SunSay ex 5'nizza у Празі | Палац Акрополіс, 21 листопада

Projekt Planet Connection bude pravidelně představovat v jeden večer současnou i tradiční kulturu jedné země. Premiérově bude uveden v pátek 21.11.2008 v Paláci Akropolis. Návštěvníkům přiblíží Ukrajinu. Součástí programu je promítání diapozitivů a beseda s cestovatelem Ivo Dokoupilem, ochutnávka ukrajinských cukrovinek, vystoupení tradičního tanečního souboru Džerelo a jako zlatý hřeb večera koncert kapely SunSay (ex 5'nizza).

Sun aka Andrey Zaporozhets byl leader světově proslulé skupiny 5'nizza a ve dvojici se Sergeyem Babkinem se zařadili do škatulky minimalistický folk. K tomu, aby si získali posluchače v evropských i rusky mluvících zemích, jim stačil jen jejich hlas a kytara. 5'nizza se rozpadla ještě předtím než mohla udělat v Čechách koncert a uspokojit rostoucí řady fanoušků. Andrey “Sun” Zaporozhets se ale postupně obklopil dalšími profesionálními muzikanty, až vytvořil nový šestičlenný band SunSay.

Vstupné činí 240 Kč v předprodeji a 280 Kč na místě. Promítání proběhne od 18.00 hod. do 20.00 hod., začátek koncertu SunSay (MySpace.com) je ve 20.30 hod.

The Washington Post: Покончить с романтизмом в отношении России

The Washington Post США

АР

В конечном итоге, Москву может
спровоцировать, скорее, не
решимость, а слабость Запада

Недавно бывшие государственные секретари Генри Киссинджер и Джордж Шульц писали, что Соединенные Штаты не должны ни "изолировать" Россию, ни скатываться к "конфронтации". Автор Post Маша Липман призывала нас избегать "предрассудков и иллюзий времен холодной войны", пишет Джон Болтон в газете The Washington Post.

Увы, эти почтенные комментаторы ошиблись с выбором цели для своей критики: ни один серьезный наблюдатель не считает, что нас ждет новая холодная война, или что изоляция России является эффективным ответом на ее растущий внешнеполитический авантюризм. Реакция США на поведение России в последнее время должна руководствоваться не желанием "наказать" Россию, а насущной потребностью дать отпор Москве до того, как ее поведение станет еще более неприемлемым.

Возрастание воинственности России началось не вчера. Вторжение в Грузию является лишь последним по времени и самым вопиющим признаком ее возвращения не к холодной войне, а к бандитскому - можно сказать, царистскому - подходу в отношениях с соседями. Первое предупреждение было сделано в 2005 г. Владимиром Путиным, который назвал распад "Советского Союза крупнейшей геополитической катастрофой ХХ века". В той же самой речи он с горечью упомянул о том, что "десятки миллионов наших сограждан и соотечественников оказались за пределами российской территории". Возможно, его нынешние действия направлены на то, чтобы преодолеть последствия этой "катастрофы", о чем говорят теплые отношения Москвы с премьер-министром Украины Юлией Тимошенко и другие попытки вмешательства в ход выборов в этой стране. Благоразумие, основанное на знании истории, требует, чтобы мы оценивали вторжение России в Грузию не просто как отклонение от нормы, пока не будет доказано обратное.

Путин с горечью упомянул о том, что "десятки миллионов наших сограждан и соотечественников оказались за пределами российской территории".

Россия не раз демонстрировала способность угрожать американским интересам: давала прикрытие иранской программе разработки ядерного оружия, с энтузиазмом выхолащивая резолюции Совета Безопасности ООН о санкциях и пытаясь сбыть реакторы Тегерану; продавала Ирану, Сирии и другим нежелательным странам высокотехнологичное обычное оружие; использовала свои нефтегазовые ресурсы для запугивания Европы; флиртовала с ОПЕК и пыталась завязать тесные отношения с Венесуэлой путем совместных маневров в Карибском море, продаж оружия и даже согласия на строительство ядерных реакторов.

Взять, например, спор вокруг размещения объектов американской ПРО в Польше и Чехии. Перед выходом из Договора 1972 г. о противоракетной обороне мы известили Россию о намерении создать ограниченную (но национальную с географической точки зрения) систему противоракетной обороны для защиты от тех немногочисленных ракет, что могут быть запущены такими государствами, как Северная Корея или Иран. Любой, кто взглянет на глобус, может сказать, что объекты ПРО в Европе не могут защитить Америку от российских ракет. (именно поэтому линия дальнего радиолокационного обнаружения была размещена на Аляске и в Канаде, а не в Европе). Угрозы России в адрес Польши призваны запугать Западную Европу - а в наши дни достичь этой цели совсем несложно. На кону у нас стоят реальные интересы - такие, как маршруты транспортировки каспийских нефти и газа в обход территории России и Ирана. Если марш Москвы по Грузии останется без ответа, то тем привлекательнее будет выглядеть марш в другом направлении, начиная с Украины, где проживает многочисленное русское население, неподконтрольное Москве. "Легитимные интересы в сфере безопасности" не оправдывают вторжения в соседние страны и их расчленения.

Если марш Москвы по Грузии останется без ответа, то тем привлекательнее будет выглядеть марш в другом направлении, начиная с Украины, где проживает многочисленное русское население, неподконтрольное Москве.

Рациональная политика в отношении России должна исключать романтический подход к Москве, который был присущ последним администрациям, и желание некоторых европейцев закрыть глаза и пустить все на самотек. Слишком многие европейцы считают, что они вышли за пределы истории, и им не угрожает никакая опасность извне, если только они сами не будут вести себя "провокационно". Весной в Бухаресте этот настрой привел к тому, что Германия и другие страны отвергли предложение США официально вывести Грузию и Украину на путь, ведущий членству в НАТО. Очевидно, что Москва восприняла этот шаг как знак слабости.

