15 January, 2010

Троє українських письменників закликають до обговорення діяльності Національної комісії з питань моралі

Це Юрій Андрухович, Лесь Подерв'янський та Андрій Бондар. Вони кажуть, що хоча Нацкомісія існує з 2004 року, але саме зараз її діяльність "стає дедалі агресивнішою".

І як розповів Бі-Бі-Сі митець Лесь Подерв'янський, нагадує йому подібну комісію, яка була у Третього рейху: «Ця комісія називається державна комісія з питань суспільної моралі. Ось в цьому для мене і є головне. Бо що таке держава? – На моє переконання, держава – це така інституція, яку суспільство наймає за свої гроші, щоб та її обслуговувала. Тобто це власне сервісна організація.

Ось приміром, я хочу ходити безпечно вулицями, і щоб мене не пограбували. Але трошки міліції я купити собі не можу. І за ці податки міліція мене обслуговує.

Але я не підписувався, і ніхто не підписувався за те, щоб за наші з вами гроші хтось вирішував яке кіно нам дивитися, які вірші нам писати, і що нам читати.

Якщо ж ви хочете перейматися проблемами моралі, то будь ласка створіть громадську організацію, і на здоров'я цим опікуйтесь.

Така державна комісія була в Третьому рейху, її головою був Герман Ґерінґ. І вони вказували яке мистецтво треба дивитися, яке погане, влаштовували виставки дегенеративного мистецтва».


Василь Костицький, голова Національної комісії з питань моралі відповів Лесю Подерв'янському на всі закиди щодо діяльності комісії з моралі. Передовсім він згадав творчість самого Леся, та висловив стурбованність загальним рівнем моральності в українському суспільстві:

"У мене таке прохання до Вас, візьміть книжку Подерев’янського і спробуйте в ефірі прочитати. Чи повернеться у Вас язик прочитати хоча б одне речення? І Ви побачите чи можливо вимовляти вголос такі слова для нормальної людини. Батько має 5 хвилин для виховання своїх дітей, а 80% інформації про навколишній світ дитина отримує з телебачення, а решту з Інтернету. Маємо багато листів де люди обурюються тим що відбувається. Їх непокоїть нищення української мови, засилля нецензурщини низькопробною продукцією. І зрозуміло, що в ситуації коли сучасна українська дитина формує свій світогляд під впливом засобів масової інформації, бо батьки не мають часу, держава не може залишатисся осторонь. Тим більше з урахуванням результатів соціологічних опитувань: 59% готові на непопулярні кроки, а 37% готові порушувати закон."

bbc.ua

1 comment:

friendly-jesus said...

http://friendly-jesus.livejournal.com/32974.html

http://friendly-jesus.livejournal.com/28410.html

Повністю згоден з паном Подерев*янським, який неодноразово піднімав мені настрій своїми творами. Велика кількість виразів з його творінь стали загальновідомими афоризмами.

Я не хочу, щоб мій вибір що дивитись, слухати, читати чи відчувати хтось робив за мене. Тим більше держава представлена такими людьми як Костицький.

Держава має забезпечити батькам нормальну роботу, що надає можливість утримувати сім*ю та приділяти час дітям, а як їх виховувати - це їх справа. Якщо вони не знаходять для дітей більше 5 хвилин - це проблема батьків, а не держави.

Це вибір кожного.

Оруелівський 1984 не за горами.