часи - часи протягнутої руки дружби ВСІМ, і світової гармонії, яка повинна сама настати услід за цією миролюбністю.

І на засіданні Ради Безпеки головуватиме миролюбний Обама.

І перший миролюбний погляд він кине на Медведєва, який узяв особисто на себе відповідальність за анексію Абхазії і Південної Осетії. А другий на Каддафі, який, звичайно, визнав провину своєї країни за вибух літака над Локкербі, але урочистий святковий прийом одного з терористів, який повернувся в Тріполі, не відмінив.

Це нові часи, панове. Нова реальність.

Коли всі за одним столом, як у «Таємній вечері».

Тільки неможливо розібрати, де Спаситель, а де Іуда.

Матвій Ганапольський, Эхо Москвы | unian.net

Україна: зона майбутньої небезпеки?

Оцінюючи нинішній перебіг україно-російських взаємин після серпневого звернення президента РФ Медведєва до Віктора Ющенка, керівник програми Росії та Євразії британського Королівського інституту міжнародних відносин Дж. Шерр зазначив, що варто замислитися, чи не йдеться про більше, ніж прості спроби вплинути на вибори в Україні.

"Складається враження, що з невідомих причин керівництво російської держави шукає привід для того, щоб застосувати проти України різкі, а може навіть крайні дії. І було б завбачливим запитати, навіщо це робиться, і готуватися до будь-якого повороту подій" (Бі-Бі-Сі, 25 серпня 2009 р.).

Сьогодні ані в Україні, ані в ЄС, ані в США немає повного розуміння до чого призведе актуалізація політики РФ на пострадянському просторі. Але ясно, що на її перебіг багато в чому впливають процеси, що відбуваються всередині самого російського керівництва. Розв'язка ж залежатиме від багатьох факторів – як от економіка, енергетична безпека аж до кризи демократії в світі.

Новітня оборонна доктрина

Фактично втілення новітніх безпекових пріоритетів РФ зі зміною зон політичного та економічного впливу на пострадянському просторі почалося з моменту російсько-грузинської війни – з південно-осетинського конфлікту.

Відтоді експерти не припиняли обґрунтовувати версії та прогнозувати ймовірні сценарії рімейка подій у Грузії в інших регіонах колишнього СРСР. По-іншому стала сприйматися вже традиційна риторика російських посадовців стосовно захисту росіян за кордоном і створення гуманітарного простору.

Тим більше, що подібні положення знайшли унормований розвиток у Зовнішньополітичній концепції Російської Федерації, ухваленій рік тому, якраз перед південно-осетинськими подіями, де серед цілей фігурувало положення про "всебічний захист прав та законних інтересів російських громадян та співвітчизників, що проживають за кордоном".

Поступово набули актуальності порівняння Криму з Південною Осетією, зокрема, на тлі базування Чорноморського флоту РФ в Севастополі та непростої етнополітичної ситуації в регіоні, складнощі в імплементації української політики на півострові, а часто-густо й відсутності такої політики взагалі.

Іноді складається враження, що прирощення кримських бізнес-політичних еліт в український контекст з боку різнопартійного офіційного Києва відбувається завдяки реалізації корупційних схем розподілу ресурсів. А публічна політика підміняється тіньовою.

Політично-ідентифікаційні уподобання мешканців півострову не надихають: згідно з опитуваннями Центру Разумкова (літо 2009-го), серед представників слов’янської спільноти лише 27,3% вважають себе представниками української політичної нації ("українського народу, до якого, згідно з Конституцією України, відносяться громадяни України всіх національностей"), тоді як 44,2% себе такими не вважають.

В цьому контексті варто нагадати, що 9 вересня Державна Дума РФ одностайно в першому читанні ухвалила ініційовані президентом Дмитром Медведєвим поправки до закону про оборону, які передбачають можливість оперативного використання російських збройних сил за межами РФ. У разі:

- відбиття нападу на Збройні Сили РФ або інші війська, дислоковані за межами території РФ;

- відображення або запобігання агресії проти іншої держави;

- захист громадян РФ за кордоном;

- боротьба з піратством і забезпечення безпеки судноплавства.

Відповідні оборонні новації РФ було сприйнято неоднозначно. Вони відбуваються на тлі нового своєрідного "перезавантаження російсько-американських стосунків", що здійснюється новою адміністрацією президента США Барака Обами, фактичної відмови США від розміщення системи ПРО в Польщі та Чехії.

Ця новина була навіть потрактована в американських ЗМІ та з боку східноєвропейських політиків як своєрідна здача безпекових інтересів Східної Європи. Особливо на тлі заяви президента США про те, що нова система захисту враховуватиме інтереси Росії й націлена лише на загрозу з боку Ірану. Він також запросив Росію до співпраці щодо ПРО і запобігання погрозам з боку Ірану.

Розрахунок на себе

Російські військові новації Україні варто розглядати на тлі серпневої заяви офіційного представника НАТО Джеймса Аппатурая. Нагадаю, він підтвердив, що підписана Україною і НАТО 21 серпня Декларація про доповнення до "Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного Договору" від 9 липня 1997 дійсно передбачає можливість скликання Україною засідання Комісії Україна-НАТО.

Однак, за його словами, "НАТО не має наміру надавати військову допомогу Україні та допомогу в забезпеченні її (територіальної) безпеки". Тобто він публічно озвучив тезу про відсутність безпекових гарантій для України в разі виникнення будь-якого конфлікту.

Така думка знаходить підтвердження і в експертному середовищі. Зокрема, Олександр Рар з Німецького товариства зовнішньої політики в серпні заявляв: "Навіть якщо Росія спровокувала б війну за Крим (до чого, на мою думку, не дійде), Захід не став би воювати на стороні України. Як би цинічно не звучали ці слова, але це так. З цих самих причин Україну не беруть до НАТО".

У своїй програмовій статті "Вперед, Россия", яка з'явилася наступного дня після оборонного рішення Держдуми, президент РФ Медведєв, вказував: "Нам потрібні гроші і технології країн Європи, Америки, Азії. Цим країнам потрібні, в свою чергу, можливості Росії".

Те, що євроатлантичні прагнення України є багато в чому стійкими заручниками ресурсної російської кон'юнктури у взаєминах з країнами ЄС, демонструє низка заяв європейських політиків, які прагнуть враховувати інтереси і мотивації РФ у різних геополітичних ситуаціях, навіть якщо вони не співпадають з інтересами інших країн.

Нещодавно новий генсек Північноатлантичного альянсу Андерс Расмуссен заявив, що хоче почати "відкритий і чесний діалог з Кремлем, який міг би створити нову атмосферу", щоправда, зазначаючи про розбіжності між країнами Альянсу і Росією по пунктах, дотичних до минулорічних конфліктів з Грузією і можливого розширення НАТО за рахунок України та Грузії.

На тлі фінансової кризи, яка актуалізує традиційні геополітичні амбіції, оборонні кроки РФ не можуть не викликати занепокоєння, зокрема в тих країнах, де сьогодні є російські військові бази.

Сьогодні таких країн дев'ять, Україна – одна з них. Тут розташована база Чорноморського флоту РФ, військові аеропорти, досі не з’ясована приналежність маяків...

Розмірковувати стосовно можливого конфлікту – це справа невдячна, тим більше, що офіційній Москві ймовірно набагато вигідніше реалізовувати інші сценарії впливу в Україні. Приміром, через політику та економіку, шантажуючи ЄС та Захід українським питанням.

Та й розпочати конфлікт можна без будь-яких законів у сфері оборони, як це було зроблено в Грузії. Але загальні тенденції україно-російських стосунків і нечітка реакція країн-сусідів на напруження ситуації не знімає ці непрості запитання з порядку денного.

Адже сьогодні Україна для пересічного громадянина РФ, споживача інформації, грає роль дратівника, що дозволяє росіянину відволіктися від власних проблем. Україна поступово займає негативну нішу "ворога" в російській масовій свідомості. Подібну тезу демонструють дані соціологічних досліджень, зроблених наприкінці січня 2009 року Аналітичним центром Юрія Левади.

Відповідні дослідження демонструють, що в січні 2009-го, після чергової "газової" війни між Україною та РФ, переважним чином добре до України ставилося 29% росіян, але погано, або дуже погано 62%.

Скоріше за все, оборонні новації – це, насамперед, не військовий, але політичний сигнал РФ в умовах нинішніх трансформацій. Відповідні рішення потрібні самій Росії не стільки для демонстрації їх світові, скільки для власних потреб.

Зокрема, "щоб не допускати чиїхось односторонніх дій, які могли б завдати шкоди національним інтересам і негативно позначитися на наших внутрішніх справах, знизити рівень доходів росіян, зашкодити їх безпеці" – як пише Медведєв у "Вперед Россия".

Втім, для України постає інше запитання: наскільки політично дезінтегрована держава готова протистояти можливим викликам. Зокрема стосовно майбутнього ЧФ РФ на території України. Сьогодні, до речі, думки майбутніх претендентів розходяться в оцінці майбутнього розв'язання цього питання.

Наприклад, 27 серпня Янукович заявив про можливу пролонгацію угоди з РФ про перебування флоту в Севастополі. Тимошенко на зустрічі з львівськими студентами зазначила, що після 2017 року на території України не буде жодних іноземних військових баз. "Ви знаєте, що угода закінчується (в 2017 році), й наша країна буде вільна від будь-яких баз" – наголосила прем’єр-міністр.

У цьому питанні солідарним з нею залишається і Яценюк, який 1 вересня в Сімферополі заявив: "Угода про перебування Чорноморського флоту є тимчасовою. Термін дії угоди закінчується в 2017 році. Українська Конституція чітко забороняє перебування іноземних баз на території України. Кожен, хто сьогодні зробить заяву, що флот може залишатися після 2017 року, безпосередньо порушить волю українського народу, яка відображена в Конституції. Я волю народу порушувати не буду".

Ці питання не повинні залишатися поза увагою і в контексті виборчої кампанії. Від чітких відповідей і політичних рецептів у безпековій та геополітичній сферах багато в чому залежатиме розвиток країни в подальшому, так само як і розв'язання проблем у сфері україно-російських взаємин.


Юлія Кисельова, аналітик УНЦПД , для УП | pravda.com.ua

Сейм Польщі одностайно засудив агресію СРСР проти країни у 1939 році

Сейм Польщі у середу одностайно схвалив спеціальну заяву у зв’язку із 70-ою річницею нападу Радянського союзу на поляків 17 вересня 1939 року, в якій засудив цю агресію.

Як передає кореспондент УНІАН, в заяві Польщу названо «жертвою двох тоталітаризмів: нацизму та комунізму», а розстріл польських офіцерів радянським НКВС навесні 1940 року «військовим злочином з ознаками геноциду».

«17 вересня 1939 року війська СРСР без оголошення війни напали на Польщу, порушуючи її суверенність та ламаючи основи міжнародного права. Підставою для агресії Червоної Армії став пакт Ріббентропа-Молотова від 23 серпня 1939 року між СРСР та гітлерівською Німеччиною. Таким чином учетверте поділено Польщу», - відзначено в ухваленій заяві.

Польські депутати відзначили, що агресія СРСР «відкрила черговий трагічний розділ історії Польщі та цілої Центрально-Східної Європи».

«Довгий список злочинів та нещасть, котрі мали місце на східних теренах Другої Речпосолитої та польських громадян, котрі там знаходились», - написано в заяві.

Депутати також нагадали, що від тодішніх дій радянської армії постраждали не лише поляки, а й прибалтійські держави, Фінляндія та Румунія.

«Архіпелаг Гулаг поглинув мільйони людських життів народів цього регіону, в тому числі багато громадян СРСР. Організація системи, тривалість та масштаби цього явища надали тим злочинам, у тому числі, катинському, ознак геноциду», - підкреслено в заяві.

Польські депутати закликали “до польсько-російського поєднання на основі історичної правди” й відмовитися від замовчування чи фальшування історичних фактів.

Як повідомляв УНІАН, текст цієї заяви викликав у Польщі бурхливі дискусії серед політиків, які майже три тижні не могли досягти компромісного варіанту.

Найбільша опозиційна партія «Право та справедливість» домагалася назвати Катинський злочин «геноцидом», а правляча «Громадянська платформа» намагалась злагодити формулювання, аби не ускладнювати і без того не прості відносини з Росією.

Довідка УНІАН. У Польщі та РФ по різному оцінюють пакт Ріббентропа-Молотова та введення радянських військ на тодішню польську територію.

Польські власті та поляки вважають цей документ «змовою» німців з СРСР для поділу країни в той час як росіяни намагаються «відбілити» згаданий пакт, звинувачуючи в початку Другої світової війні західні держави, а самих поляків у активній співпраці з Гітлером.