В конечном итоге, Москву может "спровоцировать", скорее, не решимость, а слабость Запада. Именно так вершится суд истории. Соответственно, для корректировки позиции Москвы сначала потребуется корректировка позиций западных столиц - причем, как можно более скорая, пока возомнившие о себе московские лидеры не начали извлекать неверные уроки из своих удач последнего времени.

Шаги по принятию Украины и Грузии ликвидируют опасный вакуум в черноморском регионе.

Во-первых, НАТО должна немедленно исправить свою бухарестскую ошибку. Сделать это до Дня инаугурации 20 января возможно. Принятие Эстонии, Латвии и Литвы в НАТО стабилизировало потенциальную зону конфронтации в Прибалтике, а шаги по принятию Украины и Грузии ликвидируют опасный вакуум в черноморском регионе. Во-вторых, мы должны как можно скорее наращивать военное сотрудничество с нынешними членами НАТО из Центральной и Восточной Европы и государствами этого региона, стремящимися к членству, чтобы четко дать понять России , что продолжение авантюрной политики будет ей невыгодно. Будем надеяться, что к нам присоединятся другие страны НАТО, но, если это потребуется, то нужно будет действовать на двусторонней основе. В-третьих, мы должны в полной мере реализовать планы по ПРО, в рамках которых мы не раз предлагали России полномасштабное взаимодействие и сотрудничество, для защиты от угроз со стороны стран-изгоев.

Такой подход не поставит под угрозу безопасность Запада, а повысит ее. А если Россия обидится, то лучше знать об этом сейчас, чем позже, когда ставки для всех заинтересованных сторон могут значительно возрасти.

korrespondent.net

Cценарій №4: Вторгнення Росії в Україну

Одним з кризових сценаріїв у разі перемоги на президентських виборах у США демократа Барака ОБАМИ може бути російське військове вторгнення в Україну.

Про це заявила кандидат у віце-президенти США від Республіканської партії, губернатор штату Аляска Сара ПЕЙЛІН на передвиборчому мітингу в Ріно (штат Невада).

С.ПЕЙЛІН нагадала про заяву кандидата у віце-президенти США сенатора-демократа Джозефа БАЙДЕНА, яка прозвучала напередодні про те, що в разі перемоги Б.ОБАМИ у світі спеціально "згенерує" міжнародна криза, зокрема, можливо, діями Росії, аби "перевірити" молодого президента-демократа.

Наголосивши, що Д.БАЙДЕН заявив про "чотири чи п`ять" сценаріїв такої кризи, але не назвав їх, С.ПЕЙЛІН запропонувала "розглянути зовнішньополітичні плани ОБАМИ", аби за ними встановити, що може статися в разі приходу кандидата від демократів у Білий дім.

Першими трьома "кризовими сценаріями" губернатор Аляски назвала заявлену Б.ОБАМОЮ готовність почати прямі переговори з лідерами Ірану, його плани дозволити американським військам проводити антитерористичні операції на території Пакистану, а також його намір здійснити виведення американських військ з Іраку, що, на думку губернатора Аляски, буде передчасним.

"Після того, як російська армія здійснила вторгнення в державу Грузію, реакцією сенатора Б.ОБАМА була нерішучість... - подібна відповідь лише заохотить російського ПУТІНА зробити наступне вторгнення в Україну. Це кризовий сценарій номер чотири", - заявила С.ПЕЙЛІН.

При цьому вона завершила перелік таких кризових сценаріїв уїдливим жартом на адресу свого суперника - сенатора Д.БАЙДЕНА.

"Я думаю, що криза, що насувається, яка найбільше турбує виборчий штаб Б.ОБАМИ, - це наступний публічний виступ Джо БАЙДЕНА. Давайте назвемо це кризовим сценарієм номер п`ять", - заявила С.ПЕЙЛІН.

Як повідомлялося, Д.БАЙДЕН, виступаючи в неділю перед вузькою групою прихильників Б.ОБАМИ в одному з готелів Сієтла (штат Вашингтон) на заході зі збору коштів на передвиборчу кампанію демократів, виступив з попередженням про те, що якісь сили у світі у разі приходу Б.ОБАМИ в Білий дім спробують піддати його "випробуванню".

"Запам`ятайте мої слова. Не мине й шести місяців, як світ піддасть Б.ОБАМУ випробуванню, точнісінько так само як був підданий цьому Джон Кеннеді. Світ спостерігає", - заявив Д.БАЙДЕН. "У нас буде міжнародна криза, згенерована криза, щоб перевірити мужність цього хлопця", - заявив сенатор Д.БАЙДЕН.

При цьому він повідомив, що знає як мінімум декілька вірогідних сценаріїв такої міжнародної кризи.

"Це може походити з Близького Сходу, може походити із субконтиненту, може виходити з нової позиції Росії, що зміцнилася, бо вона плаває в морі нафти, що є реальним і викликає у всіх увагу в Сенаті впродовж останніх трьох років", - заявив Д.БАЙДЕН.

maidan.org.ua

ЗРАДА ТИМОШЕНКО: Президент: Дії БЮТ мають недемократичний характер

Дії фракції Блоку Юлії Тимошенко, яка блокує роботу Верховної Ради, мають недемократичний характер. На цьому наголосив сьогодні Президент України Віктор Ющенко під час спілкування зі ЗМІ. «Дії, які сьогодні робить Прем'єр-міністр України і її політична сила, це дії недемократичного характеру. Більше того, я хочу сказати: те, що робиться в парламенті під керівництвом політичної сили БЮТ – це не що інше, як демонтаж демократичних перетворень в Україні», – сказав Президент.

