Інвесторам обіцяють золоті гори, хоча навіть візу по-людськи не можуть видати

Мілан СКАЛА член правління HOBAS Group, Чеська Республіка

Вчора прем’єр Тимошенко вкотре зустрілася з інвесторами. Знову влада обіцяла сприяння і допомогу. Одначе на практиці інвестори продовжують стикатися зовсім з протилежним ставленням. Як мінімум з непорозумінням, а то й узагалі з відвертим хамством.

Розповім власний приклад. Компанія HOBAS, яку я представляю в Україні, є великим світовим виробником труб зі скловолокна. Управління компанії вирішило вийти на український ринок і збирається інвестувати кілька мільйонів євро.

Про це все я написав у листі до консульського відділу Посольства України у Празі, коли мені було треба попросити бізнес-візу. В той самий день мені дзвонили з консульства та обіцяли якнайшвидше піти назустріч. Прийом пройшов 6 червня о 18.30. Збір за візу я мав проплатити на пошті, а чек принести 13 червня о 15 годині, коли віза мала бути готова.

Віце-консул Володимир Волкодав, який мені напередодні телефонував і казав, щоб я не переживав, що він мені допоможе, з’явився тільки о 15.30 і без вибачення й привітання показав пальцем і сказав: «Візи не буде, ви не принесли чек».

Коли я йому хотів вручити проплачений чек, він мені почав вичитувати за те, що я, мовляв, мав принести його в день передачі документів. Але ж нічого такого він не казав. Я його попередив, що прийом у мене тоді був увечері, о 18.30 !!! Важко в такий час знайти у Празі відкриту пошту та ще й повернутися назад до консульства з чеком. «Тоді ви його мали принести в понеділок», — кричав він.

Українці, що стояли за мною в черзі, почали сміятися. Усім було зрозуміло: Волкодав говорить неправду і хоче видачу візи мені значно ускладнити. Я був у шоці. Ще ніколи я не стикався з такою поведінкою особи, яка представляє державу.

До цього часу для мене залишається загадкою: чим викликана така разюча зміна у поведінці людини? Спочатку телефонує та обіцяє допомогу, а потім починає ображати і невиправдано звинувачувати.

Про цю подію я уже проінформував правління нашої компанії в Австрії. Нехай акціонери думають і зважують: чи варто інвестувати мільйони в державу, яка навіть візи по-людськи не може видати? А що тоді казати про складніші проблеми?

«Дело»