26 березня 1995 року у низці європейських країн набула чинності Шенгенська угода. Відміна паспортного митного контролю тоді мала багатьох критиків. Мовляв, свободу пересування досягли ціною зниження рівня безпеки.
Критику щодо відміни контролю на внутрішніх кордонах країн Шенгенського угоди регулярно можна чути ще з моменту підписання першої угоди між країнами Бенілюкс, Німеччиною та Францією 1985 року. Утім, найбільшу хвилю обурення викликало рішення включити до Шенгенської зони у грудні 2007 року східноєвропейських сусідів Чехію та Польщу. Різні експерти в один голос пророкували різке підвищення рівня злочинності, передусім у Німеччині, яка межує з цими державми.
Щоправда, аби зрозуміти безпідставність таких побоювань, варто лишень звернутися до сухої статистики. Так, приміром, у німецькій федеральній землі Бранденбург, яка має спільний кордон з Польщею, 2008 року рівень злочинності навіть упав на 12,4 відсотки у порівнянні з попереднім роком, коли Польща ще не входила до Шенгенської зони. Такий розвиток подій здається нелогічним, якщо враховувати, що стаціонарний митний контроль на кордоні було скасовано.
Контроль не зник повністю
Утім, як зазначає Маркус Баєр, речник міністерства внутрішніх справ у Берліні, про повну відсутність контролю ніколи не йшлося. «Не треба забувати: скасування стаціонарного митного контролю не означає, що поліція повністю відходить від справ. Це було б помилкою, зважаючи на наявну злочинність. Ми – країна у центрі Європи, а відповідно транзитна країна для злочинців, яких ми переслідуємо під час спланованих акцій у прикордонних районах», - каже Баєр.
Крім того, саме поліція користується нині перевагою створення Шенгенської зони, оскільки завдяки укладеним домовленостям поліцейські різних країн можуть співпрацювати зокрема за допомогою центральної електронної системи безпеки SIS, яка дозволяє обмін інформацією про злочинців та підозрюваних.
Часто відповідні рейди поліцейські сусідніх країн проводять разом. Більше того, німецькі поліцейські, приміром, мають право переслідувати злочинців навіть на відстані до 45 кілометрів від кордону на території Польщі. Тож, Маркус Баєр вважає створення Шенгенської зони одним з найпозитивніших європейських досягнень.
Економічні переваги й недоліки
Зіґфрід Берендт, експерт зі стратегічного економічного менеджменту, ще пам'ятає проблеми, які мали деякі фірми у Бранденбурзі кілька років тому після розширення Шенгенської зони на Схід. Тоді більшість з них втратили привабливість для інвесторів, які почали пов'язувати прикордонний регіон з підвищеним ризиком для безпеки підприємств. Проте нині ситуація знову стабілізувалася. Натомість створення Шенгену нині, як і планувалося, сприяє пожвавленню торгівлі передусім у прикордонних регіонах, хоча б завдяки відсутності колись стабільних автомобільних черг на кордонах.
Зіґфрід Берендт переконаний, що з макроекономічного погляду Німеччина особливо виграє від створення Шенгену: «Німеччина багато експортує. Завдяки зростанню платоспроможності. Наприклад, у Східній Європі, ми можемо завойовувати нові ринки. Крім того, вирішується питання залучення фахівців, яких, як відомо, у Німеччині обмаль. Завдяки більшій свободі пересування у Шенгенській зоні німецькі підприємства тепер мають вищі шанси працевлаштувати хороших спеціалістів, які зокрема отримали освіту у Східній Європі», - пояснює Берендт.
Не варто забувати і те, що підписання Шенгенської угоди зміцнило юридичну співпрацю між країнами-учасниками. Як наслідок – прискорена екстрадиція злочинців та виконання судових вироків. Ще один важливий аспект – процедура висилки нелегальних мігрантів. Відповідальність за них тепер несе та країна Шенгенської зони, зовнішній кордон якої зміг подолати нелегал.
Автор: Гарді Ґраупнер / Тетяна Бондаренко Редактор: Леся Юрченко | dw-world.de
No comments:
Post a Comment