Майже 80% поляків заявило, що прем’єр РФ Володимир ПУТІН, котрий брав участь у відзначенні 70 річниці початку Другої світової війни 1 вересня у Гданську, мав би вибачитися за введення радянських військ до Польщі 17 вересня 1939 року.

unian.net

Ющенко: членство в НАТО - майже синонім незалежності

Президент Віктор Ющенко пов'язує членство України в НАТО зі збереженням її незалежності.

"Членство в НАТО й українська незалежність – це майже слова-синоніми", - заявив він, виступаючи на Раді зовнішніх відносин у понеділок у Нью-Йорку, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

За словами Ющенка, в України немає альтернативи, як іти шляхом міжнародної політики безпеки й стати членом системи колективної європейської безпеки.

Він нагадав, що українська Конституція дає гарантії, що на території України не буде розміщена жодна військова база.

"Наша Конституція дає гарантії, що на території України не буде розміщена жодна військова база, у тому числі й російська", - сказав президент.

Ющенко знову запевнив, що інтеграція України в НАТО "не буде використана для погрози третім країнам" і не становитиме загрози кому-небудь.

Президент також підкреслив, що Україна і США є стратегічними партерами і взаємний діалог вимагає більшого наповнення.

"Очевидно, для нас відносини з США – це відносини стратегічні, це відносини друзів, відносини великих друзів", - сказав він у ході виступу.

Ющенко зазначив, що Україна й США спілкуються "абсолютно відкрито" і відкрито говорять про ті питання, які "їх турбують".

Він нагадав, що Україна й США підписали Дорожню карту на 2009-2010 року і їх цікавлять "високий статус відносин" і стратегічне наповнення.

pravda.com.ua

Штаб ЧФ у Севастополі обклеїли листівками: Розгорни зброю в бік кремлівських упирів. Врятуй Росію

Біля штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі з'явилися листівки від імені Російської радикальної опозиції із закликами до російських моряків "не воювати з Україною", а "розгорнути зброю проти ворогів Росії в Кремлі". Експерти вважають, що це провокація.Листівками було обклеєно весь квартал біля штабу Чорноморського флоту Росії. Всі вони підписані Координаційною радою Російської радикальної опозиції і професором Петром Хом’яковим, який є політичним біженцем з Росії.

У листівках йдеться, що "війна з Україною розпочнеться найближчим часом. Кремлівської верхівці ця бійня потрібна для того, щоб врятувати свій швидко падаючий рейтинг і відвернути увагу простого росіянина від гострих проблем у самій Росії".

Автори стверджують, що майбутня війна є американською пасткою, тому що "англосакси втягують Росію в безперспективне протистояння на західному та південному напрямках, щоб не дати їй освоювати власний Схід".

Також у тексті листівок йдеться, що в цій війні переможе Україна, але: "Головний ворог знаходиться в Кремлі, і саме від нього потрібно рятувати Росію. ... Розгортай зброю в бік справжніх ворогів - кремлівських упирів. Врятуй Росію".

Перший з'їзд Російської радикальної опозиції має відбутися в Києві 2 жовтня, а очолює оргкомітет лідер пітерської організації Північне братство професор Петро Хом’яков, проти якого в Росії порушено кримінальну справу за підозрою в екстремізмі. Із серпня він перебуває в Україні. Раніше у Севастополі про проросійські організації антикремлівської орієнтації не було чути.

Ніякої реакції з боку Чорноморського флоту на ці листівки не було, якщо не вважати те, що навколо штабу офіцери зірвали всі листівки.

У севастопольській міліції повідомили, що не побачили в цих листівках предмету для реагування з боку правоохоронних органів.

Більшість севастопольських спостерігачів назвали появу цих листівок провокацією, але розійшлися у тому, хто за нею стоїть. Севастопольський політичний оглядач Микола Владзімірський переконаний, що зміст листівок направлено на "підвищення напруженості в українсько-російських відносинах". Також певним підбурюванням, як вважає оглядач, виглядає висновок про те, що в "майбутній війні переможцем буде Україна".

Як повідомлялося, в серпні російський учений і письменник Петро Хом‘яков попросив у Президента України Віктора Ющенка політичного притулку в Україні. У Росії його обвинувачують у створенні екстремістської організації - Північне братство.

korespondent.net

Колишні лідери європейських країн закликали ЄС допомогти Грузії повернути Абхазію і Південну Осетію

Колишні лідери деяких європейських країн закликали ЄС розробити стратегію, яка допоможе відновити територіальну цілісність Грузії.

Автори відкритого листа, який публікує у вівторок, 22 вересня, загальнонаціональна чеська газета Млада Фронта Днес, закликають "лідерів 27 демократичних держав Європейського Союзу запропонувати активну стратегію, яка б допомогла Грузії мирним шляхом повернути назад свої землі, відновити територіальну цілісність і досягти виведення російських підрозділів , дислокованих на грузинській землі ".

Лист підписали екс-президент Чехії Вацлав Гавел, колишній президент Литви Валдас Адамкус, екс-спікер Сейму Литви Вітаутас Ландсбергіс, колишній прем'єр Естонії Март Лаар, найстарший з династії Габсбургів, хто живе нині - 96-річний Отто фон Габсбург.

Колишні європейські політики зазначають, що ніхто не бажає конфронтації з Москвою і повернення до періоду холодної війни. "Однак, важливо, щоб Європейський Союз та його держави-члени вислали однозначний сигнал російському керівництву", йдеться в листі.

"Європейський Союз виник саме для того, щоб захищати від нових спроб Мюнхена і залізної завіси", пишуть колишні європейські політики.

Нагадаємо, наступного тижня міжнародна комісія ЄС опублікує доповідь про причини, передумови, хід та підсумки п'ятиденної війни в серпні 2008 року.

Напередодні газета Spiegel, посилаючись на неназваних дипломатів у Брюсселі, повідомила, що незалежна експертна комісія, скликана Євросоюзом у 2008 році для розслідування обставин війни в Південній Осетії, визнала, що вина за розв'язування конфлікту лежить на Грузії.

korespondent.net

Володимир Буковський у Молдові

Про Володимира Буковського
http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&oldid=18136683

Солана розчарувався лідерами України

Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС Хав’єр СОЛАНА розчарований лідерами України.

Як повідомив УНІАН аспірант департаменту слов’янських мов та літератури Гарвардського університету Олег КОЦЮБА, про це Х.СОЛАНА заявив 17 вересня, виступаючи у Гарварді.

Верховний представник ЄС, зокрема, заявив, що відчуває “глибоку фрустрацію” до України у зв’язку з тим, як її лідери управляли країною після Помаранчевої революції 2004 року.

На запитання про перспективи членства України в ЄС, Х.СОЛАНА заявив, що не очікує його у передбачуваному майбутньому. При цьому, він зазначив, що це не є секретом для керівництва України – ні для Юлії ТИМОШЕНКО, ні для Віктора ЮЩЕНКА.

У своїй промові Верховний представник ЄС також наголосив на вагомій ролі Росії в системі європейської безпеки:

"Справжня безпека в Європі неможлива без участі США та без того, щоб Росія знайшла своє місце у загальній Європейській ієрархії", - сказав він.

Разом з тим, Х.СОЛАНА наголосив, що, хоча Захід і припустився помилок та втратив деякі можливості у відносинах з Росією після завершення “холодної війни”, Росія також повинна запитати себе, яким був її внесок до пануючої атмосфери недовіри, особливо серед її сусідів

unian.net

Люстрація або Україна під владою КГБ. Розшифровка презентації

Б.ЧИКУЛАЙ: Доброго вечора тим, хто до нас приєднався. Отже, я розпочну. Мене звати Борис Чикулай.

31 серпня 2009 року було оприлюднено дослідження “Люстрація або Україна під владою КГБ”, в якому ми перевірили ймовірність пристуності агентів КГБ, верхівки КПСС і ВЛКСМ в українській владі. І сьогодні ми маємо он-лайн прес-конференцію стосовно цієї події. Модерувати нас буде Сергій Кабуд, вітаю!

Будь ласка, Сергію, тобі слово.

С.КАБУД: Я сподіваюся, що наші слухачі мали можливість відкрити ті файли, подивитися на таблиці, які зроблені, які критерії використані. Власне, все взято з відкритих джерел, з інтернету переважно. Переважно з тих матеріалів, які ці дев’ятсот з гаком вищих політиків України публікували про себе самі. Хотілося б додати до того, може вже молоде покоління трохи забуло, яка була природа тих структур, по приналежності до яких робиться оця вибірка і висновки того, що фактично країна Україна залишається під контролем структур, які відомі з минулого під назвами: КГБ, КПСС і, можливо, також і військові якісь розвідки чи що там від них залишилось. І хотілося б додати, що ці структури, члени яких - люди пов’язані, міцно пов’язані, домінують у всіх владних органах України, включно з Верховною Радою. Мають, може не домінують, але мають суттєву присутність у Секретаріаті Президента. Доволі таки домінують у Кабміні і переважно таки домінують у політичних партіях виборчих в Україні. Так само, я думаю, їх присутність у бізнесі достатньо висока. Так от, ці структури, до яких вони належали, скажімо вчилися в школі КГБ чи там подібне… працювали в органах, у репресивних органах радянських. Кривавих, треба додати, але це вже…

Так от, ці всі органи, вони були створені і працювали за військовим принципом. І як недавно, тоді ще Президент Росії, Путін заявив: «Колишніми чекістами не бувають». Зрозуміло, що це одна з найвищих фігур в їх ієрархії і вона дає такий сигнал, власне відкриває карти. Тобто вони настільки впевнено вже себе почувають, що кажуть про це прямо. Так що можна зробити висновки, що відбувається насправді в Україні. Чому така дивна політика, чому країна поступово перебирається на останні місця в усіх рейтингах міжнародних?

Мабуть що військова дисципліна працює, і мабуть, що якимось чином так, що система в Україні, в політичному житті країни існує система прихованого контролю, який здійснюється через колишніх офіцерів безпеки, служб безпеки Радянського Союзу і партійних чиновників. По тих самих лініях, по тих самих їхніх якихось таємних зв’язках…Ну вони знають хто там що і як…

От такий от вступ, пане Борисе.

Б.ЧИКУЛАЙ: Дякую за вступ, Сергію. Приємний такий ракурс в історію створення цих систем. Нагадаємо, що люди, які завантажили наше дослідження, ознайомилися з ним, можуть коментувати його відразу в прямому ефірі, або надсилати свої коментарі нам на Skype чи на ICQ, а також нам на електронну пошту. В усіх повідомленнях пресових, в соціальних сітках ми написали наш Skype: ok1wua, ICQ: 17235800.

С.КАБУД: Борисе, така пропозиція..

Б.ЧИКУЛАЙ: Так

С.КАБУД: Може, поки ще нема дзвоників до нас, ти назвеш декілька важливих висновків з того дослідження?

Б.ЧИКУЛАЙ: Так, звичайно. Ну перш за все я скажу, що було перевірено дев’ятсот дев’ять державних службовців, включно з Секретаріатом Президента, Кабінетом Міністрів, центральні органи виконавчої влади. Загальна картина наступна: якщо перевіряти таблицю і дивитися в розрізі КГБ, то ми маємо з 909 ключових службовців держави 4% або 38 службовців є безпосередньо агентами КГБ. Тобто в їхньому житті школа чи служба в структурах КГБ прописана в їхній біографії, котру вони оприлюднюють у відкритих джерелах.

С.КАБУД: Чекай, ще таке питання: ці майже тисяча вищих держслужбовців. Це я так розумію всі ієрархії по лінії Президента і Секретаріату, Прем’єра, Кабміну, Верховної Ради і всіх політради партій, так?

Б.ЧИКУЛАЙ: Тут не всі політради партій. Тут йдеться про представників партій, які представлені у парламенті.

С.КАБУД: Значить проаналізовано дев’ятсот дев’ять біографій. З них чотириста п’ятдесят – це народні депутати. Так?

Б.ЧИКУЛАЙ: Фактично так.

С.КАБУД: А решта це міністри, це працівники Серетаріату Президента і вищі посадові особи Кабміну…

Б.ЧИКУЛАЙ: …Працівники центральної виборчої комісії, працівники Національного банку України, працівники центральних органів виконавчої влади, в тому числі і митна служба, і служба безпеки, і всі підрозділи, які туди входять.

С.КАБУД: Ага. А за яким критерієм? Ну зрозуміло, що вищі посади – це Президент і Прем’єр, а нижчі – це рівня чого? Скажімо так, в якій-небудь службі, яку аналізували.

Б.ЧИКУЛАЙ: Керівники служб і їхні заступники.

С.КАБУД: Заступники тільки… Тобто міністри і їх заступники? Такого рівня?