Віктор Ющенко наголосив, що його дивує така поведінка народних депутатів, тому що рішення Верховної Ради в ці дні можуть дати відповідь щодо виходу з політичної кризи, а також стабілізувати фінансово-економічну ситуацію в країні. «На РНБО я звернувся до всіх політичних сил: якщо ми хочемо знайти вихід із політичної кризи, нам треба дати можливість провести декілька засідань Верховної Ради для того, щоб зняти ключові питання, які стосуються подальших демократичних кроків щодо нормалізації ситуації», – сказав В. Ющенко.

Президент підкреслив: підстав для блокування роботи парламенту сьогодні немає.

прес-служба Президента

До Польщі скоро можна буде літати за 200 гривень. А звідти – в Європу

Бюджетна авіакомпанія "Візз Ейр Україна" з 3 січня 2009 року відкриває міжнародні рейси між Києвом (Бориспіль) та Катовіце (Польща).

Це буде перший маршрут з України до Польщі, за яким здійснюватимуться лоу-кост перельоти, повідомляє прес-служба Мінтрансзв’язку.

Попередньо планується, що частота перельотів даним маршрутом становитиме три рейси на тиждень.

Квитки на рейс до Катовіце вже є в продажу за ціною, починаючи від 199 гривень (в один бік, з урахуванням усіх податків та зборів).

***

З польського міста Катовіце "Віз Ейр" здійснює перельоти до 15 міст Європи, зокрема до Мілана, Рима, Парижа, Лондона, Стокгольма, Осло, Барселони.

У середньому один авіапереліт з Катовіце до будь-якого з цих міст на одну особу в один бік коштує близько 100 доларів з урахуванням усіх податків і зборів.

Раніше "Віз Ейр" здійснював авіаперевезення всередині України. Пізніше керівництво компанії оголосило, що з 15 січня 2009 року відкриває міжнародні рейси з Києва до Лондона, Дортмунда, Кельна.

Міжнародні авіаперельоти здійснюватимуться також зі Львова.

pravda.com.ua

Європарламент планує визнати Голодомор злочином проти людства

Європарламент планує визнати Голодомор злочином проти людства та висловити співчуття українському народу.

Як передає власний кореспондент УНІАН в Брюсселі, про це йдеться в спільному проекті резолюції Європарламенту, текст якого міститься на офіційному сайті парламенту.

Проект резолюції складається лише з двох пунктів. У першому пропонується визнати Голодомор жахливим злочином проти українського народу та проти людства; суворо засудити такі дії, зокрема, проти українського селянства, які супроводжувалися масовим знищенням людей та порушенням прав і свобод; висловити симпатію українському народу, якій пережив трагедію Голодомору, а також – висловити повагу тим, хто помер в результаті штучного голоду 1932-1933 років; закликати країни колишнього СРСР відкрити їхні архіви щодо Голодомору для проведення досліджень щодо організації цієї трагедії.

У другому пункті резолюції пропонується доручити Президенту Європарламенту переслати текст резолюції до Ради ЄС, Єврокомісії, уряду та парламенту України, Генеральному секретарю ООН, Генеральному секретарю ОБСЄ та Генеральному секретарю Ради Європи.

Спільна резолюція була узгоджена представниками групи народних партій, групи лібералів, «зелених» та групи «Союз за Європу націй». Представники групи соціалістичних партій також поставили підписи під цим проектом резолюції.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні Європарламент планує провести дебати на тему вшанування пам`яті жертв Голодомору. У четвер, 23 жовтня, парламент планує схвалити резолюцію з цього питання.

unian.net

Німецький слуга Кремля засвітився в оцінках України

Риторика чиновника МЗС гера Ерлера починає відверто нагадувати чи то Жириновського, чи то Затуліна... Раніше він активно захищав знаменитого корупціонера із Газпрому...

Останніми днями зачудована міжнародна спільнота стала свідком украй різкого діалогу між дипломатичними відомствами Німеччини та України. І вівся він аж ніяк не в дипломатичній формі. МЗС нашої країни почуло від колеги з Німеччини, що в України немає реформ і демократичної конституції, а тому їй зась до НАТО! Натомість Міністерство закордонних справ України небезпідставно відповіло, що вельмишановний німецький дипломат вдався до „пересмикування та некоректної маніпуляції цифрами та фактами”.

Нагадаємо, 21 жовтня статс-міністр федерального МЗС Німеччини (відповідає ще недавно наявній у нас посаді держсекретаря міністерства) Гернот Ерлер під час відеомосту Москва – Берлін дозволив собі відверто хамські оцінки України. Мовляв, країна, яка хоче стати членом НАТО, має продемонструвати „високий стандарт реформ, демократичну конституцію і здатність зробити вагомий внесок у структуру безпеки Альянсу”. Нічого цього, на думку Ерлера, в України немає. До того ж, переважна більшість українців, 60–70% (і де поважний статс-міністр взяв такі цифри?) нібито ставиться до ідеї вступу до НАТО критично. А далі риторика гера Ерлера починає відверто нагадувати чи то Жириновського, чи то Затуліна: „Вочевидь, східна частина країни побоюється, що це зруйнує відносини з Росією. Інтеграція до Альянсу в таких умовах може призвести до ще більшого розколу”.

В МЗС України висловили здивування з приводу подібних заяв німецького чиновника. "Особливо дивує, що ці висловлювання прозвучали не під час зустрічей зі своїми українськими партнерами, які могли б дати аргументовані відповіді, а під час відеомосту Москва–Берлін".

Відомство Володимира Огризка визнало слушність хіба що слів про те, що в Україні, як і в будь-якій демократичній державі, "існують протилежні точки зору" з приводу вступу до НАТО.

"Це, мабуть, єдине об’єктивне твердження, яке прозвучало з вуст пана Ерлера. Усе інше – пересмикування, некоректна маніпуляція цифрами та фактами, замішані на риториці, неприйнятній в оцінках високопосадовцем позиції іншої суверенної держави", – наголошується в заяві українського МЗС.

