Дорогий Український народе!
Дорогі співвітчизники!
Я звертаюся до вас напередодні всенародного обрання Президента України – вибору вами Глави держави.
Так, ці вибори – непересічні: ви визначите майбутній шлях країни.
Але є дещо більше.
17 січня 2010 року може стати днем, коли країну штовхнуть у зворотному напрямку.
Я відвертий з вами.
17 січня ви обираєте свою долю. Ви обираєте цінності. Свої, власні цінності.
Від вас залежить історичне рішення. Це треба усвідомити.
На вагах - ми, кожен з нас, наш народ, і життєво небезпечні ризики, які набувають для України критичної ваги.
Йдеться про загрозу енергетичної залежності та втрати власності на газотранспортну систему. Це призведе до втрати економічної незалежності.
Йдеться про боргову яму у десятки мільярдів доларів кредитної залежності. Це продаж майбутнього наших дітей.
Йдеться про погрози нашій цілісності і нашому суверенітету.
Йдеться про намір переглянути і відкласти наш європейський курс. Бо він означає нашу державність, нашу демократію і безпеку, ваше заможне і здорове життя. Поза Об’єднаною Європою Україна вразлива для будь-якого втручання.
Йдеться про денаціоналізацію і деукраїнізацію нашого народу. Дуже легко управляти народом, який розведений на чотири боки, церкви, мови. Такий народ врешті-решт сам знищить свою державу.
Перед нами внутрішній вибір.
Одне рішення може змінити все.
Ризики – реальні і небезпечні.
Але ми здатні їх подолати.
Доказом цього є те, що надбав наш народ за останні п’ять років.
Ми звільнися від страху перед владою за власну думку, за слово, за вчинок, за громадянську позицію.
Ми відстояли і за цей час звикли, що саме народ обирає владу.
Ми звільнили і очистили свою національну пам’ять, а отже ми почали усвідомлювати і самих себе.
Ми спонукали до зустрічі наші церкви, щоб духовно об’єднатися.
І ми перестали озиратися посеред дикого степу і рушили додому, в Європу, до нашого спільного людяного і безпечного дому.
Все це разом на цей час прищепило нам імунітет проти руйнування нашої нації і нашої країни.
Те, що ми стали на правдиву дорогу, хоч і робимо помилки, ще більше спровокувало загрози Україні.
Як Глава держави я зробив і роблю усе, щоб мінімізувати їх, а надалі – ліквідувати їх.
Саме тому 17 січня 2010 року для нас з вами є особливим днем спільної відповідальності.
Ми скажемо своє слово.
Ви обираєте цінності. Для кожного це – найважливіший, життєвий, історичний вибір.
Зробіть його на користь цінностей українських, демократичних, європейських. На користь цінностей нормального і вільного життя.
Проти страху. Проти тих, кому байдужі ви і Україна. Проти несвободи.
Задля своїх дітей. Для своїх сімей. Для себе.
Для того, щоб наші діти, внуки і правнуки не починали все спочатку.
Вирішальний вибір – за вами.
Я твердо вірю, що ми продовжимо шлях, обраний п’ять і дев’ятнадцять років тому.
І особлива відповідальність лягає на тих наших співвітчизників, які будуть забезпечувати достовірне волевиявлення людей і порядок на виборах.
Я з повагою звертаюся до дільничних та окружних комісій. Тут є найбільші загрози фальсифікацій. Тут буде моя найпильніша увага.
Я прошу всіх членів комісій сумлінно виконувати свої обов’язки, не йти на порушення закону і не ризикувати ані власною свободою, ані Україною.
Звертаюся до суддів. Ви будете відігравати виняткову роль.
Закликаю вас не піддатися будь-якому політичному впливу. Від ваших справедливих рішень може залежати надія на нормальне життя мільйонів людей. Будьте з рідною країною. Будьте вірними лише і виключно Закону.
Окремо звертаюся до представників правоохоронних органів, до людей у погонах.
Ви присягали не партіям, не політикам, не чиновникам, а Україні і нашому народові.
Ваш обов’язок – захистити вибір громадян і гарантувати законність і порядок на виборах.
Будьте вірними своїй присязі. Будьте гідними оборонцями порядку і закону. Будьте патріотами.
Ми всі маємо усвідомити себе відповідальними українськими громадянами.
Я закликаю всіх громадян України до відповідального і зваженого вибору. До мудрого рішення. До спокою і поваги вибору один одного.
Відтак, маю особливе звернення до Києва.
Дорогі кияни!
У вирішальні часи столиця будь-якої країни стає центром історичних рішень.
Місія столиці – це місія толерантності, взаємоповаги, мудрого ставлення до будь-яких законних виявів громадянської позиції.
Але найважливіше, що Київ є столицею нашого європейського вибору і за цим вибором йтиме вся наша країна.
Дорогий Український народе!
Я вірю у підтвердження цінностей демократії, нашої національної і європейської мети 17 січня 2010 року.
Я вірю у перемогу української свободи, нашої надії, мрії, доброго майбутнього нашої держави.
No comments:
Post a Comment