Б.ЧИКУЛАЙ: В міністерствах, так. В службах: керівник служби – такий-то, заступники - такі-то.

С.КАБУД: Ясно. Тобто йдеться дійсно про тисячу найвищих, найвпливовіших гравців в політиці?

Б.ЧИКУЛАЙ: Фактично так. Це та структура, котрою керується фактично наша держава.

С.КАБУД: І ти назвав, що значить з оцих людей чотири відсотки відкрито пишуть про свою службу…

Б.ЧИКУЛАЙ: Так, у них так. У них в біографії згадується абревіатура КГБ.

С.КАБУД: Ага, ну продовжуй тоді далі…

Б.ЧИКУЛАЙ: А далі йдеться про критичну ймовірність співпраці з КГБ. До цієї частини підпадає 27 відсотків державних службовців або 244 службовці.

С.КАБУД: А які критерії критичної ймовірності?

Б.ЧИКУЛАЙ: Критерії критичної ймовірності це: освіта – фактично якщо вони мали освіту в спеціальних школах чи інститутах КПСС, коли вони були у верхівці ВЛКСМ або КПСС, коли вони мають родичів у верхівці ВЛКСМ, КПСС і КГБ. Потім - за місцем роботи…

С.КАБУД: Наприклад, за місцем роботи.

Б.ЧИКУЛАЙ: Наприклад, за місцем роботи: Олександр Віталійович Шлапак. У нього критична ймовірність. Чому? Він був секретарем комітету комсомолу Львівського політехнічного інституту, завідуючий відділу комсомольських організацій Львівського ОК ЛКСМу, завідуючий відділу студентської молоді ЦК ЛКСМу, перший секретар Львівського МК ЛКСМу, перший секретар Львівського ОК ЛКСМу.

С.КАБУД: До речі, нещодавно, тиждень тому чи трохи більше, був цікавий епізод. Цей пан Шлапак, він прокоментував ситуацію в Одесі, щодо Одеського припортового заводу, здається мені і його приватизації, чи щось подібне з доволі серйозними екологічним аспектами. Коли Президент відвідував нещодавно Одесу, то він зустрівся з активістами, які намагаються це питання вирішити в такий спосіб, щоб Кабмін не приватизував цю структуру. А за два чи три дні після того пан Шлапак зробив якусь дивну заяву, що начебто Ющенко погодився з планами приватизації. Такий деякий дисонанс незрозумілий прозвучав. Це до того що тепер… а тепер ми бачимо, що це комсомольсько-кадебістький кадр.

Б.ЧИКУЛАЙ: Так.

С.КАБУД: Він міг перейти на наш бік, це теж можливо. Але це факт. Тобто будь-який вчинок…

Б.ЧИКУЛАЙ: Звичайно. Потім на прикладі Олександра Олексійовича Зінченка. У нього батько, я так розумію, був військовим контррозвідником, начальником особливого відділу. А він сам займав посади від заступника секретаря комітету комсомолу Чернівецького університету до завідувача відділу пропаганди та агітації ЦК ВЛКСМ, голови організаційного комітету у зв’язках з молодіжними організаціями СРСР, голова виконкому координаційної ради ЦК ВЛКСМ, голова ліквідаційної комісії ВЛКСМ.

С.КАБУД: Тобто все акуратно, найвищого рівня. Він, як кажуть в Штатах, «знає все».

Б.ЧИКУЛАЙ: Тобто, можна назвати масу різних інших прізвищ…

С.КАБУД: Президент Ющенко прекрасно знає про цю ситуацію, і він має якось між ними просувати це. І тут виникає питання: а взагалі-то, а як же їх можна посунути? І чи можна це зробити? Це потрібно, я не знаю, щоб був якийсь Майдан проти них. Бо інакше… суди контролюються, законодавство, законодавча гілка контролюється. Ти розумієш? Тобто в межах виборів, чи там що, можна навіть і не рипатись.

Б.ЧИКУЛАЙ: Так, 100 відсотків. Я думаю навіть, що в цій ситуації люди будуть більше відїжджати за кордон, ніж якось протиставляти себе настільки потужній системі.

С.КАБУД: Але ж це значить, що ми програємо?

Б.ЧИКУЛАЙ: Так, це означає, що на сьогоднішній день, так би мовити, на кінець року 2009, ми програємо, досить серйозно і суттєво. Але, дякувати ситуації, ми тепер володіємо матеріалами, які допоможуть багатьом відкрити очі на справжню ситуацію…

С.КАБУД: Так, і будуть основою для розуміння.

Б.ЧИКУЛАЙ: Так, тому що дуже багато людей отруєні політичними перипетіями в Україні і не розуміють чому ті політичні сили, котрі вони вибирають, раптом змінюють своє забарвлення, свій напрямок, своє місце в політичному спектрі. Нині це зрозуміло, що на політичному горизонті…

С.КАБУД: Вони ведуть якусь іншу гру, про яку не кажуть вголос…

Б.ЧИКУЛАЙ: На політичному горизонті в Україні немає сили політичної, котра була б незалежна від КГБ, КПСС і ВЛКСМ. От тому ми не маємо в Україні ані реформ, от тому ми маємо підірване правосуддя, от тому ми відстаємо за усіма показниками.

С.КАБУД: Саме так. Отже, робити зараз не зрозуміло що, поки що треба зрозуміти.

Б.ЧИКУЛАЙ: Так, поки що потрібно поширити цю інформацію якомога на більшу кількість людей, щоби фактично припинити отруєння суспільства псевдополітичними іграми в Україні. Щоби на політичні ігри суспільство перестало звертати увагу.

С.КАБУД: Я маю на хвилиночку тебе залишити. Ти продовжуй…

Б.ЧИКУЛАЙ: Без проблем. Я далі тоді пройдуся по загальній діаграмі.

Отже, чотири відсотки, або 38 службовців з 909 ключових службовців держави є агентами КГБ; 27%, або 244 службовці – критична ймовірність співпраці з КГБ; 20 відсотків або 178 службовців – велика ймовірність співпраці з КГБ; 49% або 449 службовців – невідомо, чи вони співпрацювали, чи є агентами.

Далі стосовно комуністичного минулого нашого так званого «різноманітного» політичного горизонту. Перевірено Секретаріат Президента, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Секретаріат, центральні органи виконавчої влади, знову ж таки ті самі 909 ключових службовців. 15 відсотків з цієї цифри, або 132 службовці є комуністами; 22% або 196 службовців - це критична ймовірність комуністичного минулого; 25% або 224 службовці – велика ймовірність комуністичного минулого; 39% або 357 службовців – невідомо.

Далі у дослідженні ми звернули увагу по кожній структурі.

Окремо перевірявся Секретаріат, окремо перевірявся Кабінет Міністрів. Відповідно, у числі Кабінету Міністрів ще службовці центральних органів виконавчої влади.

Окремо перевірявся Нацбанк, ЦВК, Верховна Рада, ну і відповідно партії, які входять до парламенту, партії в блоках. Народний Рух, Українська народна партія, НУНС, ПРП, БЮТ, СДПУО, їхні представники в парламенті. Народна партія, Трудова Україна, Соціалістична партія України, Партія Регіонів і Комуністична партія України.

Всі ці цифри, діаграми, Ви маєте можливість завантажити в Інтернеті. І ще до іншої статистики - країна народження. 16 відсотків держслужбовців, а це 149 осіб не вказали у відкритих джерелах країну народження. 10% держслужбовців, а це 88 осіб, народилися у РСФСР (Росія). 74 відсотки держслужбовців, а це 672 особи народжено в УССР. За громадянством: 24% держслужбоців, а це 218 осіб не вказали у відкритих джерелах своє громадянство.

С.КАБУД: 24 відсотки, тобто кожен четвертий вищий може бути громадянином Росії…

Б.ЧИКУЛАЙ: Абсолютно. 3 відсотки держслужбовців, а це 25 осіб набули громадянства України після 1992 року. 73% держслужбовців, а це 666 осіб мають, можна вважати, що мають громадянство України. Відповідно вони народились в УРСР. Комсомол: лише 4 відсотки, а це усього 32 особи із 909 держслубовців мають малу ймовірність членства в ВЛКСМ, відповідно 96%, ну фактично, ми лишаємо на комсомол.

С.КАБУД: Ну це скажімо до якогось року народження, скажімо, було стовідсотково..

Б.ЧИКУЛАЙ: Звичайно.

С.КАБУД: Цікаво, хто з них працював на вищі структури управління тим комсомолом?

Б.ЧИКУЛАЙ: Ну от ми згадали Зінченка. Але, звичайно, в таблиці можна знайти інших при бажанні, можна перевіряти таблицю.

С.КАБУД: Ясно.

Б.ЧИКУЛАЙ: Отже, судимість. Знаємо з преси, що судимість мав фактично лише один представник можновладців України – це Віктор Федорович Янукович. Усі інші 908 – невідомо чи вони були колись засуджені, невідомо.

С.КАБУД: І те так нарили проти нього журналісти. Він про це не заявляв…

Б.ЧИКУЛАЙ: Звичайно

С. КАБУД. Сам не заявляв.

Б.ЧИКУЛАЙ: Отже, потім дуже явними стали наступні спостереження. Спостерігається закономірність проходження або перенавчання, або можна сказати перегрупування комсомольців в комуністів, в кадебістів, а також відомих фальсифікаторів 2004 року в академії імені Ярослава Мудрого. Це колишній Всеукраїнський комуністичний інститут радянського будівництва в місті Харків.

С.КАБУД: Це типу в них там як можливо точка збору?

Б.ЧИКУЛАЙ: Щось таке. Дуже багато людей, вони там після 1992 р. з’являються.

С.КАБУД: Вони там отримують інструктаж на наступні роки і там само будуть процедури отримання додаткових інструктажів на майбутнє.

Б.ЧИКУЛАЙ: Так, я більш ніж впевнений. І потім спостерігається тенденція використання радянських так званих універсальних, висококваліфікованих кадрів для усіх галузей народного господарства і соціально-культурного життя, для керівництва державою Україна. Тобто мається на увазі, що під неустанним керівництвом Комуністичної партії Радянського Союзу колись проводилась якраз отака от політика. Коли навчалися люди уніфіковано і розсилалися по цілій країні. Ну фактично, як згадав пан Пахомов у своєму матеріалі «Радянське адміністративне право», що всі вони керувалися Комуністичною партією Радянського Союзу. Тобто відповіднині також кимось ці люди керовані найбільш ймовірно.

С.КАБУД: Ще раз хотілося б назвати цей заклад, який принаймні на протязі певного часу був головним інститутом підвищення кваліфікації таємних агентів Кремля в Україні.

Б.ЧИКУЛАЙ: Ну явно випливає академія ім. Ярослава Мудрого, колишній Всеукраїнський комуністичний інститут радянського будівництва, м. Харків.

С.КАБУД: Панове! Зауважте це, це цікаво. Може хтось щось знає, може хтось знає якісь деталі. Я не думав, що там вже така броньова секретність була навколо того.

Б.ЧИКУЛАЙ: Тобто до методології повернемося, щоб зняти питання..

С.КАБУД: Це дуже цікаво…Як збиралися дані? Яким чином ми отак можемо взятии і в три секунди переконати слухачів, що це об’єктивні дані, які відображають справжню картину.

Б.ЧИКУЛАЙ: Наступні принципи були застосовані. Перевірку влади в Україні проведено за принципами так званого «люстраційного» закону під номером 451/1991 збірки від 4 жовтня 1991 року. Це фактично аплікування закону Чеської і Словацької Федеративної Республіки, а нині двох незалежних держав – Чехії і Словаччини. Тобто щоб не вигадувати велосипед, просто було перекладено закон Чеської Республіки, люстраційний закон, і за його фільтром, за його параметрами, а параметри це відповідно біографічні дані, було перевірено українських службовців. Так як все це країни колишнього так званого соціалістичного блоку, то параметри дуже гарно підходили до їхніх громадян, ну і відповідно до наших громадян також. У відповідності до закону чеського високим компартійним функціонерам, працівникам колишньої комуністичної Державної безпеки (StB), StB – це філія КГБ у Чехословаччині випускникам радянських вузів КГБ, деяким іншим особам3, забороняється займати керівні посади на державній службі, в армії, балотуватись до виборчих органів усіх рівнів, виконувати інші виборчі функції. Сила Закону не розповсюджувалась на громадян, які народились після 1 грудня 1971 р. Отже, перевірка державних службовців України проводилася за наступними біографічними даними:

• рік народження
• країна народження: УССР; РСФСР; інше
• громадянство: від народження; набуте; не відомо
• освіта: у більшості орієнтувалися на вищу освіту отриману до 1992 року
• членство ВЛКСМ, ймовірність: ні/мала; висока; дуже висока; комсомолець
• строкова служба: ні/не відомо; так; так, прикордонні війська КГБ; так,
Афганістан, Угорщина, Німеччина, Чехословаччина
• членство КПСС, ймовірність: ні/мала/не відомо; висока; критична; комуніст
• судимість: так; ні
• агент КГБ, ймовірність: ні/мала/не відомо; висока; критична; агент; кличка
• верхівка ВЛКСМ, КПСС, КГБ
• родичі, верхівка ВЛКСМ, КПСС, КГБ
• місце роботи
• членство в партіях України

От така от таблиця була створена і до неї вносилися усі 909 біографій.

