Риторика чиновника МЗС гера Ерлера починає відверто нагадувати чи то Жириновського, чи то Затуліна... Раніше він активно захищав знаменитого корупціонера із Газпрому...
Останніми днями зачудована міжнародна спільнота стала свідком украй різкого діалогу між дипломатичними відомствами Німеччини та України. І вівся він аж ніяк не в дипломатичній формі. МЗС нашої країни почуло від колеги з Німеччини, що в України немає реформ і демократичної конституції, а тому їй зась до НАТО! Натомість Міністерство закордонних справ України небезпідставно відповіло, що вельмишановний німецький дипломат вдався до „пересмикування та некоректної маніпуляції цифрами та фактами”.
Нагадаємо, 21 жовтня статс-міністр федерального МЗС Німеччини (відповідає ще недавно наявній у нас посаді держсекретаря міністерства) Гернот Ерлер під час відеомосту Москва – Берлін дозволив собі відверто хамські оцінки України. Мовляв, країна, яка хоче стати членом НАТО, має продемонструвати „високий стандарт реформ, демократичну конституцію і здатність зробити вагомий внесок у структуру безпеки Альянсу”. Нічого цього, на думку Ерлера, в України немає. До того ж, переважна більшість українців, 60–70% (і де поважний статс-міністр взяв такі цифри?) нібито ставиться до ідеї вступу до НАТО критично. А далі риторика гера Ерлера починає відверто нагадувати чи то Жириновського, чи то Затуліна: „Вочевидь, східна частина країни побоюється, що це зруйнує відносини з Росією. Інтеграція до Альянсу в таких умовах може призвести до ще більшого розколу”.
В МЗС України висловили здивування з приводу подібних заяв німецького чиновника. "Особливо дивує, що ці висловлювання прозвучали не під час зустрічей зі своїми українськими партнерами, які могли б дати аргументовані відповіді, а під час відеомосту Москва–Берлін".
Відомство Володимира Огризка визнало слушність хіба що слів про те, що в Україні, як і в будь-якій демократичній державі, "існують протилежні точки зору" з приводу вступу до НАТО.
"Це, мабуть, єдине об’єктивне твердження, яке прозвучало з вуст пана Ерлера. Усе інше – пересмикування, некоректна маніпуляція цифрами та фактами, замішані на риториці, неприйнятній в оцінках високопосадовцем позиції іншої суверенної держави", – наголошується в заяві українського МЗС.
Наші дипломати нагадали, що некоректно ставити під сумнів можливість України робити внесок у безпеку на євроатлантичному просторі. Адже Україна, на відміну від багатьох держав-членів Альянсу, бере участь у всіх без винятку миротворчих операціях під проводом НАТО". Крім того, український МЗС поцікавився, наскільки збігаються позиції пана Гернота Ерлера та пані канцлера Анжели Меркель, яка підписала офіційний документ у Бухаресті щодо майбутнього членства України та Грузії в НАТО.
"Що стосується тверджень про розподіл України на два непримиренні політичні табори та можливий розкол на ґрунті євроатлантичної політики нашої держави, то порадили б Ерлеру надто не перейматися цими уявними фобіями", – зазначається в коментарі.
МЗС наголошує, що законодавство передбачає вступ України до НАТО як пріоритет зовнішньої політики держави. "При цьому, безперечно, остаточне рішення буде прийматися з урахуванням думки українського народу".
Авторові хочеться додати ще кілька слів до цілком слушного, на його думку, коментарю МЗС України.
Коментар слушний в усьому, крім висловленого в ньому здивування. Чому дивуватися? Яких ще заяв можна було чекати від Гернота Ерлера?
Прочитаємо, що писав російський сайт inosmi.ru про цього політика у вересні 2004 року: „Координатор німецько-російського співробітництва по лінії громадськості при уряді Німеччини. Голова німецько-російської міжпартійної парламентської групи. Член німецької Координаційної ради з організації „Петербурзького діалогу”. Є автором вступної статті до книжки „Куди йде Росія при Путіні?” (2004) та численних аналітичних статей з російської тематики...