Наші дипломати нагадали, що некоректно ставити під сумнів можливість України робити внесок у безпеку на євроатлантичному просторі. Адже Україна, на відміну від багатьох держав-членів Альянсу, бере участь у всіх без винятку миротворчих операціях під проводом НАТО". Крім того, український МЗС поцікавився, наскільки збігаються позиції пана Гернота Ерлера та пані канцлера Анжели Меркель, яка підписала офіційний документ у Бухаресті щодо майбутнього членства України та Грузії в НАТО.

"Що стосується тверджень про розподіл України на два непримиренні політичні табори та можливий розкол на ґрунті євроатлантичної політики нашої держави, то порадили б Ерлеру надто не перейматися цими уявними фобіями", – зазначається в коментарі.

МЗС наголошує, що законодавство передбачає вступ України до НАТО як пріоритет зовнішньої політики держави. "При цьому, безперечно, остаточне рішення буде прийматися з урахуванням думки українського народу".

Авторові хочеться додати ще кілька слів до цілком слушного, на його думку, коментарю МЗС України.

Коментар слушний в усьому, крім висловленого в ньому здивування. Чому дивуватися? Яких ще заяв можна було чекати від Гернота Ерлера?

Прочитаємо, що писав російський сайт inosmi.ru про цього політика у вересні 2004 року: „Координатор німецько-російського співробітництва по лінії громадськості при уряді Німеччини. Голова німецько-російської міжпартійної парламентської групи. Член німецької Координаційної ради з організації „Петербурзького діалогу”. Є автором вступної статті до книжки „Куди йде Росія при Путіні?” (2004) та численних аналітичних статей з російської тематики...

Г.Ерлер закликає уряди країн Західної Європи не відвертатися від Росії у такий складний для неї період. На його думку, після трагедії в Беслані важливо не допустити політичну ізоляцію РФ... Німецький політик вважає, що тісніше співробітництво Росії та ЄС перед лицем спільної небезпеки приведе до позитивних результатів у боротьбі з тероризмом”.

Ви ще дивуєтеся, чому заяви Ерлера такі схожі на маячню Затуліна? На жаль, схоже, що обидва мають найбезпосередніше відношення до ФСБ. І саме там їм диктують потрібні „темники”, які збігаються навіть у деталях дискурсу.

Досить кинути бодай побіжний погляд на ті месиджі Ерлера, які останніми роками поширювали світові ЗМІ.

По-перше, в інтерв’ю радіостанції „Ехо Москви” 2006 року Ерлер відверто лобіював надзвичайно вигідний Газпрому імені Путіна–Медведєва та промисловим колам ФРН проект північноєвропейського газопроводу. Проект, який відверто зачіпає інтереси України, Польщі та країн Балтії. І захищав досить ганебну з точки зору автора поведінку екс-канцлера ФРН Гергарда Шредера, який зайняв місце директора проекту. Пасаж на користь вчинку людини, яка мусила піти з посади під тягарем звинувачень в корупції, варто навести повністю: „Ми просто беремо до відома, що пан Шредер після того, як він пішов зі свого офіційного поста, може мати, має право сам вирішувати, де йому далі працювати. Він активно займається проблематикою північноєвропейського газопроводу, цей газопровід має забезпечити енергетичну безпеку Західної Європи, зміцнити її, з погляду Газпрому, це проект диверсифікованості шляхів доставки, тому він сприяє стабільності”.

Отак – „зміцнити енергетичну безпеку Західної Європи з погляду Газпрому. Старигань Фройд був би щасливий, аналізуючи такі чудові обмовки.

У тому ж інтерв’ю Ерлер висловився на користь участі російської сторони в європейському авіабудівному концерні EADS, який займається військовими та космічними (у тому числі розвідувальними) проектами. Ну, тут без коментарів.

Після парламентських виборів в Україні в червні 2006 року Ерлер майже неприкрито агітував за „ширку”, що цілком відповідало позиції Кремля: „Партія регіонів отримала на виборах 32 відсотка голосів, отже, є найпотужнішою. Саме тому залучення до урядової коаліції найпотужнішої політичної сили може стати стабілізаційним фактором. Крім того, досі існувала небезпека певного розколу країни, оскільки Партія регіонів має свій центр у східноукраїнських регіонах і представляє там насамперед російськомовну частину населення. І якщо її не залучити до участі в уряді, то це може привести до поглиблення політичного розколу”.

А ось позиція „європейця” Ерлера, висловлена одразу після вторгнення російських військ на територію суверенної Грузії: „Грузинське керівництво порушує права громадян у Південній Осетії, заявив сьогодні державний міністр у МЗС ФРН Гернот Ерлер в інтерв`ю телекомпанії НДР. Як відзначив високопоставлений німецький дипломат, розв`язаний на Кавказі військовий конфлікт порушує перемир`я 1992 року, дотримання якого контролюється іноземними військами. Гернот Ерлер підкреслив, що з розумінням ставиться до реакції Москви на події в Південній Осетії, оскільки цей регіон, хоча й формально належить Грузії, економічно підтримується Росією”.

З усього викладеного вище неважко зробити простий і однозначний висновок: нічого дивуватися антиукраїнським і проросійським заявам пана Гернота Ерлера. Здається, він тільки зовні німецький дипломат, а по суті – слуга Кремля, який відпрацьовує отримані звідти завдання. І щиро мріє в майбутньому разом з колишнім шефом Шредером отримувати багатомільйонні дивіденди від „зміцнення енергетичної безпеки Західної Європи з погляду Газпрому...

