У Києві 49 років тому сталася Куренівська трагедія

49 років тому, 13 березня 1961 року в Києві сталася Куренівська трагедія, яка забрала, за різними оцінками, життя від півтори до двох тисяч осіб. Цього дня прорвало греблю в районі Бабиного Яру, за якою понад 10 років накопичувалися стічні води з Петровських цегляних заводів.

У суботу в Києві відбудеться громадянська панахида за загиблими.

Гребля почала руйнуватися рано вранці. В 6.45, через 3,5 години її прорвало. Грязьовий вал висотою 14 метрів (з 4-х поверховий будинок) помчав вулицями району Куренівка, зносячи будівлі, людей, трупи і залишки трун з довколишніх кладовищ. Потоп продовжувався всього півтори години, але його наслідки були катастрофічними.

Висота валу в районі вулиці Фрунзе зменшилася вдвічі, але й цього виявилося достатньо, щоб загинули сотні людей.

Стадіон Спартак, який межує огорожею з Подільським спуском був затоплений шаром рідкої грязі з глиною настільки, що його високої огорожі не було видно, був затоплений трамвайний парк. Будівля Подільської лікарні встояла. Частина хворих рятувалася від затоплення на його даху. Була знищена площа близько 30 гектарів.

Дамбу в районі Бабиного Яру було споруджено за спеціальним проектом в 50-ті роки минулого сторіччя. Раніше на цьому місці знаходився піщаний кар'єр. Потім у оточений земляними дамбами простір земснаряд став закачувати пульпу - розбавлений водою грунт з місць розробки глини для Петровських цегляних заводів.

Згодом на цьому місці утворилося озеро, оскільки стінки кар'єра погано вбирали вологу. Навесні в цей простір стікалися і талі води. Озеро поступово переповнювало і вода почала розмивати гребінь дамби. 13 березня 1961 дамба не витримала напору води.

За даними фахівців, висота захисної греблі була на десять метрів нижче норми безпеки. Її стінки мали бути бетонними, а не земляними. Але, перш за все, колишній кар'єр заповнювався на висоті шістдесяти метрів над рівнем великого житлового і промислового району столиці. Влада не реагувала на численні звернення громадян.

Щоб уникнути політичного забарвлення події на підприємствах були заборонені цивільні панахиди, небіжчиків ховали на всіх міських кладовищах і навіть в області.

Постраждалі, які позбулися житла, отримали ордери на квартири, деяким навіть видали талони на придбання в розстрочку телевізорів і холодильників.

korespondent.net