Парламентський комітет з євроінтеграції рекомендував ВР звернутися до президента, аби той подав заявку на членство в ЄС. У комітеті кажуть, що така можливість стала реальною після відповідного рішення Європарламенту.
Водночас, члени Партій регіонів кажуть, що поки Київ не отримував запрошення від ЄС на подання заявки, називаючи дії опонентів провокативними.
Автор проекту постанови про подання заявки на членство в ЄС, депутат Микола Катеринчук вважає такий крок на часі.
Оглядач провідного польського часопису Газета Виборча Марчін Войцеховський в інтерв’ю Бі-Бі-Сі нагадав, що Польща, яка стала членом ЄС 2004 року, подала свою заявку ще 1994 року. Він припускає, що Україна також, можливо, «не повинна чекати», але зауважує, що Україні буде складніше.
М. Войцеховський: Це важливий етап і тут можна нагадати досвід Польщі, котра подала свою заяву ще 1994-го року. Я добре пам'ятаю, що тоді не всі західні політики були задоволені.
Чому? 1991-го року Польща підписала свій перший договір з ЄС про співпрацю та асоційоване членство і про створення зони вільної торгівлі.
Деякі західні політики вважали, що 1994 рік це ще зарано подавати заяву на членство. Але мені здається, що, якби Польща чекала, то не ввійшла би до Євросоюзу 2004-го.
Це може означати, що Україна також не повинна чекати, хоча вона ще не підписала угоди про асоціацію - це може статися цього року. Також ще немає угоди про створення зони вільної торгівлі України та ЄС, що є першим кроком в євроінтеграції.
Бі-Бі-Сі: А що можна говорити про політичну атмосферу в країні, яка подала заявку на членство? Чи змінилося щось у Польщі, на вашу думку, після того, як вона офіційно заявила, що хоче бути членом ЄС?
М. Войцеховський: Так. Змінилося те, що робота над членством Польщі у Європейському Союзі стала головним політичним завданням. Тобто усі уряди всі політики і практично усі політичні партії поставили собі членство в ЄС за мету. І це допомагає тим, що створює певну систему координат.
Бі-Бі-Сі: Чи означає це, що це насамперед мотивує політиків і урядовців, а як на рівні пересічного поляка?
М. Войцеховський: Поляки від самого початку перетворень були орієнтовані на Захід. Тобто у Польщі усі зміни, які почалися 89го року, відбувалися під гаслом «Ми повертаємося у Європу.» Серед поляків панувало переконання, що Польща є частиною Європи географічно, але після Ялти не могла бути частиною політично об'єднаної Європи. Поляки від самого початку підтримали курс на європейську інтеграцію.
Бі-Бі-Сі: Тобто, була згода у суспільстві, тобто великих розбіжностей не було, так?
М. Войцеховський: Не було. Так. Але ж і в Україні більшість підтримує євроінтеграцію і нема таких проблем як з членством в НАТО, де такої підтримки немає. Тому мені здається, що заява, або принаймні можливість подання заяви на членство, збільшила би проєвропейські настрої, як в українському суспільстві так і серед українських політиків.
І дійсно, після такого конкретного кроку починається конкретна робота.
Суспільство контролюватиме владу, а влада буде намагатися досягти конкретних результатів у процесі євро інтеграції, бо зараз, мені здається, це передовсім слова, а конкретики немає. Тобто політичні партії можуть перетворити процес євроінтеграції з якоїсь мрії, ідеї у більш конкретний політичний процес.
Бі-Бі-Сі: Якщо говорити про конкретні політичні процеси і терміни, Польща йшла до членства в ЄС 10 років, балтійські країни - близько 9-ти, Чехія, Словенія – 8. Тобто йдеться приблизно про 10 років. Чи погодилися б ви, Україна треба було б орієнтуватися на такий термін?
М. Войцеховський: Орієнтуватися варто, хоча зараз це може бути трохи складніше, бо теперішній процес розширення Європи триває вже близько 6 років і старі члени Євросоюзу трохи втомлені розширенням і хочуть паузи.
Тобто зараз не можна чітко сказати чи це забрало би Україні 10 чи 15 років, можливо 20. Але, якщо процес дійсно почнеться і будуть результати, Єворосоюзу було б важко відмовити Україні у членстві. Бо конструкція Європейського Союзу, і це виписано у лісабонському договорі, що кожна європейська країна, яка виконує копенгагенські критерії, може бути членом ЄС.
Якщо Україна до цього буде наближатися то вона членство отримає. Коли саме, сказати важко, але орієнтуватися на 10-15, або два років на таку перспективу, це було би чудово.
З паном Войцеховським розмовляв Богдан Цюпин | bbc.ua
No comments:
Post a Comment