Микола Писарчук | unian.net

Лекція Давида Свободи

Об'єднання Українок в Чеській республіці запрошує вас на лекцію Давида Свободи Чесько-Українські відносини у Віденському парламенті та в період першої республіки.
23.10.2008 р. о 17:00 в залі засідань Словянської бібліотеки (Клементинум 190. Прага 1).

Програма "Дні української культури в ЧР 2008"

3 - 9 листопада 2008, Прага

Понеділок: 3.11. 18:00 год.
Тарас Пліщ, “Граючись в життя”– відкриття “Днів культури”
Виставка картин укр. символіста
U Lužického Semináře 20, Praha 1

Вівторок: 4.11. 18:00 год.
Ігніс: “Музика з Ігнісом”
Виступ укр. капели та гостей
Dům nár. menšin, Vocelova 3, Praha 2

Середа: 5.11. 17:00-20:00 год.
“Завітайте до нас”
День відкритих дверей УІЧР-Пороги
Dům nár. menšin, Vocelova 3, Praha 2

Четвер: 6.11. 17:00 год.
“Богдан Хмельницький” – фільм 2008 р.
Вечір українського фільму
Dům nár. menšin, Vocelova 3, Praha 2

Неділя: 9.11. 8:30 год.
Літургія в храмі св. Климентія
Виконує місцевий хор
Karlova 1, Praha 1

Прага – головна програма “Днів культури”
Неділя: 9.11. 15:00 год.
Галла-концерт укр. гуртків
Музичний і танцювальний виступ у Празі
Divadlo Metro, Národní třída 25, Praha 1

Хомутов
Субота: 8.11. 16:00 год.
Хомутівський український галла-концерт
Акція регіональної організації та гостей
Kulturní dům KASS, zahradní 5341, Chomutov

ПЛЗЕНЬ
Середа: 5.11.2008
18:30 вступне слово п. Мартинця
19:00 МДК банд – “спід фольклор”
Чеська капела співає українською
Kulturní kavárna Jabloň, Krátká 2 (tram 2 CAN-Skvrňanská), Plzeň

Партнери: Галерея Зузук, Форум українців ЧР, Об’єднання українців, Берегиня, Джерело, Родина, Об’єднання українок

Акцію фінансово підтримало Міністерство культури ЧР

Організатор - Українська ініціатива в Чеській Республіці (УІЧР)

Пленер 2008

З першого до десятого жовтня в селі Тисово, Чеська Республіка, відбувся пленер молодих художників "Венков", в якому взяли участь студенти старших курсів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури: Богдан Поліщук, сестри Юлія і Ольга Зауличні і Олена Рачковська.

По суті пленер (від фр. en plein air — «на відкритому повітрі») — живописна техніка зображення об'єктів при природному світлі і в природних умовах. Пленер з'явився на початку XIX ст в Англії завдяки Джону Констеблю і Річарду Парксу Бонінгтону. Пленерізм стає основою естетики художників, для яких світло і повітря набувають самостійного значення і чисто живописний інтерес. Сам предмет свідомо не промальовувався, майже не виражається в конкретних силуетах або зовсім зникає. Ця техніка користувалася великою популярністю у французьких імпресіоністів і саме тоді пленер як термін отримує широке вживання.

Той факт, що всі художники потрапили в природнє і культурне середовище у котрому раніше ніколи не були, в іншу країну з її традиціями котрі десь тісно переплітаються з українськими, але в багатьох випадках абсолютно відрізняються від них і стало особливістю пленеру «Венков».

Своєрідним «сталкером» студентів виступив художник Тарас Пліщ котрий протягом багатьох років живе і працює в Празі.

Кожний з учасників пленеру працював над роботами по своєму, на полотно лягали мазки різнокольорових барв осені а також елементи інтер‘єру і екстер‘єру з історичної будови-гражди пані Катерини Профусової (Katerina Proufusova), де власне і мешкали учасники пленеру.

Крім плідної праці, а під час пленеру було написано більше двадцяти полотен, студентам вистачало часу і енергії побувати на концертах, виставах, відвідати цілу низку музеїв і картинних галерей, зробити ескурсію в історичне місто Літомишль.

- У мене залишилося дуже приємне враження від відвідин дому пані Катерини, це як повернення в дитинство, в казку. Не можу не згадати свою бабусю в котрої я проводила літні канікули. Думала що туди, в казкове дитинство вже не повернуся ніколи, тільки у сні, бабуся померла, а в її хаті тета зробила євроремонт, - сказала вражена Оля Заулична, котра до речі працює над дипломною роботою котра так і називається - "Згадка з дитинства".

Власне, ця подія не має такого широкого розголосу як концерт зірки естради, чи виставка геніального майстра - для загалу це рядова річ, багатьом незрозуміле слово - пленер нічого не говорить. Але така акція допомагає молодим людям в творчому розвитку, підказує куди треба робити наступний крок аби стати на невидиму стежку до успіху. Саме цю ціль бачили організатори пленеру - допомогти молодим талановитим людям правильно обрати свій шлях, побачити інший світ, іншу країну. Не як туристи, і не у ностальгічному емігранському

Середовищі, а з безпосередними носіями культурного середовища.

Спільними зусиллями українських державних і громадських організацій започатковано добру справу котра зацікавила багатьох: ідея проведення, кураторство пленеру належить Мирославу Зузуку, власнику одноіменної галереї ZUZUK й активісту громадської організації Форум Українців Чехії, фінансова підтримка Посольства України в Чеській республіці.

Завершилася акція вернісажем у галереї ZUZUK, з роботами художників можна ознайомитись на протязі усього жовтня.