Г.Ерлер закликає уряди країн Західної Європи не відвертатися від Росії у такий складний для неї період. На його думку, після трагедії в Беслані важливо не допустити політичну ізоляцію РФ... Німецький політик вважає, що тісніше співробітництво Росії та ЄС перед лицем спільної небезпеки приведе до позитивних результатів у боротьбі з тероризмом”.
Ви ще дивуєтеся, чому заяви Ерлера такі схожі на маячню Затуліна? На жаль, схоже, що обидва мають найбезпосередніше відношення до ФСБ. І саме там їм диктують потрібні „темники”, які збігаються навіть у деталях дискурсу.
Досить кинути бодай побіжний погляд на ті месиджі Ерлера, які останніми роками поширювали світові ЗМІ.
По-перше, в інтерв’ю радіостанції „Ехо Москви” 2006 року Ерлер відверто лобіював надзвичайно вигідний Газпрому імені Путіна–Медведєва та промисловим колам ФРН проект північноєвропейського газопроводу. Проект, який відверто зачіпає інтереси України, Польщі та країн Балтії. І захищав досить ганебну з точки зору автора поведінку екс-канцлера ФРН Гергарда Шредера, який зайняв місце директора проекту. Пасаж на користь вчинку людини, яка мусила піти з посади під тягарем звинувачень в корупції, варто навести повністю: „Ми просто беремо до відома, що пан Шредер після того, як він пішов зі свого офіційного поста, може мати, має право сам вирішувати, де йому далі працювати. Він активно займається проблематикою північноєвропейського газопроводу, цей газопровід має забезпечити енергетичну безпеку Західної Європи, зміцнити її, з погляду Газпрому, це проект диверсифікованості шляхів доставки, тому він сприяє стабільності”.
Отак – „зміцнити енергетичну безпеку Західної Європи з погляду Газпрому. Старигань Фройд був би щасливий, аналізуючи такі чудові обмовки.
У тому ж інтерв’ю Ерлер висловився на користь участі російської сторони в європейському авіабудівному концерні EADS, який займається військовими та космічними (у тому числі розвідувальними) проектами. Ну, тут без коментарів.
Після парламентських виборів в Україні в червні 2006 року Ерлер майже неприкрито агітував за „ширку”, що цілком відповідало позиції Кремля: „Партія регіонів отримала на виборах 32 відсотка голосів, отже, є найпотужнішою. Саме тому залучення до урядової коаліції найпотужнішої політичної сили може стати стабілізаційним фактором. Крім того, досі існувала небезпека певного розколу країни, оскільки Партія регіонів має свій центр у східноукраїнських регіонах і представляє там насамперед російськомовну частину населення. І якщо її не залучити до участі в уряді, то це може привести до поглиблення політичного розколу”.
А ось позиція „європейця” Ерлера, висловлена одразу після вторгнення російських військ на територію суверенної Грузії: „Грузинське керівництво порушує права громадян у Південній Осетії, заявив сьогодні державний міністр у МЗС ФРН Гернот Ерлер в інтерв`ю телекомпанії НДР. Як відзначив високопоставлений німецький дипломат, розв`язаний на Кавказі військовий конфлікт порушує перемир`я 1992 року, дотримання якого контролюється іноземними військами. Гернот Ерлер підкреслив, що з розумінням ставиться до реакції Москви на події в Південній Осетії, оскільки цей регіон, хоча й формально належить Грузії, економічно підтримується Росією”.
З усього викладеного вище неважко зробити простий і однозначний висновок: нічого дивуватися антиукраїнським і проросійським заявам пана Гернота Ерлера. Здається, він тільки зовні німецький дипломат, а по суті – слуга Кремля, який відпрацьовує отримані звідти завдання. І щиро мріє в майбутньому разом з колишнім шефом Шредером отримувати багатомільйонні дивіденди від „зміцнення енергетичної безпеки Західної Європи з погляду Газпрому...
Микола Писарчук | unian.net
No comments:
Post a Comment