С.КАБУД: Ага, сильна робота…

Б.ЧИКУЛАЙ: Відповідно навпроти їхніх прізвищ ставилися помітки. І всі ці помітки потім було зведено до діаграм. Відповідно усі ці діаграми ми можемо тепер бачити повністю укомплектованими. І там видно чітко, в чотири кольори, наскільки нам загрожує минуле цієї території.

С.КАБУД: Яке залишається нашим теперішнім, як не дивно.

Б.ЧИКУЛАЙ: Так. Декілька слів про ймовірність, а точніше про рівень ймовірності. Відповідно до інформації, що її вдалося зібрати з біографій, визначався рівень ймовірності.

Ймовірність “КГБ” зростає, коли службовець:

➡ навчався у спеціальних закладах КГБ СССР
➡ навчався у спеціальних закладах КПСС
➡ проходив строкову службу у прикордонних військах КГБ СССР
➡ проходив строкову службу за кордоном СССР, наприклад, у Чехословаччині, ГДР, Угорщині, Афганістані
➡ у біографії використовує формулювання на зразок "1979-1996 – працював в органах державної безпеки України". Тобто відповідно ми бачимо, що 1979 рік – для України це досить ранній термін.

С.КАБУД: До речі цікаво, сьогодні прочитав і наскільки я розумію джерело надійне. «Тридцять відсотків офіцерського складу Радянської Армії були агенти КГБ».

Б.ЧИКУЛАЙ: Тобто напевно ми ще не доставили тут дуже багато «галочок» в таблиці. Я більш ніж впевнений.

С.КАБУД: Написали, що це лише верхівка айсберга.

Б.ЧИКУЛАЙ: Так-так. Далі… Також ймовірність КГБ зростає, коли держслужбовець приховує своє минуле за часів СССР; іншими словами – з різних джерел про службовця не вдається нічого знайти. До речі, велика кількість подібних біографій є у депутатів БЮТ – блоку Юлії Тимошенко.

С.КАБУД: Так, невідоме минуле. Це дуже цікаво. До речі, а цікаві різні аспекти, пов’язані з БЮТ. Один з таких аспектів, на мій погляд практично невідомий в Україні, а лише фахівцям в політиці: у 2005 році якісь депутати БЮТ роблять заяву щодо того, що ядерна зброя, яка знаходилася на території України, начебто були спекуляції, що якась частина ядерних зарядів, тактичних чи там маленьких, зникла і не була дорахована. Про це навіть казав генерал Лєбєдь на слуханнях в Конгресі США. Так от у 2005 році, якісь депутати БЮТ, я не пам’ятаю точно їх імен, але це дуже легко знайти на англомовній Вікіпедії просто пошуком на БЮТ і на «……..». То вони роблять якісь заяви щодо вірогідності чи невірогідності можливого викрадення якихось ядерних зарядів з території України. От такий от момент. Чому я згадую це? Бо це вже такий рівень, найвищий рівень міжнародної зацікавленості, коли йдеться про ядерну зброю. І що вони робили? Ми знайдемо пізніше ці імена і звіримо їх з таблицею. Я до речі зараз за якийсь час знайду ці імена і ми зможемо це перевірити. Практичне заняття з дослідження.

Б.ЧИКУЛАЙ: Звичайно. І закінчу про рівень ймовірності. Також ймовірність КГБ зростає, коли службовець відповідно:
➡ працював на високих посадах ВЛКСМ, КПСС, КГБ
➡ має родичів, котрі були верхівкою ВЛКСМ, КПСС, КГБ
➡ був або є членом КПУ, СПУ

Аналогічно визначався рівень ймовірності приналежності до верхівки КПСС, ВЛКСМ.

Тепер стосовно джерел.

Біографії держслужбовців використано з державних інтернет-сторінок:

www.president.gov.ua
www.kmu.gov.ua
www.rada.gov.ua
www.rainbow.gov.ua
www.cvk.gov.ua

а також з державних сайтів центральних органів виконавчої влади: міністерства, державні комітети України, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, інші центральні органи та установи України; а також з державних сайтів органів судової влади.

Додаткова перевірка біографій проводилася на сторінках:

vlada.kiev.ua
dovidka.com.ua
uk.wikipedia.org

Перевірка велася для того, щоб «а раптом ми знайдем якісь ширші відомості». Хоча цього як правило не вдавалося. Все, що було на офіційних сайтах, все дублюють наступні три ресурси.

Зі сторінок ЗМІ використано лише 7 відомих широкому загалу статей. На сайті http://polemika.com.ua, на сайті http://www.kipiani.org, на сайті http://ord-ua.com, http://www.gazeta.lviv.ua, http://gazeta.ua. Це: «Агент КГБ в БЮТе», «Свободовская "Альтернатива" о люстрации», «Переможців не судять», «Мілашка», «Агент «Старый» и его «скелеты в шкафу»»,» Марчук, Медведчук і КГБ», «У КГБ Тарасюк мав кличку ”Волинський»». Це стосовно джерел. Отже, нині перейдемо до висновків цього дослідження.

С.КАБУД: Ну тут можна, звичайно, багато чого цікавого… Цікаво, от на практичних таких прикладах можна подумати… Ну давай, продовжуй, як заплановано.

Б.ЧИКУЛАЙ: На практичних прикладах, ти маєш на увазі, взяти якісь прізвища чи як?

С.КАБУД: Дуже ілюстративно і навіть символічно є те голосування за святкування «….. роковини комсомолу………..», яке ти подаєш у дослідженні. Але про це можна і пізніше сказати. Продовжуй…

Б.ЧИКУЛАЙ: В даному випадку візьму, скажімо, прізвище. От наприклад, критична ймовірність того, що людина була в структурах КГБ. Литвин Микола Михайлович. Його минуле в еліті ВЛКСМ, КПСС, КГБ. 1979-1980 рр. – дійсна строкова служба у групі радянських військ у Німеччині на посадах: курсант, командир відділення, заступник командира взводу. 1980-1984 рр. – курсант Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ та військ зв’язку, 1984-1990 рр. – проходив службу у 104 гвардійській повітряно-десантній дивізії на посадах: заступник командира роти з політичної частини, заступник командира частини з політичної частини. Така от ситуація.

С.КАБУД: Ну так серйозний такий спеціаліст з підривної діяльності.

Б.ЧИКУЛАЙ: Звичайно.

С.КАБУД: З досвідом.

Б.ЧИКУЛАЙ: Або Кравченко Костянтин Тимофійович. 1982 рік – інструктор відділу адміністративних органів Вінницького обласного комітету Комуністичної партії України. 1987 р. – обраний головою Вінницького обласного суду. Протягом 1989-1990 рр. завідував державно-правовим відділом Вінницького обласного комітету Комуністичної партії України. А в 1990-1995 рр. був старшим помічником прокурора Вінницької області. Також фактично він потрапив під критичну ймовірність.

С.КАБУД: І навіть дуже.

Б.ЧИКУЛАЙ: Далі… От наприклад, Власенко. Так, зараз, одну секундочку. От стосовно..критична ймовірність членства у КПСС. От я тут не ставив «галочку» навпроти колонки «комуніст», а поставив критичну ймовірність. А посади у минулому пані Власенко А посади у минулому пані Власенко Наталя Степанівна займала наступні: 1977-1978 рр. – економіст, старший економіст, провідний економіст відділу статистики праці та заробітної плати ЦСУ УРСР; 1988 – 1989 рр. – головний економіст управління статистики праці Держкомстату УРСР; 1989-1991 рр. – провідний економіст управління демографічної статистики і праці Держкомстату УРСР. Тобто в біографії ніде не зазначено, що вона була комуністом, але відповідно критична ймовірність проставляється, так як ті посади, які вона займала, фактично наштовхують, на те….тобто некомуніст їх займати фактично не міг в той час.

С.КАБУД: Не міг, так.

Б.ЧИКУЛАЙ: Ну відповідно дістає подібна людина критичну ймовірність. Отже, нагадаємо, наш сьогоднішній ефір присвячено дослідженню, котре називається «Люстрація або Україна під владою КГБ». Перед мікрофоном Борис Чикулай. У Нью-Йорку – Сергій Кабуд. Ми фактично зараз ведемо таку онлайн-пресконференцію, яка присвячена безпосередньо цьому дослідженню, котре було оприлюднено пізно ввечері 31 серпня, фактично 1 вересня, на осінь. Дуже багато людей закачало це дослідження з Інтернету, яке ми поставили на багатьох файлообмінних серверах. Якщо приблизно сказати цифру, то це близько 400 скачувань.

С.КАБУД: Це доволі серйозна стаття. Тобто розраховано на людей, які розуміють, які якісь там статистичні висновки роблять. Я не думаю, що це так широкий загал може зацікавити, хоча…висновки цікаві.

Б.ЧИКУЛАЙ: Ну так, так. Потім, досить широка дискусія розгорнулася навколо цього документу на сайті «Майдан» на вільному форумі. Коментарі наступні: це дослідження варто поширити на працівників преси та телебачення. На жаль, маю сказати від свого імені, що так, ми поширили, але українські «ЗМІ» вони ліниві якісь виглядають в цьому питанні, незацікавлені і здебільшого перелякані.

С.КАБУД: Мабуть, що ми наступну таблицю по ключових особах ЗМІ зробимо.

Б.ЧИКУЛАЙ: Так.. тобто з таким матеріалом їм некомфортно, так би мовити, працювати. Ну і відповідно можна констатувати факт, що у нас ЗМІ є скоріше радянсько-базарним, ніж з громадською якоюсь совістю до того всього. Потім маємо коментар до дослідження від пана на форумі: «Це відповідь на питання чому Україна ніяк не може потрапити до ЄС, НАТО і досягнути рівня європейських пострадянських країн: Польщі, Чехії, Угорщини, Литви, Латвії, Естонії. Відповідь чому ми вже 20 років борсаємося у дуже серйозних проблемах: корупція, беззаконня, свавілля, відсутність незалежного справедливого суду, ефективних правоохоронних органів тощо. Ну все як на долоні, бо ці люди є носіями того стилю і способу життя, і що гірше, що цей стиль і спосіб вони передають наступним поколінням. Є чітка передача естафети. Це було б варто донести до кожного українця. Проте ЗМІ цим займатись не будуть, бо там така сама картина». Отака от інформація.

С.КАБУД: Можемо отут ось провести практичне заняття. Я якраз знайшов ту статтю із Вікіпедії. А ось і джерело звідки вона це все бере, бо Вікіпедія вона ж сама нічого не пише, вона тільки цитує з різних джерел.

Б.ЧИКУЛАЙ: Так.

С.КАБУД: Сергій Сімченко, така людина. Значить у 2005 році він є депутат від БЮТ, він робить заяву, що дійсно на Україні зникло 250 ядерних зарядів, я так розумію невеликих, тактичних снарядів, може там на 20 кілотонн. Він каже, що коли порівнюєш документи по тому, що в Україні було передано Росії, то не вистачає 250. Але яка заява? Типу Україна вкрала. Це ж 2005 рік, тільки що революція помаранчева відбулася. Де іде атака на Україну.

Б.ЧИКУЛАЙ: Цікаво.

С.КАБУД: Цікаво, правда?

Б.ЧИКУЛАЙ: Чудово. Потім є коментар від пана Мірко, який зауважує, що треба перевірити параметри дослідження. «Специфічно маю на думці службу в Прикордонних Військах. Така служба на кордоні Чехословаччини, яка мала границю із Зах. Німеччиною та Австрією напевно вимагала прискіпливішої ґебістської перевірки та й догляду аніж аналогічна служба в Прикордонниках в Українській ССР. Ющенко як коляборант ґебні мені якось не ліпиться. Напевно хтось із "материкових" може краще пояснити. Але коли застосуємо точніші мірила до цієї справи, - то звісно, - треба оприлюднити результат і діяти за ним. Якщо добровільна люстрація неможлива, буде 5.45 міліметрова. Готується список мішень. Глибоко вірю що Курочкин не останній». Пан Мірко.

С.КАБУД: Та то скоріше вони таких як він і ми перестріляють. То треба суспільство на них правильно зорієнтувати. Якщо суспільство їх не захоче…. Ну їх там скільки? Ну тисяча – це найвище, ну ще там тисяч 20.