Жовтень, 2008 рік. Прага

Вечір річниці створенню УПА в Празі

Міжнародне об`єднання “Українська Свобода” та Всеукраїнське об’єднання “Свобода“ запрошують Вас на зустріч із головою Всеукраїнського об`єднання “Свобода” Олегом Тягнибоком та Народним артистом України Богданом Бенюком, присвячену 66-річниці від дня створення Української Повстанської Армії. У програмі – перегляд фільму про УПА. Зустріч відбудеться у неділю, 19 жовтня 2008 року о 16:00 год., у театрі ILLUSION за адресою Vinohradska 48, 120 00 Praha – Vinohrady. Вхід вільний.

Ярослав Кендзьор: «Оприлюднення списку агентів КДБ викличе у суспільстві шок...»

Чому деякі політики знову порушують проблему політичної люстрації

Під час літніх парламентських канікул до рук народного депутата України Ярослава Кендзьора потрапила книга доктора історичних наук Лариси Крушельницької «Рубали ліс». Зрозуміло, що рубали народ... Автор розповідає, як велика родина галицького письменника і громадського діяча Антона Крушельницького у тридцяті роки минулого століття за покликом серця виїхала до Харкова, і там її майже усю знищив сталінський режим. «Ставало моторошно, коли Лариса Іванівна згадувала один

із епізодів свого дитинства, - каже Ярослав Михайлович. – Дівчинка жила у письменницькому будинку «Слово». Навіть діти репресованих батьків писали доноси на членів своєї родини. Маленька дівчинка хвалилася, що вже написала кілька доносів, але треба ще, аби її прийняли в піонери...». Можливо, прочитання цієї книги підштовхнуло політика повернутися у думках до необхідності політичної люстрації, оприлюднення хоча б частини таємних інформаторів, агентів колись всесильного, всезнаючого і всемогутнього КДБ.

- 1990 рік. У розпалі національно-демократичні перетворення на Львівщині. В обласній раді 200 депутатів, і серед них не більше десятка представників КПУ. Головою обласної ради обираємо колишнього політв’язня В’ячеслава Чорновола. 24 серпня 1991 року проголошення нашої Незалежності. У цій політичній ситуації постало питання реформування КДБ у Службу безпеки України, яка б позбулася тієї страшної спадщини, яку виробив у тоталітарному суспільстві КДБ. Постало питання про переатестацію кадрів цієї структури. На рівні Верховної Ради України було створено спеціальну атестаційну комісію. Входили до неї Михайло Горинь, Дмитро Павличко, Генрих Алтунян, керівник харківського «Меморіалу». Відповідну комісію було створено і на обласному рівні. Робота подібних комісій не дуже афішувалася. Тоді чимало працівників управління КДБ у Львівській області, щоб засвідчити лояльність до нової влади, приносили В’ячеславу Чорноволу оригінали буквально вирваних із справ цікавих важливих документів. Серед тих документів були особисті заяви багатьох наших знайомих про згоду працювати як агенти КДБ.

- Як ви розпорядилися тоді документами щодо агентів КДБ?

- Ми сиділи у кабінеті В’ячеслава Максимовича - я, Давимука, Косів, Микола Горинь – і радилися, що з ними робити. Публікувати ті заяви? Це був би шок у суспільстві. Були серед них і ті, хто старався якнайближче бути до Чорновола. Коли людина стає більшим католиком, аніж Папа Римський, це неодмінно викликає тривогу. Пан В’ячеслав був людиною довірливою, він скептично сприймав наші застереження: «Хлопці, відчепіться від мене. Навіть якщо і агенти, то що вони від мене візьмуть, я все роблю відкрито, публічно...».

- Чув я такі нісенітниці, що й ви нібито були причетні до співпраці з КДБ...

- Це стосується періоду виходу «Українського вісника». Кадебісти приклеїли нам псевдо для оперативної розробки, як і всім, за ким тоді стежили. В’ячеслав Чорновіл мав псевдо «Невгамовний», Ярослав Кендзьор - «Спортсмен», Михайло Косів -»Крот», Михайло Горинь - «Семен», Богдан Горинь - «Борис», Атена Пашко - «Гієна»... Це був цікавий історичний документ, і ми вирішили опублікувати його у газеті. Людей, які згодом скористалися цією публікацією, аби очорнити моє ім’я, інакше, як покидьками, назвати не можу...

- За часів Незалежності чимало політичних партій, рухів, громадських організацій пережили чимало чвар і розколів. Дехто пояснює це «рукою КДБ». Думаю, це перебільшення. Визначальним, як на мене, був все-таки менталітет, який окреслений відомим афоризмом: «Де два українці, там три гетьмани...».

- Не скажіть... Болючі, драматичні процеси, які відбувалися з Рухом, і не тільки з ним, пояснювалися і руйнівною дією агентів КДБ. Хтось знайшов влучне порівняння: «зарибнення». Мені вдалося «розкрутити» на щиру відповідь колишнього ідеологічного секретаря ЦК КПУ Леоніда Кравчука. Запитання полягало у тому, що робило політбюро ЦК КПУ, особисто Володимир Щербицький, Леонід Кравчук, коли 1989 року творився Народний рух України? Не думаю, що ви усі сиділи у політбюро і оплакували свій кінець. «Заходи були різноманітного характеру, - відповів Кравчук. – Найперше - нейтралізувати Рух, тобто не дати йому розповсюджуватися, і подивитися, яка соціальна база може бути у нього. Дискредитувати Рух як такий, що претендує на повноваження, функції, завдання, які мають держава і Комуністична партія. Розвінчати Народний рух було головною вимогою Володимира Щербицького. Органи безпеки за вказівкою політбюро повинні були здійснювати конкретні заходи своїми специфічними методами. Це - залучення до співпраці агентури, зв’язки, намагання перетягнути на свій бік керівників. Головне завдання — розвалити Рух із середини». Свого часу я брав телеінтерв’ю у колишнього народного депутата України Юлія Іоффе. Він мав довірливу розмову з тодішнім головою Верховної Ради Володимиром Івашком. І той із симпатією говорив про одного з нардепів, який ходить на національно-демократичні мітинги за дорученням КДБ... Сьогодні важко судити, чому люди давали згоду на співпрацю з КДБ, з яких мотивів. Знаю людей, які відбували покарання у тюрмах і таборах, і їхні заяви були єдиним способом зберегти собі життя. Але чимало людей робили на цьому кар’єру... У мене на старій ще квартирі був сусід, який не раз бував у мене в хаті. Якось він напився до нестями, впав переді мною на коліна і зізнався з плачем, що доповідав в органи, хто у мене буває, які ведуться розмови. Мовляв, без цього не зробив би кар’єри у своєму інституті...

