В. о. Служби безпеки України Валентин Налевайченко заявив, що до кінця року буде повністю відкрито КДБ та інших каральних органів СРСР, при чому матеріали з цих архівів буде відкрито розміщено в Інтернеті. Завершення розсекречення матеріалів каральних органів одного з найжорсткіших репресивних режимів в історії є, безперечно, яскравим жестом, що демонструє твердий намір керівництва країни, передовсім президентської вертикалі, зробити черговий крок для забезпечення неможливості повернення до комуністичного минулого і наближення до норм західної демократії.
Проте, в теперішній ситуації, близькі наслідки таких дій можуть бути неоднозначними. Адже, розсекреченню підлягають і всі справи таємних агентів радянських спецслужб. Хоча, Служба безпеки України не є прямою правонаступницею КДБ, але значна частина кадрів та методів діяльності перейшла в СБУ незалежної України з відповідних радянських структур. Це було правильним і необхідним, оскільки лише професіонали можуть гарантувати безпеку держави. Тим більше, що ще в часи перед розвалом Радянського Союзу значна частина радянських спецслужб, передбачаючи неминучий крах комуністичної імперії, а також відчувши реальну ситуацію і рівень життя на Заході, спочатку не явно, а згодом – майже відрито, значною мірою підтримали ліквідацію СРСР і створення незалежної України. Без такої підтримки про мирний розпад тоталітарної імперії годі було й думати.
Отже, метод роботи з таємними агентами, як одних основних для радянських спецслужб не міг не використовуватися і в Службі безпеки України. Та й цей метод в тій чи іншій формі використовується практично у всіх спецслужбах світу. Тому, якщо тепер розсекретити таємну агентуру спецслужб старого режиму, то значно важче стане вербувати агентів для спецслужб, що мають захищати незалежну українську державу. Адже при різкій зміні політичної ситуації в Україні прецедент розсекречення агентури може знову повторитися. Звичайно, можна сподіватися, що керівництво СБУ враховує ці аспекти, проте не відомо чи політична кон'юнктура не переважає інтересів національної безпеки.
Другим проблемним аспектом розсекречення таємним агентів можуть бути соціальні наслідки цього, що ми зовсім недавно спостерігає в країнах колишнього соцтабору, зокрема в Польщі. Випадки, коли вимушена співпраця з каральними органами в критичні моменти мала наслідком порятунок багатьох людей, були непоодинокими. Тому, безперечне засудження таких осіб не було справедливим. Та найнебезпечнішою можна вважати третю пересторогу щодо розсекречення цих архівів – використання для боротьби проти політичних опонентів. Можна припустити, що серед активістів політичних сил, які знаходяться у жорсткій опозиції щодо Президента, передовсім БЮТ досить багато осіб, які були таємними агентами каральних органів. Використання процесу розсекречення агентів може стати масштабною кампанією політичного шантажу проти них, коли замість боротьби з некомпетентністю, корупцією, розвінчуванням брехні і безвідповідального популізму будуть використані старі особисті проблеми. Нехай особи будуть усунені, але ті методи, якими ці особи завдали найбільшої шкоди країни не буде ні розкрито, ні засуджено. Більше того, для певних верств населення ці особи сприйматимуться в образі мучеників. А непрофесійність, хабарництво, лицемірство, обман людей, як методи управління країною процвітатимуть й надалі. Крім того, в процесі розсекречення можуть фабрикуватися і фальшиві справи, які можуть використовуватися для зведення особистих стосунків. Тому, процес розсекречення архівів радянських спецслужб має відбуватися під дуже пильним громадським контролем. А для досягнення оптимальних соціально-політичних результатів цього процесу, він мав би супроводжуватися покаянням і помилуванням винних, як це було, наприклад, під час історичного примирення в Іспанії, проте українське суспільство поки що до цього навряд чи готове.
Звичайно, розсекречення таємних агентів є сильної зброєю у руках Президента у політичній боротьбі. Але з іншого боку це є громадським і патріотичним обов'язком Президента і, якщо політична боротьба поєднується з боротьбою за зміцнення незалежності і наведення порядку в країні, то коректне проведення цього процесу жодним чином не підлягає засудженню. Очищення мусить відбутися. Це очищення країни загалом і совісті кожної людини зокрема, передовсім тих, совість кого дуже заплямована. Таким чином, незважаючи на можливі значні загрози і негативні наслідки в теперішній час цей процес матиме дуже позитивні наслідки для побудови сильної незалежної української держави, яка діятиме законними методами в інтересах українського народу.
Лабораторія суспільно-політичного аналізу | maidan.org.ua
No comments:
Post a Comment