Б.ЧИКУЛАЙ: Ну і ще на місцях не забуваємо.

С.КАБУД: Ну от я і мав на увазі

Б.ЧИКУЛАЙ: Ще на місцях.

С.КАБУД: Так, вони..це військова організація.

Б.ЧИКУЛАЙ: Може і ті самі. Тобто ми ж не перевіряли, скажімо, області ніхто не перевіряв, міста ніхто не перевіряв

С.КАБУД: А на місцях можуть бути за тією самою методологією.

Б.ЧИКУЛАЙ: Ну відповідно той коментар, що ти згадував стосовно 30 відсотків офіцерського складу Радянської Армії, які були агентурою 3 Главку КГБ. Пише пан Історик: « Агентура 6 управления (промышленность), 4 (транспорт), 5 (творческая интеллигенция и др.)... И еще много разных категорий. Тут необходимо политическое решение: публиковать ли официально и разом все списки (чтобы хоть сократить возможности шантажа и иностранного влияния), имеющиеся в Украине, или опять затеять возню ("были хорошие и полезные чекисты"). Либо подводить черту под прошлым, либо нет. Надо представлять себе масштаб и остроту проблемы, чтобы не тратить силы впустую. По существу, это все тот же вопрос: идет ли Украина на Запад или, так сказать, никуда особенно не идет. Замечательно, что в Украине переоценивают свою роль во 2МВ. Но как насчет холодной войны?.. И где сейчас Голушко?» Хто такий Голушко, на жаль, я не знаю, але..Отакий от коментар написав пан Історик.

С.КАБУД: Може такий маршал був український? Я не пам’ятаю точно, не можу сказати хто такий був. Так, цікаво. Але ж що виглядає? Що дозволена суспільству гра, вона не може призвести до того, щоб суспільство виграло в цій політичній грі. Виграє лиш цей радянський політичний номенклатурний клас КГБ і КПСС і верхівки комсомолу. А вони….Якщо ми спостерігаємо, що вони постійно займають, там скажімо від 30 до 70 відсотків всіх ключових посад в державі, в її адміністративному апараті. Я думаю, що так само і в бізнесі, бо вони є найбільшими власниками, якщо так розібратися.

Б.ЧИКУЛАЙ: Так, так.

С.КАБУД: Гратися за тими правилами, які вони спустили в суспільство – виграти неможливо, суспільство програє.

Б.ЧИКУЛАЙ: Абсолютно.

С.КАБУД: Суспільство має просто заявити про те, що воно не буде більше їх толерувати. Так само як ми толерувалися фальсифікації у 2004 році. Це має бути обраний абсолютно точно, що не насильницький метод – він найефективніший, він не провокує, він не буде приводом для того, щоб були закликані допомоги з Росії. Він має бути, так би мовити... Як це сказати? «Другою версією Майдану». Зроблений з урахуванням того, що ворог проаналізував всі методи і як будуть протидіяти…Але це єдиний засіб. Це має бути громадська ініціатива. І звичайно там будуть намагатися її теж контролювати. То треба до цього віднестися серйозно і мати розуміння процесів і стратегічної ситуації в Україні і знати, що відбувається. Така от думка.

Б.ЧИКУЛАЙ: Ну звичайно багато закликів на форумах, що необхідно публікувати повністю і відкрито. Я так розумію чи дослідження, чи списки. Але тут мова не лише про списки КГБ, тут йдеться про чини ВЛКСМ і КПСС. До речі, одна є дуже цікава річ. Коли говорять про люстрацію в Україні, замовчують КПСС і ВЛКСМ. Відразу кажуть: ну от в Європі була проведена люстрація і там агентів КГБ не пустили до влади. Крапка. Так, одним реченням. Агентів КГБ.

С.КАБУД: Але це недостатньо.

Б.ЧИКУЛАЙ: От. Насправді це не так. Це неправда, коли кажуть, що лише агенти КГБ не допущені до державотворення Східної Європи. Насправді це звучить наступним чином. Ось відкрию закон. Чеський.

С.КАБУД: Процитуй.

Б.ЧИКУЛАЙ: Параграф 2. Умовою для здійснення функцій, ну це державних функцій, згаданих у § 1 громадянин в період з 25.02.1948 до 17.11.1989 р. не був
a) працівником Комітету державної безпеки, відділу Державної безпеки відповідно і КГБ. Це перший пункт лише. А далі
b) зареєстрований у документах Державної Безпеки як резидент, агент, власник орендованої квартири, власник конспіративної квартири, інформатор або ідейний співробітник Державної Безпеки. Яке широке поле для роботи. Далі…
c) (втратив ефективність) на жаль, не знайшов, що там було
d) секретарем комуністичної партії Чехословаччини і Комуністичної партії Словаччини.
Ступінь з районних та вище, членом комітетів, членом Центрального Комітету комуністичної партії Чехословаччини або Центральної комуністичної партії Словаччини, членом Бюро з управління партійної роботи в Чехії або членом Комітету з управління партійною роботою в чеських землях, за винятком тих, що ці функції виконували лише в період з 01.01.1968 до 01.05.1969
e) працівником апарату у відділі політичного управління Комітету державної безпеки,
f) працівником Народної міліції
g) членом Комітету дій Народного фронту після 25.02.1948, контрольних комісій після
25.02.1948 або контрольних і нормалізаційних комісій після 21.08.1968
h) студентом ВНЗ ім. Фелікса Дзержинського при Раді міністрів СРСР для працівників Державної безпеки. ВНЗ Міністерства внутрішніх справ СРСР для працівників громадської безпеки, Вищої Політичної школи СРСР або науковим аспірантом, або учасником курсів у цих школах, що тривали більш ніж 3 місяці.» Тобто, зрозуміло, що сітка тих людей, які потрапляють під люстрацію є набагато-набагато більшою, ніж бути просто агентом КГБ, як це не банально звучить.

С.КАБУД: Хотів сказати, що в Чехії провели, так чи сяк, але люстраційне очищення керівництва держави провели і її адміністративного апарату. В Польщі теж.

Б.ЧИКУЛАЙ: Досить добре провели, звичайно.

С.КАБУД: Я хотів просто додати… Наскільки я розумію, мільйони…ну сотні тисяч – це точно. А я думав, що мільйони українців чомусь їдуть з України, де це не провели, працювати в Чехію і Польщу та інші країни, де може не треба було проводити. Просто отакі от моменти. Тобто це абсолютно однозначно зробило ситуацію в тих кранах, де люстрація була проведена, кращою. І економічно, і з точки зору стабільності. Не те, що там подолані всі негаразди суспільні, пов’язані з радянськими умовами, але все ж таки ситуація краща.

Б.ЧИКУЛАЙ: Ну ми ж бачимо, де знаходяться зараз ці країни, на якому етапі історичного розвитку держави є. Тобто вони є членами колективної безпеки, НАТО, вони є в Європейському Союзі, вони є у шенгенському просторі. Тобто це є фактично вищий цивілізаційний рівень території Східної Європи.

С.КАБУД: Власне кожен українець хотів би жити за тих самих умов, ну крім може отих, кого люструвати треба.

Б.ЧИКУЛАЙ: Так, звичайно.

С.КАБУД: Це очевидна річ – жити так, як живуть в отих країнах, які є членами європейської спільноти і колективної безпеки значно краще. Ото, панове, така от штука. Є простий рецепт.

Б.ЧИКУЛАЙ: Потім звинувачують наступним коментарем. Пише пан yes: «Наразі назвати особу агентом КГБ може тільки сам кагебіст». Тобто шукайте на мене інформацію у відкритих джерелах, а вона є в Інтернеті, набирайте «Борис Чикулай». Якщо ви знайдете в моїй біографії абревіатуру КГБ – стверджуйте, що я кадебіст.

С.КАБУД: Тим більше, що поки що не помічено, щоб ти займав якусь державну посаду взагалі, не кажу вже про ключові. Так що хай піде постукає в іншому місці цей панчик.

Б.ЧИКУЛАЙ: На що пан Історик відповів, що «перший список діючих агентів КГБ/ГРУ/ФСБ/СВР отримати дуже просто – це саме ті, хто перешкоджає відкриттю архівів». Потім є пропозиції, що аналіз має бути по сумі балів, і там запитань має бути близько сотні, знову ж таки пише пан yes. І це є так би мовити анкета кожному, хто проходить люстрацію. І там мають бути запитання на його погляд, наприклад: як часто відвідуєте російських чиновників, чи має він, або родина, бізнес в Росії, коло друзів, скільки з них мали партійне минуле і т.д. Тобто, так би мовити, інша система аналізу. Цікаво чи пан yes може здійснити подібне дослідження? Далі… Дискусія на «Немає часу».

С.КАБУД: Так, є такий український форум, харківський.

Б.ЧИКУЛАЙ: О, досить велика дискусія.

С.КАБУД: Так, тільки зараз знайшов.

Б.ЧИКУЛАЙ: Далі..На ХайВей маємо досить багато коментарів і дві дуже приємні рецензії. Там нам проставили п’ять зірок за журналістську майстерність, мову і стиль, форму подачі і загальне враження.
Рекомендують матеріал цей досить багато. Називають цей матеріал «чистой воды конспирология».

С. КАБУД: Який ще раз матеріал?

Б. ЧИКУЛАЙ: Наш матеріал. Дослідження.

С. КАБУД: «Конспирология»?

Б. ЧИКУЛАЙ: Так.

С. КАБУД: Ага. А в чому вона полягає? В тому, що публікується на сайті Верховної Ради?

Б. ЧИКУЛАЙ: Так… Звичайно, кажуть, що цікаво, але запізно проводити люстрацію, і час сплинув, і поїзд відійшов від станції. На що я ще раз кажу, що дослідження датоване 31 серпня 2009 року, і не пізно робити цю люстрацію. Не пізно. Якби ми не мали би не мали подібної статистики, скажімо, це було б 3-4% від загальної кількості людей – це була б інша ситуація, інша картина, але нині…

С. КАБУД: Наша країна – вона просто похищена цею бандою. От, до речі, я знайшов там де вони обговорюють: «Нам нема часу». Дехто з незрозумілим іменем пише: «І то тільки те, що вони самі задекларували. Значить, що це дослідження – воно від фразовано на тому, практично, що {…}. Можливо, кагебісти і комуністи і німецьких колаборантів героїзують для того, щоб виглядати краще на фоні останніх.». Отакий от цікавий момент. Ну, непогано, непогано. Мені пригадується один активіст руху вшанування українських підрозділів німецько-фашистської армії, який зізнався мені у приватній бесіді, що його дід був чільником НКВД. А далі питання до тебе. Пише так чувак: «Борисе, які Ваші пропозиції? Як їх викурити з державного {…}?».

Б. ЧИКУЛАЙ: Сергію. Ти відповів уже на це запитання. Ну, мирні акції протесту, які фактично будуть…

С. КАБУД: Ну, мирне населення треба просвітити з цього…

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, тобто, пункт №1 – це просвіта. Це, фактично, відкриття…

С. КАБУД: …очі

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, треба відкрити очі людям на подібну ситуацію.

С. КАБУД: Панове, критикуйте, наводьте аргументи {…}. Але тоді в конспірології Верховна Рада.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так. Тобто, фактично нам необхідно створити новий дисидентський рух в 2009 році, як це не здається смішним. Чи іншими словами якось назвати цей рух. Але це має бути рух так як до 92-го року дуже багато українських громадян працювало над незалежністю України. А потім після 92-го року або заспокоїлись, або виїхали з України, або загинули, або ще щось з ними трапилось. І, фактично, їхні бажання опанувати… комуніста зникло. Тобто, потрібно, фактично силу, яка у 2009 році навчиться опанувати комуністами на цій території. Тому що розучились за вісімнадцять років Незалежності, заколихалися, замилувалися, забули, замилили очі. Тобто, ніхто зараз не розглядає, фактично, половину українського істеблішменту як ворожу владу до незалежності України. А насправді це все є ворожа влада, тому що це є комуністи, кегебісти, комсомольці, які не мали би бути на державних посадах у незалежній Україні, якщо ми так сильно боролися за незалежність до 92-го року. Не кажу про себе, тому що я ще вчився в школі.