- Чимало людей припинили свою працю з КДБ, коли почалася горбачовська «відлига», коли народ почав позбуватися страху...

- Далеко не всі. Ви, очевидно, бачили оприлюднені на кількох Інтернет-сайтах матеріали про агента КДБ «Терезу», зокрема її особистий підпис під заявою, що вона дає згоду бути інформатором КДБ.

- Ви не боїтесь, що вона подасть вас до суду?

- Не боюся, бо, посилаючись на ці документи, не забуваю казати «якщо це правда»... Якщо це підробка, то сама “Тереза” мала би це спростувати. Так-от, одне із донесень на В’ячеслава Чорновола датоване 1988 роком. Тоді була створена Українська Гельсінкська Спілка, Ганна-“Тереза” увійшла до пресової групи УХС. З цього доносу випливає, що за дорученням КДБ вона відстежувала, зокрема, зв’язки Чорновола з політичними діячами прибалтійських республік, польською “Солідарністю”.

Коли порушуємо питання люстрації, думаємо про національну безпеку держави. Згода працювати з КДБ - то як чіп, вживлений у тіло на все життя. Не виключено, що списки агентів КДБ стали надбанням, скажімо, ФСБ Росії... Ніхто не виключає, що людина, яка постійно на гачку, отримає доручення із сусідньої держави. Я не виступаю за негайну глобальну люстрацію. Але її треба провести хоча б на рівні Верховної Ради, уряду, міністерств і комітетів, на рівні обласної ради...

- Яка позиція у цьому питанні СБУ?

СБУ, особливо останнім часом, повертає добрі імена жертвам політичних репресій, відкриває архіви, що стосуються Голодомору... Але деякі речі ця служба тримає за десятьма замками. Я мав розмову з одним із діючих працівників СБУ. Обговорювали і тему люстрації. Мій співрозмовник заговорив про небажане політичне збурення, у суспільстві. Сказав, що без ухвали законодавчого органу саме СБУ цього робити не буде. Цей склад парламенту навряд чи прийме хоч один із наявних законопроектів про люстрацію. Але на цей крок вже наважилися парламенти ряду країн колишнього соціалістичного табору. Думаю, прийдемо до нього і ми...


Коментарі для «ВЗ»

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету, колишній політв’язень

Питання люстрації тривожить мене з часу здобуття Україною незалежності, і не можу сказати, що вважаю його вирішеним для мене остаточно. У мені борються дві логіки. З одного боку, комуністична влада мала одну характерну особливість: будучи тоталітарною, вона втягувала у свої гріхи всіх. Як дисидент і політв’язень, не можу сказати, що вина за мій неправедний вирок лежить лише на моїх слідчих і суддях. Певну вину несуть на собі також вчителі, які вчили нас, що комуністична система – найсправедливіша. Робітники, які на загальних зборах піднімали руки за схвалення політики партії. Навіть ті табірні лікарі, які відмовлялися лікувати хворого в’язня, який мав на тілі хрестик. Як у цьому випадку мала б виглядати люстрація? Які категорії громадян СРСР треба було б визнати небезпечними, а які – ні? Крім того, рівень співпраці населення СРСР (зокрема України) з КДБ досягав таких величезних масштабів, що ретельна люстрація втратила б усякий сенс, оскільки, здається, не залишала б достатньо кандидатів для державної служби.

Не менш важливим для мене був перший демократичний досвід Галичини. Адже до влади тут прийшла не одна людина з “чистою” біографією (часом навіть прикрашеною причетністю до руху опору). Проте у діях своїх вона легко вдавалася до багатьох комуністичних методів, якщо вони давали ефект. Це переконувало мене, що гріх комунізму – в середині нас самих. Подолання комуністичної системи потребує не стільки люстрації, скільки покаяння усіх, хто підтримував її. Проте, з іншого боку, нерозкаяний гріх комунізму посіяв нову кривду і нові злочини. В Україні ніяк не можуть запустити механізм верховенства права, почавши все “з чистого аркуша” і ввівши нові правила співжиття. Непокарані вчинки, які до того ж не кваліфіковані як злочини, фатально знечищують наше суспільство. Отже, невже я не мав рації і люстрація була таки потрібна?

Анатолій Матіос, начальник управління Служби безпеки України у Львівській області

Служба безпеки України не є правонаступницею КДБ і з власної ініціативи не може розсекречувати списки осіб, які співпрацювали з Комітетом держбезпеки СРСР. Крім того, в Україні немає законодавчої бази щодо питання люстрації, яка б визначала механізм її здійснення.

Західний досвід, починаючи з постфашистської Німеччини і закінчуючи країнами Балтії, які розкривали архіви спецслужб, свідчить, що ця справа має сенс тільки тоді, коли у суспільстві відбувається так звана люстрація. Йдеться не про закон про люстрацію, а про моральність суспільства, про ставлення до людей, які здійснювали певні історичні вчинки. Україна показала, що в нашому суспільстві люстрації не відбувається. Який сенс розкривати архіви, якщо суспільство не готове давати адекватну та справедливу оцінку таким справам?

