ЛЮСТРАЦІЯ: Хрестовий похід проти комунізму

Сьогодні виповнюється 20 років із початку краху комунізму в Європі. Перший крок зробила Польща

Виборчий плакат, з яким «Солідарність» ішла на вибори в 1989 році, в ці дні знов прикрашає Палац культури і науки у Варшаві.

Сьогодні Польща та вся Європа святкують 20–ту річницю проведення парламентських виборів 1989 року, після яких ця країна стала першою з так званого соціалістичного табору, де демократичним шляхом було відсторонено від влади правлячу компартію (хай навіть у цій країні вона і замаскувалася під назвою Польська об’єднана робітнича партія). Проведені нещодавно опитування громадської думки у колишніх країнах совєтського блоку, які тепер є членами ЄС, показали, що 75 відсотків поляків на цей час задоволені падінням комунізму і своїм життям у нових умовах.

Сьогоднішні святкування відбудуться в королівському палаці Вавель у Кракові. Попередньо планувалося провести їх у колисці польської незалежної профспілки «Солідарність» — Гданську, звідки робітники розпочали антикомуністичний похід. Та колишні переможці в новій Польщі виявилися переможеними.

У зв’язку зі складною ситуацією у світовій галузі суднобудування уряд Польщі прийняв рішення про ліквідацію суднобудівних заводів у Гдині та Щецині, звільнення понад дев’яти тисяч робітників та розпродаж із молотка майна підприємств закордонним інвесторам — із надією, що ті відродять кораблебудування. Усі три пункти вже виконані. Головне суднобудівне підприємство на аукціон не виставляли, оскільки з кінця 2007 року воно вже має закордонного власника — українську фінансову групу «Індустріальний союз Донбасу». Донбасівці дохазяйнувалися до того, що міністр фінансів Польщі Александер Град місяць тому змушений був звернутися по допомогу до Єврокомісії. І надав план дій, інакше підприємству загрожує банкрутство. Тож для колиски «Солідарності» 20–та річниця повалення комунізму виявилася найчорнішим днем в її історії. Теперішнє керівництво місцевої «солідарності» визнало прем’єр–міністра та членів його уряду небажаними гостями в Гданську, тому урочистості, до яких бракує хіба що жалобних стрічок, перенесли на «нейтральну територію», до старої столиці Польщі — Кракова. Вчора туди вже прибули лідери країн Вишеградської четвірки.

За межами Польщі також відзначать дату. Єврокомісія підготувала трихвилинний ролик, який транслюватиметься на телеканалах країн ЄС. А глобальний американський телеканал Сі–Ен–Ен покаже чотирисерійний документальний фільм про ті події.

Польський народ зберігав стійку відразу до комунізму. Перше масштабне антирадянське повстання сталося в місті Познань 1956 року. Наступні повторювалися в різних куточках Польщі з інтервалами в кілька років. Але кардинальне об’єднання всіх антикомуністичних робітничих рухів сталося 1980 року під керівництвом профспілки «Солідарність», яка була створена в Гданську і яку очолив електрик місцевої судоверфі Лех Валенса. Сила «Солідарності» була в її всенародності. Провідні інтелектуали та інтелігенція стали інтегральною частиною робітничої профспілки, розробили її програму та засоби досягнення мети.

Для уникнення можливої військової інтервенції Радянського Союзу польське керівництво 13 грудня 1981 року оголосило військовий стан, розраховуючи за цей час придушити «Солідарність». В операції були задіяні 70 тисяч військовослужбовців, 30 тисяч міліціонерів, 1750 танків та 1900 бронетранспортерів. За офіційними даними, впродовж дії військового стану 14 осіб загинули та більше трьох тисяч були інтерновані в табори. Інтернованих було звільнено через рік, і «Солідарність» пішла в підпілля. Але в 1988–89 роках у Польщі виникла така жорстока економічна криза, що комуністичне керівництво вже не в стані було справитися з нею. Отож 6 лютого 1989 року в Польщі сталася безпрецедентна для соцтабору подія: влада вперше сіла за «круглий стіл» з опозицією для ведення переговорів. Президент Польщі та перший секретар ЦК ПОРП Войцех Ярузельський публічно обмінявся рукостисканням із лідером «Солідарності» Лехом Валенсою, який за кілька років до цього був заарештований за наказом самого ж Ярузельського. Засідання «круглого столу» тривали до 5 квітня. Їхнім головним наслідком стала домовленість про легалізацію «Солідарності» та проведення перших у радянському блоці вільних багатопартійних виборів. Влада розраховувала їх виграти, але прорахувалася в розмірах нелюбові народу.

Польське 4 червня дало початок «ефекту доміно» — краху комуністичних режимів в інших країнах радянського блоку.

Олександр ШИМАНСЬКИЙ
http://umoloda.kiev.ua/number/1420/186/50026/