С. КАБУД: Знаєш, ті, хто боролися, тоді там під кінець…я не знаю… останні восьмидесяті початок дев’яностих – то воно вже стало масовим. Але щоб там така якась боротьба… Ну, воно дуже все легко проходило, дуже по-спротивному, як я розумію. Ну, були люди, які прикладали серйозні зусилля, але це воно було… ну, я не певен, мені навіть важко сказати… А може, після того багато людей виїхало. Виїхало мінімум десять мільйонів. Є оцінки, що може навіть до двадцяти, які перебувають (може вони і заїжджають в Україну), але перебувають з тих чи інших причин закордоном. І хто виїжджав… Є така думка, що, вірогідно, більш активна частина населення скоріше їхало на заробіток чи переїжджало, скажімо, жити,там в Штати, Канаду, чи куди завгодно. І це саме такого ж плану люди, які були активні у ці часи боротьби. Так що ти бачиш, тут є всякі такі нюанси… Продовжуй…

Б. ЧИКУЛАЙ: От, така от у нас справа. Я зараз подивився на твоє послання, що ти мені надіслав на форум: "Немає часу...".

С. КАБУД: Там цікаві є коментарі. Да?

Б. ЧИКУЛАЙ: Да. Далі пише Валентин Бендюг на рахунок люстрації: "А Бог його знає... От, скажімо, один знайомий мій пас мене як українського націоналіста, а тепер заступником у ОДА працює. З усієї сили ганьбить тоталітарну систему за геноцид українців, встигнувши уже дослужитися до генерала і піти на пенсію. Ми з ним іноді вітаємося, він мене пам'ятає.". На що моя думка така, що, відповідно, ті люди – вони звикли виконувати накази. Якщо їм наказують займатися темою голодомору, то вони, окрім того, що будуть працювати проти цієї держави підпільно, вони будуть займатися темою голодомору. Звичайно. Але в той же час вони є носіями ідеології, ворожої до цієї держави. Для того, щоб себе не видати, для того, щоб й надалі займати цю високу посаду, вони з порохом на зубах будуть пропагувати голодомор 32-33-го року, але лише для того, щоб залишитися на посаді, лише для того, щоб більша, інша мета, їхнє екстразавдання було виконано.

С. КАБУД: Спростувати ключовий момент на своїй посаді.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, звичайно.

С. КАБУД: І, до речі, ще теж я чув багато відгуків щодо кількох монументів, присвячених трагедії, і інших заходів, що воно часто проводилося так, що начебто вже низові організатори, чи верхні – невідомо. Я думав, що це скоріше на низовому рівні. Вони мали на меті зробити так, щоб у людей склалася огида до того, що відбувається. Є такий момент. Може, це наслідок загальносовєцкої культури? Можна так піднести. Але щось занадто організований цей {…}.

Б. ЧИКУЛАЙ: Ну, це так звана "пропаганда кітчу". Це те, що ще в тридцятих роках написав пан Грінберг. Що кітч є дуже зручною штукою для маніпулювання суспільством в тоталітарному режимі.

С. КАБУД: Дивно, дивно. І от, бачиш, воно так і є.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так. Далі, звичайно, пишуть, що: "По реальным делам надо судить о человеке" - пише пан Сергій Груздов.

С. КАБУД: Це правда, це правда.

Б. ЧИКУЛАЙ: "Болтовня про люстрацию сейчас – это отвлечение здоровых гражданских сил на негодный объект. Без ложной склонности скажу, что со своим опытом и зрелой гражданской позицией я дам большую фору нынешним не состоявшим, не стучавшим, не нюхавшим чистопюям-болтунам. Уж не говорю про причастных к отпраздновавшим совершеннолетие своей преступной деятельности украинским госаппаратчикам, кому в случай чего и попадут в руки бразды люстраторов" – тобто, така думка пана Сергія Груздова.

С. КАБУД: Мабуть, це щось мало в минулому таке... щось трохи воно безпокойно.

Б. ЧИКУЛАЙ: Ну, щось таке, так. Так що маємо от таку ситуацію в державі, яка є, звичайно, тяжкою, щоб у неї отак от взяти – і повірити, але, нажаль, так воно і є. Звичайно, так як ми вже говорили на початку, що, напевно, збільшиться з розумінням цих фактів, напевно, збільшиться еміграція з країни.

С. КАБУД: А до речі, я хочу запропонувати трішечки інший підхід до того, що ти назвав. Як альтернатива до того, що ти назвав, що більш це еміграція. Так?

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, звичайно.

С. КАБУД: Значить, просто давай поглянемо на все це, на Україну трохи з іншого кута. Що я хочу довести? Я хочу довести, що при бажанні не сорока мільйонів українців, а, ну реально, я не знаю десь скільки... Половина – це діти, хворі, літні люди, яким, взагалі, там не до того. То залишається мільйонів двадцять, а скільки з них активні можуть бути і в якому сенсі – то окреме питання. Але а хочу отаку от річ зацитувати, що...це з Кравчука, першого Президента (десь щось він сказав): "У нас був не просто застій. УРСР Брежнєв, Горбачов та інші перші радянські керівники ставили за приклад служіння КПРС. Ми були зразком, і, до речі, не тільки ідеологічним. Україна була потужним постачальником ресурсів для інших республік союзу. Армія на сто відсотків була забезпечена поставками м'яса саме з України. Продовольство надходило в Москву, Ленінград та інші великі міста Росії. Україна в радянські часи була серйозною політичною базою з потужними та добре підготовленими партійними кадрами. А якщо взяти Східну Україну та Крим, там був зосереджений фор форд не тільки більшовизму, але й російського імперського впливу. Важливий аспект: Україна з позиції свого географічного розташування була безпосереднім сусідом Європи. І тому тут розміщувалися стратегічні війська: півторамільйонне військове угрупування. Повторюю: півторамільйонне військове угрупування, 165 ракетних комплексів і 5 тисяч боєголовок. Я вже не кажу про стратегічне базування літаків, сучасну систему ППО тощо. Все це було в Україні". От що таке Україна. Додам, що ці ракети переважно вироблялися в Україні, і ще багато чого. Тобто, цей потенціал існує й зараз. Не те, що там брязкати зброєю на весь світ, але ж захистити себе, і побудувати собі гідне життя, очищене від гибні і комуноїдів.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так. Цікава думка. Якщо хтось має запитання до нас із Сергієм, чи коментарі, повязані із дослідженням, будь ласка, пишіть нам до чату на Skype ok1wua, або ISQ17235800. Знову ж таки, можете телефонувати до нас до ефіру, використовуючи Skype. Ми вам зателефонуємо назад і підключимо вас до прямого ефіру, де ви зможете дискутувати з нами, доводити свої аргументи, коментувати. Ми ще в ефірі залишимося сорок хвилин, так як орієнтовно, фактично, і думали, що наша online-конференція займе близько двох годин. Я лише зазначу на яких... знову таки витягну чеський закон, і хочу прочитати на яких посадах не можуть працювати люди з минулим КГБ, КПРС і ВЛКСМ у Чехії.

С. КАБУД: А це дуже цікаво.

Б. ЧИКУЛАЙ: Закон 451/91 збірки:
§ 1:
передбачає ряд подальших умов для здійснення функцій працівників, що вибираються, іменуються, призначаються.
a) в органи державного управління Чеської і Словацької Федеративної Республіки, Чеської Республіки та Словацької Республіки
b) у Чехословацьку армію,
c) у Федеральну службу безпеки інформації, Федеральну поліцію, у корпус поліції замку,
d) в Управління справами Президента Чеської і Словацької Федеративної Республіки, Управління Федеральної Асамблеї, Управління Чеської національної ради, Управління Словацької національної ради, Аппарат Уряду Чеської і Словацької Федеративної Республіки, Канцелярію уряду Чеської Республіки, Аппарат Уряду Словацької Республіки, Управління Конституційного суду Чеської і Словацької Федеративної Республіки, Управління Конституційного суду Чеської Республіки, Управління Конституційного суду Словацької Республіки, Управління Верховного суду Чеської і Словацької Федеративної Республіки, Управління Верховного Суду Чеської Республіки, Управління Верховного суду Словацької Республіки, Президію Чехословацької Академії наук і Бюро Словацької академії наук, у Верховний Адміністративний суд,
e) у Чехословацьке радіо, Чеське радіо, Словацьке радіо, Чехословацьке Телебачення, чеське телебачення, словацьке телебачення, у Чехословацьку новину агенцію, Чехословацьку новину агенцію в Чеській Республіці та Чехословацьку новинну агенцію Словацької Республіки
f) у державні компанії, державні організації, компанії з обмеженою відповідальністю, де мажоритарним акціонером є держава, підприємства, зовнішньої торгівлі, у державну організацію Чехословацька державна залізниця, у державні фонди, у державні фінансові установи та державні банки Чехословаччини.
g) у відділи місцевих органів влади, якщо не передбачатиметься інше.
(2) функції у відповідності до § 1, абзац 1. a) означає, на службові позиції в органи державного управління Чеської Республіки, за Законом про державну службу
1) та функції у відповідності до § 1 абзац 1. b) означає в лавах збройних сил Чеської Республіки та Генерального штабу Армії Чеської республіки
2) функції зі запланованим рангом полковника і генерала й загальні функції військових аташе.
(3) функції у відповідності до § 1, абзац 1. f) означає, функції керівника організації та функції менеджера у сфері безпосереднього управління. В інститутах і державних університетах
5), означає, функції академічних функціонерів, що обираються і функції схвалені радою академічних вузів і факультетів. Функції згадані в абзаці 1. g) означає, функції керівника відділів і старших посадових осіб.
(4) Цей закон передбачає також умови, що регулюють функції суддів, присяжних, прокурорів, слідчих, державніх нотаріусів, державних арбітрі а також особам, що практикують діяльність, та є кандидатами на правові функції (переслідування, нотаріат, арбітраж).
(5) Цей Закон встановлює також умови на можливость діяльності деякого консесійного бізнесу».
Тобто, ви розумієте, що йдеться не лише про депутатів Верховної Ради, не йдеться лише про працівників Кабміну й центральних органів виконавчих влади чи Секретаріату Президента. Йдеться про структуру.

С. КАБУД: Йдеться практично про весь зріз, весь прошарок впливових осіб в державі як в керівних органах, так і місцевих, так і в ЗМІ, і так дальше. Тобто, достатньо так серйозно, неформально, а реально за впливом.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, і тому правосуддя в Чехії на високому рівні, і тому освіта у Чехії на високому рівні, і тому поліція у Чехії на високому рівні, і тому і влада, і Парламент у Чехії на високому рівні, і тому...

С. КАБУД: Є з чим порівняти...

Б. ЧИКУЛАЙ: Чехія є на найвищому, фактично, цивілізаційному розвитку у своїй історії. От такий от чеський закон.

С. КАБУД: До речі, доволі серйозна заява оте, що ти зараз зробив щодо того, що... Бо це означає, що в сучасному світі є держави, де рівень життя відрізняється від, скажімо, інших держав сучасного ж світу приблизно, так би мовити, в тисячі років. Що десь приблизно там, я не знаю, може десь дві третини населення світового проживає за умов, які не змінювалися тисячами літ. Я думаю, що як мінімум мільярди два так живе. Так живе більшість китайців, так живе більшість африканців, так живе багато людей в світі. А є люди, які живуть за умов, коли постійно знаходяться в приміщеннях з кліматичним контролем, кондиційованим повітрям, спеціальною вологістю. В автах вони також їздять з кліматичним контролем, їм допомагають постійно там якісь роботи...я не знаю... від звичайних комп’ютерів, там якихось речей... Тобто, фактично, це елементи якоїсь фантастики. Але це реально доступно більшості населення золотого мільярду: Західної Європи, Сполучених Штатів, Японії, ще кількох країн. І саме так (може не на найвищому рівні того спектру), але так добряче всередині живуть чехи.

Б. ЧИКУЛАЙ: Сто відсотків. Маємо запитання від пана Олександра з Іспанії: "Як ви плануєте поширювати ідею люстрації за межі Інтернет-простору? Популярні канали телебачення та радіо України, в доступних пересічному українцю джерелах слово "люстрація" відсутня, хоча ідея, без сумнівів, матиме не аби яку підтримку". Сергію, як ти гадаєш, яким чином ми можемо вийти по за межі Інтернет-простору?

С. КАБУД: Та, мабуть, сам хоче дізнатися про наш зв’язки. Ну, я не знаю, яким чином. Хай звертаються. Ми дамо повну інформацію.

Б. ЧИКУЛАЙ: Що ти маєш на увазі "нехай звертаються". Ну, от ми маємо звернення.

С. КАБУД: Ну, якщо ви хочете стати нашим агентом по зв’язку з пресою – даємо 15% за гонорар. Кожен контракт, який буде доведений до виконання і проплати. Ні, до проплати.

Б. ЧИКУЛАЙ: Ну, так. От ми пожартували. От бачиш, а запитання у нас насправді дуже серйозне. Дійсно, як відірватися...

С. КАБУД: Ну, я можу сказати, що в найближчий час з'являться публікації англомовні по мережі, так би мовити, англомовні. Я думаю, що ми достукаємося до мільйонів людей. Нам для цього не потрібен телевізор.