Проводити публічну люстрацію і розсекречувати списки осіб, які співпрацювали із КДБ, на мою думку, наразі не варто, так як велика частина цих людей не за совість, а за страх співпрацювала з Комітетом державної безпеки, і в своїй більшості не завдала реальної шкоди тогочасному суспільству.

Лише природний фактор зміни епох та зміни поколінь зможе примирити різні верстви суспільства без спеціальної люстрації, до якої наразі більшість населення не готова.

wz.lviv.ua | Борис КОЗЛОВСЬКИЙ

ЗРАДА ТИМОШЕНКО: Ющенко: або домовляться до 7 жовтня, або я розпускаю парламент

7 жовтня Президент України Віктор ЮЩЕНКО має намір провести консультації щодо розпуску Верховної Ради.

Як повідомляє прес-служба Президента України, про це глава держави заявив сьогодні в інтерв`ю журналістам у Хмельницькій області.

В.ЮЩЕНКО висловив впевненість, що вже зараз має право на розпуск ВР. «Я цілком розумію, що у мене є повне право сьогодні розпустити парламент», - сказав він, додавши водночас, що до 7 жовтня дає час політичним силам юридично оформити домовленості щодо створення нової коаліції.

«Ті міжпартійні домовленості, які сьогодні існують, я хотів би, щоб вони були завершені за декілька днів, або я розпускаю парламент. Тому на 7 жовтня я призначив проведення консультацій - це той формальний момент, після якого де-юре у Президента наступає право на розпуск парламенту. До 7 жовтня я даю шанс тим, хто пішли на «бокові романи», тим, хто нікуди не ходив, поспілкуватися як відповідальні політичні люди і запропонувати суспільству та державі вихід з цієї западні», - сказав В.ЮЩЕНКО. Водночас він висловив переконання, що дострокові вибори не принесуть «великих змін» чи нових обставин. «Очевидно, треба шукати порозуміння навколо національних пріоритетів заради яких формується коаліція, а не займатися мексиканським серіалом і кожні 12 місяців проводити дострокові вибори», - вважає глава держави.

Президент запевнив, що прийме будь-який формат коаліції. «Якщо буде прийнята коаліція у будь-якому форматі, я схилю голову і скажу «Я подам кандидатуру Прем`єра від нової коаліції», - зазначив він. Глава держави також відзначив, що БЮТ, Партія регіонів та комуністи мають формалізувати свої відносини та поінформувати суспільство про суть досягнутих між ними домовленостей.

unian.net

Король Швеції в Україні

Україна глибоко вдячна Швеції за послідовну підтримку на шляху до повної європейської інтеграції. Про це заявив Президент України Віктор ЮЩЕНКО сьогодні на державному обіді на честь Короля Швеції КАРЛА XVI ГУСТАВА та Королеви Швеції СІЛЬВІЇ від імені Президента України та його дружини, який відбувся у Митрополичих палатах на території Національного заповідника "Софія Київська".

Як повідомили УНІАН у прес-службі глави держави, В.ЮЩЕНКО, зокрема сказав: «Ваш візит ми розцінюємо як знак щирої поваги й симпатії до України, як яскраве підтвердження українсько-шведської дружби». Глава держави відзначив традиційно глибокі історичні зв`язки між українським та шведським народами, нагадавши, зокрема, що цього року ми відзначаємо трьохсоту річницю укладення військового союзу між гетьманом Іваном Мазепою та королем Карлом XII. У цьому контексті Президент високо оцінив дбайливе ставлення шведської сторони до пам`яток козацької слави, які нині зберігаються у Швеції. «Культурні зв`язки між Україною та Швецією є невід`ємною складовою наших дружніх взаємин», - підкреслив він.

Президент особливо наголосив, що Україна та Швеція сповідують єдині європейські цінності - свободу, демократію, рівність та пріоритет прав людини.

«Україна глибоко вдячна Швеції за щиру й послідовну підтримку на шляху до нашої стратегічної мети - повної європейської інтеграції. Ми високо цінуємо ініціативу «Східного партнерства», з якою нещодавно виступили Швеція і Польща. Переконаний, що вона наповнить новим змістом наші відносини з Європейським Союзом», - сказав він.

В.ЮЩЕНКО окремо відзначив активний розвиток взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва між нашими країнами. Він висловив сподівання, що завтрашній бізнес-форум «надасть нового потужного імпульсу» цій співпраці.

«Ми разом будуємо наш спільний європейський дім, відкриваємо нові перспективи для віковічної дружби українського та шведського народів», - сказав Президент, висловивши переконання, що нинішній візит Королівського подружжя в Україну сприятиме подальшому зближенню наших країн та всебічному розвиткові двосторонньої співпраці.

Король Швеції КАРЛ XVI ГУСТАВ відзначив важливість подальшого зміцнення зв`язків між Україною та Швецією, зокрема співпраці у сфері торгівлі та промисловості.

Як повідомили УНІАН у прес-службі глави держави, за словами Короля, «я бачу добрі можливості для зростання економічного співробітництва між нашими країнами». Він додав, що багато шведських компаній вже присутні в Україні, а кілька великих проектів перебувають на стадії обговорення. Він висловив сподівання, що українська сторона «продемонструє відкритість та створить сприятливі умови» для шведського бізнесу.

КАРЛ XVI ГУСТАВ також наголосив, що Швеція залишається надійним партнером України у її зусиллях розбудувати життя на засадах сучасної демократії та правової держави. «Україна - європейська держава, і уряд моєї країни цілком підтримує інтеграцію України в Європейський Союз», - сказав Король Швеції, додавши, що безумовно йдеться про поетапний процес, який потребуватиме прийняття багатьох складних рішень.

КАРЛ XVI ГУСТАВ висловив сподівання, що нинішній візит сприятиме подальшому розвитку відносин між нашими державами.

unian.net