Конституція Ющенка: Завдяки двопалатності в країні буде більше гарантована політична стабільність

Заступник глави Секретаріату Президента України - Уповноважений Президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України Ігор ПУКШИН заявляє, що створення двопалатного парламенту забезпечить політичну стабільність.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Президента, сьогодні на брифінгу він сказав, що коли Президент України Віктор ЮЩЕНКО ставив завдання щодо підготовки оновленої редакції Конституції, він виходив з наступного: Конституція зі змінами 2004 року - це Конституція конфлікту, розбалансованості публічної влади. «Президент наголосив - він хоче бачити Конституцію майбутності, стабільності та розвитку України», - сказав І.ПУКШИН.

Щодо пропозиції створення двопалатного парламенту І.ПУКШИН зауважив, що з моменту політичної реформи до парламенту, окрім основного виду діяльності – ухвалення законів, перемістилися функції формування уряду та призначення керівників державних інституцій, які не входять до системи виконавчої влади. Йдеться про голову СБУ, НБУ, призначення членів ЦВК, погодження призначення генерального прокурора тощо.

«І ця політична турбулентність, яка є у парламенті, досить часто переноситься не лише на діяльність урядових структур, а й на діяльність прокуратури, судів, ЦВК, інших інституцій», - зауважив заступник глави Секретаріату Президента України. За його словами, пропозиція створення двопалатного парламенту виникла при пошуку відповіді на питання, як правильно організувати діяльність публічної влади та уникнути блокування роботи держструктур при загостренні політичного протистояння у Верховній Раді.

«Багато унітарних країн Європи мають двопалатний парламент», - так прокоментував І.ПУКШИН твердження про те, що двопалатність є ознакою федералізму. Це зокрема такі країни, як Іспанія, Італія, Польща, Чехія, Хорватія, Франція. «Статистика свідчить, що двопалатний парламент не є характерним для виключно федерації», - додав він.

Такі парламенти, за його словами, мають усі великі країни (50 і більше мільйонів населення), окрім Китаю, Індонезії, Кореї, Туреччини. На пострадянському просторі 5 країн отримали двопалатні парламенти, 4 з них - унітарні держави: Бєларусь, Казахстан, Таджикистан, Узбекистан. З 87 країн, які на сьогодні функціонують з однопалатним парламентом, 62 - країни третього світу, які отримали незалежність у 60-х роках минулого сторіччя. З них близько 10 країн - у стадії переходу до двопалатної системи. Зокрема це Киргизія, Ізраїль, Кувейт тощо, сказав І.ПУКШИН.

Він також навів переваги двопалатного парламенту: такий парламент краще враховує інтереси різних груп; реалізується основний принцип демократії - поділ влади, застосування принципу стримування та противаг, коли палати парламенту стримують одна одну; забезпечується стабільність політичного порядку у суспільстві; зменшується законодавче свавілля, яке можливе у парламенті.

«Саме завдяки двопалатності в країні буде більше гарантована політична стабільність, більше будуть захищені права меншості, буде покращений законотворчий процес», - зауважив заступник глави Секретаріату Президента.

Стосовно судової реформи І.ПУКШИН наголосив - у чинній Конституції громадянам гарантується право на звернення до суду. «В Європейській конвенції передбачено зовсім інше - гарантовано право на справедливий суд», - зауважив він, додавши, що президентський проект Конституції передбачає, що кожен має право на справедливий суд.

«Ми змінюємо систему формування Вищої ради юстиції, яка сьогодні працює як громадська організація. На сьогодні простому громадянину важко зрозуміти, як формується судова гілка влади», - підкреслив І.ПУКШИН. «У новому проекті Конституції чітко передбачено, що Вища рада юстиції працює на професійній основі. Формування проводиться таким чином, що 8 представників обирається З`їздом суддів, по 4 представники призначають Сенат і Президент. ВРЮ працює в пленарному режимі, а також діє окремо у Кваліфікаційній і Дисциплінарній комісіях».

І.ПУКШИН також зазначив, що проектом Основного Закону закладаються інші принципи формування суддівського корпусу - добір кадрів на конкурсній основі, а єдиним органом, який притягатиме суддів до відповідальності, буде Вища рада юстиції із наданням їй права призупиняти статус судді у випадку вчинення злочину до завершення розслідування.

unian.net