Б. ЧИКУЛАЙ: Тобто, ти гадаєш, що не реагують на наше дослідження українські ЗМІ, але вони будуть вимушені відреагувати на англомовні публікації?

С. КАБУД: Ну, не тільки англомовні. Різні. Подивися, там, висновки дослідження на першій сторінці достатньо звучать шокуючи. От ми й будемо просувати цю тему. І ще є купа в нас цікавих неоголошених ідей, і вже готових – виконано. Так що ще побачите наперед. А щодо телебачення – ну, нехай звертаються.

Б. ЧИКУЛАЙ: Тут є досить цікавий телеканал. Здається, він називається "TVI", такого розмовного жанру. Я контактував там двох досить відомих людей на цьому телеканалі, але дістав коментар одного з них наступний: "То що нам, після цієї інформації вішатися, чи що?". Тобто...

С. КАБУД: Ні, ну можна, наприклад, припинити їсти, і зробити собі індивідуальний голодомор. Хіба не рішення? Краще ж, ніж вішатися. Так поступово, є якісь шанси...

Б. ЧИКУЛАЙ: Тобто, нажаль, місцеві, локальні, скажімо, засоби масової інформації України більш доступні для загального... для загалу населення. Вони для цієї ідеї є ще досить за далекі. Мусимо зізнатися, звичайно, ми не маємо виходу на телеканали, ми не маємо виходу на радіостанції. Відповідно, ані друкована преса про це, можливо, поки що не знає, можливо, ми ще не достукалися до всіх зацікавлених людей, журналістів та редакторів. Можливо, це ще в майбутньому?

С. КАБУД: Можливо-можливо.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так. Але ось останні там, скажімо, дві доби довели, що, не зважаючи на досить серйозне просування цього дослідження у віртуальному просторі, реально практично ніхто не передзвонив, не поцікавився, до жодного ефіру, чи до жодного інтерв’ю не запросив. Тобто, знову ж таки...

С. КАБУД: Не запросив... А потім ми ж згадаємо...

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, так. Тобто, відповідно, ми маємо отаку досить чітко проілюстровану… боягузтво з боку людей, які з цим ознайомились. Потім, звичайно, ситуація, яку можна назвати "радянсько-базарна", тобто, "радянська" – бо не звертає увагу на критичні проблеми суспільства, а "базарна" – не отримує за це жодних якихось дивідендів: "Ну то й не пишу, ну то й не висвітлюю, ну то й не зверну уваги". Тобто, на такому рівні. Ну, звичайно, напевно ж ще є велика відповідальність перед власниками тих чи інших телеканалів, які, відповідно, роздали чіткі інструкції стосовно "нападу" на ті чи інші прізвища, або на ті чи інші історичні моменти фігурантів матеріалів.

С. КАБУД: Там красивий списочок прізвищ в дослідженні.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, так, так. Тобто... Подивимося наскільки журналістика в Україні відпрацює свою, фактично, назву, свій професійний обов’язок.

С. КАБУД: Ну, з точки журналістів, теж не є таємницею, теж можна проаналізувати. І там... я не знаю... власників ЗМІ та начальства, фігур впливових в засобах масової інформації.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, так, так.

С. КАБУД: {…}.

Б. ЧИКУЛАЙ: Звичайно, звичайно. І я тоді висновки цього дослідження прочитаю, як це й розписував в нашому документі: «Результати дослідження наглядно демонструють, що влада і “різноманітний” політичний спектр України є гебістсько-комуністичною структурою, котра тримається за допомогою підміни понять, напівправди, театру і штучної конкуренції.
Відповідно, чітко прослідковується завдання держслужбовців України під владою КГБ і колишньої комуністичнї верхівки дискредитувати незалежність держави: знищенням права, відсутністю реформ, тиражуванням кітчу погіршити ставлення народу до ідеї незалежності, викликати ностальгію воз’єднання з Росією у формулі “нового” СССР.
Окрім того, розглянувши проект “Люстрація” у площині нещодавніх соціологічних дослідженнь (а це було дослiдження агентства “Ґелап” i центру Розумкова):
• 85% українців не схвалюють діяльності своїх державних лідерів, тоді як у
цілому задоволені їхньою роботою лише 4%;
• 85% громадян вважають дії керівництва держави неправильним, а також
• українська влада блокує ініціативи громадян: лише 25% громадських організацій задоволені співробітництвом зі своїми органами місцевого самоуправління,
стверджуємо, що в Україні відсутня демократія, котру гебісти підмінили у масовій свідомості на інше, досить відносне, поняття: “свобода слова”.
Детальна перевірка інших державних службовців і членів 166 політичної партії, що залишилися, продемонструє загальну присутність КПСС і КГБ в державоруйнуванні».

С. КАБУД: Державоруйнування і є ключове слово. Навіть не розбудова держави, державобудівництво, а державоруйнування.

Б. ЧИКУЛАЙ: Відповідно, держава не відбудеться, допоки в Україні не буде проведено законну люстрацію". От такі от висновки дано в нашому дослідженні. Ви його зможете завантажити з багатьох файлообмінних серверів. Просто можна в Google набрати "люстрація", на сторінках "Вікіпедії" є посилання, також знайдете це все діло на обмінниках типу "Box", типу... та де завгодно.

С. КАБУД: Борисе, я не певен, чи ти від мікрофону віддалився, бо якось на моєму боці не було тебе чути останніх кілька секунд...

Б. ЧИКУЛАЙ: Ага, це я прикрив трошки мікрофон. Я вибачаюсь.

С. КАБУД: Я зрозумів, я зрозумів.

Б. ЧИКУЛАЙ: Потім Megaupload, Rapidshare, Letitbit, Depositfiles, Mediafire, IFolder, Narod.ru. Тобто, скрізь там можна знайти дослідження. Набирайте в Інтернеті ключові слова "Ukraine2009 KGB state", або "люстрація України під владою КГБ" і ви знайдете посилання на файли, які зможете завантажити, ознайомитися безпосередньо, в руках тримаючи цей матеріал.

С. КАБУД: Я дивлюся якраз... запустив Google "люстрації", і перших кілька результатів пошуку {…}. От є, наприклад, навіть стаття "Вікіпедія".

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, так. Там у "Вікіпедії" є навіть посилання на наше дослідження.

С. КАБУД: Ага. "Люстрація 2009. Під владою КГБ. Результати дослідження". Чарівно, чарівно. Все є. Ну що, пан...? Це серйозна річ. Людям треба думати про це і робити самим свої власні дослідження, ситуації навколо себе, зрозуміти що?, як? і чому?.

Б. ЧИКУЛАЙ: До речі, тільки що буквально знайшов статтю на "Народній Правді" від Миколи Гавриловича: "Президент Македонії та її головні високо посадовці мають пройти перевірку на причетність до спецслужб". Це повідомлення із Газета.ru за 01.09.2009. І приводить пан Гаврилович його повністю: «Президент Македонії пройде перевірку на причетність до спецслужб.

В Македонії почався процес люстрації державних службовців та чиновників місцевого самоуправління, на причетність до спецслужб перевірять в тому числі президента країни Георгія Іванова, повідомили македонські інформаційні агентства.

Закон про люстрацію колишня югославська республіка прийняла в січні 2008 року, проте через різні перешкоди спеціально створена комісія почала працювати лише два місяці тому.

На першому етапі перевірка задіне 250 провідних політиків країни. Окрім президента перевірку пройдуть міністри, депутати, мери міст та голови місцевих адміністрацій.

Комісія по люстрації з 1 по 30 вересня буде приймати заяви від цих осіб про їх непричетність до спецслужб, а потім приступить до перевірки даних. У відповідності до закону, чиновники повинні відзвітуватись за свою біографію в період з 1944 по 2008 рік. Люстрація буде проводитись протягом 10 років.
Македонія, населення якої ледь перевищує 2 мільйона чоловік, являється однією із самих маленьких республік колишньої Югославії. Незалежність від Белграду Македонія проголосила в 1991 році».

Це відповідь, до речі. Це чудова відповідь сучасної історії на закиди усіх тих, хто каже: "Люстрація в Україні запізніла" або "Її не варто проводити, бо вже потяг пішов". Ось ми бачимо країну: Македонія, яка почала процес очищення у 2009 році, і саме у вересні місяці ця комісія по люстрації у них починає працювати. Так що шановні противники люстрації, шановні люди, які вагаються, і кажуть, що поїзд пішов, і що не вірять, що люстрація в сучасній Україні може привести до якихось наслідків. Не вірте – це провокації. Повірте – це принесе користь. Така от цікава інформація, яка досить вдало до нашої програми, до нашої прес-конференції підійшла, і, фактично, потрапила в дуже правильний час.

С. КАБУД: Абсолютно. До речі, ще хотів би нагадати слухачам, що як спрацьовують ті механізми, цього контролю за ситуацією в країні (через тих агентів колишніх і теперішніх) здійснюються. Може, хтось не в кусі, але в ФСБ в Росії працює близько двох мільйонів трьохсот тисяч людей офіційно в штаті. Ще не відомо скільки поза штатом. Значить, така середня, найбільш поширена зарплата в ФСБ Росії порядку двох тисяч доларів на місяць. Ну, є і значно більша, а може, є і менша. Значить, утримка цієї машини коштує Російській Федерації, її бюджету, я так розумію, суму порядку 50 мільярдів доларів на рік. Власне, не дешево обходиться, і ці люди отримують достатньо високу платню, за яку, скажімо так, якщо це не Москва (навіть у Москві дві тисячі баксів на місяць...)... це ж тільки зарплата, ще ж є пільги. Це не поганий заробіток. Але в Росії за ці гроші можна знайти спеціалістів будь-якого профілю, і з іноземних мов, і так дальше, і так дальше. І технічних... Будь-яких. Це серйозно. І це військового плану організація. Така от річ. Так що недооцінювати це... Ну, плюс в них же ж і списки агентури в Україні, і прямі виходи, і так дальше... І тому не радив би недооцінювати. Армія та служба більше ніж на два мільйони людей. Це серйозно.

Б. ЧИКУЛАЙ: Логічно, логічно. Знову ж таки пан Олександр пише запитання, чи на нашу думку, наскільки реально придбати ефір на будь-якому з рейтингових телеканалів або радіо для висвітлення ідеї люстрації, або виготовити, і розмістити бігборди. "Небайдужі громадяни України, які мешкають за кордоном мають велике бажання підтримати вас. Чи існує такий механізм?". Напевно, я відповім на це питання, так як я знаходжусь в Україні, і більш-менш розумію питання в медіа, тобто, в принципі...

С. КАБУД: Йдеться про те, як заплатити, як платять за передачі, за конференції...

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, так...

С. КАБУД: І візьмуть, мабуть, більше, але візьмуть щось.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, це схоже, це схоже на реальний хід.

С. КАБУД: Більш того, в нас є продюсерська професійна компанія, яка може зробити будь-який ролик в будь-якому форматі, узгодити з замовником, і ...

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, звичайно, звичано. Тобто, можемо на власній базі це все виготовити. Це правда. Є також зареєстрована громадська організація, яка може взяти на себе такий проект. Так. Тобто, є агентство, з яким ми співпрацюємо, мак зване "Майнд Шер". Воно, звичайно, займається продажем рекламного часу, але, в принципі, з ними можна домовитися, і з їхнім посередництвом можна, фактично, купити ефір на будь-якому телеканалі України. А як відомо, до комерційних справ політикам досить тяжко... на них якось впливати. Тобто, якщо ефір буде продано, то на ньому може, фактично...

С. КАБУД: ...прозвучати ця думка.

Б. ЧИКУЛАЙ: ...прозвучати ця дука. Сто відсотків. Тобто, такий механізм існує, і за певних умов його можна запустити: зробити бігборди, зробити відео, реклами, і в ефірі цю думку пропагувати для усіх українці. Ну, і, відповідно, тоді чекати на реакцію а) суспільства; б) влади. Як бачимо, в Македонії жодних революцій, і жодних мирних, так званих, акцій протесту не відбувається. Натомість, безпосередньо, сама влада Македонії взяла на себе обов’язок саму себе пролюструвати за відповідними критеріями, і буде цю люстрацію вести на протязі наступних десяти років. Ця ось новина, якій нема ще 24 години. Так що ми можемо на нашій території то також зробити. У нас все ще попереду.

С. КАБУД: Абсолютно. Отут я читаю на якомусь форумі... значить, так от коментують (це противники люстрації), пишуть, що: "Представляете ли вы, хотя бы в общих чертах, устройство этого самого органа? КГБ был совершенно не приспособлен к переходу в режим тайного органа. Гораздо более пригодны для этого партийные структуры (типа комитета партийного контроля). И те {…}". Ну, тоді я не знаю, звідки взявся ФСБ на два з гаком мільйони штату. Це дуже важко мені сказати. І так дальше. Якось наївно. Я не виключаю, що існує якась таємна координація між колишніми членами ЦК КПУ чи КПСС. Вони в Україні (такі як Кравчук, чи хто там ще... Мороз) – вони так не погано в останні п'ятнадцять років виступили в політиці по часі бабла.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, звичайно. Маємо на зв’язку пана Юрія Пінського. Секундочку, підключаємо його до ефіру. Ало, пане Юрію? Пане Юрію, Ви нас чуєте?

