Тимошенко-Янукович: зовнішня політика

Якою буде зовнішня політика президента Януковича чи президента Тимошенко у разі приходу до влади, якою буде співпраця із НАТО та іншими міжнародними структурами?

Віктор Янукович виступає за стратегічне партнерство зі США і ЄС, а також наполягає на позаблоковому статусі України. Між тим інший лідер президентських перегонів - Юлія Тимошенко - твердить про необхідність вступу до ЄС за умови досягнення європейських стандартів, а також про необхідність входження Києва до європейської системи колективної безпеки. Експерти переконані, що після президентських виборів, хоч би хто прийшов до влади, поступ до ЄС і НАТО дещо загальмується.

До виборів президента обидва головні кандидати підійшли з чітко визначеними позиціями у взаєминах з НАТО і ЄС. Щодо Північноатлантичного альянсу, то у програмі Віктора Януковича заявлено, що основним завданням зовнішньої політики є збереження позаблокового статусу України.

Віктор Янукович: "Україна буде позаблоковою державою. Україна не буде вступати у жодний військовий блок. Це точка зору українського народу, яку потрібно поважати. І яку потрібно враховувати."

У програмі пана Януковича також ідеться про прагнення кандидата забезпечити стратегічне партнерство зі США , ЄС і країнами великої "двадцятки". А також відновлення взаємин з Росією і СНД в цілому.

Між Заходом і Сходом

Директор інституту Горшеніна Кость Бондаренко в інтерв'ю Бі-Бі-Сі висловив переконання, що хоча особу Віктора Януковича асоціюють з консервативними групами Сходу України, він навряд чи буде повністю орієнтуватися на Росію.

Кость Бондаренко: "Щодо міжнародної політики, економічних моментів, соціальних моментів, моментів, спрямованих на захист вітчизняного виробника, думаю, що Янукович буде відстоювати доволі жорстко позицію України, так само, як і Тимошенко. Східноукраїнські групи доволі ревниво ставилися до засилля російських транснаціональних корпорацій на території України, і протягом тривалого часу намагалися захищати український ринок від засилля російських олігархів. Кожен розумів, що прихід росіян загрожує економічній безпеці кожного окремого продуцента на Сході України."

Водночас Юлія Тимошенко переконана, що Україна стане членом ЄС, коли українці побудують Європу у своїй державі. Прем'єр не проти участі України у системах колективної безпеки, але вважає, що питання вступу до НАТО розділяє суспільство і тому доля участі у системі колективної безпеки має вирішуватися шляхом референдуму.

Юлія Тимошенко: "Участь України в колективних системах безпеки є необхідною, тому що самотня держава, яка не має надійної опори в системі колективної безпеки, сьогодні ніколи не буде повноцінно захищеною. Водночас, питання вступу до НАТО, і треба це визнати, розділяє українське суспільство."

Верхи на ГТС

Політичний оглядач Кость Бондаренко переконаний, що зовнішня політика Юлії Тимошенко буде зорієнтована насамперед на налагодження посередницьких взаємин у трикутнику Москва-Берлін-Париж.

Кость Бондаренко: "Тимошенко, як знавець газових, енергетичних схем чудово розуміє, що головне багатство України - її газотранспортна система. Тому вона, очевидно, буде намагатися перетворити Україну на такого собі посередника між постачальниками і споживачами газу, тобто між Росією і ЄС. Враховуючи напівміфічний трикутних Москва-Берлін-Париж, Тимошенко захоче не тільки якимось чином його модернізувати і матеріалізувати, а й вписати Україну у цей трикутник."

Після виборів президента 2004 року з вуст і Віктора Януковича, і Юлії Тимошенко лунали різні точки зору щодо взаємин з ЄС і НАТО. Приміром, у жовтні 2006 року пан Янукович, вчергове очоливши з подання Віктора Ющенка уряд, заявив в інтерв'ю німецькій пресі, що Україна не змінила своєї орієнтації і її стратегічною метою залишається входження до євроатлантичного простору.

Нині пан Янукович, виступаючи проти входження України до НАТО, висловлює зацікавленість щодо ініціативи президента Росії Дмітрія Медвєдєва стосовно створення нової європейської системи колективної безпеки, яку не підтримує більшість членів НАТО.

І пан Президент, і пані Президент не будуть зацікавлені в НАТО

Тим часом точки зору експертів різняться з приводу того, якою буде політика щодо ЄС і НАТО Віктора Януковича чи Юлії Тимошенко вже після обрання одного з них президентом.

Голова Атлантичної Ради України Вадим Гречанінов переконаний, що після виборів голови держави взаємини з НАТО можуть змінити інтенсивність. Якщо президентом стане Юлія Тимошенко, то стосунки з альянсом збережуться, але стануть дещо млявими. Якщо ж переможе Янукович, євроатлантичний курс буде згортатится, каже пан Гречанінов.

Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер передбачає, що хто б не став президентом, збережеться прагнення України до Європи і тенденція поліпшення взаємин між Києвом і Євросоюзом. І якщо Україні вдасться вийти на Угоду щодо вільної торгівлі з ЄС, Києву буде важко говорити про митний союз з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Щодо НАТО, то, на думку пана Пайфера, яку він висловив в інтерв'ю Інтерфаксу, план вступу до альянсу відійде далеко на задній план. Ні Тимошенко, ні Янукович не будуть наполягати на швидкому вступі до НАТО, вважає дипломат.

Без різниці?

Водночас голова громадської Ліги Україна-НАТО Сергій Джердж сказав Бі-Бі-Сі, що Юлія Тимошенко, попри свої заяви про референдум, буде більше відстоювати курс на європейську інтеграцію, хоча, на думку аналітика, і пан Янукович, у разі перемоги, навряд чи зможе відійти від обраного шляху.

Сергій Джердж: "Судячи із загальних підстав, можна сказати, що Тимошенко більше стурбована цими питаннями, і, можливо, вона співробітництву з НАТО буде приділяти більше уваги. Проте я думаю, що і Янукович, якщо він здобуде цю посаду, змушений буде рухатись у тому магістральному напрямку, яким рухається держава. Тут він, як державний діяч, повинен буде усвідомити, що співпраця з НАТО і набуття членства необхідні."

В цілому, західні експерти сходяться на тому, що Тимошенко є більш бажаним президентом для ЄС, ніж Янукович. Експерт Португальського інституту міжнародних відносин і безпеки Васко Мартінс сказав Уніан, що Янукович сприймається європейськими лідерами як кандидат, якого підтримує Москва, і який не несе демократичних цінностей, які б ЄС хотів бачити в Україні.

Разом із тим, на думку експертів, новий президент, хто б ним не став, буде здебільшого ховатися за риторикою європейської інтеграції.

Водночас аналітики кажуть, що для Європи на нинішньому етапі все ж головне не прізвище президента, а необхідність проведення другого туру виборів демократичним шляхом.

bbc.ua