С. КАБУД: Це займе якийсь час, поки з'явиться, але я думаю, що має з'явитись.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, має з'явитися. Так, нажаль, не вдалося....

С. КАБУД: Може, в нього мікрофон відключений. Так.
Ю. ПІНСЬКИЙ: Ало, чую вас чудово.

Б. ЧИКУЛАЙ: Ага, чує, чує, Юрій чує нас, так. Юрію, доброго вечора. Приємно, що Ви слухаєте нас і приєдналися до ефіру. Ви написали, що жоден телеканал цього матеріалу не пропустить. Можете якось пояснити?
Ю. ПІНСЬКИЙ: Ало, ви кудись зникли...

С. КАБУД: Ми тут, ми Вас слухаємо.

Б. ЧИКУЛАЙ: Спробуємо передзвонити. Спробуємо передзвонити пану Юрію. Можливо, в нього поганий зв’язок.

Ю. ПІНСЬКИЙ: Так, пише він нам, що жоден телеканал не пропустить цього матеріалу... Подивимося, як воно йому вдасться. Я маю сумніви, що йому вдасться.

Б. ЧИКУЛАЙ: Ні, ні. Зник пан Юрій. Нажаль, у нього не виходить.

С. КАБУД: І що він каже? Що не пропустить? Да?

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, пише, що не пропустить. Ну, він, відповідно, має великий досвід роботи в українських і закордонних ЗМІ. Це мова йдеться про Юрія Пінського, який приймав участь у попередніх наших передачах, що присвячені були люстрації. Він працював в "Уніарі" з паном Набокою, він працював для УНІАН, для "Першого каналу", для агентства "Ройтер" та для інших інформаційних агентств України. Тобто, він добре знає "кухню", так звану, нашого медіального світу, так би мовити. І він не є оптимістом, на відміну від мене, про те, що з грішми цей матеріал можуть пустити до телеканалів, скажімо.

С. КАБУД: Ти знаєш, а навіть і без грошей, якщо прогресивно просувати це тими методами, про які ішлося вище, то раніше чи пізніше вони вимушені будуть казати про це. Вони зараз будуть збирати там типу, скажімо, якусь брудну білизну на ці ідеї, на їх проповідників, на авторів. Почнуть, можливо, переробляти веб-сайти Верховної Ради. Ті, що там сказані, що не відомо що робили – почнуть видумувати свої біографії. Почнеться вонь. Оце я гарантую. Панове, купуйте протигази і маски, бо буде сильна вонь.

Б. ЧИКУЛАЙ: Це так, це так. Ну, знову ж таки, про дати говорити зараз не приходиться коли у нас буде проведена люстрація, тому що дуже малий рівень поінформованості загалу.

С. КАБУД: Ну, нехай суспільство й вирішує що вони хочуть з цим робити. Ти знаєш, ми є дослідники. Як кажуть персонажі із відомих п’єс: "Наше дєло... та той самий об'єкт дослідження".

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, так. В даному випадку ми, фактично, зробили що було в наших силах.

С. КАБУД: Я хотів би нашим слухачам таку річ нагадати, що, десь приблизно в 2003 році, може трохи раніше, було подібне дослідження, тільки більш детальніше, що поки що ми опублікували. Було проведене в Росії на відсоток кагебістів в їх владних структурах. Це не було так точно ясно, що відбувається. Може, це був, навіть, якийсь 97-й. Не пам’ятаю точно рік. Відоме дослідження. Ну, там 70% вказувалося. Я до того, що в ті роки не було так очевидно, в що перетвориться монстр, російський державний монстр, як це видно вже сьогодні після агресії в Грузії. Тих постійних... постійної воні в бік України. Так от варто згадати те дослідження. Дослідники попередили суспільство. Може, вже запізно, але все-ж таки коли це вже стало фактом. Так що панове, це все в ваших руках. Воно насувається. Якщо вони насунули презерватив комуністичний на Росію – вони насуватимуть і на вас.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, так, так. Вони якраз саме тим і займаються.

С. КАБУД: Будете жити під гумовою прослойкою, в гондонах.

Б. ЧИКУЛАЙ: Окей, окей. Отже, спробуємо ще раз пана Юрія приєднати до нашого ефіру.

С. КАБУД: Цікава досить держава така. Цікава. І, до речі, після тої дивної ситуації на {…} АЕС починає думати, а що, взагалі, відувається на київській АЕС? А, не дай Боже, щось таке замутять, як замутили на {…}? Що ж це буде? От тут мережа в них є… Що там… Знайти людей в міністерстві, зокрема по енергетиці, в службах експлуатації... Різні речі можна через таку мережу офіцерів КГБ, яка в Україні існує у владних структурах: у Верховній Раді, в Кабміні – всюди. Читайте, панове, дослідження. Цікава річ, насправді. І фамілії там є. Ну що, під'єднати можна, чи не виходить?

Б. ЧИКУЛАЙ: Ні, нажаль, зривається зв’язок із паном Юрієм, але менше встигнемо. Ще раз дякуємо всім, хто цікавиться дослідженням, хто завантажував, ознайомлюється нині з матеріалом, хто нас слухав нині на цій online-пресконференції. У вас ще є пару хвилин щоб задати свої питання, або є приєднатися до нашої дискусії. Пишіть нам e-mail boris.chykulay@gmail.com, або ISQ 17235800, або Skype ok1wua. А тим часом ми, фактично, будемо завершувати вже нашу презентацію. Ще раз пише пан Юрій, що готовий до ефіру. Момент. Ще раз спробуємо його підключити, спробуємо нашу останню хвилину. Виклик пішов... Пане Юрію?

Ю. ПІНСЬКИЙ: Так.

Б. ЧИКУЛАЙ: О, тепер ми Вас чуємо.

Ю. ПІНСЬКИЙ: Дуже добре.

Б. ЧИКУЛАЙ: Будь ласка, аргументуйте Ваш коментар, що жоден телеканал не пропустить цього матеріалу, навіть якщо за нього буде заплачені гроші.
Ю. ПІНСЬКИЙ: Ну, справа в тому, що я трошки працював на телебаченні, маю до нього якийсь стосунок, і можу сказати, що цей матеріал можна пустити виключно як реклама. Рекламний ролик, щоб запустити буквально на хвилин п’ять-сім (це мінімальний час для того, щоб донести до людей якусь інформацію), він буде коштувати близько (за старими розцінками)... це вийде десь близько п'ятдесяти тисяч (долярів, звичайно).

Б. ЧИКУЛАЙ: Ну, це інформація, яку ще треба уточнити. А які джерела Ваші?

Ю. ПІНСЬКИЙ: Джерела? Ну, деякі... {…} особистий досвід.

Б. ЧИКУЛАЙ: Наприклад, я маю... Зараз, секундочку... Навіть спробую швидко знайти.

С. КАБУД: {…}.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, ну, рошки ми затримаємося. Ми маємо пропозицію на розміщення реклами на "Першому Національному"...

Ю. ПІНСЬКИЙ: В який час?

Б. ЧИКУЛАЙ: ...з восьмої до дванадцятої ранку, або з 19-ї до 22-ї години вечора. Фактично, це прайм тайм...

Ю. ПІНСЬКИЙ: Прайм тайм, так.

Б. ЧИКУЛАЙ: Зі знижкою на дев’яносто відсотків. От таку ми маємо пропозицію. Тобто, тридцять секунд з показом впродовж місяця, не менше шістдесят разів коштуватиме 42 тисячі гривень, включаючи ПДВ.

Ю. ПІНСЬКИЙ: Тридцять секунд?

Б. ЧИКУЛАЙ: Так. От ми можемо порахувати: 42 тисячі розділити на 8,5 (долар). Це в нас виходить близько 5 тисячі доларів шістдесят показів в прайм тайм.

Ю. ПІНСЬКИЙ: Тридцять секунд? Повторюю ще раз.

Б. ЧИКУЛАЙ: Ну, так, тридцять секунд.

Ю. ПІНСЬКИЙ: Я казав про п’ять-шість хвилин.

С. КАБУД: П’ять хвилин, тобто це в десять разів... Так, п’ятдесят тисяч і є. Ну, я не впевен, що...

Б. ЧИКУЛАЙ: Так. Тобто... Але це "Перший Національний" – це практично в кожні хаті. Розумієте?

Ю. ПІНСЬКИЙ: А який зараз рейтинг у "Першого національного"?

Б. ЧИКУЛАЙ: Поганий, да, поганий.

Ю. ПІНСЬКИЙ: Якщо пустити в прайм тайм той самий матеріал на "Інтері", чи на каналі "Україна", чи на "1+1" – найрейтинговіших каналах, це буде коштувати в рази 3-4 більше.

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, можливо-можливо, звичайно. Але бізнесмени використовують хронометраж 30 секунд, і їм дуже вдало виходить заробити мільйони на цій рекламі. Це я Вам скажу як працівник продакшина, який ту рекламу робить, і, фактично, наш хронометраж завжди не більше 30 секунд.

Ю. ПІНСЬКИЙ: Ну, одна справа реклама товарів, чи чогось іншого. А інша річ – це політична реклама.

Б. ЧИКУЛАЙ: Ну, напевно, її треба зробити так, щоб працювала просто "до серця", щоб вистачало цих тридцяти секунд, тому що довгі пояснення зможуть спрацювати на зле. Соціальна реклама, вона вся. До речі, дуже коротка, і дуже влучна. Іншими словами: були б гроші. А креатин можна замовити в найліпших рекламних агентствах України. І згоден, впевнений, що креатині директора...

С. КАБУД: ...відгукнуться...

Б. ЧИКУЛАЙ: ...відгукнуться, і дуже цікаві зроблять пропозиції нам.

Ю. ПІНСЬКИЙ: Ну, якщо за допомогою цієї реклами вдасться змінити щось в свідомості України, то це буде дуже добре.

Б. ЧИКУЛАЙ: Звичайно, звичайно. Ну, тим більше, можна ще трусити телеканали, щоб вони брали не комерційні розцінки, а так звані "соціальні", тому що соціальна реклама коштує на прядок нижче, чим комерційна реклама. На такому принципі розміщується реклама про голодомор, про пенсії, там заклики чи Президента, чи Прем’єр-міністра, чи Янукович поздоровляє з 8 Березня, чи Черновецький пісні співає. Тобто, на такому...

Ю. ПІНСЬКИЙ: Борис, а виникає питання: чи захочуть ці канали пустити саме таку соціальну рекламу?

Б. ЧИКУЛАЙ: Згоден, згоден. Це питання, це питання, звичайно, переговорів, ну, і, відповідно, фінансів, але при бажанні і допомоги зацікавлених людей ми можемо ц переговори розпочати, і вже більш конкретніше відповідати на ці питання. Добре. Якщо нема більше запитань-коментарів... Юрію, ще Ви хочте щось сказати?

С. КАБУД: Пана Юрія вже не чути... Він там? Він там?

Б. ЧИКУЛАЙ: Відключився. Добре, ми залишилися знову з тобою, Сергію. Отже, Сергію, закінчуємо? Твоє слово.

С. КАБУД: Так. Ну, дуже вдячний всім, хто слухали, і особливо тим, хто відкрили ці статті, і подивилися. І це лише перший крок, і я сподіваюся, що появиться дослідження у нас, і надасться більше шансів, скажімо так, прогресивним силам в українській політиці, хоча б які... хоча б за віком не встигли попасти під вплив КГБ і партії, так що я не знаю... я був би дуже задоволений, якщо буде реакція у суспільства, хоча б у плані електоральних симпатій. Правильно?

Б. ЧИКУЛАЙ: Сто відсотків. Сто відсотків.

С. КАБУД: Твоя думка?

Б. ЧИКУЛАЙ: Моя думка, що ми знаходимося на початку дуже цікавої подорожі, яка, безперечно, закінчиться перемогою проукраїнських сил, які доведуть що люстрація необхідна суспільству. Ну, й, відповідно, суспільство зробить все для того, щоб ця люстрація була проведена. Дякуємо вам всім за увагу...

С. КАБУД: На все добре.

Б. ЧИКУЛАЙ: На все добре, і до зустрічей в ефірі.

С. КАБУД: Ще я залишаюся в розмові, а ти від'єднаєш від online,і там кілька слів...

Б. ЧИКУЛАЙ: Так, так.